Виявлення дисбалансів на основі аналізу функціонування промислових підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виявлення дисбалансів на основі аналізу функціонування промислових підприємств

Коверга С.В.

к.е.н, доцент,

Автомобільно-дорожній інститут ДВНЗ

«Донецький національний технічний університет»

Проаналізовано джерела дисбалансів в промисловості. Зазначено, що однією з головних причин, що перешкоджають формуванню стійкого розвитку в промислових регіонах, є функціонування в них бюджетоутворюючих галузей (ресурсодобувної, хімічної, металургійної). Доведено, що причиною «порушень» або дисбалансів в організації може бути зниження ефективності взаємодії між співробітниками і брак певних форм поведінки при рішенні завдань і дотриманні правил організації, а також відхилення ролевої взаємодії співробітників. Зазначено, що одним з визначальних чинників збалансованого розвитку може бути інтелектуальний капітал підприємства. Досліджено роль інноваційного і інвестиційного аспектів в управлінні збалансованим розвитком підприємств. Обґрунтовано, що дисбаланси в розвитку підприємств одних галузей економіки породжують дисбаланси в розвитку інших. Проаналізовані основні дисбаланси в розвитку провідних підприємств машинобудування Донецького регіону, зокрема дисбаланси в динаміці основних показників функціонування машинобудівних підприємств, в зміні вартості основних засобів і оборотних активів, в співвідношенні оборотних фондів і поточних зобов'язань, в співвідношенні чисельності, заробітної плати і продуктивності праці персоналу машинобудівних підприємств Донецької області. Зроблено висновок про наявність зв'язку між збалансованістю розвитку окремих підприємств і станом окремих галузей, а також промисловості в цілому, що потребує подальшої розробки науково-методичного інструментарію управління збалансованим розвитком промислових підприємств.

Ключові слова: збалансованість, розвиток, функціонування, підприємство, машинобудівний комплекс.

Koverga S.V. Detection of disbalances on the basis of analysis of functioning of industrial enterprises

Sources of imbalances in the industry are analyzed. It is noted that one of the main reasons interfering formation of a sustainable development in industrial regions, functioning in them budget forming branches (resource-extraction, chemical, metallurgical) is. It is proved that decrease in efficiency of interaction between employees and shortage of certain forms of behavior at the solution of tasks and observance of rules of the organization, and also a deviation of role interaction of employees can be the reason of «violations» or imbalances in the organization. It is noted that the intellectual capital of the enterprise can be one of defining factors of a sustainable development. The role of innovative and investment aspects in management of a sustainable development of the enterprises is investigated. It is proved that imbalances in development of the enterprises of one branches of economy generate imbalances in development of others. The main imbalances in development of leading enterprises of mechanical engineering of the Donetsk region, in particular imbalances in dynamics of the main indicators of functioning of machine-building enterprises, in change of cost of fixed assets and current assets, in the ratio revolving funds and the current obligations, in the ratio number, a salary and labor productivity of the personnel of machine-building enterprises of Donetsk region are analyzed. The conclusion is drawn on communication existence between balance of development of the separate enterprises and a condition of separate branches, and also the industries as a whole that demands further development scientifically - methodical tools of management of the balanced development of the industrial enterprises.

Keywords: balance, development, operation, enterprise, Mechanical engineering.

Коверга C.B. Выявление дисбалансов на основе анализа функционирования промышленных предприятий

