Наукове життя ідентифікація викликів та загроз збалансованого розвитку держави та регіону: механізми попередження та нівелювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Наукове життя ідентифікація викликів та загроз збалансованого розвитку держави та регіону: механізми попередження та нівелювання

Мельник Алла, д.е.н., проф., зав. кафедри державного і муніципального управління, Заслужений діяч науки і техніки України, Тернопільський національний економічний університет;

Желюк Тетяна, д. е. н., проф. кафедри, Тернопільський національний економічний університет;

Дудкіна Олена, к. е. н., доц., Тернопільський національний економічний університет.

3 квітня 2014 року в рамках проведення Днів науки та реалізації плану наукових заходів у Тернопільському національному економічному університеті під патронатом ректора, д. е. н., професора А. І. Крисоватого був проведений круглий стіл на тему “Ідентифікація викликів та загроз збалансованого розвитку держави та регіону: механізми попередження та нівелювання”. Ініціатором та організатором проведення круглого столу виступила кафедра державного і муніципального управління факультету державного управління. національний економіка влада дисбаланс

В роботі круглого столу взяли участь: голова Тернопільської обласної державної адміністрації О. М. Сиротюк, заступник голови Тернопільської обласної державної адміністрації Л. О. Бицюра, директор департаменту економічного розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації Г. М. Воляник, голова Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України І. І. Курницький, начальник регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області М. М. Шкільняк, секретар Тернопільської міської ради І. В. Турський, начальник управління стратегічного розвитку міста Тернополя Ю. П. Дейнека, заступник начальника управління Головдержслужби України в Тернопільській області Г. В. Макаревич, директор Тернопільського регіонального центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій В. К. Слюзар, проректор з наукової роботи ТНЕУ, д. е. н., професор З.-М. В. Задорожний, проректор з науково-педагогічної роботи, д. е. н., професор В. Я. Брич, проректор з міжнародних зв'язків, д. е. н., професор В. В. Козюк, проректор з науково-педагогічної роботи, д. е. н., професор Б. Л. Луців, професорсько-викладацький склад кафедр державного і муніципального управління, фінансів, податків та фіскальної політики, міжнародних фінансів та глобальної економіки ім. С. І. Юрія, банківського менеджменту та обліку, обліку в бюджетній та соціальній сфері, обліку і правового забезпечення АПВ, молоді науковці, державні службовці та службовці органів місцевого самоврядування, слухачі магістратури за спеціальностями “Державна служба” та “Адміністративний менеджмент”.

Метою круглого столу стала ідентифікація дисбалансів розвитку національної економіки з подальшим напрацюванням рекомендацій для органів державної влади та органів місцевого самоврядування в питаннях діагностики дисбалансів, вироблення інструментарію для їх попередження та ліквідації.

Розпочав зустріч Андрій Ігорович Крисоватий, який, привітавши учасників круглого столу, наголосив на важливості проведення публічних обговорень актуальних для держави та регіону проблем. Ректор запросив усіх учасників до наукової полеміки. Побажав представникам органів влади прислухатись до порад професорсько- викладацької еліти університету. Наголосив, що для студентів та слухачів магістерських програм такі круглі столи - це добра можливість поспілкуватись із успішними людьми, дізнатись про стан справ у економічній та політичній сферах, перейняти управлінський досвід попередження та подолання дисбалансів.

Голова Тернопільської обласної державної адміністрації О. М. Сиротюк подякував за можливість взяти участь у роботі круглого столу. Акцентував увагу на важливості в умовах непростої суспільно-політичної ситуації в країні напрацювання пропозицій щодо удосконалення організації діяльності органів державної влади, модернізації діючих технологій та запровадження новітніх інструментів управління збалансованим розвитком регіону, які б забезпечили посилення фінансового потенціалу, інвестиційну активність, його відкритість, конкурентоспроможність. Запевнив, що обласна адміністрація зорієнтована на діалог та співпрацю з університетом, а даний круглий стіл стане вагомим кроком у реалізації нових проектів та втіленні креативних ідей у практичну роботу нової влади.

Робота круглого столу проводилася за такими напрямками: структуризація викликів та загроз збалансованому розвитку на макро- і мезорівнях; технології діагностики та оцінювання національних та регіональних дисбалансів; проблеми інституційного забезпечення управління збалансованим розвитком; модернізація функціональних механізмів попередження і подолання дисбалансів регіонального розвитку.

