Парадигмальні основи теорії стимулювання суспільного розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 330.34.014.2

Парадигмальні основи теорії стимулювання суспільного розвитку

кандидат наук з державного управління, доцент кафедри

економіки підприємства Донецького державного університету управління

Анотація

економічний соціальний суспільний поведінка

У статті проаналізовані економічні теорії й результати їх стимулюючого впливу на соціальну поведінку суспільства. Виокремлено коло проблемних питань, пов'язаних зі стимулюванням суспільного розвитку. Розроблено концептуальне рішення теорії стимулювання суспільного розвитку як механізму реалізації соціальної поведінки суспільства, результатом здійснення якого є встановлення соціальної справедливості й досягнення соціального добробуту.

Ключові слова: економічна система, суспільний розвиток, неолібералізм, економічна ідеологія, теорія стимулювання суспільного розвитку, управлінська діяльність держави, життєдіяльність суспільства, соціальна справедливість, соціальне благополуччя.

Аннотация

В статье проанализированы экономические теории и результаты их стимулирующего влияния на социальное поведение общества. Выделен круг проблемных вопросов, связанных со стимулированием общественного развития. Разработано концептуальное решение теории стимулирования общественного развития как механизма реализации социального поведения общества, результатом осуществления которого является установление социальной справедливости и достижение социального благополучия.

Ключевые слова: экономическая система, общественное развитие, неолиберализм, экономическая идеология, теория стимулирования общественного развития, управленческая деятельность государства, жизнедеятельность общества, социальная справедливость, социальное благополучие.

Annotation

In the article the economic theories and the results of their stimulating influence on the social behaviour of the society have been analysed. The problematic issues connected with the social development stimulation have been highlighted. A conceptual solution of the theory of social development stimulation as the mechanism for implementation of the social behaviour of society resulting in the establishment of social justice and the achievement of social welfare has been developed.

Keywords: economic system social development, neoliberals, economic ideology, theory of social development stimulation, administrative activity of the state, public's activity, social justice, social welfare.

Постановка проблеми. Посилення глибини й частоти глобалізаційних змін, що спостерігаються в останні десятиліття, супроводжується помітним погіршенням світової господарської кон'юнктури й ускладненням процесів світового суспільного розвитку Це, у свою чергу веде до загострення глобальних і локальних проблем. Про останнє, зокрема, свідчать результати функціонування сформованої в Україні економічної системи, що стимулює надлишкове споживання. Спроби реформування економіки, розпочаті вже в роки незалежності, не тільки не принесли бажаних результатів, але й загострили суперечності в економічній системі. Неоліберальна теорія, що лежить в основі дій реформаторів і сягає своїм корінням економічних поглядів А. Сміта, довела свою нежиттєздатність. Реалізація Сміто- вого принципу "невидимої руки" спричинила тотальне домінування ринкового механізму й обмеження державного втручання в економіку. Ліберальні реформатори, визнаючи існування очевидного зв'язку між індивідуальною волею, приватною власністю й рівнем економічної ефективності суспільства, твердо стоять на позиції, відповідно до якої втручання держави в економіку порушує чужу волю, у тому числі й економічну

Виникає питання, а що прийде на зміну неоліберальній теорії? Нормалізація складної ситуації вбачається, насамперед, у розробці парадигмальних основ нової економічної теорії - теорії стимулювання суспільного розвитку (ССР), що обґрунтовує необхідність стимулюючого впливу з боку держави, спрямованого на забезпечення стабільного й динамічного розвитку. Закономірним результатом стимулювання є встановлення соціальної справедливості й ріст соціального благополуччя всього суспільства, а не тільки окремих його представників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Необхідність підвищення ефективності управління суспільним розвитком за допомогою створення відповід - них стимулів, результатом чого є соціальний добробут і справедливість, очевидна. Такий підхід знайшов відбиття в численних роботах учених і дослідників, серед яких можна виділити К. Аманчеву [1], Н. Д. Брюшкову [2], В. Вітер [3], Н. Вінера [4], В. М. Геєця [5], П. Єщенка [6], Ф. Д. Кожуріна [7], С. Короля [8], Г Макашеву [9], Д. Норта [10], О. Г Пенькову [11], А. Фернхема [12], Ф. Хайєка [13], С. А. Циганова [14] та ін.

Одночасно у світовій і вітчизняній економічній науці домінують неоліберальні уявлення про соціальний добробут і справедливість, засновані на визнанні джерелом влади народу або його певної частини, виборності представницьких органів влади, постійному впливі суспільства на державну владу рівноправності громадян щодо участі в політичному житті, верховенстві закону й рівності всіх перед законом, підпорядкування меншості більшості при прийнятті рішень і визнанні інтересів і захисту прав меншості, політичному плюралізмі, праві громадян на незалежну інформацію.

