Прогнозування валового внутрішнього продукту на основі стандартних і специфічних детермінантів економічного зростання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 330.354

Приазовського державного технічного університету, м. Маріуполь

Прогнозування валового внутрішнього продукту на основі стандартних і специфічних детермінантів економічного зростання

Стаття присвячена виявленню найбільш вагомих факторів впливу на динаміку валового внутрішнього продукту в умовах глобальної економічної кризи та економічної стагнації України. Аналіз темпів та якості економічного зростання в Україні свідчить про неадекватність економічної політики реаліям сучасності. Обґрунтована можливість розвитку національної економіки на базі безперервного інноваційного прогресу й ефективного управління борговими зобов'язаннями.

Ключові слова: економічне зростання; розвиток; інноваційний прогрес; економічна криза; стагнація економіки.

Аннотация

Ключевые слова: экономический рост; развитие; инновационный прогресс; экономический кризис; стагнация экономики.

Annotation

The article is devoted to find the most important influences on the dynamics of the GDP in the global financial crisis and economic stagnation in Ukraine. It was determined that the greatest impacts on the amount of changes in Ukraine's GDP are the dynamics factors of the gross external debt of Ukraine and the volume of the industrial metallurgy products. The factor of the growth of foreign direct investments in the economy of Ukraine is situated on the third place. The following factors are the indicators of average wages and investments in fixed assets. Factors such as length of paved roads, the number of industrial enterprises and the total number of businesses don't have the big impact on the growth of GDP. The analysis of paces and quality of the economic growth in Ukraine demonstrates the inadequacy of policy realities of the present.

This work has an idea of the opportunity of developing the national economy on the basis of continuous innovation progress and effective debt management. It is believed that an effective public debt management should be based only on two principles: the first one is that economic growth can be observed only when the growth of revenues will exceed the increase of the costs of servicing loans; the second principle is that the accumulation of public debt will remain in the resistant limits only if the real rate of economic growth becomes higher than the real rates of the interest on the debt payments of the government. The modernization of the national economy on the path of the innovation changes have to include a waiver of extensive type of the model and the transition to a new economic development strategy designed to match the interests of all subjects of society

Keywords: economic growth; development; innovation progress; the economic crisis; stagnation.

Постановка проблеми. Останнє десятиріччя виявилось контрпродуктивним для більшості країн світу. Статистичні дані світової економіки свідчать про тривале й незначне економічне зростання або рецесію практично всіх розвинутих країн, у тому числі США. Уперше за багато десятиріч експерти впливового аналітичного агентства Національної ради з розвідки (НРР) США дійшли висновку що повернення до темпів зростання, характерних для періоду до 2008 р., та до моделі швидкої глобалізації виявляється маловірогідним, особливо протягом наступного десятиріччя (згідно з доповіддю "Глобальні тенденції - 2030" [1]). Із початку 1980-х рр. загальний борг країн США, Канади, Японії, Великобританії, Франції, Німеччини та Італії (країни G-7) збільшився до 300 % від ВВП цих країн. Історично доведено, що спади, пов'язані з фінансовою кризою, досить серйозні й потребують тривалої стабілізації [1]. Аналогічною виявляється ситуація і в країнах ЄС, економіка яких відповідає приблизно за 1/5 світового виробництва. У досить складному економічному стані знаходиться й Україна. Перехід України від централізованої системи господарювання до ринкової триває вже понад двадцять років та не дозволяє їй досягти дореформеного рівня ВВП на душу населення. Так, у 1990 р. український ВВП на душу населення за паритетом споживчої спроможності перевищував середньосвітові показники на 11 %, а у 2012 р. цей показник став на 40 % нижчий від середнь- освітового рівня й склав 21,4 % рівня ЄС. У 2012 р. із 229 держав Україна з ВВП 7500 дол. на душу населення знаходилась на 139-у місці [2, с. 5]. Отже, якщо Україна не подолає відставання і не збільшить зростання ВВП на душу населення, то надалі цей розрив стане ще більшим. Сучасна економіка України знаходиться в глибокій економічній стагнації, і в найближчі роки надати їй прискорення, перебудувати деструктуровану країну-експортера металу та інших сировинних ресурсів при темпах зростання економіки на рівні 2-3 % досить складно. Необхідно забезпечити зростання економіки мінімум на 6-8 % на рік.

