Інституціональні інструменти створення ефективної національної інноваційної системи України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інституціональні інструменти створення ефективної національної інноваційної системи України

Однією з основних проблем ефективності економічного розвитку України є недосконалість галузевої структури та низький техніко-технологічний рівень базових галузей виробництва. Більшість учених також зазначають про уповільнений розвиток національної інноваційної системи (далі - НІС), низьку ефективність впровадження нових технологій.

Проблеми інноваційних підходів до розвитку країни були пріоритетними у дослідженнях таких вітчизняних і зарубіжних фахівців: В. Александрової, І. Ансоффа, Ю. Бажала, А. Бірмана, В. Бокія, О. Василика, Л. Водачека, А. Гальчинського, Д. Гвішіані, В. Гейця, А. Гречан, А. Гриньова, А. Даниленка, М. Дем'яненка, М. Денисенка, І. Ігнатієвої, В. Кабакова, М. Кирилова, О. Лапко, Н. Лапша, І. Новікової, В. Опаріна, К. Павлюк, А. Пересади, П. Саблука, М. Савлука, Б. Санти, І. Тарасенко, В. Федосова, М. Чумаченка, Ю. Шенгера, Й. Шумпетера, с. Юрія, Ю. Яковця та інших.

Питання розвитку НІС в Україні розглянуто у працях вітчизняних науковців: Б. Маліцького, І. Булкіна, І. Єгорова, В. Соловйова, Л. Федулової.

Питанням визначення індикаторів НІС України присвячено праці І. Єгорова, І. Жукович, Ю. Рижкової. Заслуговують на увагу праці російського науковця О. Голіченко, який побудував матриці інноваційного розвитку держав СНД - Росії та Казахстану, та країн розвиненої економіки - США та Фінляндії. Проте питання визначення стану, проблем, перспектив розвитку, інституціонального забезпечення вітчизняної НІС залишається актуальним та таким, що потребує постійної уваги з боку вчених.

При побудові Інноваційного табло (основний інструмент реалізації інноваційної політики Європейского Співтовариства) вважаємо доцільним є відбір показників, як це наведено в табл. 1.

бенчмаркінг інноваційний національний

Таблиця 1. Структура Табло інноваційного союзу (ТІС) 2010

В Україні інноваційна діяльність визначена як основний фактор розвитку економіки. Водночас двадцятирічний досвід розвитку економіки України свідчить про негативні тенденції, які відбуваються у цьому процесі.

Щодо внутрішніх чинників середовища, які впливають на процес формування НІС в Україні, то до них потрібно віднести такі (табл. 2).

Таблиця 2. Тенденції розвитку економіки та інноваційної системи як її складової в Україні

Інституціоналізація інноваційної сфери передбачає створення сприятливого середовища для інновацій у вигляді впровадження відповідних правил і норм за допомогою механізмів економіко-правової регулюючої діяльності органів влади. За визначенням науковців [2], недосконале інституціональне середовище інноваційної діяльності в Україні зумовлене слабкістю формальних інститутів (права власності, захист інтелектуальної власності, рівень розвитку фінансового ринку, технологічна озброєність, рівень вищої та професійної освіти, незалежність судової влади, державні та суспільні установи). Однією з основних проблем, від рішення яких залежить майбутнє національної інноваційної системи, є проблема оцінки ефективності НІС як інформаційної складової національної інноваційної політики. Виникнення теорії інноваційних систем багато науковців пов'язували з можливістю створення нового підходу до визначення ефективності інноваційного розвитку, з можливістю створення та розвитку теоретичного підходу до формування показників оцінки ефективності та статистичної бази оцінювання. Необхідно зазначити, що в цьому напрямі вже зроблено певні кроки, одним з них є серія Керівництв сімейства Фраскатті, які були схвалені Організацією економічного співробітництва та розвитку. Ці рекомендації на сьогодні мають практичне значення та використовуються у відповідних розробках, у тому числі й в Україні.

Останнє десятиліття йде інтенсивна робота зі створення системи індикаторів, яка має змогу надавати подібні оцінки. У сфері вироблення інноваційної політики бенчмаркінг є досить новим напрямом, що використовується для оцінки альтернативних варіантів регулювання, вироблення стратегій та підвищення ефективності управління на основі більш глибокого розуміння й запозичення підходів, успішно реалізованих в інших галузях. При цьому об'єктом аналізу бенчмаркингу є інноваційна діяльність у широкому значенні цього слова, тобто не тільки технологічні, а й організаційні, управлінські, стратегічні, фінансові та кадрові інновації. Бенчмаркінг здійснюється на рівні не окремих компаній, а національних і регіональних інноваційних систем, надає цьому інструменту особливої актуальності.

У березні 2000 р. на Лісабонському засіданні Європейської Ради була прийнята концепція Європейського дослідницького простору, членам ЄС та Європейської Комісії було запропоновано в рамках «відкритого підходу до координації» розробити методику бенчмаркінгу як інструменту для оцінки ефективності наукової політики держав. Відповідно до позиції Європейської Комісії за кінцеву мету зіставлення наукових політик не ставиться лише виявлення передового досвіду, що підлягає тривіальному переносу з одного національного контексту в інший.