Проанализированы источники дисбалансов в промышленности. Отмечено, что одной из главных причин, препятствующих формированию устойчивого развития в промышленных регионах, является функционирование в них бюджетообразующих отраслей (ресурсодобывающей, химической, металлургической). Доказано, что причиной «нарушений» или дисбалансов в организации может быть снижение эффективности взаимодействия между сотрудниками и нехватка определенных форм поведения при решении задач и соблюдении правил организации, а также отклонения ролевого взаимодействия сотрудников. Отмечено, что одним из определяющих факторов устойчивого развития может быть интеллектуальный капитал предприятия. Исследована роль инновационного и инвестиционного аспектов в управлении устойчивым развитием предприятий. Обосновано, что дисбалансы в развитии предприятий одних отраслей экономики порождают дисбалансы в развитии других. Проанализированы основные дисбалансы в развитии ведущих предприятий машиностроения Донецкого региона, в частности дисбалансы в динамике основных показателей функционирования машиностроительных предприятий, в изменении стоимости основных средств и оборотных активов, в соотношении оборотных фондов и текущих обязательств, в соотношении численности, заработной платы и производительности труда персонала машиностроительных предприятий Донецкой области. Сделан вывод о наличии связи между сбалансированностью развития отдельных предприятий и состоянием отдельных отраслей, а также промышленности в целом, что требует дальнейшей разработки научно - методического инструментария управления сбалансированным развитием промышленных предприятий.

Ключевые слова: сбалансированность, развитие, функционирование, предприятие, машиностроительный комплекс.

Постановка проблеми

Джерелами дисбалансів в промисловості можуть бути дисбаланси в розвитку окремих підприємств. Вони також, як правило, призводять до дисбалансів в секторах економіки і промислових регіонів, в яких функціонують підприємства. Однією з головних причин, що перешкоджають формуванню стійкого розвитку в промислових регіонах, є функціонування в них бюджетоутворюючих галузей (ресурсодобувної, хімічної, металургійної), які базуються на третьому індустріальному технологічним устрої. Незважаючи на досить ґрунтовне опрацювання дисбалансів у розвитку на глобальному рівні, тематика дисбалансів на рівні окремих підприємств залишається в числі недостатньо опрацьованих, що диктує необхідність оцінки конкретних дисбалансів на рівні підприємств.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема розвитку підприємств опинилася у фокусі уваги ряду вітчизняних та зарубіжних науковців, таких як Н.В. Афанасьев, В.О. Василенко, В.І. Ляшенко, Ю.С. Погорєлов, А.І. Гармаш, О.В. Раєвнєва, А.Н. Тридід і ін. [1, С. 153-154]. Д. Майнер [2] виконав систематизацію чинників у рамках оцінки дисбалансів в організаціях, виділивши при цьому три рівні: 1) співробітник на робочому місці, 2) група і 3) організація і контекст. Причиною «порушень» або дисбалансів в організації, за Майнером, є зниження ефективності взаємодії між співробітниками і брак певних форм поведінки при рішенні завдань і дотриманні правил організації, а також відхилення ролевої взаємодії співробітників.

У цьому контексті одним з визначальних збалансованого розвитку може бути інтелектуальний капітал підприємства [3]. Згідно з транзактною моделлю Лазаруса [4] системні дисбаланси на підприємствах і в організаціях можна розглядати як результат взаємного впливу і зміни співробітників і їх оточення. Погоджуючись з висновками цих авторів, слід зазначити, що психологічні чинники є лише одними з чинників, що визначають збалансованість підприємства як економічної системи. Проте в контексті ухвалення управлінських рішень більш доцільним є враховувати також і інші чинники (виробничі, ринкові, інфраструктурні, фінансові тощо).

Для комплексного аналізу причин, проміжних змінних і наслідків виникнення дисбалансів на рівні організацій в роботі [5] рекомендується причинно-наслідковий аналіз на основі проведення інтерв'ю із співробітниками і використання фактичних даних про різні характеристики діяльності підприємства. М. Каптейн и И. Вемпе у книзі «Збалансована компанія: теорія корпоративної цілісності» [6] трактують збалансовану організацію з деяким ухилом у бік парадигми збалансованого розвитку ООН, а також корпоративної відповідальності і корпоративної етики. Існують підходи, які припускають управління збалансованим розвитком підприємства на основі об'єднання різних підходів до управління підприємствами.

Так, в книзі Ф. Брейфогла [7] пропонується об'єднати і в міру необхідності і корисності відповідних підходів (тобто збалансовано) застосовувати «розширений єдиний підхід» до системи збалансованих показників, стратегічного планування і поліпшення бізнес-процесів, заснований на використанні переваг «6 сигм», ощадливого виробництва, тотального управління якістю, «кайдзена» і інших популярних нині підходів.

