Проблеми і протиріччя формування ринку праці культурно-мистецької сфери

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОБЛЕМИ І ПРОТИРІЧЧЯ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ КУЛЬТУРНО- МИСТЕЦЬКОЇ СФЕРИ

Цимбалюк Наталія Миколаївна - доктор соціологічних наук,

професор, професор кафедри соціальних структур

і соціальних відносин Київського національного

університету імені Тараса Шевченка

Анотація

ринок праця культура фахівець

У статті розглядаються проблеми формування та структури ринку праці в культурно-мистецькій сфері. Аналізується динаміка поповнення ринку праці фахівцями, що випускаються вищими навчальними закладами системи Міністерства культури України. Здійснюється операціоналізація поняття «поповнення ринку праці фахівцями». Висвітлюється та досліджуються особливості таких соціально-групових характеристик працівників культурно- мистецької сфери, як галузь знань, за якою вони отримали освітньо-професійний рівень, напрям підготовки, тощо. Наголошується, що подальше формування структури ринку праці в культурно-мистецькій сфері передбачає розширення кола його можливих суб'єктів та розвитку суб'єкт-суб'єктних відносин між його учасниками.

Ключові слова: ринок праці в культурно-мистецькій сфері, структура ринку праці в культурно- мистецькій сфері, поповнення ринку праці фахівцями, фахівці культури і мистецтв, державне замовлення.

Аннотация

В статье рассматриваются проблемы формирования и структуры рынка труда в сфере культуры и искусств. Анализируется динамика пополнения рынка труда специалистами, которые выпускаются высшими учебными заведениями Министерства культуры Украины. Осуществляется операционализация понятия «пополнение рынка труда специалистами». Определяются и исследуются такие социально-групповые характеристики работникос сферы культуры и искусства, как отрасль знаний, по которой они плучили образование, образовательно-профессиональный уровень, направление подготовки. Подчеркивается, что дальнейшее формирование структуры рынка труда в сфере культуры и искусств предполагает расширенеие его возможных субъектов и развитие субъект-субъектных отношений между его участниками.

Ключевые слова: рынок труда в сфере культуры и искусств, структура рынка труда в сфере культуры и искусств, пополнение рынка труда специалистами, специалисты сферы культуры и искусств, госзаказ.

Annotation

In the article the problems of forming of structure of labor-market in the field of culture and arts are examined. The dynamics of replenishment of the labor-market by specialists who are produced by higher education establishments of Ministry of culture of Ukraine is analyzed. The features of concept «replenishment of the labor-market by specialists» are defined. The following socially-group characteristics of employees of the sphere of culture and arts are studied: specialization according to which they obtained education; educationally-professional level, directions of professional and educational preparation. It is stressed that further forming of structure of labor-market in the field of culture and arts is related to extension of its possible subjects and development of relations between subjects.

Keywords: labor-market in the field of culture and arts, structure of labor-market in the field of culture and arts, replenishment of the labor-market by specialists, specialists of sphere of culture and arts, state order.

Виклад основного матеріалу

Розвиток ринкової економіки передбачає активізацію розвитку ринкових відносин та формування ринку праці у всіх сферах життєдіяльності суспільства. На заваді цьому процесу стає наявність в українському суспільстві традиційних уявлень, що суперечать ринковим відносинам і гальмують їхнє поширення у суспільстві. До таких процесів можна віднести формування ринку праці у сфері культури і мистецтв. В умовах глобалізації економіки, інтернаціоналізації освіти, а також хронічної нестачі ресурсів на підготовку кадрів розвиток ринку праці в сфері культури і мистецтв повинен будуватися на принципах доцільності та продуманості, оперативно вирішувати виникаючі в галузі проблеми та спрямовуватися на забезпечення перспективних напрямів розвитку культури [ 1].

