Європейський досвід забезпечення економічної безпеки туристичних дестинацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ

ДРАГОМІРОВА ЄВГЕНІЯ,

кандидат економічних наук, доцент кафедри туризму Донецького державного університету управління

ШЕПТУРА ОЛЕКСАНДР,

начальник відділу боротьби з етнічними організованими злочинними групами та екстремізмом УБОЗ ГУМВС України

Анотація

У статті проаналізовано існуючий стан туристичної галузі Європейського Союзу та країн-лідерів у галузі, встановлено взаємозв'язок факторів формування економічної безпеки туристичних дестинацій та ризику для окремих країн, виявлено складові системи забезпечення економічної безпеки туристичних дестинацій з метою підвищення індексу конкурентоспроможності подорожей і туризму.

Ключові слова: туризм; туристичні дестинації; географічний розподіл туристичних потоків; конкурентоспроможність; країнний ризик.

Постановка проблеми та стан її вивчення. Туризм в більшості європейських країн на державному рівні визнано пріоритетною сферою національної економіки. За даними Світової туристичної організації ООН (UN World Tourism Organization), прогнозоване зростання туристичних потоків у післякризовий період становитиме 2-3 % у європейських країнах, 4-6 % в Африці та Америці, а на Близькому Сході - 0-5 % [1].

Володіючи багатими культурно-історичними та природними ресурсами, Європейський Союз стоїть перед проблемою інтенсифікації розвитку сучасної індустрії туризму, здатної залучити іноземних і вітчизняних туристів. Рішення цілого ряду економічних, організацій - них, соціальних, правових проблем в країнах-членах ЄС має сприяти підйому сфери туризму, а також забезпеченню економічної безпеки туристичних дестинацій.

Актуальність дослідження підтверджено декларуванням лідерами G20 ролі туризму як засобу створення робочих місць, підвищення якості праці, зменшення бідності та зростання світової економіки.

Економічним аспектам розвитку туризму присвячені дослідження Т І. Ткаченко [2], Н. В. Корж [3], І. В. Смаль [4] та інших. Але інтернаціоналізація світової економіки та європейський вектор інтеграційних процесів України обумовлюють необхідність вивчення європейського досвіду із забезпечення економічної безпеки туристичних дестинацій.

Мета дослідження - проаналізувати досвід європейських країн із забезпечення економічної безпеки туристичних дестинацій, виявити складові системи забезпечення економічної безпеки туристичних дестинацій.

Виклад основного матеріалу. Вивчення сфери туризму в аспекті економічної безпеки є важливим питанням розвитку туризму, оскільки туризм може впливати на політику, економіку, суспільство та навколишнє середовище як позитивно, так і негативно. Для доведення цієї тези слід проаналізувати основні економічні показники розвитку туристичних дестинацій Європейського Союзу, що належить до Європейського регіону, виділеного Світовою туристичною організацією поряд із Американським, Африканським, Азійсько-Тихоокеанським, Близькосхідним туристичними регіонами.

Європейський туристичний простір виходить далеко за географічні межі Європи. Власне "європейськими" є Північно- й Західноєвропейський туристичні райони. До складу Південної Європи включені Ізраїль, Кіпр і Туреччина, а до району "Центральна й Східна Європа" додані Росія, країни Середньої Азії (Киргизстан, Узбекистан, Таджикистан, Туркменистан), Закавказзя (Грузія, Вірменія, Азербайджан) і Казахстан. Такий підхід до районування туристичного простору є дискусійним і вимагає змін та уточнень, але він запропонований Світовою туристичною організацією і є основою для статистичної звітності й аналітичних досліджень у планетарному й регіональному масштабах. Він пояснюється як геополітичними й історико-культурними традиціями, так і тісними туристичними зв'язками між окремими країнами й районами [4]. Таким чином, вивчення досвіду саме Європейського Союзу є актуальним і корисним, адже країни-члени ЄС та Україна належать до одного туристичного регіону, міжнародні директиви є правомочними для означених країн, а економіки все ще оговтуються після світової фінансової кризи. Так, за даними Євростату (Eurostat) [5], сучасна політика у сфері туризму дозволила скоротити ризики та збільшити рівень довіри до туристичного ринку ЄС, результати роботи якого відбились на економіці не лише найбільш рейтингових дестинацій (табл. 1), а й у цілому ЄС.

Економічне значення міжнародного туризму можна виміряти, зважаючи на рівень надходжень від міжнародного туризму по відношенню до ВВП, що відображається в статистиці платіжного балансу й включає в себе ділові поїздки, а також поїздки для проведення відпусток, дозвілля, святкові, релігійні та оздоровчі тури (рис. 1).

У 2011 році співвідношення кількості подорожей та надходжень до ВВП було найвищим у Мальти (14,0 %) й Кіпру (10,2 %), що підтверджує важливість туризму в цих острівних державах.

При глибинному аналізі витрат по країнах за демографічною ознакою з'ясовано, що кожне домогосподарство Люксембургу у 2011 році в середньому витратило на поїздки за кордон близько 5 289 євро, що значно перевищує витрати бельгійців, які посіли друге місце в рейтингу з витратами в середньому 1466 євро на дорелігійні, оздоровчі та ін.; 27%.

Установлено, що туризм є важливим інструментом економічного розвитку та створення робочих місць у Європі та світі. Прогнозований на 2013 рік Європейською комісією ріст сфери туризму має підтримати майже 266 млн робочих місць в індустрії.

Спрощення візового режиму, зниження оподаткування та інші заплановані заходи сприятимуть розвитку сфери туризму країн ЄС та економіки в цілому.