Основною метою робіт зі складання карти тенденцій інноваційної діяльності було визначено осмислення накопиченого досвіду та стимулювання розробки нових підходів до державного регулювання. Аналіз передової практики та зроблені на його основі висновки стали підґрунтям для вдосконалення процесу розробки інноваційної політики Європейського Співтовариства.

Європейська Комісія активно стимулювала розвиток матрично-аналітичних бенчмаркінгових інструментів своєї аналітичної політики, які нині входять до масштабного інноваційного проекту PROINNOEVROPE, що є ініціативою Генерального Директорату Європейської Комісії [10], мета діяльності якого - стати центральним пунктом для аналізу інноваційної політики й кооперації в Європі, щоб набиратися досвіду в успішних країнах і впроваджувати кращі інновації в Європі. Головна мета проекту - допомогти європейським підприємствам швидше упроваджувати інновації, а також оптимізувати та використовувати різноманітні дані, що збираються по всій Європі (на регіональному, національному рівнях, а також на рівні ЄС) для підтримки інновацій.

PROINNOEVROPE забезпечує платформу для обміну інформацією, думками, досвідом та практичного співробітництва у галузі інноваційної діяльності. Проект охоплює діяльність за двома напрямами, складовими частинами яких є п'ять блоків (табл. 3), що забезпечують аналіз, тестування, розробку механізмів і напрямів для підвищення ефективності інноваційної політики, а також заходів для підтримки й подальшого розвитку взаємозв'язку між інноваційними політиками по всій Європі.

бенчмаркінг інноваційний національний

Таблиця 3. Структура ініціативи PROINNOEVROPE

Таблиця 4. Сектори, у яких науково-технологічна діяльність проводиться відповідно до методології ОЕСР

Наведена катетеризація повинна замінити існуючу в сучасній українській статистиці, яка розглядає чотири основних сектори: університетський, академічний, галузевий та заводський. Це завдання не є простим, особливо для «реформату» промислового сектору.

Отже, досвід європейських країн показує, що бенчмаркінг є важливим інституціональним інструментом для оцінки ефективності інноваційної діяльності та прийняття політичних і економічних рішень з метою посилення конкурентоспроможності країни. Використання бенчмаркінгу для оцінювання інноваційної діяльності України надасть можливість «побачити себе з боку», тобто проаналізувати слабкі та сильні сторони, а також дозволить визначитися зі стратегічними орієнтирами та розробити заходи інноваційної політики, враховуючи найбільш передові європейські практики.

Список використаної літератури

1. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України: від 13.12.1991 №1977 - XII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1977-12.

2. Груба Г. І. Інноваційні рішення щодо державної підтримки розвитку науки та техніки [Електронний ресурс] / Г. І. Груба // Інтернет-конференція від 16.09.2009. - Режим доступу: http://dsfa.mybb3. net.

3. Табло інноваційного союзу - основний інструмент реалізації інноваційної політики Європейського Співтовариства І.А. Жукович, Ю.О. Рижкова // Статистика України. - 2011. - №4. - С. 82-86.

4. Жукович І.А. Досвід європейських країн щодо застосування бенчмаркінгу в сфері інноваційної політики / І.А. Жукович // Статистика України. - 2012. - №1. - С. 68-74.

5. Науковий та інноваційний потенціал України у міжнародних статистичних порівняннях: монограф. / І. Ю. Єгоров, І. А. Жукович - К.: ДП «Інформ. - аналітич.», 2010. - 156 с.

6. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: стат. зб. [Електронний ресурс] / Держкомстат. - К., 2013. - /Режим доступу: ukrstat.gov.ua.

7. Попович О.С. Науково-технологічна та інновац. політика: основні механізми формування та реалізації / Попович О.С.; [за ред. Б.А. Малицького]; Центр досліджень наук.-техн. потенціалу та історії науки ім.Г.М. Доброва НАН України. - К.: Фенікс, 2005. - 226 с.

8. Тітаренко Г.Б. Розвиток національної інноваційної системи України: [монографія] / Г.Б. Тітаренко. - К.: ДП «Інформ-аналіт. агенство», 2013. - 439 с. Шпикуляк О. Трансфер технологій в агропромисловому виробництві України / О. Шпикуляк / Інноваційна діяльність та інтелектуальний капітал // Економіка АПК. - 2012. - №10.

9. PROINNOEVROPE [Electronic resorse] - Acces Mode: http: // www.proino-europe.eu - Screen title.

10. RegionallnnovationScoreboard, (RIS) 2009 [Electronic resourse]. - AccessMode: htpp: // www. proinno-europe.eu/sites/default/page/10/03/ RIS_2009-Regional_ Innovation_ Scoreboard.pdf.

Размещено на Allbest.ru