Соціальний механізм економічної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціальний механізм економічної безпеки

Дослідження дії соціального механізму економічної безпеки вимагає розгляду конкретних напрямів та умов ефективного впливу на рівень економічної безпеки. Розкриття сутності соціального механізму економічної безпеки є необхідною умовою побудови цілеспрямованої практичної діяльності в сфері формування стану безпеки суспільства, держави та особистості. Тому можна стверджувати, що саме у процесі здійснення діяльності із забезпечення економічної безпеки виявляється її безпосередній зв'язок з реальними процесами соціального життя. Теоретичною основою аналізу місця та ролі такого механізму є центральне положення економічної теорії, що описує функціонування ринкової економіки, а саме: визначальна роль в її розвитку та формуванні найважливіших макроекономічних пропорцій таких категорій, як дохід, заощадження та споживання.

Окремим питанням забезпечення економічної безпеки, як визначальної складової національної безпеки держави, присвячена велика кількість наукових досліджень. Зокрема, досить великий спектр питань щодо соціального-економічного змісту, структури, функцій і методів економічної безпеки було висвітлено у працях українських науковців С. Бандура, О. Барановського, О. Бєляєва, О. Білоруса, І. Бінька, Н. Борецької, З. Варналія, О. Власюка, а. Гальчинського, В. Гейця, М.Єрмошенка, Я. Жаліла, Ю. Зайцева, В. Кириленка, А. Колота, В. Мунтіяна, О. Новикової, Г. Пастернака-Таранушенка, С. Пирожкова, В. Савчука, А. Сухорукова, А. Чухна, В. Шлемка та інших.

Проблемам дослідження соціальних аспектів економічної безпеки присвячені праці вчених країн СНД: А. Абалкіна, Л. Анікіна, І. Богданова, Т. Заславської, Л. Косалса, В. Райцина, Н. Рімашевської, Р. Ривкіної, Р. Тер-Мкртичяна, Р. Яковлєва та інших. Зазначені учені досліджували теоретичні проблеми, пов'язані із соціальним аспектом економічної безпеки. Однак саме місце та роль соціального механізму в системі економічної безпеки має недостатній рівень теоретичної та практичної розробленості, на відміну від питань безпосередньо економічної чи соціальної безпеки.

Метою статті є визначення сутності соціального механізму економічної безпеки, а також його основних функцій, структури та принципів функціонування.

Розкриття сутності соціального механізму економічної безпеки вимагає з'ясування його природи, генези. У науковій літературі одночасно з поняттям економічної безпеки існує поняття соціальної безпеки. Категорія соціальної безпеки введена відносно недавно, що пов'язано з тим, що в суспільній науці тривалий час не було єдиного розуміння співвідношення категорій «соціальне», «економічне» та «соціально-економічне».

Під соціальним розуміється все суспільне на відміну від природного. При використанні терміну «соціально-економічне» на перше місце зазвичай висувається економічне начало, а соціальне трактується як природний наслідок економічних процесів, що не мають самостійного значення. Так і стосовно категорії «безпека». В одних джерелах використовують поняття «соціальна безпека», в інших - «соціально-економічна» як тотожні [5, с. 29].

На нашу думку, необхідно розмежовувати соціальну безпеку, економічну і соціально - економічну безпеку, критерієм яких є розмежування відповідних потреб, інтересів і видів суспільної діяльності (сфер діяльності) за цілями та функціями. Ці сфери діяльності взаємодіють та протидіють одна одній, але зберігають відносно самостійний характер, утворюючи в реальному житті соціально-економічні відносини.

Економічна безпека передбачає створення умов, що спонукають до активної трудової діяльності, отримання за працю відповідної винагороди, конституційні гарантії та правове регулювання функціонування бізнесу. Як економічна категорія, соціальна безпека характеризує відносини між державою, з одного боку, та приватними суб'єктами - з іншого, - стосовно гарантованого забезпечення мінімального рівня життя та норм соціальної стійкості [5, с. 28].

Отже, соціально-економічна безпека забезпечується дотриманням державних гарантій та створенням умов для реалізації індивідуальних інтересів за двома напрямами: соціальна та економічна безпека. Ці категорії тісно переплітаються між собою, взаємно доповнюють одна одну і в сукупності реалізуються через механізм функціонування соціальної складової економічної безпеки, переслідуючи єдину мету: здатність підвищити рівень індивідуального та суспільного добробуту.