Інший вигляд має економічний розвиток Росії. В останні роки російська економіка демонструє стійкі високі темпи економічного зростання (близько 7 % на рік), що значно випереджають динаміку світової економіки (4,6 % на рік за останні п'ять років). Подоланий спад виробництва й споживання дев'яностих років.

У 2012 р. обсяг ВВП досяг рівня 1991 р. (110 %). При цьому докорінно змінилася структура економіки на користь галузей, орієнтованих на ринковий попит. Обсяг ВВП (за паритетом купівельної спроможності) у 2012 р. перевищив 2,555 трлн дол. США, і за цим показником Росія вийшла на сьоме місце у світі. Але незважаючи на досягнуті успіхи, російська економіка зіштовхнулася з довготривалими системними проблемами, що відбивають як світові тенденції, так і внутрішні бар'єри розвитку [3, с. 5-6]. Зокрема, це посилення глобальної конкуренції; підсилена роль інновацій у соціально-економічному розвитку та знецінення традиційних факторів зростання; зростання ролі людського капіталу як основного фактора економічного розвитку; вичерпання джерел експортно-сировинного розвитку в умовах заниженого обмінного курсу рубля; низька вартість виробничих факторів - робочої сили, палива, електроенергії.

Отже, визначення найбільш вагомих чинників, що впливають на зростання ВВП, є важливою складовою управління економічним розвитком та індикатором формування вітчизняної конкурентної політики. Разом із тим, успішне функціонування економіки неможливе без статистичного оцінювання впливу мінливих економічних умов та обґрунтування управлінських рішень у ситуаціях невизначеності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематику оцінювання сучасного економічного розвитку досліджували багато науковців: Д. Галін [4], В. Геєць [5], А. Гриценко [5], П. Єщенко [2], П. Кругман [6], Н. Кузнецова [7], Р Райх [8], Дж. Стігліц [9], Т Унковська [10] та ін. Аналіз наукових праць підтверджує важливість окресленої проблеми та зумовлює необхідність пошуку шляхів її вирішення в умовах стагнації сучасної економіки.

Умови забезпечення економічного зростання залежать від оперативно та якісно опрацьованої економічної інформації. У разі несвоєчасного врахування зміни макроекономічних чинників відбувається зменшення обсягів виробництва за всіма галузями економіки, зростання інфляції, а звідси й низький рівень конкурентоспроможності вітчизняної промисловості.

Метою дослідження є виявлення найбільш вагомих детермінантів впливу на динаміку валового внутрішнього продукту України в умовах глобальної економічної кризи й економічної стагнації та обґрунтуванняможливостей розвитку національної економіки на базі інноваційного прогресу й ефективного управління борговими зобов'язаннями.

Виклад основного матеріалу. Ефективність економічного зростання держави суттєво визначається тим, наскільки точно враховується вплив різного роду чинників на кількісний показник ВВП, національного доходу, національного багатства або платіжного балансу країни. Для моделювання економічного зростання використовуються різні виробничі функції, у тому числібагатофакторна лінійна кореляційно-регресійна модель. Ця функція пов'язує величину валового внутрішнього продукту країни в цілому (або окремих регіонів України) із різними чинниковими ознаками. Серед них науковці виділяють традиційні, або "стандартні" (обсяг капіталу, кількість задіяних трудових ресурсів, "науково-технічний прогрес"), та "специфічні" детермінанти, які відображають структурні зрушення в економіці, а також інші зрушення в навколишньому середовищі [4, с. 125] (рис. 1).

Рис. 1. Класифікація детермінантів сучасного економічного зростання (авторська розробка)

Теоретично урахування детермінантів структурних зрушень виявляється найбільш актуальним, оскільки виникла необхідність створення інструментів найбільш точного прогнозування вітчизняного економічного зростання. Автором роботи нижче викладені результати дослідження, спрямовані на розробку зазначеного вищеінструментарію з використанням виробничих функцій, заснованих на статистиці останнього десятиріччя.

