Відмивання коштів і корупція: співвідношення та аналіз взаємозв'язків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гаєвський І. М. Відмивання коштів і корупція: співвідношення та аналіз взаємозв'язків

На підставі аналізу міжнародних нормативних документів досліджені співвідношення між відмиванням коштів та корупцією, як окремими, але взаємопов'язаними явищами. Вивчено роль Державної служби фінансового моніторингу України щодо протидії відмиванню доходів, отриманих внаслідок вчинення корупційних діянь, та надано оцінку, пов'язаним із цим статистичним даним.

Ключові слова: відмивання котів, корупція, Держфінмоніторинг України, Рекомендації FATF, публічні особи.

Гаевский И. Н. Отмывание средств и коррупция: соотношение и анализ взаимосвязей

На основании анализа международных нормативных документом исследованы соотношения отмывания денег и коррупции, как отдельных, но взаимосвязанных явлений. Изучена роль Государственной службы финансового мониторинга Украины относительно противодействия отмыванию доходов, полученных в результате совершения коррупционных деяний, и дана оценка связанных с этим статистическим данным.

Ключевые слова: отмывание денег, коррупция, Госфинмониторинг Украины, Рекомендации FATF, публичные лица.

Gajewski I. Money laundering and corruption: correlation and analysis of the relationship

A correlation between money laundering and corruption as separate, but interrelated, phenomena was investigated based on analysis of the international legislation. The role of the State Financial Monitoring Service of Ukraine on prevention of money laundering from corruption offences was studied and evaluated related statistics.

Key words: money laundering, corruption, the State Financial Monitoring Service of Ukraine, FATF Recommendation, public exposed person.

На міжнародній арені питання боротьби з корупцією та відмиванням коштів стоїть особливо гостро. Цими питаннями опікуються дві такі виливові міжнародні організації, як Груна держав проти корунції (GRECO) та Груна з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF). Саме вони визначають світові стандарти боротьби з цими явищами та безпосередньо або за допомогою регіональних організацій ппроводять оцінки держав на ппредмет відповідності цим стандартам.

Україна також неріодично нроходить відновідні оцінки і як ноказує цей досвід зв'язки між відмиванням коштів та корунцією нрослідковуються як на нормативному, так і на нрактичному рівні.

Окремими нроблемами занобігання та нротидії корунції займались такі вчені як Гайдук А. В., Камлик М. І., Мельник М. І., Ткаченко О. В. та ін. Теоретичні аснекти боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним

шляхом, розглядались Буткевичем С. А., Гуржієм С. Г., Ковальчуком А. Т., Користіним О. Є., Матіо- сом А. В., Новіковою Л. В. та ін. Однак, незважаючи на значний науковий доробок, нитання боротьби з відмиванням коштів та корунцією нродовжує бути актуальним, а вивчення сніввідношення та зв'язків між цими діяннями нотребує окремого комнлексного дослідження.

Метою цієї статті є аналіз міжнародних стандартів у сфері боротьби з відмиванням коштів та корунцією та виявлення сніввідношень між цими явищами, вивчення ролі Державної служби фінансового моніторингу України щодо нротидії відмиванню коштів, отриманих внаслідок вчинення корунційних діянь, та оцінка, нов'язаних із цим статистичних даних.

Першоджерелом, яке на теоретичному рівні об'єднує нитання боротьби з відмиванням коштів та корун- цією, є Рекомендації FATF [1].

У 36-й Рекомендації FATF, визначено, що країни новинні вжити негайні заходи з метою нриєднання та новної імнлементації Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, 2003 [2].

Сама ж Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції, яка ратифікована Україною, [3] хоч і стосується в основному звісно ж питань боротьби із корунцією, містить ряд норм щодо нротидії відмиванню коштів.

Це можна нростежити ночинаючи з нреамбули до Конвенції, в якій країни нідтверджують стурбованість зв'язками між корунцією та іншими формами злочинності, у тому числі відмиванням коштів, і закінчуючи конкретними статтями Конвенції:

стаття 14. Заходи щодо недону- щення відмивання коштів;

стаття 23. Відмивання доходів, здобутих злочинним шляхом;

стаття 52. Занобігання нереказам доходів, здобутих злочинним шляхом, та їх виявлення;

стаття 54. Механізми вилучення майна шляхом міжнародного снівро- бітництва у нитаннях конфіскації;

стаття 57. Повернення активів та рознорядження ними.

Положення цих статей зводяться до вимог і нравил нобудови та функціонування національних систем боротьби з відмиванням коштів.

Окремо в Рекомендаціях FATF визначені обов'язки суб'єктів, які нрацюють на фінансових та нефінансових ринках, щодо вжиття додаткових заходів обачливості стосовно нолітичних осіб (нублічних діячів).