Формування ринку праці у сфері культури і мистецтв виявило протиріччя, що зумовлюється неготовністю культурно-мистецької освіти функціонувати в умовах ринкової економіки. За цих умов актуалізується необхідність соціологічного забезпечення діяльності ВНЗ, що готують фахівців у галузі культури і мистецтв, у тому числі соціологічного вивчення структури ринку праці в цій галузі, з метою адекватного реагування на його виклики. Відсутність таких досліджень призводить до неефективного використання можливості державного замовлення на підготовку фахівців, гальмує процес відновлення трудових ресурсів у сфері культури і мистецтв, що відбивається на рівні компетенцій молодих фахівців, знижуючи їхню конкурентоспроможність.

У наукових дослідженнях ринку праці, особливостей його формування, принципів сегментації тощо, використовуються як класичні, так і нові теоретичні підходи. Сучасна економічна соціологія активно використовує ідеї К. Поланьї, зокрема застосований інституціональний підхід до дослідження процесу формування ринків праці. Науковець наголошував на важливості державного втручання в процеси формування ринкових відносин вважав, що вплив держави сприяє ефективному розвитку таких відносин не лише в примітивних, а й в сучасних суспільствах [2].

Сучасні фахівці з економічної соціології все частіше звертаються до концепції одного з провідних представників етнографічного підходу Мітчела Аболафії, який розглядає «ринки як культури», тим самим підкреслюючи, що в будь-якій ринковій взаємодії, спрямованій на продаж або придбання товару, присутній не лише економічний, а соціально-культурний аспекти, відбувається відтворення смислової системи культурних норм. Підхід до ринків як культур, вивчення ринкових культур передбачає три напрями досліджень: конститутивних правил та ролей, локальної раціональності, динаміки влади та змін [6].

Дедалі популярнішим у сучасній економічній соціології стає мережевий підхід, яскравим представником якого є М. Грановеттер. Під мережами автор розуміє особливості соціальних зв'язків між агентами ринкових відносин, які за умов стійких зв'язків між собою здатні зберігати відносну самостійність. У. Пауелл та Л. Сміт-Дор в роботі «Мережі та господарське життя» доводять, що в умовах ринку професійні мережі створюють умови комунікацій для обміну знаннями та інформацією, яку надають такі суб'єкти ринку, як університети та бізнес-школи. Ці організації розповсюджують стандарти бажаної професійної поведінки, надають інформацію щодо ефективних професійних практик [7, 8, 9].

Перелічені вище підходи є теоретичною основою даної публікації. Що стосується її емпіричної бази, то в якості такої ми обрали результати соціологічного опитування, здійсненого у 2013-2014 рр. Українським центром культурних досліджень Міністерства культури України «Дослідження і розробка з питань розвитку культурно-мистецької освіти та забезпечення фахівцями закладів культури в Україні». Зазначене дослідження було спрямоване на вивчення процесу формування ринку праці у сфері культури і мистецтв, його освітньо-професійної сегментації, основних характеристик тих груп фахівців, що поповнювали ринок праці протягом 2010-2014 рр. Об'єктом дослідження були випускники українських вищих навальних закладів культури і мистецтв зазначених років.

Окрім зазначених вище підходів, теоретичною основою дослідження був структурно- функціональний підхід, що дозволило визначити особливості розвитку та структуру основних сегментів ринку праці у сфері культури і мистецтв. У процесі роботи над обраною темою було використано також наукові розробки у галузі соціології культури, культурології, педагогіки, мистецтвознавства тощо [3].

Реалізація завдань дослідження передбачала, насамперед, уточнення його понятійного апарату. Вивчення формування ринку праці у сфері культури і мистецтв вимагало визначення таких понять, як «ринок праці у сфері культури і мистецтв», «об'єкт та суб'єкт ринку праці у сфері культури і мистецтв», які раніше не використовувалися у наукових розвідках.

Поняттям «ринок праці у сфері культури і мистецтв» позначається соціально-культурний простір, у межах якого створюються умови для соціальної взаємодії різних груп фахівців культури і мистецтв та роботодавців з метою реалізації уособленого у фахівцях духовного потенціалу суспільства та задоволення культурних потреб населення.

Об'єкт ринку праці - це фахівці сфери культури і мистецтв різних напрямів підготовки та освітньо-кваліфікаційних рівнів, які виходять на ринок праці. Суб'єкт ринку праці - Міністерство культури України, державні установи, комерційні організації та окремі особи, що займаються організацією культурного виробництва, продукуванням та реалізацією культурно-мистецьких послуг.

