Формування національної продовольчої системи на засадах незалежності

Рис. 4. Рівень середніх світових цін на окремі молочні продукти у 2013 р.

Упродовж останніх років кількість інноваційно активних підприємств поступово збільшувалася. Відповідно до проведених обстежень, у минулому році їх налічувалося 19% від загальної кількості. Понад 60% підприємств спрямовували свою діяльність переважно на придбання і впровадження машин, обладнання та програмного забезпечення. Водночас частка підприємств, які займалися дослідженнями і розробками, становила менше 3%.

Харчова промисловість загалом вважається інвестиційно привабливою галуззю завдяки короткому періоду окупності вкладених інвестицій. Однак уповільнення й невпорядкованість інвестиційних та інноваційних процесів унеможливлюють техніко-технологічне оновлення, необхідне для досягнення глибокої переробки сировини. У 2013 р. обсяги прямих іноземних інвестицій у харчову промисловість становили 216,6 млн. грн., що майже на 75% менше, ніж у попередньому році. Освоєння інвестицій активніше відбувалося на підприємствах з перероблення та консервування овочів і фруктів - 58,9%; підприємствах олієжирової галузі - 20,1%.

Харчова промисловість і надалі потребує технічного переоснащення, а це означає, що необхідно залучати додаткові фінансові ресурси. Що стосується залучення іноземних інвестицій, то, з нашого погляду, вони мають бути виважені, аргументовані, мати наразі позитивні результати та перспективу.

Аналіз основних проблем споживчого попиту в Україні дає змогу зробити висновок про можливість започаткування програми продовольчої допомоги для найбідніших верств населення. Наприклад, досвід запровадження програм продовольчої допомоги у США свідчить, що такі програми мають високу соціальну і політичну значущість. Це одна зі сфер регулювання, куди виділяються бюджетні кошти у значних обсягах, не викликаючи при цьому особливих заперечень з боку різних за поглядами верств суспільства.

У реаліях США (рис. 5) є не менше півтора десятка різних програм допомоги населенню.

Рис. 5. Федеральні програми продовольчої допомоги населенню з низькими доходами в США

Така різноманітність інструментів і механізмів цілком обґрунтована, оскільки дає можливість враховувати специфічні особливості окремих груп громадян, задіювати відповідні канали надання допомоги, проводити ефективний спеціалізований контроль. До найпопулярніших продовольчих програм належать такі: «Продовольчих талонів» (що становить понад 2/3 від загального бюджету усіх федеральних програм); «Дитячого харчування» (понад 22%); «Матері і дитини» (10%); «Прямого розподілу продуктів» (близько 1%).

Наприклад, Мінсільгосппром США відповідно до публічного закону «Про здорове харчування для дітей» №111-296 від 13.12.2010 р. розроблено нові вимоги для учасників програм у школах, спрямовані на збільшення в раціоні шкільних обідів і сніданків фруктів, овочів, знежиреного чи з низьким умістом жиру молока тощо.

У рамках реалізації програми додаткової продовольчої підтримки та відповідно до публічного закону «Про продукти харчування і продовольство» №110-246 від 18.06.2008 р. члени домогосподарств повинні мати доступ до 4-х основних товарних груп: хлібобулочні вироби і крупи; плодоовочева продукція і фрукти; м'ясо, риба, птиця; молоко і молочні продукти.

Уся продукція за цими групами товарів повинна мати маркування виробника про поживні цінності.

Основними завданнями, на вирішення яких спрямовані продовольчі програми США, є: підвищення рівня доходу малозабезпечених громадян; підвищення їх обізнаності у сфері дієтології; забезпечення продовольством осіб, які опинилися в надзвичайних обставинах. Законодавство не передбачає можливості втручання державних органів з питань ціноутворення на харчові продукти, реалізовані в рамках програм. Формування цін відбувається в умовах ринкової конкуренції під впливом факторів попиту і пропозиції.

Проаналізувавши ситуацію в Україні, можна стверджувати,що реалізація заходів із запровадження державних програм продовольчої допомоги для найбідніших верств населення дасть змогу підвищити споживчий попит на харчову продукцію вітчизняного виробництва, сприятиме зниженню гостроти бідності та підвищенню соціальної захищеності громадян.

