Компетентністна модель конкурентоспроможності випускників навчальних закладів системи професійної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Компетентністна модель конкурентоспроможності випускників навчальних закладів системи професійної освіти

О.Г. Дідківська

мол. наук. співроб.

Інституту демографії та соціальних досліджень

ім. М.В. Птухи НАН України

Актуальність теми дослідження. Молодь є однією з найвразливіших груп населення щодо безробіття, низького рівня оплати праці та якості робочих місць. Цю тезу підтверджують результати опитування «Перехід молоді від навчання до стабільної роботи» у 2013 році [10] в Україні (провели Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України й Український центр соціальних реформ (UCSR) на замовлення Міжнародної організації праці), що свідчать -- «головною проблемою переходу молоді від навчання до стабільної роботи в Україні є недосконале узгодження механізмів функціонування системи освіти та ринку праці. Через це проблеми наявності робочих місць, недоліки інфраструктури підтримки працевлаштування та територіальної мобільності, складність адаптації на робочому місці, недостатня привабливість заробітної плати та інших характеристик зайнятості, набувають другорядного значення» [10, c. 14].

Сучасному суспільству потрібні компетентні фахівці, які мають не тільки професійні знання, уміння та навички, а й можуть приймати відповідальні рішення в ситуаціях вибору, схильні до співробітництва, вирізняються мобільністю, динамізмом, конструктивністю, здатністю до адаптації, умінням реалізувати свої творчі здібності. І тому саме категорія компетентності може стати основою діалогу між роботодавцями і закладами освіти, що покликані стати первинною ланкою формування професійних компетентностей молодої людини.

Компетентність у загальному вигляді -- це сукупність здібностей, рис особистості, які необхідні для успішної професійної діяльності. Компетентністний підхід у навчальному процесі розуміють «як спрямованість на формування та розвиток особистих і професійних компетентностей студента. Застосування компетентністного підходу дає змогу розглядати результат засвоєння навчальної програми як оволодіння визначеним набором компетентностей (при цьому йдеться про їх певний вичерпний перелік, формалізований, зокрема, у освітньому стандарті). Зауважимо, що над створенням відповідних переліків у вигляді державних стандартів ведеться наполеглива робота з боку Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. А прикладом існування узагальненої моделі сукупності компетентностей може слугувати Національна рамка кваліфікацій, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України [11]».

З іншого боку, в якості досить вдалої спроби репрезентувати соціальний запит до освіти з урахуванням компетенцій можна розглядати розпочатий у 2011 проект з розробки сучасних професійних стандартів «Паспорт професії» [8] (у співпраці компанії Сістем Кепітал Менеджмент (далі СКМ), Міносвітимолодьспорту України, Британської Ради в Україні, Конфедерація роботодавців України та аналітичного центр «БЕСТ»). Результатом цього співробітництва стало створення Міністерством освіти і науки, молоді і спорту України у 2012 році семи галузевих стандартів вищої освіти і одного стандарту професійно-технічної освіти, а у 2013 -- 23 пілотних ВНЗ розробили освітні програми з урахуванням вимог професійних стандартів, а викладачі цих «вишів» пройшли стажування на підприємствах СКМ.