Основним «постачальником» фахівців у галузі культури і мистецтв на ринок праці є відповідні вищі навчальні заклади, а отже, культурно-мистецька освіта як складова вітчизняної вищої освіти є важливим чинником розвитку ринкових відносин в Україні. Уміння створювати нове, швидко оволодівати компетенціями, що дозволяють бути конкурентоспроможними на ринку праці, стає визначальною потребою у будь-якій професійній сфері. Сучасна мистецька освіта має бути спрямована на різнобічний і гармонійний розвиток творчих сил людини, збагачення її духовного світу, виховання гуманістичних якостей.

Ситуацію щодо розвитку ринку праці у сфері культури і мистецтв сьогодні варто визначити як перехідну: стара модель державного замовлення майже зруйнована, а створення нової системи регулювання підготовки фахівців супроводжується значними труднощами. Вони зумовлені невисоким рівнем можливостей нових суб'єктів ринку праці (громадянського суспільства, бізнес-утворень тощо), дотичних до реалізації культурної політики. Внаслідок цього держава продовжує залишатися основним суб'єктом зазначеного процесу, хоча перетворення, що відбуваються, змінюють якісний зміст її діяльності [5].

Процес розбудови ринку праці сфери культури і мистецтв відбувається у загальному контексті формування ринкових відносин в Україні. В якості суб'єктів означеного ринку виступають держава, що забезпечує державне замовлення, та ВНЗ культури і мистецтв, що на основі ліцензій подають пропозиції на підготовку фахівців і фактично визначають майбутню професійно-освітню структуру ринку праці.

Звернемось до більш детального розгляду основних суб'єктів українського ринку праці у сфері культури і мистецтв. Перш за все назвемо одинадцять вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації Міністерства культури України, що готують відповідних фахівців. Серед них - вісім академій та три університети. Вісім ВНЗ мають статус «національних». Зазначимо, що система ВНЗ культури і мистецтв була створена саме для забезпечення фахівцями закладів культури і мистецтв державного підпорядкування.

Основними галузями знань, за якими ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації випускають фахівців є «Культура» (0201) та «Мистецтво» (0202). Протягом п'яти років (2010-2014 рр.) на ринок праці ВНЗ культури і мистецтв було поставлено 4676 фахівців. Серед них випускники п'яти напрямів підготовки за галуззю знань «Культура» та дев'яти - «Мистецтва».

В умовах ринкової економіки суб'єктами ринку праці виступають також установи та організації культури і мистецтв, що замовляють фахівців відповідних напрямів підготовки. За даними Державного комітету статистики на 1.06.2014 р. мережа закладів культури і мистецтв складалася з наступних закладів: масові та універсальні бібліотеки (133 тис.); музеї (608); клубні заклади (18, 5 тис.); професійні театри (133); концертні організації (85).

Для визначення особливостей формування ринку праці у галузі культури і мистецтв, розвитку його сегментів розглянемо динаміку випуску фахівців ВНЗ культури і мистецтв, що поповнювали ринок праці протягом 2010-2014 рр. Основними показниками моніторингу виступають освітньо-кваліфікаційні рівні та напрями підготовки (див. рис.1).

Випуск фахівців за ОКР (2010-2014 рр.)

¦ Культура ¦ Мистецтво

6359

Бакалавр Спеціаліст Магістр

Рисунок 1 Випуск фахівців у галузі культури і мистецтв за освітньо-кваліфікаційними рівнями (2010 - 2014 рр.)