При виборі методу регулювання необхідно враховувати ризики й невизначеності, які породжує зовнішнє середовище: політичні чинники (стабільність політичного режиму), економічні чинники (вартість енергоносіїв, обсягів виробництва в галузях економіки, обсяги експортно-імпортних операцій), соціальні чинники (рівень зайнятості, рівень заробітної плати), природно- кліматичні умови, демографічні чинники тощо. При цьому вплив зовнішнього середовища і виробництва є взаємним. Зовнішнє середовище можна описати формулою [11, с. 68]:

де Ync - зовнішнє середовище;

Y¹ пс - окремі складові зовнішнього середовища (політична ситуація, економічна ситуація; рівень соціальної напруженості, природно-кліматичні умови, демографічна ситуація).

Оцінка рівня сприятливості зовнішнього середовища визначається за формулою [11, с. 68]:

де NфБс - кількість сприятливих вимог зовнішнього середовища;

N_ТБС - загальна кількість вимог сприятливого зовнішнього середовища;

кі - ступінь задоволення вимог сприятливого зовнішнього середовища;

k_max і - максимальний ступінь задоволення вимог сприятливого зовнішнього середовища.

Основними факторами, що впливають на обсяги валового внутрішнього продукту на національному рівні, були обрані такі: порядковий номер року який дозволяє врахувати темпи зміни обсягу валового внутрішнього продукту; детермінанти капіталу; трудові детермінанти; детермінанти науково-технічного розвитку; фінансові детермінанти, енергетичні, інфраструктурі, екологічні й соціальні детермінанти. Обсяги валового внутрішнього продукту на національному рівні формуються під впливом сукупності змін як структурних факторів, так і під впливом чинників соціально-економічного, фінансового, інфраструктурного й екологічного характеру Модель прогнозу повинна з високою часткою імовірності ідентифікувати обсяг валового внутрішнього продукту та темпи його зростання. Це необхідно для того, щоб зайняти бажані позиції як на міжнародному ринку так і на внутрішньому ринку й забезпечити економічне зростання України.

Вихідні дані для оцінки взаємозв'язку й взаємовпливу чинників, що формують валовий внутрішній продукт (ВВП) протягом 2002-2012 рр., зведемо до табл. 1.

Роль аналітичних розрахунків значно підвищується за умови застосування статистичних методів та їх комп'ютеризації. Розглянемо методику кількісної оцінки взаємозв'язку показників соціально-економічного розвитку України за 2002-2012 рр. на основі застосування методу статистичних рівнянь залежностей Р Кулинича [11, с. 69]. Метод статистичних рівнянь залежностей потребує спочатку визначення параметрів рівнянь однофакторних залежностей і коефіцієнтів стійкості зв'язку. Способи розрахунку розміру відхилень однофакторних коефіцієнтів порівняння факторних ознак дають змогу розділити чинники (фактори) на ті, які позитивно або негативно впливають на розвиток результативної ознаки, а коефіцієнти стійкості зв'язку - відмежувати стійкий та нестійкий вплив факторних ознак на результативний показник. Тільки за наявності стійкої залежності (значення коефіцієнта стійкості зв'язку знаходиться в межах від 0,7 до 1,0) можна виконати нормативні розрахунки [13]. Розрахунок однофакторних рівнянь лінійної прямої залежності виконаємо за допомогою

методики Р Кулинича [11, с. 107]. Комп'ютерне опрацювання взаємозв'язку чинників економічного зростання і ВВП за допомогою методу статистичних рівнянь залежностей [11] дало результати, наведені в табл. 2.

Розглянемо послідовність обчислення параметрів однофакторного рівняння залежності на прикладі зв'язку розміру ВВП з відповідною факторною ознакою за даними табл. 1. Для розрахунку використаємо формулу статистичного рівняння залежності [11, с. 107]:

де у_х - рівняння однофакторної залежності; y_mi_n - мінімальне значення результативної ознаки; b - параметр однофакторної залежності; d - символ відхилень коефіцієнтів порівняння факторної ознаки;

Xj - значення чинника (фактора);

X_min - мінімальне значення факторної ознаки.