Однак ці принципи демократичної ідеологічної доктрини не працюють в економічному середовищі, де панує ринкова стихія, що збільшує структурні диспропорції, загострюючи екологічну й демографічну ситуацію. Тоді як стабільний і динамічний розвиток просто неможливий без створення стимулів у всіх сферах життєдіяльності, що забезпечують активізацію творчого потенціалу людської особистості. Саме створення цих стимулів, здійснюване державою, приводить до побудови економічної системи, заснованої на інноваціях, і формування сприятливого соціального середовища. Усе це надає особливу актуальність нашому дослідженню й викликає необхідність теоретичного обґрунтування стимулюючого характеру впливу держави на суспільний розвиток.

Метою статті є розробка парадигмальних основ теорії стимулювання суспільного розвитку (ССР) як системи знання, що виконує функції опису розуміння, пояснення й пророкування моделі соціальної поведінки суспільства на основі спонукання останнього до відповідних дій, результатом реалізації яких є соціальна справедливість і соціальне благополуччя.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд завдань:

1) проаналізувати економічні теорії й результати їхнього стимулюючого впливу на соціальну поведінку суспільства;

2) виділити коло проблемних питань, пов'язаних зі стимулюванням суспільного розвитку;

3) розробити концептуальне рішення теорії ССР як механізму реалізації соціальної поведінки суспільства, результатом здійснення якого є встановлення соціальної справедливості й досягнення соціального благополуччя.

Виклад основного матеріалу. Соціальна поведінка суспільства змінювалася в процесі еволюції економічних систем, що визначають образ господарської діяльності, протягом тієї або іншої епохи. Тому вивчення еволюції економічної думки дозволить визначити не тільки вплив тієї або іншої концепції на соціальну поведінку суспільства в системі уявлень про особливості формування соціального справедливого й благополучного суспільства, але й допоможе сформувати основні елементи концептуального рішення теорії ССР Логіка дослідження проблеми впливу економічних теорій на соціальну поведінку суспільства, в основу якої покладені принципи історичної послідовності й наступності, представлена в табл. 1.

Таблиця 1. - Логіка дослідження впливу економічних теорій на соціальну поведінку суспільства

Результати аналізу економічних теорій та їхнього впливу на соціальну поведінку суспільства дозволяють стверджувати, що самі по собі окремі напрямки економічної думки не дають вичерпної відповіді на питання про те, як сформувати адекватну зовнішнім і внутрішнім змінам соціальну поведінку суспільства, закономірним результатом якої стали б соціальна справедливість і соціальний добробут. Але разом із тим, це дослідження дозволяє одержати загальне уявлення про місце й роль теорії ССР у процесі здійснення соціальної поведінки суспільства, оскільки виділяє її змістовні елементи.

На сучасному етапі розвитку домінуючий вплив на соціальну поведінку суспільства справляє неоліберальна теорія, кредо якої - відомий принцип "ia^ser їаіге" [13]. Як показує практика господарського життя в нашій країні, ця теорія довела свою неспроможність. За 20 років незалежності Україні не вдалося досягти докризового рівня ВВП 1990 р. Рівень ВВП за підсумками 2010 р. склав 65,8 % від рівня ВВП 1990 р. (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка зміни ВВП України (у % до 1990 р.)

Починаючи з 1996 р., відставання від рівня ВВП 1990 р. скорочується в середньому на 1,6 %. З урахуванням таких темпів Україна тільки через 20 років зможе досягти рівня ВВП 1990 р. У результаті країна може остаточно втратити економічну й політичну незалежність, тому що економікам розвинених країн властивий випереджальний тип розвитку а не наздоганяючий.

Через це і з ряду інших причин видається недоцільним намагатися провадити в нашій країні неолібералізм західного зразка тоді, коли він там уже відмирає. Ліпше сформувати нову наукову теорію, яка б обґрунтувала можливість побудови в Україні соціально благополучного й соціально справедливого суспільства. Як таку теорію пропонуємо використати теорію ССР (рис. 2).

Теорія ССР - це форма синтетичного знання, що дозволяє обґрунтувати модель соціальної поведінки суспільства за допомогою системного впливу економічної ідеології на управлінську діяльність держави в усіх сферах життєдіяльності, результатом чого є ріст життєвого рівня, соціальна справедливість і соціальний добробут громадян.