Дані рисунку 1 засвідчують нерівномірність формування сегментів ринку праці у сфері культури і мистецтв за освітньо-професійними рівнями. За досліджуваний період кількість осіб в освітньо- професійній групі бакалаврів значно перевищувала кількість осіб освітньо-професійної групи магістрів, до якої увійшли 8-11%мусіх випускників ВНЗ культури і мистецтв. Слід зауважити, що чисельність освітньо- професійної групи спеціалістів складає близько 35% від загальної кількості випущених на ринок праці фахівців. Зважаючи на відсутність у нещодавно затвердженому Законі України «Про вищу освіту» освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст», ринок праці сфери культури і мистецтв очікують суттєві зміни, що позначаються як на як загальній чисельності фахівців зазначених освітньо-професійних груп, так і на напрямах їхньої підготовки. Отже, протягом п'яти років ринок праці сфери культури переважно поповнювали фахівці, кваліфікація яких дозволяє працювати в середній ланці мережі закладів культури. Відповідно до цього, у формуванні ринку праці спостерігалася тенденція до значного збільшення сегменту, представленого освітньо-професійною групою «бакалаврів».

Зважаючи на те, що переважна кількість фахівців, що поповнювали ринок праці сфери культури і мистецтв, була представлена саме бакалаврами, проаналізуємо, як на ринку праці відбувалася сегментація цієї освітньо-професійної групи за напрямами підготовки.

Отже, розглянемо, як протягом п'яти років формувалася сегментація ринку праці за галуззю знань «Культура»? Як зазначалось вище, з цієї галузі знань ВНЗ випускають фахівців за п'ятьма напрямами підготовки. Серед них: культурологія, книгознавство, музейна справа та охорона пам'яток історії та культури, документознавство та інформаційна діяльність, менеджмент соціокультурної діяльності.

За п'ятирічний період найбільшу кількість фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» було випущено з напряму підготовки «документознавство та інформаційна діяльність» (див. рис.2).

Підготовка бакалаврів- "Документознавство та інформаційна діяльність"

Рисунок 2 Випуск фахівців ОКР «Бакалавр» напряму підготовки «Документознавство та інформаційна діяльність» (2010 - 2104 рр.)

Як бачимо, підготовка фахівців проводилася нерівномірно. Найбільшу кількість документознавців було випущено на ринок праці у 2011 р. (538 осіб) та 2012 р. (570 осіб). В останні роки спостерігається різке зменшення випуску таких спеціалістів (2013 р - 84 особи, 2014р. - 75 осіб).

Найменшу кількість фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» було випущено з напряму «менеджмент соціокультурної діяльності» (див. рис.З).

Підготовка бакалаврів- "Менеджмент"

Рисунок 3 Випуск фахівців ОКР «Бакалавр» напряму підготовки «Менеджмент» (2011-2014 рр.)

Зазначимо, що у 2010 році випуску бакалаврів з цього напряму підготовки не було. Протягом інших років випуск менеджерів складав 96-107 осіб, що не відповідає реальним потребам ринку праці, складає його незначний сегмент. У той же час на ринку праці існує значна потреба у спеціалістах цього напряму підготовки. Адже в умовах ринкової конкуренції фахівці змушені швидко перебудовувати свою діяльність для роботи у незвичних для працівників культури ринкових умовах самоокупності культурних послуг та орієнтації на потреби та запити споживачів.

Розглянемо, як протягом п'яти років відбувалася сегментація ринку праці за галуззю знань «Мистецтво». За цією галуззю знань найбільша група фахівців освітньо-професійного рівня «бакалавр» поповнила ринок праці з напряму «музичне мистецтво», що є традиційним для ВНЗ культури і мистецтв (див.рис.4).

Рис. 4 Випуск фахівців ОКР «Бакалавр» напряму підготовки «Музичне мистецтво» (2010 - 2014 рр.)

Найменшу кількість фахівців галузі знань «Мистецтво» було випущено з напряму з «Реставрація творів мистецтва». Отже, цей сегмент ринку праці є незначним (див.рис.5).

Випуск бакалаврів "Реставрація творів мистецтва" {2011-2014 рр)

Рисунок 5 Випуск фахівців ОКР «Бакалавр» напряму підготовки «Реставрація творів мистецтва» (2011 - 2014 рр.)

Загальна кількість фахівців цієї професійно-освітньої групи становить на ринку праці лише 72 особи. Найбільший випуск на ринок праці фахівців цього напряму спостерігався у 2011 р. і складав 43 особи. Зазначимо, що у 2010 році випуску з цього нового для ВНЗ культури і мистецтв напряму ще не було, тому і відповідного сегменту ринку праці не існувало.