Ефективна господарська діяльність за умов ринкової економіки неможлива без оцінки зв'язків між різними чинниками та результативним показником, виявлення його тенденцій та розробки економічних нормативів і прогнозів. Вивчення впливу чинників на розвиток економіки, соціальні та економічні процеси в ній, пізнання їх тенденцій і закономірностей є ефективним засобом налагодження господарського механізму та досягнення високих економічних результатів. Згідно зі шкалою оцінки залежностей уважаються достовірними значення коефіцієнтів стійкості зв'язку, які більше ніж 0,6. Таким чином, найбільше впливають на ВВП України такі показники: вартість основних фондів, інвестиції в основний капітал, прямі іноземні інвестиції в економіці України, середньомісячна заробітна плата, розмір прожиткового мінімуму на одну особу на місяць, обсяги реалізованої інноваційної продукції, експорт товарів іпослуг, імпорт товарів і послуг, валовий зовнішній борг України, обсяг реалізованої промислової продукції металургії, загальна кількість підприємств, кількість під - приємств промисловості, довжина автомобільних доріг із твердим покриттям, сукупні витрати в середньому на місяць на одне домогосподарство.

Дані табл. 2 свідчать, що для всіх чинників, які мають тісний зв'язок із ВВП, обрано відповідну однофакторну лінійну функцію прямої залежності. Отже, для зазначених чинників можна розрахувати множинне лінійне рівняння прямої залежності, що дасть змогу обчислити питому вагу впливу кожного чинника на результативну ознаку (ВВП).

Для визначення параметрів багафакторного рівняння статистичної залежності використаємо формулу [11, с. 127]:

Розрахунок параметрів множинного рівняння прямого лінійного зв'язку надано в табл. 3, за даними якого параметри множинного рівняння прямого лінійного зв'язку становитимуть у = 225,81 млрд грн. Сукупний параметр багафакторної залежності В визначимо за формулою [11, с. 104]:

Це означає, що зміна сукупного розміру відхилень коефіцієнтів рівняння чинників x.,-₂₅ на одиницю зумовлює збільшення розміру відхилень коефіцієнтів рівняння результативної ознаки в 0,0859 раза. Чіткіше показано характер цієї зміни графіком множинної залежності на рис. 2, а рівняння множинної залежності матиме такий вигляд:

За даними табл. 3 про суму відхилень коефіцієнтів рівняння кожного чинника (дані графи d_xi") визначимо їхній вплив на ВВП України (рис. 3).

З рис. 3 видно, що найбільше впливає на обсяг ВВП України в динаміці чинник "Валовий зовнішній борг України, млрд дол." (x₁₂) - 31,05 % та "Обсяги реалізованої промислової продукції металургії, млрд грн" (x₁₅) - 15,14 %, на третьому місці знаходиться показник "Прямі іноземні інвестиції в економіку України" (x₃) - 12,91 %. Наступними є показники "Середньомісячна заробітна плата" (х₆) - 11,39 % й "Інвестиції в основний капітал" - 10,48 %. Такі чинники, як "Довжина автомобільних доріг із твердим покриттям", "Кількість підприємств промисловості" та "Загальна кількість підприємств" мають питому вагу від 0,03 % до 1,27 %.

Прогнозування економічного розвитку України на основі валового внутрішнього продукту виконаємо методом статистичних рівнянь залежностей на основі даних табл. 1. Проведення прогнозних розрахунків за даними ряду динаміки обсягів ВВП України рекомендується виконати за допомогою рівняння прямої залежності за умов збільшення факторної та результативної ознак за методикою Р Кулинича. З рис. 4 видно, що прогнозне значення обсягу ВВП України на 2014 р. становитиме 1491,766 млрд грн.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Аналіз показників економічного розвитку України на 10 років дозволяє зробити ряд висновків, які зводяться до визначення причин економічної стагнації та шляхів її подолання.

ЕЗ останні три роки спостерігається різке зростання ризику неповернення державного боргу перед міжнародними кредиторами. До кінця 2009 р. відношення державного боргу до ВВП України знаходилось на рівні 30-35 %, а згодом показник перевищив цю межу й зараз знаходиться в зоні підвищеного ризику. Економічний дефолт та реструктуризацію боргів удалось подолати завдяки підтримці з боку МВФ. Кредити МВФ, запропоновані Україні, були спрямовані на поповнення валютних резервів НБУ та на покриття дефіциту державного бюджету. Усього за період 1994-2013 рр. Україна від МВФ отримала позик на суму 12,26 млрд СДР СДР (спеціальні права запозичення) - спеціальна безготівкова грошова одиниця, що випускається Міжнародним валютним фондом. На поч. 2014 р. одна одиниця СДР дорівнює 1,5414 дол. США. Таким чином, Україна за два десятиліття по сьогоднішньому курсу отримала 18,9 млрд дол. За двадцять років співпраці України з МВФ дев'ять років перерахування позик МВФ взагалі не відбувалися. Це періоди 2002-2007 і 2011-2013 рр. Більша частина всіх позик МВФ були перераховані протягом трирічного періоду 2008-2010 рр. (9,25 млрд СДР). За наступні три роки (2011-2013 рр.) Україна повернула 5,89 млрд СДР, що склало 63,7 % отриманих коштів.