Узагальнюючи вищезазначене, слід підкреслити, що основними факторами, які формують як ризик країни, так й економічну безпеку туристичної дестинації, є політична ситуація в країні, економічний розвиток, соціальна сфера та екологічна безпека. Для порівняння та підтвердження цієї тези наведемо рейтингування ТОП-10 країн у 2013 році (табл. 2) щодо країнного ризику (World Risk Average by Euromoney Country Risk) та індексу конкурентоспроможності подорожей і туризму (ТТСІ - The Travel and Tourism Competitiveness Index). Останній розраховується за 14 основними показниками, при цьому вони враховують не тільки привабливість країни щодо розвитку туристичного сектора та росту туристичної привабливості, але й рівень безпеки, стан гігієни, інфраструктури, транспортної системи та культурну спадщину.

Як видно з таблиці рейтингування, 4 з 10 країн-лідерів у 2013 році увійшли в обидва рейтинги, що доводить спільність та взаємозв'язок економічної безпеки дестинації та конкурентоспроможність її туристичної сфери. Відзначимо, що індекс конкурентоспроможності подорожей ураховує: політичні норми й правила, екологічну стабільність, охорону й безпеку, здоров'я та гігієну, інфраструктуру авіа- й наземного транспорту, рівень розвитку туризму, людські, природні та культурні ресурси.

На жаль, Україна за рейтингом Euromoney та ТТСІ посідає 122 (32,2 бала) та 76 місця (3,98) відповідно зі 140 досліджуваних країн, що свідчить про недосконалість впроваджуваної політики та економічної трансформації взагалі та у сфері туризму зокрема. Унаслідок розвитку подієвого туризму, яскравим прикладом якого в Україні стало проведення Євро-2012 (це дало поштовх до розвитку сфери туризму в бік в'їзного, що позитивно відбилось і на позиції в рейтингу) країна піднялась із 85 у 2012 р. на 76 у 2013 р. [8]. Указана подія позитивно позначилась і на діяльності підприємств у сфері туризму а також стала культурною та історичною подією, результати чого занесені в історії не лише спортивних змагань.

Однак, упроваджувана зовнішньоекономічна політика поряд зі ставленням європейців до України як туристичної дестинації та країни-потенційного члена Європейського Союзу швидше негативно впливають на динаміку розвитку туристичної сфери поряд із тим, що Україна в рейтингу "дружніх країн у сфері туризму" (The World Friendliest Countries) знаходиться в області найменш дружніх, а лідери рейтингу представлені в таблиці 3.

туризм економіка конкурентоспроможність конкурентоспроможність

Основним недоліком рейтингування є те, що країни з низькими балами опосередковано формують негативний імідж країни, тому більшість країн навіть усунено від ретельного аналізу вони розглядаються з позицій небезпеки, а не з позицій розвитку потенційних можливостей та підвищення рівня конкурентоспроможності.

Проведений аналіз статистичних даних на рівні держав та туристичних регіонів дозволяє стверджувати, що складовими об'єктами економічної безпеки та підтримки конкурентоспроможності подорожей і туризму є:

економічна безпека регіону (одного з п'яти установлених Світовою туристичною організацією);

економічна безпека країни;

економічна безпека туристської дестинації;

економічна безпека туристсько-рекреаційного комплексу;

економічна безпека підприємств сфери туризму;

економічна безпека особи (туриста, місцевого жителя).

Дослідження вказаних складових у рамках наведеної ієрархічної послідовності дозволятиме діяти локально й отримувати глобальний ефект - конкурентоспроможну сферу туризму в економічно розвинутій державі.

Проведений аналіз сучасного стану розвитку туристичної галузі країн-лідерів та країн-членів Європейського Союзу дозволяє дійти висновку про існування взаємозв'язку між кризовими явищами в економіці та розвитком туристичних дестинацій і сфери туризму взагалі. Фактори формування країнного ризику - політичні, економічні, соціальні та екологічні - є характерними й для забезпечення економічної безпеки туристичних дестинацій та підвищення індексу конкурентоспроможності туризму. Комплексне дослідження й розвиток складових економічної безпеки дозволить забезпечити істотне підвищення в'їзного туристського потоку вирішувати питання підвищення конкурентоспроможності сфери туризму в Україні як на рівні підприємств, так і на рівні Європейського регіону сприятиме позитивізації туристичного іміджу країни у світі.

Література

1. World Tourism Barometer [Електронний ресурс]. - UNWTO. - Vol. 11, January 2013.

2. Ткаченко Т. І. Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу: [монографія] / Т І. Ткаченко. - К.: Київський національний торговельно-економічний університет, 2009. - 463 с.

3. Корж Н. В. Формування системи економічної безпеки індустрії туризму як складової стійкого розвитку туризму в Україні [Електронний ресурс] / Н. В. Корж, О. В. Заноско // Економіка. Управління. Інновації. - 2011. - № 2 (6).

4. Смаль І. В. Туристичні ресурси світу [Електронний ресурс] / І. В. Смаль.

5. European Tourism in 2013: Trends & Prospects (Q1/2013). A quarterly insights report produced for the Market Intelligence Group of the European Travel Commission (ETC). - Brussels, 2013.

- 38 р.

6. About Euromoney's Country Risk Ratings: Country risk rankings (Q2 2013)

7. Travel and Tourism Competitiveness [Електронний ресурс].

- .

8. The ТТСІ rankings [Електронний ресурс].

9. Harriet A. The world's friendliest countries: New map reveals Iceland is the coolest place to go on vacation (but try to avoid Bolivia) [Електронний ресурс] / Arkell Harriet.

Размещено на Allbest.ru