Розгляд соціальних процесів як сукупності взаємопов'язаних рівнів і підсистем, здатних функціонувати в руслі єдиного вектора реалізації економічних інтересів на стику соціальної сфери і державного регулювання рівня економічної безпеки, дає нам можливість охарактеризувати його як цілісний механізм.

На нашу думку, механізм як економічний термін повинний у загальному, концентрованому вигляді виражати сутність категорій, які лежать у його основі, і являє собою спосіб організації скоординованих форм і методів взаємодії, координації та управління відповідними економічними і соціальними відносинами.

Можливість реалізувати соціальний механізм економічної безпеки визначає господарський механізм. Будучи невід'ємним структурним елементом економічної системи, що складається із сукупності форм і методів регулювання економічних процесів і суспільних дій господарюючих суб'єктів на основі використання економічних законів, соціально-економічних регуляторів, правових норм та інституційних утворень, господарський механізм багато в чому визначає стан економічної безпеки як характеристики всієї економічної системи.

Соціальний механізм як підсистема господарського механізму є одним із найбільш актуальних напрямів сучасних досліджень і в узагальненому вигляді, на глибокому рівні абстракції, виступає як соціальний механізм. Під соціальним механізмом у даному випадку розуміють стійку систему взаємодій соціальних суб'єктів різних типів і рівнів, кінцевим результатом яких слугує задоволення певних суспільних потреб. Функціонування соціального механізму регулюється, з одного боку, відповідними суспільними інститутами, а з іншого - соціальним статусом і культурними особливостями суб'єктів: органів управління, організацій, груп, індивідів.

Т Заславська визначає соціальний механізм як стійку систему взаємодій соціальних акторів різних типів і рівнів, що створюють умови для фундаментальної зміни суспільного устрою [3, с. 200-2011. Взаємодії, що формують цю систему, регулюються, з одного боку, базовими інститутами суспільства, а з іншого - соціальною структурою та культурними особливостями акторів - індивідів і соціальних груп.

Ідея механізмів соціальних процесів базується на припущенні, що сукупність явищ, факторів і залежностей, які визначають ці процеси, утворює певний цілісний феномен, вивчення устрою якого дозволить розібратися в його закономірностях [3, с. 152-170]. Основна особливість соціальних механізмів складається з їх здатності регулювати суспільні процеси. Остання пояснюється особливою значущістю, силою та стійкістю тих соціальних зв'язків, які обумовлюють їх системність. Оскільки в механізмах соціальних процесів співіснують елементи, що належать минулому та сучасному, вони відрізняються високою інерційністю, і їх оновлення завжди є лише частковим. Крім того, у них співіснують як явища, що свідомо створюються для досягнення певних цілей, так і ті, що розвиваються природно історичним шляхом. Перші конструюються у процесі соціальних змін. Інші виникають спонтанно, в перебігу суспільної еволюції та змінюються під впливом внутрішніх трансформацій [4, с. 22].

Характер соціальних механізмів, у тому числі і механізму функціонування соціальної сфери, що діють у різних суспільствах, визначається особливостями їх інституційної' структури, а також функціональними потребами суспільств у відтворенні відносин, що склалися (підтримці стабільності), або в певних соціальних змінах. Потрібно мати на увазі, що чим більш поширений характер має соціальний процес, тим складнішим і багатогранним його регулюючий механізм і тим складніше його конкретизувати.

У сучасних умовах модернізації усіх сторін життя суспільства, суттєве значення надається механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки, адекватно заявленому демократичному спрямуванню розвитку України. Відбувається двоєдиний процес: одночасно зі становленням ринкових інститутів формуються і соціальні механізми їх самоорганізації та забезпечення економічної безпеки, а через отримання останніми своєї головної якості (працюючих механізмів) починає набирати свої обриси система ринкового господарства.