Деякі автори акцентують увагу на розробці збалансованої архітектури підприємства, як основному чиннику збалансованого функціонування і розвитку. Так, в роботі [8] представлена модель зрілості архітектури організації, який дозволяє визначити сильні і слабкі сторони практики функціонування архітектури організації і, отже, встановити пріоритети для поліпшення.

Ролі інноваційного і інвестиційного аспектів в управлінні збалансованим розвитком підприємств присвячені роботи [9; 10; 11] які, проте, не охоплюють усіх аспектів, пов'язаних зі збалансованим функціонуванням і розвитком підприємств, а концентруються лише на важливості інноваційного і інвестиційного аспектів, що дозволяє авторам зробити дещо перебільшений висновок про те, що збалансований розвиток інноваційного і інвестиційного аспектів значною мірою рівнозначно збалансованому розвитку підприємств. У інших роботах, наприклад [12], збалансований розвиток ототожнюється зі збалансованістю корпоративного управління.

Незважаючи на досить ґрунтовне опрацювання дисбалансів у розвитку на глобальному рівні, тематика дисбалансів на рівні окремих підприємств залишається в числі недостатньо опрацьованих, що диктує необхідність не просто оцінки конкретних дисбалансів на рівні підприємств, а встановлення наявності зв'язку між збалансованістю розвитку окремих підприємств і станом окремих галузей, а також промисловості в цілому.

Мета статті полягає у виявленні дисбалансів у функціонуванні машинобудівних підприємств Донецької обл. для встановлення наявності зв'язку між збалансованістю розвитку окремих підприємств і станом окремих галузей, а також промисловості в цілому.

Викладення основного матеріалу

Лідерами промислового виробництва в Україні є підприємства Дніпропетровської, Запорізької, Донецької і Луганської областей. Так, на Дніпропетровську область доводиться найбільш висока частка виробництва сталі і труб, а на Донецьку - напівфабрикатів, отриманих безперервним литвом, і прокату чорних металів. Дисбаланси в розвитку підприємств одних галузей економіки породжують дисбаланси в розвитку інших. Так, наприклад, ефективність діяльності підприємств машинобудування значним чином залежить від цін на метал. Підвищення собівартості продукції металургійних підприємств може служити джерелом аналогічних тенденцій в діяльності підприємств машинобудування. З іншого боку, реструктуризація або ж модернізація підприємств вуглевидобувної галузі розглядається як потенційна загроза зниження попиту на вітчизняну гірничо-шахтну продукцію машинобудування, лідером з виробництва якої є Донецький регіон.

У Донецькій області більшість машинобудівних підприємств орієнтована на українського споживача. Виділяються виробники гірничо-шахтного устаткування, електроустаткування, побутової техніки, різні спеціалізовані виробники машинобудівної продукції.

Таблиця 1 - Динаміка основних показників функціонування машинобудівних підприємств Донецького регіону за період 2010-2012 рр. [14]

дисбаланс промисловий інноваційний інвестиційний

Велика частина машинобудівних підприємств орієнтована на внутрішній ринок, але при цьому вони не здатні задовольняти потреби у вузькоспеціалізованому устаткуванні. Російські і китайські вуглевидобувні компанії є найбільш активними клієнтами німецьких виробників гірничо-шахтного устаткування. Для вугільної промисловості проблема створення техніки для тонких пластів є особливо актуальною. Сьогодні найбільш конкурентоздатними на ринку України, якщо розглядати, наприклад, стругові установки, являються очисні комбайни Польщі і Чехії, а в перспективі - Китаю. Очисні комбайни виробництва Німеччини, Великобританії і США не завжди відповідають українським умовам і характеризуються високою вартістю. Українські аналоги таких комбайнів розроблялися заводом ПрАТ «Горлівський машинобудівник». За характеристиками вони були призначені для обробки тонких пластів, але на практиці мали обмеженість застосування або в результаті технічної складності, або недостатньої надійності. Проблеми підвищення техніко-технологічного рівня галузі є актуальними, але для їх вирішення потрібні значні інвестиції [13, С. 131]. При цьому вітчизняні виробники гірничо-шахтного устаткування не завжди здатні забезпечити потреби внутрішнього ринку у вузькоспеціалізованому устаткуванні, що пов'язані з низьким рівнем інноваційної активності машинобудівних підприємств. Цим підтверджується невідповідність характеристик передової інноваційної продукції і існуючих технологій виробництва машинобудівної продукції.