Наукова теорія знаходить своє відбиття у свідомості за допомогою ідеології. Про роль ідеології в економіці було висловлено чимало цікавих ідей. Наприклад, той самий Д. Норт пише: "Під ідеологією я розумію суб'єктивне сприйняття (моделі, теорії), яким послуговуються люди для пояснення навколишнього світу... У кожному разі теорії, створювані окремими людьми, забарвлені нормативними уявленнями про те, як має бути організований світ" [10, с. 27].

У ракурсі цих міркувань можна відзначити, що економічна ідеологія, яка є ідейним фундаментом теорії ССР, визначає принципи поведінки господарюючих агентів і їх конкретно-історичні умови функціонування. Економічна ідеологія - це сукупність ідей, поглядів, уявлень людей, у яких усвідомлюються й оцінюються їх взаємовідносини в процесі господарської практики. До таких ідей варто віднести інформаційну й економічну свободу обов'язковість оподатковування, розподіл повноважень, стимулювання, ефективність, результативність.

Ідеологія є внутрішнім компонентом управлінської діяльності держави. Управлінська діяльність держави - це, насамперед, розподіл повноважень, прийняття обґрунтованих і взаємовигідних для суспільства й держави рішень і наступна за ними ефективна діяльність органів державної влади. Своє узагальнене вираження це знаходить у функціях - основних напрямках діяльності з виконання головних завдань, які по-різному проявляються в різноманітних сферах життєдіяльності суспільства.

Функції управлінської діяльності держави співвідносяться з конкретними видами її керівних впливів, що відрізняються один від одного за предметом, змістом і способом взаємодії з керованими об'єктами, наприклад: виробництво суспільних товарів і послуг, мінімізація транзакційних витрат, оптимізація впливу екстерналій, регулювання суспільних відносин.

Рис. 2. Схема впливу теорії стимулювання суспільного розвитку на соціальну поведінку.

В основі регулювання суспільних відносин лежить принцип відповідності, згідно з яким держава, що є ініціатором соціальних перетворень, у рамках партнерства із суспільством установлює й гармонізує свої та суспільні інтереси. При цьому домінуючими є біхевіо- ристський і кібернетичний підходи [4].

Управлінська діяльність держави дозволяє організувати життєдіяльність суспільства й стимулює розвиток усіх її сфер:

1) розвиток гуманітарної сфери (стимул - адекватний світогляд і гнучкий менталітет суспільства, сформовані за допомогою розвитку духовності, науки й техніки, засобів масової інформації, освіти, культури й мистецтва);

2) розвиток ринкової сфери (стимул - баланс сукупного попиту та сукупної пропозиції, що є результатом розвитку ресурсокористування, відносин власності, конкуренції, інфраструктури ринку й структури економіки);

3) розвиток фінансової сфери (стимул - оптимальність фінансових потоків в економіці, досягнута за допомогою розвитку соціального захисту населення, кредитно-грошового обігу, протидії інфляції, оподатковування й захисту навколишнього середовища);

4) розвиток правової сфери (стимул - регламент життєдіяльності суспільства, сформований за допомогою розвитку конституційного, адміністративного, фінансового, трудового й господарського права);

5) розвиток виробничої сфери (стимул - інтенсивний розвиток факторів виробництва, що забезпечується в процесі розвитку землекористування, використання трудових ресурсів, інноваційної й інвестиційної діяльності, діяльності малого бізнесу).

Розвиток сфер життєдіяльності сприяє підвищенню рівня життя населення країни. Рівень життя є однією з найважливіших соціальних категорій.

Стабільне підвищення рівня життя (соціальний прогрес) становить пріоритетний напрямок суспільного розвитку й приводить до формування соціальної злагоди в суспільстві. Соціальна злагода проявляється в широкій (достатній для певного індивіда) динамічній системі соціальних зв'язків, із наявністю позитивних міжособистісних відносин у формі дружби, любові, що є результатом домінуючої в суспільних відносинах соціальної справедливості.

Соціальна справедливість - це система суспільних інститутів, що не в одиничних діях, а по самій своїй структурі постійно забезпечує розподіл політичних, юридичних, економічних й інших прав і матеріальних цінностей, що задовольняє більшість членів суспільства.

Висновки й перспективи подальших досліджень

Таким чином, проведене дослідження дозволило сформулювати ряд висновків.

1. Аналіз еволюції економічних теорій з позиції їхнього стимулюючого впливу на соціальну поведінку суспільства показав, що самі по собі окремо теорії не здатні вирішити проблеми забезпечення соціальної справедливості й соціального благополуччя.