При цьому кожну індивідуальну трудову кар'єру варто розглядати не як окремий випадок, а як частину єдиного цілого, що веде найповнішої реалізації особистості і ефективного функціонування національної економіки загалом, просуваючи суспільство далі шляхом людського розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню конкурентоспроможності випускників закладів професійної освіти присвятили свої праці ряд поважних науковців, зокрема Грішнова О.А. (Grishnova O.), Колєшня Л.М. (Koleshnya L.), Кравченко І.С. (Kravchenko I.), Лібанова Е.М. (Libanova E.), Лісогор Л.С. (Lisogor L.), Петрова І.Л. (Petrova I.), Савельєва Е.В. (Savelieva E.), Савченко В.А. (Savchenko V.), Семикіна М.В. ( Semykina M.), Онікієнко В.В. (Onikiienko V.), Цимбал О.І. (Tsymbal O.), Нурєєв Р.М. (Nurieiev R.) та ін. При цьому А.А. Кирильцева (A. Kyryltseva), Т.І. Савенкова (Т Saven- kova) та О.А. Шавандіна (О. Shavandina) особливо актуальною вважають проблему визначення конкурентоспроможності випускників вищих навчальних закладів. Одним із її проявів є вдалий перехід молодих людей від навчання до гідної праці. Кай- нова Є.Б. (Kainova Y.), Мотильова М.В. (Motylova M.), Нікітіна Н.Ш. (Nikitina N.), Плаксій С.І. (Plaksyi S.), Суртаєва Н.Н. (Surtaieva N.) присвятили свої роботи дослідженню якості освіти, навчального процесу як в теоретичному, так і методичному аспектах. Проте найбільш цікавим для нас і таким, що відповідає контексту цього дослідження, слід виокремити підхід, який ґрунтується на використанні теорії нечітких множин (розмитих) до визначення якості навчального процесу у навчальному закладі, що репрезентований у дослідженнях І.В. Іванова (I. Ivanova), Р.У. Стативко (R. Statyvko).

Метою статті є розробка компетентністної моделі випускника навчальних закладів системи професійної освіти, створення методичного інструментарію для поліпшення комунікації закладів професійної освіти з роботодавцями.

Виклад основного матеріалу. Молоді люди, які тільки розпочинають трудове життя, перебувають в групі ризику, оскільки ринок праці не завжди готовий до їх працевлаштування загалом або забезпечення їм гідної оплати праці і (або) умов роботи. Продуктивні сценарії входження в трудове життя пов'язуються безпосередньо з фактом працевлаштування і подальшої трудової діяльності на цьому робочому місці або з рядом переходів від одного місця роботи до іншого, поки молодий спеціаліст не буде вважати умови своєї зайнятості прийнятними, а в ідеальному випадку йдеться про гідну зайнятість [11].

Система професійної освіти, виходячи з обраної слухачем професії та освітньо-професійного рівня, пропонує йому навчання за стандартизованою програмою. Слухач (студент) може засвоїти пропонований під час навчання набір соціальних і професійних компетентностей повністю або частково, і саме цей здобутий багаж знань і вмінь формує його професійну компетентність. Безперечно, ідеальним випадком є повне засвоєння програми навчання. Проте оцінити рівень засвоєння навчального матеріалу об'єктивно і адекватно насправді досить важко, оскільки таке оцінювання несе в собі, по-перше, елемент суб'єктивізму, а по-друге, «обсяг знань є величиною, яка безперервно змінюється у часі: в міру вивчення матеріалу вона збільшується, але з часом окремі деталі забуваються. Обсяг знань неможливо оцінити однозначно» [2, с. 73]. Тому визначати результат навчання доцільніше за нечіткою функцією.

У той же час ринок праці, насамперед через конкретного роботодавця, який перебуває в стані пошуку працівника, висуває ряд соціально-професійних вимог до потенційного претендента на робоче місце. Сукупність цих побажань також можна формалізувати через певний перелік компетентностей. Та ця множина також є нечіткою, якщо враховувати «розмитість» вимог щодо якостей потенційних працівників, ступеня володіння ними тими або іншими компетентностями та суб'єктивізм, властивий процесу працевлаштування.

Ступінь задоволення цих вимог визначає шанси на працевлаштування, що може бути представлено як перетин двох множин: 1) соціально-професійних компетентностей, якими володіє випускник; 2) соціально-професійних компетентностей, що репрезентують вимоги ринку праці, а це, в кінцевому підсумку, визначає конкурентоспроможність випускника. Отже, саме факт працевлаштування виступає основним критерієм і підтвердженням конкурентоспроможності випускника.