Орієнтованими на зовнішні ринки є тільки окремі підприємства галузі, практика яких є позитивним прикладом. Так, гірничо-шахтне устаткування, що випускається ПАТ «Донгірмаш» відомо далеко за межами України: експортується у багато країн, у тому числі Росію, Казахстан, Білорусь, постійно експонується на міжнародних виставках і ярмарках. Найбільшу частка експорту машинобудівної продукції Донецької області забезпечують такі підприємства: ПАТ «Норд» и ПАТ «Донбаскабель», ПАТ «Донгірмаш». Наприклад, поставки підприємства ПАТ «Норд» у ближнє і далеке зарубіжжя складають до 70% загальних продажів холодильних приладів. Продукція ПАТ «Норд» експортується в стани СНД, ЄС, Азії, Латинської Америки, Африки. Підприємство ТОВ «Електрогідравліка» спеціалізується на випуску електротехнічної продукції, яка експлуатується в таких країнах як Росія, В'єтнам, Алжир, Грузія.

Серед провідних підприємств машинобудування Донецького регіону виділяються: Публічне акціонерне товариство «Азовмаш», ПАТ Донецький машинобудівний завод «Експеримент», ПАТ «Донецький завод гірничорятувальної апаратури», ПАТ «Рутченківський завод «Гірмаш», ПАТ «Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод», ПАТ «Донецький електротехнічний завод» ПАТ «Донецький енергозавод», ПрАТ «НГМЗ-БУР», ПрАТ «Горлівський машинобудівник», ПрАТ «Інститут керамічного машинобудування «Кераммаш», ПАТ «Ясинуватський машинобудівний завод», ПАТ «Дружківський машинобудівний завод», ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», ПрАТ «Артемівський машинобудівний завод «Вістек» і багато інших (табл.1).

Аналіз основних показників функціонування підприємств машинобудівного комплексу за 2010-2012 рр. свідчить про наявність таких тенденцій:

1) на підприємстві ПрАТ «НГМЗ-БУР» в 2010-2011 рр. спостерігався дисбаланс, пов'язаний з перевищенням темпів зростання собівартості в порівнянні з чистим доходом, а також були значними збитки від основної діяльності; у 2012 р. ситуація дещо стабілізувалася: підприємство мало чистий прибуток і понизило темп зростання собівартості;

2) діяльність ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» в 2010-2012 рр. характеризується поступовим зниженням чистого доходу, собівартості і чистого прибутку;

3) ПрАТ «Горлівський машинобудівник» в 2011 р. мало скорочення чистого прибутку на 63,3% в порівнянні з 2010 р., а в 2012 р. відбулося збільшення цього показника на 5,2% в порівнянні з 2011 г.; при цьому за період 2010-2012 рр. показники чистого доходу і собівартості збільшувалися;

4) підприємство ПАТ «Азовмаш» в 2011 р. значним чином понизило собівартість; при цьому було забезпечено зростання чистого прибутку в 2011р. на 7,1%; в 2012 р. чистий прибуток підприємства збільшився на 20,9 % в порівнянні з 2011 р., що є позитивною тенденцією;