Теоретико-методологічне та прикладне підґрунтя вирішення проблем діагностики і подолання національних та регіональних дисбалансів визначили виступи: д. е. н., проф. Т. Л. Желюк, д. е. н., проф. А. Ф. Мельник, д. е. н., проф. Ж. М. Довгань, д. е. н, проф. В. В. Козюка, д. е. н., проф. М. М. Шкільняка, д. е. н., проф. В. Я. Брича, к. е. н., доцента Б. С. Малиняка, к. е. н. І. В. Турського, Г. М. Воляник, В. К. Слюзара.

Обговорення проблем дало можливість учасникам круглого столу сформувати ґрунтовні висновки та пропозиції.

Зокрема, висвітлюючи питання структуризації викликів та загроз збалансованого розвитку на макро- та мезорівнях, д. е. н., професор Т. Л. Желюк констатувала широкий спектр напрацьованих наукових підходів (рівноважний, динамічний, ноосферизований, посторовий, гуманістичний, антиентропійний) до сутнісного розуміння поняття “збалансований розвиток”. Синергетика даних підходів дозволила трактувати збалансований розвиток як керований процес з відповідною інституціональною, функціональною, організаційною, процесуальною, інструментальною, ресурсною підсистемами. В основу досягнення збалансованого розвитку слід покласти сучасні інформаційні технології, розумний паритет влади і політичної волі на національному та наднаціональному рівнях, використання сукупності ресурсів, нових знань та умов їх створення, кваліфікованого людського ресурсу. Цільовими орієнтирами та результатами управління збалансованим розвитком повинні бути високі конкурентні позиції національної економіки, структурна та функціональна відповідність елементів економічної системи; цілісність національної економіки, збереження потенціалу економічної системи до розширеного відтворення. Т Л. Желюк структурувала та проаналізувала природу національних і регіональних дисбалансів: відтворювальних, структурно-компонентних, факторних, інституційних, просторових, секторальних, еколо-гічних, пов'язаних із порушенням параметричних характеристик економічної безпеки, різним економічним потенціалом та конвергентною спроможністю адміністративно- територіальних утворень, а також запропонувала методичні підходи до проведення стратегічної діагностики дисбалансів і вироблення адаптивного регулюючого пакету інструментів для подолання існуючих дисбалансів та недопущення можливих.

Учасники круглого столу погодилися з тим, що ефективність та дієвість реалізації інструментарію управління збалансованим розвитком національної економіки залежить від своєчасної ідентифікації глобальних, національних і регіональних дисбалансів.

Особливо гостро ставилося питання оцінки фінансових дисбалансів. Так, д. е. н., професор Ж. М. Довгань відзначила, що після періоду напруженої політичної та економічної турбулентності, що спостерігалася останніми місяцями, Україна досягла певної стабільності, однак існує низка серйозних проблем, які призводять до порушення стійкості банківського сектору: 1) спостерігається високий рівень вразливості банківського сектору, недовіра клієнтів до банківських установ, яка призводить до виведення депозитів з банків, зниження темпів кредитування та відтоку іноземного капіталу; 2) висока ймовірність дефолту, зменшення валютних резервів на фоні зростання боргів; 3) висока волатильність банківського сектору; 4) дисбаланси в структурі активів та пасивів за строками і валютами, висока чутливість грошового потоку до стану економічного та операційного середовища; 5) значний рівень проблемної заборгованості, який негативно впливає на фінансовий результат банківської системи.

Тому урядова політика повинна бути максимально спрямована на відновлення макроекономічної стабільності, а ядром реформ мають стати монетарна та курсова політика з подальшою ліквідацією структурних суперечностей монетарної сфери. НБУ необхідно значну увагу приділяти здійсненню поточного моніторингу стійкості банківського сектору з метою оперативного виявлення зростання негативних тенденцій у банківському секторі і прийняттю ефективних заходів щодо їх подолання. На рівні комерційних банків необхідно здійснити такі заходи: підвищувати рівень транспарентності; уточнити реалізовані бізнес-моделі та забезпечити якісне управління ризиками; зосереджувати увагу на формуванні внутрішнього довгострокового ресурсу; покращувати якість активів, попутно оздоровлюючи кредитні портфелі; шукати джерела отримання прибутку від активних операцій, ведучи при цьому зважену кредитну політику і враховуючи всі помилки минулого; ефективніше застосовувати інструментарій ризик- менеджменту, менеджменту ліквідності і забезпечення адекватності капіталу.