Визначення змісту механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки в умовах ринкової економіки вимагає дослідження таких передумов його реалізації:

- - якщо будь-яка економічна система не забезпечує своєму народові нормальні умови існування, то вона приречена на загибель; процес роздержавлення економіки зумовлює значне зростання ролі регіональних органів у вирішенні соціальних проблем. При цьому особлива увага приділяється регіональним програмам, що включають у себе розвиток інфраструктури, забезпечення збалансованих грошових доходів за рахунок місцевих ресурсів та їх товарного покриття, формування системи заходів у сфері допомоги малозабезпеченим сім'ям з дітьми та ін.;

- будь-які господарські системи розвиваються у напрямі забезпечення соціальної справедливості, що передбачає надання усім громадянам суспільства рівних можливостей реалізації індивідуальних здібностей та рівної міри винагороди за різноманітні фактори виробництва відповідно їх граничної продуктивності;

- механізм функціонування соціальної складової економічної безпеки в сучасних умовах зорієнтований на збереження і розвиток людського капіталу - основного джерела економічного зростання;

- суспільство неоднорідне і його різні прошарки потребують різних форм соціального захисту з боку держави, підприємства або регіону.

Різні аспекти процесів забезпечення ефективного функціонування механізму економічної безпеки з погляду її соціальної складової розглядаються у працях вітчизняних і зарубіжних економістів, але донині не вироблено єдиного підходу до розуміння цієї проблеми [3; 5]. Аналіз основних поглядів на проблему механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки дозволяє нам сформулювати ряд особливостей цього суспільного явища. По-перше, забезпечення ефективного регулювання соціальної складової економічної безпеки є організованою, цілеспрямованою діяльністю. По-друге, основним критерієм у соціальному механізмі економічної безпеки є захист національних економічних інтересів. По-третє, головна роль у забезпеченні безпеки національної економіки належить державі.

Механізм функціонування соціальної сфери як фактор забезпечення необхідного рівня економічної безпеки потребує виявлення найважливіших зв'язків і взаємозалежностей у соціально-економічному житті суспільства, що виступають об'єктом цілеспрямованого впливу з метою підвищення рівня безпеки суб'єктів господарювання та надання цим процесам системного характеру. Базуючись на положеннях Закону України «Про основи національної безпеки», зазначимо, що системність виявляється у процесі реалізації функцій створення і підтримки в готовності соціальних сил і засобів забезпечити економічну безпеку, а також управлінні системою забезпечення національної безпеки [2].

Побудова соціального механізму економічної безпеки і його юридична констатація визначається насамперед особливостями економічних відносин у суспільстві. Однак, аналізуючи даний механізм, не можна повністю абстрагуватися і від його юридичних форм і організаційно-правових проявів, але їх доцільно розглядати в даному контексті як необхідний компонент регулювання соціально-економічного життя, елемент організаційно-управлінських відносин.

Основою соціального механізму економічної безпеки є сукупність об'єктивних залежностей і зв'язків між явищами і процесами соціально-економічного життя в їх саморозвитку і саморуху. А також функціонування даного механізму можливе лише за умови сукупності умов соціально-економічного життя, що визначають ряд форм і методів діяльності із забезпечення економічної безпеки. Крім того, механізм забезпечення економічної безпеки здатний динамічно змінюватися, мати адаптивний характер, тобто адекватно відображати зміни в економічних відносинах і продуктивних силах суспільства. Одночасно з наявністюоб'єктивних процесів економічного життя у своїй основі соціальний механізм економічної безпеки випробовує на собі вплив суб'єктивних чинників. Останнє твердження означає наявність взаємозв'язку не лише з процесами економічного базису, але і надбудовними відносинами, інституціональними елементами, особливо в частині формалізації механізму безпеки відповідно до цілей, завдань та ідеології суспільного розвитку.

Отже, як було визначено вище, соціальний механізм економічної безпеки є функціональною та інституціональною сукупністю засобів і методів організації соціальних відносин, які використовують з метою підвищення рівня економічної безпеки і забезпечення на цій основі сприятливих умов для економічного і соціального розвитку. При цьому такий механізм включає види, форми і методи організації соціальних відносин, способи їх кількісного визначення і встановлення взаємозалежності з показниками економічної безпеки. Види і форми соціального механізму економічної безпеки визначаються, по-перше, тією роллю, яку вони відіграють у конкретно-історичному процесі реалізації соціальної складової в гарантуванні економічної безпеки і, по-друге, зростанням значущості форм соціальної та економічної безпеки на рівні суспільства, держави, особистості.

Для створення і забезпечення ефективного функціонування відповідного механізму необхідно визначити принципи соціального забезпечення економічної безпеки та безумовно їх дотримуватися.