Як один з варіантів вирішення цього питання може бути запропоновано впровадження продовольчого субсидування, якого наразі потребують близько 6 млн. осіб (14,1% населення України мають доходи нижчі за прожитковий мінімум). Розмір продовольчого субсидування на одну особу на місяць, за підрахунками ІПР, зокрема для придбання молокопродуктів та хліба, має бути в межах 200 грн. У такому разі загальний розмір продовольчого субсидування за рахунок коштів державного бюджету становитиме 12 млрд. грн. на рік, окупність яких буде забезпечена завдяки збільшенню обсягів виробництва, виходу його з тіні, а також зніме певну соціальну напруженість у суспільстві.

Висновки

Основними заходами щодо формування соціальної продовольчої системи є: повне забезпечення населення основними видами продовольчої продукції вітчизняного виробництва; підвищення якості сировини і готової продукції; енерго- і ресурсозбереження; впровадження інноваційних високопродуктивних технологій та обладнання; посилення державного впливу на процес повного і якісного забезпечення продовольчими продуктами усіх верств населення; удосконалення системи управління та підтримка пріоритетних напрямів розвитку харчової індустрії.

Бібліографія

1. Виклики і шляхи агропродовольчого розвитку/ Пасхавер Б.Й., Шубравська О.В., Молдован Л.В. та ін.; за ред. акад. УАН Б.Й. Пасхавера; НАН України; Ін-т економ. та прогнозув. - К., 2009. - 432 с.

2. Глобальна продовольча безпека / О.Г. Білорус, М.В. Зубець, П.Т. Саблук, В.І. Власов; Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України, ННЦ «Ін-т аграр. економіки» УААН. - К.: ННЦ «іаЕ», 2009. - 485 с.

3. Дейнеко Л.В. Формування ефективної політики безпеки харчових продуктів в умовах інтеграції України в світову агропродовольчу систему / Л.В. Дейнеко, П.М. Купчак // Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях / Н.М. Андреева, В.О. Бараннік, Є.В. Бєланов та ін.; за наук. ред. Є.В. Хлобистова. - Сімферополь: ПП «Підприємство Фенікс», 2010. - 582 с. - С. 513-524.

4. Концептуальні засади галузевої паспортизації харчової індустрії України / М.П. Сичевський, О.І. Куць, О.В. Коваленко та ін. - К.: ННЦ «ІАЕ», 2013. - 264 с.

5. Продовольча безпека: сутність, стан та особливості забезпечення / М-во освіти і науки України, Нац. ун-т харч. технологій; кер. авт. кол. І.В. Федулова. - К.: Кондор, 2013. - 467 с.

6. Сичевський М.П. Формування національної продовольчої системи: сутність та перспективи / М.П. Сичевський, О.Б. Полєщук, О.В. Коваленко // Продовольчі ресурси: зб. наук. пр. - К.: Ін-т прод. ресурсів НААН, 2013. - С. 8-21.

7. Сичевський М.П. Харчова промисловість України: сучасний стан та перспективи розвитку / М.П. Сичевський // Проблеми ринку продовольчих ресурсів України: зб. наук. пр. за матеріалами Першої наук.практ. конф., 10 квіт. 2013 р. / Ін-т прод. ресурсів. - К.: ННЦ «ІАЕ», 2013. С. 8-10.

8. Сталий розвиток та безпека агропродовольчої сфери України в умовах глобалізаційних викликів: монографія / О.І. Павлов, М.А. Хвесик, В.В. Юрчишин, С.О. Юшин та ін.; за ред. зав. каф. екон. промисл. ОНАХТ. - Одеса: Астропринт, 2012. - 625 с.

9. Barrett Christopher B. Food security and food assistance programs // Handbook of Agricultural Economics / Edited by B. Gardner and G. Rausser // Cornell University, Ithaca, NY. - 2002. - V. 2. - 95 p.

10. Food security and safety. Economic Perspectives // An Electronic Journal of the U.S. Department of State. - 2002. - V. 7, №2. - 49 p.

Размещено на allbest.ru