Враховуючи загрози економічного та фінансового банкрутства для України, учасники круглого столу наголошували на необхідності подолання дисбалансів, пов'язаних із нестабільністю фінансових ринків, розривів у життєвих циклах технологічних укладів у різних секторах та регіонах України (д. е. н., проф. В. В. Козюк); вертикальних і горизонтальних фіскальних дисбалансів (д. е. н., проф. О. М. Десятнюк, к. е. н., доц. Т Я. Маршалок).

Оцінюючи дисбаланси та перспективи Тернопільської області, начальник департаменту економіки Тернопільської ОДА Г. М. Воляник презентувала оптимістичні прогнози розвитку регіону та акцентувала увагу на механізмах подолання існуючих дисбалансів за рахунок формування оптимальної структури господарства регіону, забезпечення комплексного розвитку на основі ефективного використання природно-ресурсного, виробничо-економічного, науково-технічного і людського потенціалу з використанням переваг та можливостей районів; сприяння всебічному розвитку людського потенціалу завдяки стабілізації та поліпшенню демографічної ситуації, досягнення продуктивної зайнятості населення, високого рівня розвитку соціальної інфраструктури.

Секретар Тернопільської міської ради І. В. Турський звернув увагу на необхідність використання маркетингової моделі стратегічного розвитку міста Тернополя та формування його як центру духовного відродження України. Такий підхід найкраще може подолати існуючі дисбаланси та підтримати конкурентний потенціал міста; досягти диверсифікації джерел фінансового потенціалу території за рахунок ресурсів, які створює неформальна економіка міста і області, вдосконалення системи перерозподілу податкових платежів, залучення коштів “заробітчан” (понад 40% працездатного населення Тернополя), підтримки розвитку приватного бізнесу, активізації розвитку місцевих фінансових центрів. Учасники круглого столу погодилися з тим, що необхідно об'єднати інтелектуально-аналітичні сили міста та області, підтримати бізнес, активізувати місцеву владу, щоб регіон не втратив свій шанс і почав нарешті використовувати об'єктивно позитивний геоекономічний потенціал та витримувати конкуренцію сусідніх регіональних еліт.

Дискутуючи з приводу технологій діагностики та оцінювання національних і регіональних дисбалансів, учасники круглого столу зійшлися на тому, що, незважаючи на численні дослідження факторів, принципів та методів впливу на структурну впорядкованість національної економіки, подальшого вдосконалення потребують напрацювання методичних підходів стосовно параметричних та діагностичних характеристик національних і регіональних дисбалансів з метою формування ефективних механізмів їх подолання.

В цьому контексті цікавим був виступ д. е. н., проф. А. Ф. Мельник, яка зосередила увагу на підходах до ідентифікації дисбалансів регіонального розвитку (на основі виокремлення технологічних укладів; на основі секторного аналізу; за критерієм технологічного лідерства; за оцінкою концентрації сучасних інтеграційних угрупувань; за оцінкою технологічного базису економічного розвитку). Оцінюючи структурно- технологічну активність, зроблено висновки про те, що в Україні продовжується формування ядра технологічного розвитку, до якого відносяться м. Київ, Харківська, Запорізька, Дніпропетровська, Донецька області; відбувається зміна регіонів-лідерів інноваційної активності; у ряді регіонів продовжується зберігатися консервація старих технологічних процесів, асиметрія концентрації інноваційного потенціалу; не відбувається переведення регіонів на інноваційний шлях розвитку. Професор А. Ф. Мельник висловила думку про те, що подолання технологічних структурних дисбалансів розвитку регіонів лежатиме в площині підтримки розвитку ядерної енергетики, верстатобудування, транспортного машинобудування, електроніки, сонячної енергетики, телекомунікацій, приладобудування, ракето-космічного комплексу, фармацевтичної промисловості, які при правильній інноваційній політиці держави повинні стати основою для формування нових галузей - нано-, біо-, it-виробництв, а відповідно, нових технологічних укладів.