5) діяльність підприємства ПрАТ «Інститут керамічного машинобудування «Кераммаш» в 2011 г. відзначається значним зростанням чистого доходу, собівартості і прибутку, причому темп зростання чистого прибутку значно перевищує як темпи зростання чистого доходу (на 211,7 %) так і собівартості продукції (на 232 %); в 2012 р. продовжувалося зростання досліджуваних показників, чистий доход зріс на 35,2 %, на 29,4 % - собівартість, а чистий прибуток при цьому зріс на 126, 7 %, що є, безумовно, позитивною тенденцією і пов'язано з тим, що у зв'язку із виходом на нові ринки збуту було введено в експлуатацію додаткові виробничі потужності відповідно зросли обсяги виробництва і реалізації продукції;

6) для ПАТ «Донгірмаш» відзначається наявність позитивних тенденцій діяльності в 2010-2012 рр.: в 2011 р. чистий прибуток зріс приблизно в 4 рази в порівнянні з 2010 р., а темпи зростання чистого доходу випереджали темпи зростання собівартості; у 2012 р. сталося значне зниження собівартості, а чистий прибуток при цьому збільшився більш ніж у 7,6 рази у порівнянні з 2011 роком;

7) діяльність підприємства ПАТ «Донецький завод гірничорятувальної апаратури» в 2010-2012 рр. характеризувалася перевищенням темпів зростання чистого доходу над темпами зростання собівартості; у 2011-2012 рр. підприємство мало чистий прибуток.

Динаміка основних показників функціонування машинобудівного комплексу значним чином пов'язана із забезпеченістю підприємств основними засобами і оборотними активами (табл. 2).

Таблиця 2 - Зміна вартості основних засобів і оборотних активів машинобудівних підприємств Донецького регіону за період 2011-2012 рр. [14]

Зниження вартості основних засобів у 2012 р. спостерігалося на таких підприємствах: ПрАТ «НГМЗ-БУР», ПрАТ «Горлівський машинобудівник», ПрАТ «Інститут керамічного машинобудування «Кераммаш» і ПАТ «Донгірмаш». Така ситуація може бути пов'язана з реструктуризацією підприємств або зниженням залишкової вартості основних фондів на кінець року. Зниження вартості оборотних фондів в 2012 р. відзначається на підприємствах: ПАТ «Азовмаш». Висновки про ступінь збалансованості розвитку промислових підприємств можна буде робити тільки після аналізу співвідношень оборотних фондів і короткострокових зобов'язань (табл. 3).

Критерієм оцінки може бути те, що перевищення вартості оборотних активів над короткостроковими зобов'язаннями більш ніж в два рази вважається небажаним, оскільки це свідчить про нераціональне вкладення коштів підприємства і їх неефективне використання. На підприємствах, що досліджуються, не виявлено цієї проблеми, на жодному з них поточні зобов'язання не перевищують вартості оборотних активів, не перевищують критичного рівня і є допустимими. Проте, розглянуті раніше показники функціонування машинобудівних підприємств вказують на наявність невідповідностей в динаміці ряду важливих показників (табл. 4).

Таблиця 3 - Співвідношення оборотних фондів і поточних зобов'язань машинобудівних підприємств Донецької області за 2011-2012 рр. [14]

Аналіз таблиці 4 дозволяє виявити наявність дисбалансів в системі управління персоналом таких підприємств, як: ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», ПАТ «Донецький завод гірничорятувальної апаратури». Пояснюється це тим, що темпи зростання продуктивності праці є нижчими в порівнянні з темпами зростання середньорічної заробітної плати. Не дивлячись на виконання критеріїв ефективності в системі управління персоналом ПРАТ «НГМЗ-БУР» и ПрАТ «Горлівський машинобудівник» за динамікою основних показників виявлені невідповідності зміни показників чистого доходу і собівартості, що негативно вплинуло на результат їх діяльності.

Таблиця 4 - Співвідношення чисельності, заробітної плати і продуктивності праці персоналу машинобудівних підприємств за 2011-2012 рр. [14]

Для підприємств машинобудівного комплексу Донецького регіону характерною є наявність дисбалансів, які проявляються в невідповідності тенденцій зміни ключових показників їх функціонування і динаміки результуючих показників їх діяльності. Наприклад, для підприємств машинобудівного, вуглевидобувного і металургійного комплексів спостерігаються тенденції випереджаючого зростання собівартості в порівнянні з чистим доходом, що супроводжується збитковістю діяльності. Усе це є одним з чинником, що вказує на низький рівень збалансованості розвитку промислових підприємств.