Слід також врахувати, що вірогідність настання моменту зустрічі випускника і потенційного роботодавця, а також подальшого працевлаштування, визначає (віддаляє або наближує) серед іншого «реноме» відповідного навчального закладу, вихованцем якого є пошукач роботи. Оскільки первинно роботодавець, перш за все, виходить з формальної ознаки -- диплома про відповідну професійну освіту, який видано по закінченню навчання. І в цьому випадку авторитет установи як гарантія якості освіти є формальним підтвердженням відповідного сертифікату. Тобто на «оглядинах» випускника роботодавцем латентно присутній навчальний заклад (або їх сукупність), в якому(их) випускник набував компетенцій, відповідно й ринок освітніх послуг загалом.

Формалізуємо наведені вище міркування у табл. 1, де сформовані основні моделі припущення та безпосередньо репрезентовано модель працевлаштування випускника.

Таким чином, в табл. 1 формулою (11) репрезентована модель працевлаштування випускників. Водночас момент СП К Т СП К визначає індивідуальну конкурентоспроможність випускника ІКВ як перетин компетентності випускника, засвоєної під час навчання, з вимогами роботодавця, сформованими як перелік компетентностей, якими повинен володіти працівник (і ступінь володіння ними). За визначенням В.В. Онікієнка (V. Опікіуепко), «конкурентоспроможність працівника можна визначити як відповідність його трудового потенціалу потребам ринку, здатність повніше, порівняно з іншими кандидатами (або, принаймні, не гірше), задовольняти вимоги роботодавців щодо рівня знань, умінь, навичок, компетенцій, особистісних властивостей [7, с. 158]». Тобто має місце залежність (12), за якою індивідуальна конкурентоздатність випускника є відображенням його володіння певним набором соціально-професійних компетентностей на множині СПК, затребуваних ринком праці.

(12)

Дослідимо більш докладно зміст фактора «особистісні властивості індивіда» (ОВЛ) у контексті професійної підготовки.

В цьому зв'язку продуктивним виглядає підхід, запропонований у роботі В.М. Вишневської (V. Vyshnevs'kа), де автор задля формалізації цього фактора оперує поняттям «потенціал особистості» і пропонує його розглядати як певну сукупність: 1) рівня мотивації; 2) особливостей нервової системи; 3) вміння виділяти головне; 4) ставлення до навчання; 5) вміння раціонально організувати роботу [2, с. 77--78]. У праці І.О. Зимньої [3] та колективу авторів [6, с. 81--85] чітко простежується думка щодо зв'язку особистої соціально-професійної компетентності, що формується під час професійного навчання, з обсягом попереднього освітнього багажу, засвоєного на етапі здобуття загальної освіти.

До цього слід додати, що істотним чином впливає на подальшу конкурентоспроможність особистості відповідність вибору фаху і освітньо-кваліфікаційного рівня, за яким здійснюється навчання, особистим здібностям індивіда.

Підсумовуючи вищенаведене, слід узагальнити, що особистісні властивості індивіда (ОВЛ) можна розглядати як функцію його базових знань БЗ, здобутих на попередньому етапі освіти, здібностей до навчання ЗН, рівня його мотивації РМ та самоорганізації РС:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розглянемо детальніше змістовне наповнення другого фактора, що впливає на ступінь засвоєння навчального матеріалу слухачем (студентом), -- якість навчального процесу (ЯНП) у закладі.

Дослідженню якості освіти, навчання, учбового процесу як в теоретичному, так і методичному аспектах присвячена досить велика кількість наукових робіт, зокрема останнім часом активно розвивається кваліметричний підхід, що ґрунтується на менеджменті якості, приклад реалізації якого можна бачити в роботі [12]. Проте найбільш цікавим для нас є підхід, що відповідає контексту цього дослідження, і ґрунтується на використанні теорії нечітких (розмитих) множин до визначення якості учбового процесу у навчальному закладі [4, 5, 8].

Відповідно ЯНП можна розглядати як функцію забезпеченості професорсько- викладацьким складом ПВС, а також науково-методичним забезпеченням НМЗ, матеріально-технічною базою МТБ, базою для проведення виробничої практики БВП, наукової діяльності БНД:

ЯНП = f (ПВС, НМЗ, МТБ, БВП, БНД) (14)

Отже, нами виокремлено комплекс факторів, що визначають змістовне наповнення змінних ОВЛ як особистісних властивостей індивіда і ЯНП -- якості навчального процесу у навчальному закладі, що, в свою чергу, визначають ступінь засвоєння навчального матеріалу студентом як ОПК _{kr ?} тобто нечіткої множини соціально-професійних компетентностей, якими він володіє.