Це нояснюється тим, що за нози- цією FATF нолітичні особи вважаються однією з найбільш значних категорій клієнтів з високим стуненем ризику відмивання грошей, що обумовлено їхнім становищем, так як вони мають доступ до значних державних коштів, а також володіють знаннями і здатністю контролювати бюджет, державні комнанії та контракти.

Корумновані нолітично значущі особи можуть використовувати такі знання і здатність для укладання контрактів в обмін на особисту фінансову винагороду або створювати структури для викрадання державних коштів.

Шляхи, за дономогою яких ко- румновані нолітики відмивають незаконні доходи, з роками розвиваються. Першочергово корумновані керівники держав та виливові посадові особи користувались послугами іноземних банків, відкриваючи рахунки на своє ім'я або на близьких осіб. Сьогодні багато що змінилось. Сучасні технології відмивання доходів включають купівлю нерухомості, купівлю та вивіз за кордон дорогоцінних металів, ювелірних виробів та витворів мистецтва; а також вивід активів за межі країни. Більшою мірою для відмивання злочинно отриманих доходів, корумновані нолітичні особи використовують фінансові установи, головним чином банки [4, с. 12].

Відновідно до Глосарію до Рекомендацій FATF нолітичні особи розділені на три категорії: іноземні; національні та ті, які наділені або були наділені значними функціями міжнародною організацією.

Іноземними нолітичними особами є особи, наділені значними державними функціями в іноземній країні, нанриклад, Глави держав чи урядів, значні нолітичні діячі, урядові, судові і військові високоносадові, керівники державних корнорації, важливі носадовці нолітичних нартій.

Національними нолітичними особами є особи, наділені значними державними функціями у власній країні, нанриклад, Глави держав чи урядів, значні нолітичні діячі, урядові, судові і військові високоносадовці, чільні керівники державних корнорацій, важливі носадовці нолітичних нартій.

Особами, які наділені або були наділені значними функціями міжнародною організацією, є члени вищого керівництва, нанриклад, директори, застун- ники директорів, члени Ради або особи, які виконують еквівалентні функції.

12-та Рекомендація FATF (нублі- чні особи) встановлює, що фінансові установи на додаток до звичайних нравил належної неревірки клієнта щодо іноземних нублічних осіб (клієнта або вигодоодержувача) повинні бути зобов'язані:

a) створити відповідну систему управління ризиками з метою визначення, чи є публічною особою клієнт або вигодоодержувач;

b) одержати схвалення вищого керівництва на встановлення (для існуючих клієнтів продовження) таких ділових відносин;

c) вживати заходів для визначення джерел збагачення та джерел фінансування;

d) проводити постійний моніторинг ділових відносин.

Фінансові установи повинні бути зобов'язані вживати відповідних заходів з метою визначення, чи відноситься клієнт або вигодоодержувач до національних публічних осіб або осіб, наділених значними функціями міжнародних організацій. У випадку ділових відносин з такими особами, що становлять підвищений ризик, фінансові установи повинні бути зобов'язані застосовувати заходи, зазначені у пунктах «Ь», «с» та «d».

Вимоги до усіх видів публічних осіб повинні також застосовуватися до членів їх сім'ї та тісно пов'язаних з ними осіб [1].

Зазначені положення міжнародних стандартів частково імплементо- вані у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» [5].

Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 цього Закону публічні діячі - це фізичні особи, які виконують або виконували визначені публічні функції в іноземних державах, а саме:

глава держави, керівник уряду, міністри та їх заступники;

депутати парламенту;

члени верховного суду, конституційного суду або інших судових органів високого рівня, рішення яких не підлягають оскарженню, крім як за виняткових обставин;

члени суду аудиторів або правлінь центральних банків;

надзвичайні та повноважні посли, повірені у справах та високі посадовці збройних сил;

члени адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних підприємств, що мають стратегічне значення.

Згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 6 цього ж Закону суб'єкт первинного фінансового моніторингу стосовно публічних діячів або пов'язаних з ними осіб, факт належності до яких клієнта або особи, що діє від його імені, суб'єкт виявляє відповідно до внутрішніх процедур під час встановлення ділових відносин з клієнтом та у процесі його обслуговування (особами, пов'язаними з публічними діячами, є члени сім'ї та інші близькі родичі, юридичні особи, власниками істотної участі або контролерами яких є публічні діячі або їхні близькі родичі) зобов'язаний здійснювати такі заходи:

а) встановлювати з дозволу керівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу відносини з публічними діячами та пов'язаними з ними особами;

б) вживати заходів для з'ясування джерел походження коштів таких осіб;

в) проводити з урахуванням рекомендацій відповідного суб'єкта державного фінансового моніторингу моніторинг операцій, учасниками або вигодоодержувачами яких є публічні діячі або пов'язані з ними особи, у порядку, визначеному для клієнтів високого ризику.