Непогашена сума боргу по антикризових позиках 20082010 рр. на кінець 2013 р. склала 3,36 млрд СДР А з урахуванням відсотків загальна заборгованість України перед МВФ на кін. 2013 р. склала 4,73 млрд СДР, або в перерахунку за нинішнім курсом 7,29 млрд дол. За два десятиліття співпраці з МВФ Україна виплатила у вигляді відсотків за позиками суму, що становить за нинішнім курсом 2,29 млрд дол. Обсяг виплачених відсотків по відношенню до суми отриманих за двадцять років позик досяг 12,1 %. Це набагато більше, ніж відсотки за кредитами приватних банків.

1. Уважається, що ефективне управління державним боргом повинно бути засновано на двох принципах: по-перше, економічне зростання буде спостерігатись лише в тому разі, коли зростання доходів бюджету перевищуватиме збільшення витрат на обслуговування кредитів; по-друге, накопичення державного боргу залишиться в стійких межах тільки в тому разі, коли реальні темпи економічного зростання будуть вищими від реальних ставок відсотків за виплатами державного боргу.

2. Модернізація національної економіки на шляху інноваційних перетворень має передбачати відмову від використання моделі екстенсивного типу та перехід до нової економічної стратегії розвитку країни, спрямованої на збіг інтересів усіх суб'єктів суспільства. Ця модель повинна бути заснована, по-перше, на змінах структури господарства, відводячи першочергову роль металургії та машинобудуванню, а по-друге, на пошуку інвестицій для інноваційного переозброєння матеріально-технічної бази країни.

Література

1. Дождиков А. Глобальное будущее - 2030. 22.03.13 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.vpknews.ru/ articles/14766.

2. Ещенко П. С. Экономический рост без развития: причины и пути инновационного преобразования экономики / П. С. Ещенко // Экономика Украины. - 2013. - № 10. - С. 4-20.

3. Дацык А. А. Экономический рост в условиях становления и развития постиндустриального общества : авто- реф. дисс. на соискание уч. степени канд. экон. наук : спец. 08.00.01 - экономическая теория / А. А. Дацык. - Казань, 2010. - 21 с.

4. Галин Д. М. Статистическое моделирование экономического роста современной России / Д. М. Галин, М. Г За- вельский // Труды ИСА РАН. - 2007. - Т 30. - С. 125-145.

5. Геец В. М. Выход из кризиса (размышления над актуальным в связи с прочитанным) / В. М. Геец, А. А. Гриценко / / Экономика Украины. - 2013. - № 6. - С. 4-19.

6. Кругман П. Выход из кризиса есть / П. Кругман ; [пер. с англ. Ю. Гольдберга]. - М. : Азбука Бизнес, Азбука-Аттикус, 2013.

7. Кузнецова Н. П. Экономический рост: история и современность / Н. П. Кузнецова. - СПб., 2001. - С. 100-129.

8. Райх Р. Послешок. Экономика будущего / Р. Райх ; [пер. с англ. И. Ющенко]. - М. : Карьера Пресс, 2012. - С. 56-57.

9. Стиглиц Дж. США: опыт строительства империи. Неравенство сдерживает восстановление [Електронний ресурс] / Дж. Стиглиц. - Режим доступу : http://comstol.info/2013/ 02/ekonomika/5831.

10. Унковская Т. Е. Возможно ли экономическое чудо в Украине / Т. Е. Унковская, Н. И. Демчук // Экономика Украины. - 2013. - № 6. - С. 4-19.

11. Кулинич Р О. Статистична оцінка чинників соціально- економічного розвитку : [монографія] / Р О. Кулинич. - К. : Знання, 2007. - 311 с.

12. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ukrstat.org/uk.

Кулинич Р О. Використання методу статистичних рівнянь залежностей при встановленні нормативів регіонального розвитку / Р О. Кулинич // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2008. - № 1. - Т 1. - С. 173-176.

Размещено на Allbest.ru