Тоді, повертаючись до формули (12), її можна розширити таким чином:

спк, ' р| сж; => ікв' = /(Овл, яупу

ЯУП =/(ПВС, НМЗ, МТБ, БВП, БНД), (15)

ОВЛ =/ (БЗ, ЗН, PM, PC)

Індивідуальна конкурентоспроможність випускника ІКВ виступає функцією його особистісних властивостей (ОВЛ) і якості навчального процесу (ЯНП) у освітньому закладі, випускником якого є молода людина. При цьому ці дві складові, як було визначено вище, в свою чергу, є функціями:

ОВ, що визначають здатність до засвоєння знань, навичок тощо є функцією базових знань БЗ, здобутих на попередньому етапі освіти, здібностей до навчання ЗН, рівня його мотивації РМ та самоорганізації РС;

ЯНП є функцією забезпеченості професорсько-викладацьким складом ПВС, науково-методичним забезпеченням НМЗ, матеріально-технічною базою МТБ, базою для проведення виробничої практики БВП, наукової діяльності БНД.

Однак слід додати, що характеристики конкурентоспроможності і, відповідно рівня володіння компетенціями є динамічними у часі. В подальшому, під час трудової діяльності зміст, закладений у категоріях компетенції і компетентності, виходить далеко за межі навчання загалом, і професійного зокрема. Професійна компетентність випускників та лише відправний пункт подальшої професійної кар'єри.

У матеріалах Вашингтонської, Сіднейської, Дублінської угод та форумів мобільності інженерів, мобільності інженерів-технологів (Версія 1.1. від 13 червня 2005 р.) [1, с. 503--516] можна знайти показовий приклад, як в розвинутих країнах особа може вибудовувати свою професійну кар'єру, спираючись на акредитацію компетенцій (у вигляді відповідного сертифіката).

Так, у цьому документі зазначено, що «формування інженерів-професіоналів будь-якої категорії є безперервним процесом із визначеними певними важливими стадіями. Перша стадія -- набуття акредитованої освітньої кваліфікації -- стадія закінчення навчального закладу. Друга стадія, що йде за певним періодом підготовки і набуття досвіду -- це професійна реєстрація. Третім, ключовим, етапом для інженерів є отримання права на міжнародну реєстрацію, що регламентується різними юрисдикціями. До того ж, професіонали протягом всього трудового життя мають зберігати і підвищувати свою компетентність. Для молодих людей, які перебувають на стадії випускника навчального закладу, розробляють відповідні «характеристики випускників» [1, с. 505].

Таким чином, наведена модель (формула 15) демонструє взаємозв'язок між компетентністю випускника (як результату його взаємодії з освітнім закладом з метою здобуття професійної освіти) і ринком праці в контексті професійних вимог до найманого працівника. На жаль, практична реалізація такої оцінки є ускладненою через брак відповідної інформації. Приблизну оцінку рівня знань можна отримати, аналізуючи успішність слухача під час навчання. Проте цей факт не підтверджує оволодіння ним (а точніше не може проілюструвати ступінь освоєння слухачем) певного переліку компетенцій із «ідеально» можливого. В той же час саме роботодавець (і ринок праці загалом) схильний формувати вимоги до пошукача роботи мовою компетенцій. Ще складніше реалізувати подібні оцінки на регіональному або національному рівнях.