Висновки

Таким чином, на основі проведеного аналізу можна зробити висновок про наявність зв'язку між збалансованістю розвитку окремих підприємств і станом окремих галузей, а також промисловості в цілому. Однією з причин кризи в економіці є дисбаланси на підприємствах.

Усе це дозволяє зробити головний загальний висновок про необхідність подальшої розробки науково-методичного інструментарію управління збалансованим розвитком промислових підприємств з огляду на те, що підходи, які існують не повною мірою задовольняють існуючим потребам вітчизняних промислових підприємств.

Список використаних джерел

1. Сталий розвиток промислового регіону: соціальні аспекти: моногр. / О.Ф. Новікова, О.І. Амоша, В.П. Антонюк та ін..; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. - Донецьк, 2012. - 534 с.

2. Miner J. Industrial-Organizational Psychology / J. Miner. - New York: Mcgraw-Hill College, 1991.-704 p.

3. Андрушків Б.М. Щодо ефективного використання інтелектуального потенціалу, який лежить в основі розвитку виробничих сил і виробничих відносин України та який може підняти її економіку/ Б.М. Андрушків // Вісник економічної науки України. - 07/2012. - №2. - С. 3-7.

4. Lazarus R. Psychological Stress and the Coping Process / R. Lazarus. - New York: Mcgraw-Hill College, 1996. - 466 p.

5. Бауманн У. Клиническая психология / У. Бауманн, М. Перре. - Сп.-Б.: Питер, 2002.- 1312 с.

6. Kaptein М. The Balanced Company: A Corporate Integrity Theory / M. Kaptein, J. Wempe. - New York: Oxford University Press USA, 2002. - 360 p.

7. Breyfogle III F.W. Integrated Enterprise Excellence, Vol. I: The Basics: Golfing Buddies Go Beyond Lean Six Sigma and the Balanced Scorecard / F.W. Breyfogle III. - Brisbane: Bridgeway Books, 2008. - 144 p.

8. van Steenbergen M. A Balanced Approach to Developing the Enterprise Architecture Practice / M. van Steenbergen, M. van den Berg, S. Brinkkemper // Enterprise Information Systems: 9th International Conference (Funchal, Madeira, June 12-16, 2007). -pp. 240-253.

9. Хорев А.И. Стратегия устойчивого развития предприятия в условиях освоения инноваций: Монография / А.И. Хорев, В.Ю. Калюжный, В.Б. Артеменко, Л.В. Прозоровская. - Воронеж: Воронеж, гос. технол. акад., 2009. - 168с. м

10. Толкаченко О.Ю. Управление сбалансированным развитием инновационного и инвестиционного цикла предприятия / О.Ю. Толкаченко // Транспортное дело России. - №11. -2009-С. 41-50.

11. Гринько Т.В. Управління адаптивним інноваційним розвитком промислових підприємств: економічне обгрунтування та концептуальні засади: моногр. / Т.В. Гринько; НАЛ України, Ін-т економіки пром-сті. - Донецьк, 2011. - 352 с.

12. Дли И.М. Корпоративное управление и сбалансированное развитие промышленного предприятия / И.М. Дли, О.С. Масютин // Российское предпринимательство. - 2007. - № 4, Вып. 2 (89). - С. 125-129.

13. Формування та реалізація державної політики стосовно вугільної промисловості з урахуванням інтеграції України у світову економіку: моногр. / О.А. Амоша, Л.Л. Стариченко, Д.Ю. Череватський та ін.; НАН України, Ін-т економіки пром- сті. - Донецьк, 2013. - 196 с.

14. Система розкриття інформації на фондовому ринку України [Електронний ресурс] / Державна установа «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України», 2014. - Режим доступу: http://www.smida.gov.ua/

Размещено на Allbest.ru