Результати моніторингу поповнення ВНЗ фахівцями ринку праці культури і мистецтв не можна спланувати без врахування того факту, що підготовку фахівців з галузей знань «Культура» та «Мистецтво» проводять не лише ВНЗ Міністерства культури України, а й інші відомства. Розглянемо, як відбувалося поповнення ринку праці фахівцями, випущеними на ринок праці ВНЗ культури і мистецтв та ВНЗ інших відомств за галуззю знань «Мистецтво» за допомогою графічної візуалізації (див.рис.6).

Дані, представлені на рисунку 6, свідчать про те, освітньо-професійний сегмент ринку праці за галуззю знань (0202) «Мистецтво» за п'ять років складає лише 34,4% від загальної кількості випускників ВНЗ Міністерства культури та 65,6% випускників ВНЗ іншого підпорядкування. фахівців цієї групи.

Рисунок 6 Випуск фахівців ОКР «Бакалавр» галузі знань «Мистецтво»

Таким чином, здійснений нами аналіз статистичної інформації довів, що ринок праці у сфері культури і мистецтв характеризується напруженістю та незбалансованістю; загострюється протиріччя між потребами ринку праці та його насиченням, напрямами підготовки і чисельністю молодих фахівців, які ВНЗ культури і мистецтв щорічно випускають на ринок праці. Звідси спостерігається асиметрія у формуванні окремих сегментів ринку праці, невідповідність його сегментації та кількісних параметрів окремих освітньо-професійних груп, що поповнюють ринок праці, неузгодженість з реальними потребами галузі культури і мистецтв.

Становлення ринку праці у сфері культури і мистецтв, його інституціоналізація, формування усталених зв'язків між суб'єктами ринку праці та їхнє подальше нормування повинні відбуватися відповідно до європейських стандартів.

Розвиток ринку праці у сфері культури і мистецтв має бути спрямована на зміцнення зв'язків між суб'єктами цього ринку, різні відомства, на зменшення наявних на сучасному ринку праці диспропорцій, подолання міжвідомчих бар'єрів як на національному, так і на загальноєвропейському рівнях, на забезпечення культурного розвитку нашого суспільства, його економічне зростання.

Подальші дослідження процесів поповнення ринку праці дадуть можливість краще зрозуміти структуру ринку праці у сфері культури і мистецтв, виявити нові тенденції у його сегментації, розробити пропозиції щодо його регулювання.

Література

1. Волков С. Мистецька освіта в культурі України 90-х років ХХ століття: Навчальний посібник / Волков Сергій Михайлович. К., 2006. 207 с.

2. Поланьи К. Экономика как институционально оформленный процесс / К. Поланьи // Экономическая социология - 2002. Т. 3, №2 - С. 62-73.

3. Динаміка зайнятості населення України в період становлення ринкової економіки: Автореф. дис... д-ра соціол. наук: 22.00.04 / Г. І. Чепурко; НАН України. Ін-т соціології. К., 2006. 29 с.

4. Троєльнікова Л. О. Молодіжна політика як складова художньо-освітнього простору України / Людмила Троєльнікова // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. 2005. Вип. 16. С. 91-98.

5. Проблеми мистецької освіти: Типологічні критерії та науково-методична розробка / Інститут культурології Академії мистецтв України; Авт. кол.: О.І. Безгін (кер. авт. колективу), Г.Є. Бернадська, І.С. Кочарян, О.Ш. Дацко, О.Ю. Успенська. К.: СПД Голосуй, 2008. 400 с.

6. Abolafia M. Markets as Cultures: An Ethnographic Approach, in: Callon, M.

7. The Law of Markets. Oxford: Blaclwell, 1998. P. 69-85.

8. Granovetter M. The strength of weak ties // Economic Sociology. 2009. Vol. 10. № 4. р. 31-47.

9. Powell W. Networks and economic life / Powell W., Smith-Doerr L. // Economic Sociology. 2003, Vol. 4, № 3. Р. 61-105.

Размещено на Allbest.ru