Запропонований у статті підхід дає можливість сформувати нові підходи до визначення конкурентоспроможності випускників, ґрунтуючись на компетентнісному підході. Це дає змогу, перш за все, виокремити причинно-наслідковий зв'язок між рівнем володіння професійними компетенціями і вірогідністю працевлаштування. Незважаючи на те, що категорія компетенцій використовується як навчальними закладами, так і роботодавцями, дотепер формалізація вимог до випускників через визначення відповідного переліку компетенцій не набула вигляду рутинної практики. Репрезентована математична модель яскраво ілюструє можливість і необхідність такого спільного діалогу. Водночас практичне використання цієї моделі вимагає розширення інформаційної бази щодо діяльності навчальних закладів (зокрема щодо рівня кваліфікації викладацького складу, науково-методичного забезпечення учбового процесу, матеріально-технічної бази), а також поповнення інформаційної бази показниками, що демонструють якість освіти і показниками, які вказують на рівні працевлаштування випускників за спеціальностями. Подібну функцію могла б виконувати Державна служба статистики, яка за роки незалежності України зібрала і систематизувала великий масив інформації стосовно розвитку галузі освіти та ринку праці.

Література

конкурентоздатність випускник ринок праця

1. Болонский процесс: Результаты обучения и компетентностный подход (книга-приложение 1) / Под науч. ред. д-ра пед. наук, профессора В.И. Байденко. -- М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2009. -- 536 с.

2. Вишневская В.М. Система адаптивного обучения на принципах нечеткой логики: Дис... канд. техн. наук: 05.13.06 / Одесская национальная академия связи им. А.С. Попова. МОН Украины -- Одесса, 2007. -- 156 с.

3. Зимняя И.А. Социально-профессиональная компетентность как целостный результат профессионального образования (идеализированная модель) // Проблемы качества образования. Компетентностный подход в профессиональном образовании и проектировании образовательных стандартов. -- Кн. 2. -- М.--Уфа, 2005. -- С. 10--19.

4. Иванов И.В., Стативко Р.У. Моделирование конкуренции на рынке образовательных услуг // Открытое образование. -- 2007. -- № 6. -- С. 55--58.

5. Иванов И.В., Стативко Р.У. Информационная модель конкуренции на рынке образовательных услуг // Вестник РУДН, серия «Информатизация образования». -- 2008. -- № 1. -- С. 60--64.

6. Мнения бизнес-работодателей по вопросам оценки качества высшего профессионального образования / С.Р. Борисов, Г.Х. Лобанов, Л.Ф. Олейник, Ю.С. Песоцкий, В.А. Садовничий. -- М.: Изд-во Мос. гос. ун-та, 2007. -- 103 с.

7. Онікієнко В.В. Ринок праці та соціальний захист населення України: ретроаналіз, проблеми, шляхи вирішення: [науково-аналітична монографія] / В.В. Онікієнко -- К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, 2013. -- 456 с.

8. Паспорт професії. Про проект [Електронний ресурс] // Best Universities: портал про вищу освіту в Україні. -- Режим доступу: http://bestuniversities.com.ua/ua/node/1071.

9. Певцова Е.А. Образовательный и профессиональный статус современной молодежи: социолого-правовой анализ // Вестник Российской правовой академии. -- 2009. -- № 2. -- С. 12--16.

10. Перехід на ринок праці молоді України / Елла Лібанова, Олександр Цимбал, Лариса Лісогор, Ірина Марченко и Олег Ярош, Міжнародне бюро праці, Програма молодіжної зайнятості, Департамент політики зайнятості. -- Женева: МОП, 2014 . -- 93 с. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---.../wcms_302648.pdf.

11. Про затвердження Національної рамки кваліфікацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1341 // Офіційний вісник України. -- 2012. -- № 101. -- С. 15. -- 3700 с.

12. Стативко Р.У. Система поддержки принятия решений для управления деятельностью регионального вуза на рынке образовательных услуг: автореф. дис... канд. техн. наук: специальность 05.13.10 «Упр. в соц. и экон. системах» / Стативко Роза Усмановна; [Курс. гос. техн. ун-т]. -- Курск: 2009. -- 18 с.

13. Федюкин В.К., Дурнев В.Д. О численной оценке качества образования //Качество. Инновации. Образование. -- 2003. -- № 2. -- С. 38--42.

Размещено на Allbest.ru