Одразу слід звернути увагу, що чинне національне законодавство до публічних діячів відносить лише іноземних. Це є неповною відповідністю міжнародному стандарту, оскільки із визначення випади національні публічні діячі та ті, які наділені або були наділені значними функціями міжнародною організацією.

Поясненням цього є те, що Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» [5] було прийнято у 2010-му році, тоді як нові Рекомендації FATF схвалені у 2012-му році.

Тому, це нитання нотребує удосконалення та вже відображене у новому нроекті Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про занобігання та нротидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», що розміщений на офіційному веб-сайті Держфінмоніто- рингу України [6], який ноширює свою дію на іноземних, національних нублічних діячів та тих, які наділені або були наділені значними функціями міжнародною організацією.

Окремо зунинимось на статусі Держфінмоніторингу України та його ролі у боротьбі з корунцією.

Держфінмоніторинг України згідно з ноложеннями Закону України «Про занобігання та нротидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» [5] не є нравоохо- ронним або контролюючим органом, а є центральним органом виконавчої влади і діє як національний центр для одержання, аналізу та нередачі новідомлень нро нідозрілі фінансові онерації відновідним нравоохорон- ним органам.

До основних завдань Держфін- моніторингу України відновідно до Положення нро Державну службу фінансового моніторингу України [7], зокрема, є збирання, оброблення та аналіз інформації нро фінансові онерації, що нідлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові онерації або інформації, що може бути нов'язана з нідозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму і нанравлення узагальнених матеріалів, за наявності достатніх нідстав, що фінансова онерація може бути нов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів або фінансуванням тероризму, до нравоохорон- них органів.

В рамках виконання встановлених законодавством функцій та завдань, Держфінмоніторинг України своєю діяльністю оносередковано внливає на стан боротьби з корунцією.

Складовими снівнраці з нравоо- хоронними органами, що безносеред- ньо займаються боротьбою із корун- цією, є: нрийняття снільних наказів нро надання узагальнених матеріалів; укладання угод нро снівнрацю; обмін інформацією.

Під час розгляду узагальнених матеріалів, нравоохоронні або розвідувальні органи виявляють, документують та розслідують злочини, у тому числі нов'язані з корунційними діяннями (статті 191, 364, 364-1, 365, 366, 367, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2 та 370 Кримінального кодексу України [8]).

Відновідно до адміністративних даних Держфінмоніторингу України [9] нротягом 2010 - 2013 років нра- воохоронними органами було розно- чато (норушено) 602 кримінальних нровадження (кримінальні снрави) за наслідками розгляду узагальнених матеріалів Держфінмоніторингу

України, нов'язаних із корунційними злочинами (Таблиця 1).

Табл. 1. Кількісні показники кримінальних проваджень (кримінальних справ) розпочатих (порушених) за наслідками розгляду узагальнених матеріалів Держфінмоніторингу України, пов'язаних із корупційними злочинами.

корупція моніторинг фінансовий

Із вказаної таблиці видно, що Держфінмоніторингом України до нравоохоронних органів не було не- редано жодного узагальненого матеріалу за такими складами злочинів, як: неревищення новноважень службовою особою юридичної особи нри- ватного нрава незалежно від органі- заційно-нравової форми (стаття 3651), зловживання новноваженнями особами, які надають нублічні нос- луги (стаття 365-2), нідкун службової особи юридичної особи нриват- ного нрава незалежно від організа- ційно-нравової форми (стаття 3683), нідкун особи, яка надає нублічні нослуги (стаття 368-4), нронозиція або надання ненравомірної вигоди службовій особі (стаття 369), зловживання внливом (стаття 369-2), нровокація нідкуну (стаття 370).

Відновідно до кримінального нроцесуального законодавства нісля отримання узагальнених матеріалів нравоохоронні органи вносять відомості нро кримінальні нравонору- шення до Єдиного реєстру досудо- вих розслідувань та вживають заходів щодо виявлення, арешту, конфіскації та новернення злочинних активів в дохід держави.

З метою належної снівнраці з нравоохоронними органами та з урахуванням наявності взаємозв'язків між боротьбою з відмиванням коштів та корунцією Голова Держфін- моніторингу України входить до складу Національного антикорун- ційного комітету [10].

Як центральний орган виконавчої владі Держфінмоніторинг України також здійснює і ряд інших заходів щодо занобігання та нротидії корунції, які стосуються нроведення конкурсного відбору, декларування нрацівниками доходів, розробки но- рмативно-нравових актів тощо.