Оцінюючи дисбаланси розвитку національної економіки, д. е. н., проф. В. В. Козюк зосередив свою увагу на проблемі агломераційного розвитку України, за якої в просторовому аспекті формуватиметься центр- периферійна структура, в якій будуть домінувати поліцентри з поліферіями, які, по суті, концентруватимуть на собі основні технологічні зрушення. Зроблено наголос на неприйнятності для України латифун- дистських моделей розвитку та перспективах створення середніх агрохолдингів, які будуть зорієнтовані на місцеві ринки.

В продовження обговорення технологій діагностики національних і регіональних дисбалансів начальник регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, д. е. н., професор М. М. Шкільняк оцінив проблеми в управлінні об'єктами, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави та регіону, в першу чергу, це військові об'єкти, наголосив на потребі ліквідації недобросовісних схем відчуження об'єктів державної власності та вдосконаленні схем управління об'єктами державної власності без зміни форми їх власності. Відзначено, що ліквідація дисбалансів в управлінні державною власністю забезпечить її ефективне збереження і використання.

Проректор з науково-педагогічної роботи д. е. н., проф. В. Я. Брич зосередив увагу присутніх на необхідності діагностики дисбалансів інвестиційних процесів, які пов'язані з інноваційними ризиками. В цьому контексті професором були запропоновані методики еквівалента певності та поправки на ризик норми дисконтування. Обґрунтовано доцільність розвивати конвергентну культуру співробітництва регіонів за допомогою поглиблення економічних мотивів міжрегіональної співпраці, усунення проявів політичної регіоналізації та закритості регіональних ринків, якісного інформаційного обміну для розвитку міжрегіональних інвестиційних потоків. У даному контексті к. е. н., доцент кафедри фінансів Б. С. Малиняк запропонував інформаційно- аналітичну модель ідентифікації та нівелювання дисбалансів у формуванні фінансової бази регіону.

Особливу увагу було приділено оцінці впливу зростання рівня тінізації на збалансований розвиток економіки України. Так, к. е. н., доцент кафедри державного і муніципального управління Р. Р. Августин акцентував увагу на необхідності дотримання параметричних характеристик економічної безпеки національної економіки при розробці стратегічних документів, що повинно стати основою політики попередження зростання тінізації.

Учасники круглого столу дійшли висновку, що ефективні технології діагностики національних та регіональних дисбалансів повинні стати основою реальних структурних реформ і ліквідації технологічної деформації економіки регіонів.

В процесі обговорення проблем інституційного забезпечення управління збалансованим розвитком учасники круглого столу акцентували увагу на потребі створення економічних, політичних, правових інститутів, які забезпечуватимуть управління збалансованим розвитком. Так, д. е. н., професор Г. Л. Монастирський наголосив на необхідності врахування територіально-поселенського виміру в управлінні збалансованим розвитком регіону та демаркував роль органів місцевого самоврядування в його забезпеченні.

Продовжуючи наукову дискусію, к. е. н., доцент А. Ю. Васіна зосередила увагу на необхідності посилення взаємодії місцевих органів влади у досягненні стабільного збалансованого регіонального розвитку. Ця взаємодія повинна стосуватися передусім узгодження галузевих та секторальних програм розвитку регіонів зі стратегією регіонального розвитку; забезпечення повної відповідності між стратегічними і тактичними цілями у сфері управління соціально-економічним розвитком території; створення міцних горизонтальних зв'язків між регіонами та місцевими громадами; створення системи погодження державних, регіональних і місцевих інтересів через координаційні ради регіонального розвитку; розвитку міжрегіонального співробітництва з орієнтацією на оптимізацію використання наявних у регіонах ресурсів та вирішення спільних для регіонів проблем; розроблення відповідного інституційного забезпечення розвитку міжрегіонального співробітництва, зокрема через створення Стратегії розвитку міжрегіонального економічного співробітництва; визначення механізму практичної реалізації укладених міжрегіональних угод.

Учасники круглого столу визначили, що в напрямі посилення взаємодії місцевих та центральних органів влади доцільним є: перегляд механізму застосування Угод щодо регіонального розвитку між Урядом та регіонами шляхом їх спрямування на фінансування переважно міжрегіональних проектів і спільних заходів у рамках національних проектів; надання переваги спільним проектам і програмам, зорієнтованим на розвиток людського капіталу; узгодження загальнодержавних та регіональних пріоритетів на основі створення матриці для реалізації національних проектів, які б позитивно впливали на комплексний розвиток окремих територій.