2. Усі спроби дослідників на різних етапах суспільного розвитку так чи інакше спрямовані на досягнення соціальної справедливості й соціального благополуччя тільки для окремих представників суспільства (політичної й економічної еліти). Такий підхід обумовлений сформованою на Заході ідеологічною доктриною - демократією, що за задумом її творців повинна стати суспільною ідеологією для будь-якої країни світу, і неоліберальною теорією, що лежить в основі сучасних уявлень про соціально справедливе й благополучне суспільство. Однак господарська практика спростовує ці переконання. Стрімко зростаюча частота й глибина світових криз є вагомим підтвердженням неспроможності цього підходу.

Зазначені недоліки актуалізують необхідність формування нової наукової теорії, яка б обґрунтувала можливість побудови в Україні соціально благополучного й соціально справедливого суспільства. Як така теорія пропонується теорія ССР

3. Наукова теорія ССР дозволяє обґрунтувати якісно новий підхід до формування адекватної соціальної поведінки суспільства. Теорія ССР - це механізм реалізації соціальної поведінки суспільства, що містить у собі економічну ідеологію, управлінську діяльність держави й розвиток сфер життєдіяльності, здійснювана за допомогою системи стимулів (адекватний світогляд і гнучкий менталітет суспільства, баланс сукупного попиту та сукупної пропозиції, оптимальність фінансових потоків в економіці, регламент життєдіяльності суспільства, інтенсивний розвиток факторів виробництва). Функціонування цього механізму приводить до стійкого росту життєвого рівня, установлення соціальної справедливості й соціального благополуччя.

Однак будь-яка теорія сама по собі не здатна вирішити проблему соціальної справедливості й соціального благополуччя. Для її реалізації необхідно сформувати економічну систему, засновану на інноваціях, що повинна стати не тільки способом господарської діяльності, але й способом життя суспільства. Без зміни способу життя, що, у свою чергу, вимагає підвищення рівня суспільної культури в усіх її складових (суспільна свідомість, знання, мислення, світогляд), неможливо змінити ситуацію в суспільстві й забезпечити його стабільний і динамічний розвиток. Побудова такої економічної системи можлива лише за умови розробки й упровадження в повсякденну практику механізму державного стимулюючого регулювання економіки, результатом функціонування якого є стабільний і динамічний розвиток суспільства.

Література

1. Аманчева К. Инновационный потенциал социальноэкономического развития: риски, пути решения / К. Аманчева // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - № 10. - С. 292298.

2. Брюшкова Н. Д. Визначення пріоритетів соціально-економічного розвитку країни як наслідок взаємозв'язку стратегічного та бюджетного планування / Н. Д. Брюшкова // Менеджер. - 2007. - № 4. - С. 8-15.

3. Вітер В. Перспективи подолання бідності та зростання добробуту населення України / В. Вітер // Україна: аспекти праці. - 2011. - № 6. - С. 18-26.

4. Winer N. Cybernetics / N. Winer. - New York : John Wiley, 1948. - 345 с.

5. Геец В. М. Общество, государство и экономика: единство и противоречия / В. М. Геец. - М. : Институт экономики РАН, 2012. - 66 с.

6. Ещенко П. Восстановление социально-экономического развития - приоритет номер один в мире и в Украине / П. Ещенко, А. Арсеенко // Экономика Украины. - 2012. - № 1.С. 36-50.

7. Кожурін Ф. Д. Методологічні засади проекту нагальних системних економічних і соціальних перетворень в Україні / Ф. Д. Кожурін // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - № 11.С. 3-18.

8. Король С. Інституційний підхід до соціальної відповідальності бізнесу / С. Король // Вісник КНТЕУ. - 2013. - № 3. - С. 42-55.

9. Макашева Г. Государственное регулирование благосостояния населения / Г. Макашева // Проблемы теории и практики управления. - 2011. - № 11. - С. 108-114.

10. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики /Д. Норт; [пер. с англ. А. Н. Нестеренко]. - М. : Фонд экономической книги "Начала", 1997. - 180 с.

11. Пенькова О. Г. Метафілологічні засади стратегії соціально-економічного розвитку / О. Г. Пенькова // Економіка та держава. - 2011. - № 11. - С. 48-56.

12. Фернхем А. Личность и социальное поведение / А. Ферн- хем, П. Хейвен. - СПб. : Питер, 2001. - 368 с.

13. Хайек Ф. Судьбы либерализма в ХХ веке / Ф. Хайек ; [пер. с англ. Б. Пинскера]. - М. : ИРИСЕН ; Мысль, 2009. - 335 с.

Цыганов С. А. Проблемы устойчивого развития в контексте неолиберальной модели глобализации / С. А. Цыганов, А. Н. Яншина // Экономика Украины. - 2013. - С. 4-14.

Размещено на Allbest.ru