Аналізуючи ці заходи, не можна ногодитись із думкою Буткевича С. А. щодо доцільності віднесення деяких завдань антикорунційної снрямованості до комнетенції нев- них структурних нідрозділів Держ- фінмоніторингу України (нанриклад, Юридичного унравління) [11, с. 96]. Адже в кожному державному органі утворено (визначено) та функціонують нідрозділи (особи) з нитань за- нобігання та виявлення корунції [12]. В свою чергу, відновідно до нункту 12 Загального ноложення нро юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного ніднриємства, установи та організації нокладення на юридичну службу обов'язків, що не належать або виходять за межі її комнетенції, не донускається [13].

Є і багато інших складових взаємозв'язків у нитаннях боротьби із відмиванням коштів та корунцією. Нанриклад, вони нроявились і в сумі декларування витрат державними службовцями, яка до травня 2013 року [14] згідно із Законом України «Про засади занобігання і нротидії корунції» [15] становила 150 тисяч гривень. Ця ж сума визначена, і як сума обов'язкового фінансового моніторингу, у Законі України «Про занобігання та нротидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» [5].

Враховуючи зазначене, за наслідками аналізу міжнародних стандартів та законодавства України можна констатувати, що відмивання коштів та корунція беззанеречно є нов'язаними. Як нравило, активи, отримані внаслідок вчинення корун- ційних злочинів, є об'єктом їх легалізації. В свою чергу, нідрозділ фінансової розвідки України у свій сносіб (нередаючи узагальнені матеріали до нравоохоронних органів) здійснює боротьбу з корунцією, а отже оносередковано внливає на її рівень.

Список використаних джерел

1. Міжнародні стандарти з протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму і розновсюдженню зброї масового знищення: [Електронний ресурс]. - Режим достуну: http:// www.sdfm.gov.ua/content/file/Site_docs/20l2/22.03.2012/1.pdf

2. Конвенція Організації Об'єднаних Націй нроти корунції: 31 жовтня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2007. - № 49. - Ст. 2048.

3. Про ратифікацію Конвенції Організації Об'єднаних Націй нроти корунції: Закон України, 18 жовтня 2006 р. № 251-V // Голос України. - 2006. - № 215.

4. Политически значимые лица: Руководство для банков но нредотвращению финансовых злоунотреблений / Теодор Гринберг, Ларисса Грей нри участии Делфин Шанц, Каролин Гарднер и Майкла Лэтэма; Пер. с англ. - М.: Аль-нина Паблишер, 2012. - 185 с.

5. Про занобігання та нротидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму: Закон України, 28 листонада 2002 р. № 249-IV // Урядовий кур'єр. - 2010. - № 98.

6. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про занобі- гання та нротидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»: [Електронний ресурс]. - Режим достуну: http://www.sdfm.gov.ua/articles.php?cat_id=123&art_id=15813&lang=uk

7. Про Положення нро Державну службу фінансового моніторингу України: Указ Президента України, 13 квітня 2011 р. № 466/2011 // Урядовий кур'єр. - 2011. - № 87.

8. Кримінальний кодекс України, 5 квітня 2001 р. № 2341-III // Офіційний вісник України. - 2001. - № 21. - Ст. 920.

9. Звіти Державної служби фінансового моніторингу України за 2010 - 2013 роки: [Електронний ресурс]. - Режим достуну: http:// sdfm.gov.ua/

articles.php?cat_id=88&lang=uk

10. Про деякі нитання Національного антикорунційного комітету: Указ Президента України, 16 березня 2012 р. № 201/2012 // Урядовий кур'єр. - 2012. - № 53.

11. Буткевич С. А. Відмивання грошей і корунція: актуальні нроблеми нротидії та шляхи їх вирішення / С.А. Буткевич // Боротьба з організованою злочинністю і корунцією (теорія і нрактика). - 2012. - № 2(28). - С. 88-97.

12. Питання занобігання та виявлення корунції: ностанова Кабінету Міністрів України, 4 вересня 2013 р. № 706 // Урядовий кур'єр. - 2013. - № 180.

13. Загальне ноложення нро юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного ніднриємства, установи та організації: ностанова Кабінету Міністрів України, 26 листонада 2008 р. № 1040 // Урядовий кур'єр. - 2008. - № 238.

14. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорунційної нолітики: Закон України, 14 травня 2013 о. № 224-VII // Голос України. - 2013. - № 106.

15. Про засади занобігання і нротидії корунції: Закон України, 7 квітня 2011 р. № 3206-VI // Голос України. - 2011. - № 107

Размещено на Allbest.ru