Виступаючі наголосили на нагальній потребі удосконалення методологічної та інституційної бази формування і реалізації державної регіональної політики, вироблення управлінських технологій, спрямованих на забезпечення збалансованого розвитку регіонів, зниження асиметрії у рівнях соціально-економічного розвитку адміністративно- територіальних утворень, виробленні інноваційних механізмів державної регіональної політики в частині: стимулювання інноваційно-інвестиційного вектора розвитку територій; реалізації стратегічного планування регіонального розвитку; підтримки міжрегіонального співробітництва та партнерства; застосування місцевих запозичень як інструменту подолання фіскальних дисбалансів на регіональному рівні. Так, к. е. н., доцент О. П. Дудкіна відмітила, що застосування системи організаційно- функціональних механізмів попередження та подолання дисбалансів соціально- економічного розвитку на мезорівні повинно лежати в площині дієздатної системи управління ресурсами, спрямованої на досягнення результативності, ефективності регіонального розвитку та підвищення його конкурентоспроможності. Інституційний та інструментальний базис управління ресурсами на регіональному рівні дозволяє досягати збалансованого розвитку територій, розвивати новітній напрям соціально- економічного розвитку, а саме формувати т. з. “ ресурсономіку”, що поряд з “ економікою знань” створює підґрунтя для попередження та нівелювання загроз збалансованого розвитку держави і регіонів. Основою для цього може стати передусім активне використання ресурсів влади та державного управління, таких як: політичні, правові, економічні, мотиваційні, культурно-інформаційні, силові та ін.

Ведучи полеміку в рамках даної проблеми, учасниками круглого столу було зосереджено увагу на створенні інституційного підґрунтя для механізмів забезпечення збалансованого розвитку Тернопільського регіону. Особливо гостро ставилося питання інституційного підґрунтя для кадрової політики регіону. Зокрема, директор Тернопільського регіонального центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій В. К. Слюзар наголосив на необхідності створення цілісної, динамічної системи використання високопрофесійних творчих кадрів за рахунок створення системи інноваційної освіти, яка б сприяла реалізації сучасного цивілізаційного принципу освіти - “навчання протягом усього життя”, проведення постійного моніторингу щорічної та перспективної потреби національного господарства у фахівцях і на цій основі вдосконалення планування підготовки фахівців у вищій школі. Запропоновано усунути потенційну можливість створення корупційних схем у державній службі, яка відповідає за кадрове забезпечення державного управління, за рахунок прозорості процедур державного управління, інституціалізації суспільного контролю за державним та регіональним управлінням.

Для вирішення проблем гострого дефіциту фінансових ресурсів д. е. н., професор Т. Л. Желюк наголосила на необхідності відповідного інституційного підґрунтя для кредитних гарантій, мікрокредитування для створення нових робочих місць, розвитку підприємництва та підтримки ініціатив приватного бізнесу, в першу чергу, в реалізації нанотехнологій та забезпечення сумлінної конкуренції на ринку; забезпечити розвиток неформального венчурного фінансування за рахунок консультацій з міжнародними фінансовими донорами з приводу залучення їх досвіду та ресурсів до проведення реформ.

Голова Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України І. І. Курницький акцентував увагу на інституційному забезпеченні демонополізації економіки держави та регіону, усуненні обмежень для конкуренції і штучних преференцій окремим суб'єктам господарської діяльності, демонополізації регіональних ринків житлово-комунальних послуг, транспортних і телекомунікаційних мереж як додаткового ресурсу регіонального розвитку, посиленні контролю за діяльністю природних монополій, обмеженні зростання цін природних монополістів на регіональні комунальні послуги.

В контексті гармонізації економічної та екологічної складових збалансованого розвитку велася дискусія в площині пошуку стимулів підвищення ефективності використання енергоресурсів, альтернативних і відновлюваних джерел енергії (к. е. н., доцент Н. М. Кривокульська).