До принципів соціального механізму економічної безпеки можна віднести такі: первинність закону у процесі функціонування соціальної складової економічної безпеки; використання методології стратегічного планування у процесі функціонування соціальної складової економічної безпеки; визначення і затвердження на державному рівні національних інтересів у соціальній сфері; збалансованість соціальних інтересів особи, підприємства, регіону, держави; необхідність у постійному відстежуванні соціальних загроз економічній безпеці; відповідність пріоритетів державної соціальної політики щодо забезпечення економічної безпеки; своєчасність розробки та здійснення заходів, спрямованих на відвернення і захист національних соціальних інтересів; необхідність у структурному формуванні і правовому оформленні механізму забезпечення економічної безпеки; визначення і чітке виконання функцій та реалізація повноважень суб'єктів економічної безпеки у соціальній сфері.

Основні функції соціального механізму економічної безпеки випливають з мети, сукупності принципів, основних методів забезпечення економічної безпеки та переліку національних інтересів у соціальній сфері. Крім того, необхідно врахувати перелік функцій, що містяться у Концепції національної безпеки України. Тоді основними функціями цього механізму повинні бути:

- створення самої системи та постійна підтримка її у належному стані (створення організаційно-правових засад для побудови, розвитку та функціонування системи, формування організаційної структури, окремих її складових та розподіл їх функцій, кадрове, фінансове, матеріальне, інформаційне та інше забезпечення як системи в цілому, так і окремих її елементів);

- забезпечення діяльності системи (вироблення Стратегії механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки; планування конкретних заходів щодо підтримки безпеки; організація та безпосереднє керівництво системою і її складовими, визначення витрат на проведення заходів та оцінка їх результативності); здійснення перспективної діяльності системи (прогнозування, виявлення та оцінка можливих загроз, дестабілізуючих чинників, причин їх виникнення та наслідків їх прояву; організація діяльності щодо запобігання та усунення впливу загроз і дестабілізуючих чинників на національні інтереси, а також ліквідація наслідків впливу дестабілізуючих чинників);

- участь у міжнародних системах соціально-економічної безпеки, входження в існуючі та утворення нових систем соціально-економічної безпеки; утворення та участь у роботі двосторонніх і багатосторонніх органів соціально-економічної безпеки, розробка і прийняття відповідної нормативно-правової бази, що регулює міждержавні відносини в галузі безпеки, спільне проведення заходів у рамках міжнародних систем економічної безпеки у соціальній сфері [1, с. 38-42].

Отже, економічна безпека здатна розвиватися лише в площині забезпечення соціально необхідних умов відтворення суспільного продукту, в системі складних зв'язків і взаємозалежностей, зумовлених соціальною структурою суспільства, глибиною соціальних суперечностей та об'єктивними можливостями їх подолання засобами економічної та соціальної політики. Сьогодні високий рівень економічної безпеки в соціальній сфері входить у систему першочергових пріоритетів країн, що вирішують різні завдання економічного розвитку і функціонування. У своїй основі цей процес, на нашу думку, має об'єктивні тенденції, зумовлені всім ходом суспільного розвитку протягом 20 століття, і спрямовані, в кінцевому підсумку, на розвиток людини як кінцевої мети будь-якої соціально-економічної активності. Тому аналіз змісту та структури соціального механізму економічної безпеки дає можливість зробити висновок відносно його компонентів: вони являють собою цілісну і взаємодіючу єдність соціальної політики і політики забезпечення економічної безпеки.

Список використаної літератури

економічний безпека соціальний

1. Єрмошенко М.М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забезпечення / Єрмошенко М.М. - К.: Київ. нац. торг-екон. ун-т, 2001. - 309 с.

2. Про основи національної безпеки України: Закон України // Стратегічна панорама. - 2003. - №> 3-4. - С. 18-25.

3. Заславская Т.И. Социальный механизм трансформации российского общества: деятельностно-структурная концепция / Заславская Т.М. - М.: Дело, 2002. - 400 с.

4. Косалс Л.Я. Роль социальных механизмов в ускорении социально-экономического развития / Л.Я. Косалс, Р. В Рывкина // Изв. СО АН СССР «Экономика и прикладная социология», - 1986. - №12, вып. 3.

5. Кураков В.Л. Методологические основы и механизм реформирования социальной сферы / В.Л. Кураков, Н.В. Березина. - Чебоксары: Изд-во Чувш. ун-та, 2002. - 160 с.

Размещено на Allbest.ru