Учасниками круглого столу напрацьовано низку пропозицій щодо модернізації функціональних механізмів попередження та подолання дисбалансів регіонального розвитку за рахунок вдосконалення управління ресурсами територій (к. е. н., доц. О. П. Дудкіна), запровадження механізмів детінізації фінансових потоків (к. е. н., доц. Р Р Августин), детінізації земельних відносин (д. е. н., проф. В. В. Козюк), модернізації інституційного забезпечення стратегічного планування регіонального розвитку (к. е. н., доц. Л. А. Лаврів), ідентифікації дисбалансів регіонального ринку праці (к. е. н., доц. Л. Б. Круп'як); активізації форм міжрегіонального співробітництва: впровадження спільних інвестиційних проектів (програм); формування міжрегіональних кластерів інноваційного типу; реалізації спільних масштабних заходів економічного, соціального, культурного та екологічного характеру; укладання міжрегіональних угод; створення координаційних органів (центрів), прийняття консенсусних рішень, укладання договорів, консультування (к. е. н., доц. Т М. Попович), розвитку місцевих запозичень як інструменту подолання фіскальних дисбалансів регіону (к. е. н., доц. А. В. Петриків), активізації інструментарію аудиту ефективності в забезпеченні збалансованого використання фінансових ресурсів регіону (к. е. н., доцент Ю. А. Богач), діагностики індикаторів соціальної безпеки регіону (к. е. н., ст. викл. В. С. Постніков), оцінки інституційної збалансованості на макро- та мезорівнях (к. н. з держ. упр., викл. Т В. Дракохруст), використання інструментарію антикризового управління (аспірант кафедри державного і муніципального управління ТНЕУ І. Петрук).

Беручи участь у дискусії, к. е. н., доцент Т. М. Попович акцентувала увагу на необхідності забезпечення збалансованого функціонування всіх складових економічної системи за рахунок взаємоузгодженої та скоординованої діяльності суміжних територій на засадах партнерства, мобілізації наявних власних ресурсів та обґрунтованої пайової участі в спільних проектах. Запропоновано в рамках реалізації спільних інвестиційних проектів з пріоритетного розвитку західних територій України створити міжобласну координаційну раду. Основними напрямами діяльності такої ради можуть стати: надання інформаційних послуг суб'єктам інвестиційного процесу передусім щодо пріоритетних об'єктів і сфер інвестування на конкретній території; залучення інвестиційних ресурсів з різних джерел для фінансування спільних проектів; формування міжобласного фонду місцевих інвестицій та визначення пайової частки регіону за кожним проектом; консультування учасників інвестиційного процесу; оцінка інвестиційних ризиків кожного з регіону; організаційний супровід реалізації спільних інвестиційних проектів та надання відповідної інституційної підтримки; експертний аудит спільних інвестиційних проектів; моніторинг результативності реалізації прийнятих спільних управлінських рішень. Умовою реалізації зазначених напрямів діяльності є обов'язкове укладання регіональної угоди про співробітництво.

Учасники круглого столу дійшли висновку про те, що управлінські та організаційно- функціональні аспекти подолання дисбалансів повинні орієнтуватись на: удосконалення інституційного забезпечення, розподіл функцій та повноважень органів управління територіями в умовах реалізації адміністративно-територіальної реформи та впорядкування територіальної організації влади в Україні, проведення реальної децентралізації влади, створення інституційних і ресурсних можливостей для розвитку самодостатніх з економічної та фінансової точки зору територіальних громад, формування нових управлінських структур, залучення елементів громадянського суспільства до управління розвитком територій.

Модернізація функціональних механізмів попередження та подолання дисбалансів повинна передбачати впровадження інноваційних управлінських технологій та інструментарію державно-управлінського впливу. З огляду на це постає потреба при виробленні державної регіональної політики врахування, по-перше, умов залучення ресурсів (їх доступності, достатності, якості, раціональності використання, володіння або контрольованості ресурсами, захисту переваг у ресурсах), а по-друге, удосконалення технологій та способів залучення ресурсів (придбання, обміну, оренди, безоплатного користування, наймання, цивільно-правових відносин з кадрами, аутсорсингу, інвестицій, інновацій, участі в капіталі, злиття та поглинання, розробки, створення).

Підсумком круглого столу стало напрацювання науково обґрунтованих рекомендацій щодо впровадження сучасних технологій діагностики, прогнозування та попередження дисбалансів розвитку, зокрема управління державним боргом, забезпечення стійкості банківського сектору, діагностики та нівелювання фіскальних, технологічних, просторо-вих, ресурсних дисбалансів, державно-приватного партнерства, міжрегіонального співробітництва, спільного інвестування, демонополізації регіональних ринків, використання об'єктів державної власності, котрі мають стратегічне значення, антикорупційних технологій реалізації владних повноважень, механізмів детінізації фінансових потоків, легалізації ринку праці, детінізації земельних відносин.

Размещено на Allbest.ru