Теоретичні концепції та регуляторна практика розвитку транснаціональних корпорацій в умовах посткризової світової економіки

The article highlights and analyzes the definition of transnational corporations of various scholars and organizations, as well as the importance of these corporations and their influence on the world economy in general and the host country. Theoretical concepts of transnational corporations in terms of the post-crisis global economy. транснаціональна корпорація економічний

Key words: concept; multinational corporations; the global economy; post-crisis situation; investment.

Постановка проблеми. Сучасні світові тенденції розширення та глобалізації ринків обумовлюють необхідність нових концептуальних підходів до діяльності ТНК, їх розвитку в умовах інтернаціоналізації економіки. Пошук таких підходів стає одним із провідних завдань для забезпечення ефективності діяльності корпорацій на міжнародному рівні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Про те, яким має бути розвиток транснаціональних корпорацій у посткризовий період, у світі точаться дискусії. Концептуальні аспекти глобалізаційних та інтеграційних тенденцій, висвітлені в працях зарубіжних науковців, зокрема у В. Бека [2], Р Вернона [23], Е. Гідденса [15], Дж. Даннінга [13], Г.-Дж. Джонсона [17], Р Кейвза [і8], Р Лакруа [19], А. Рагмена [20], Р Робертсона [21], Л. Склера [22], І. Валлерстайна [24] та інших. Значний внесок у поглиблення інвестиційно-інтеграційної тематики в глобальному середовищі зробили вітчизняні науковці С. Є. Борисова [1], В. І. Дженкова [2], О. П. Жук [4], А. В. Кузьменко [5], О. І. Рогач [6], І. Л. Сазонець [7], Н. С. Соколенко [8], В. Г Федоренко [9], Г С. Фединяк [10], В. С. Шагурін [11] та інші.

Однак у наукових працях питання регуляторної практики ТНК у контексті посткризового стану економіки досліджено недостатньо в частині аналізу концепцій та тенденцій розвитку ТНК світу, зокрема впливу ТНК на глобалізаційні процеси.

Основним завданням статті є огляд та аналіз теоретичних концепцій та виділення тенденцій регуляторної практики розвитку ТНК в умовах посткризової (світової, глобальної) економіки.

Виклад основного матеріалу. Світова економіка кінця ХХ - початку ХХІ століть характеризується такими системними процесами, як інтернаціоналізація транснаціоналізація, які впливають на господарську діяльність усіх країн світу, до того ж особливість цих процесів обумовлена наявністю просткри- зових умов. Одним з основних джерел глобалізації є феномен транснаціоналізації, у рамках якого велика частина виробництва, споживання, експорту, імпорту й доходу країни значною мірою залежить від рішень міжнародних центрів за межами самої держави [6, с. 95].

Вплив фінансової кризи відчутно позначився на всіх підприємствах світу, зокрема й на транснаціональних корпораціях. Відтак, постає питання точного визначення концепції розвитку та дієвої регуляторної практики цих корпорацій у посткризовий період. Завдання ускладнюється тим, що проблеми, які стали актуальними в результаті кризи, мають довгостроковий характер, що змушує транснаціональні корпорації переоцінити свою політику й рухатись у новому напрямку [2, с. 67].

У посткризових умовах світової економіки, коли міжнародна економічна інтеграція набуває все більшого значення, ТНК є найбільш вагомою частиною бізнесу що діє в міжнародних масштабах і відіграє провідну роль у посиленні та укріпленні світових господарських зв'язків. Посилення таких зв'язків допомагає пом'якшити наслідки кризових явищ, адже ТНК проводять свої транзакції на основі розроблених глобальних стратегій, пов'язуючи національні й регіональні ринки та забезпечуючи цілісність світової економіки [4, с. 167].

Теоретизація глобальних інтеграційних процесів злиттів та поглинань і регулювання діяльності ТНК у посткризових умовах формує безліч наукових точок зору та концептуальних основ функціонування корпорацій. Надалі проаналізуємо окремі концепцї та теорії тНк, найбільш поширені у світі.

На думку Р Робертсона [21, p. 220], макроструктуру- вання світового порядку відбувається під впливом таких трьох факторів, як експансія капіталізму, західний імперіалізм, розвиток глобальної системи мас-медіа. Така сукупна дія трьох факторів для життєвого світу індивідів і локальних спільнот обертається експансією "загальнолюдських цінностей", поширенням стандартних символів, естетичних і поведінкових зразків глобальними мережами ТНК і ЗМІ.

Вагому, з точки зору методології, позицію щодо структури та майбутнього світу займає економіст і соціолог І. Валлерстайн [24, р. 251]. Його концепція світових систем ("міні-системи", "світові імперії" та "світові економіки") виключає капіталізм як сучасний носій глобалізації в майбутньому. Відповідно до його прогнозів, у період 2050-2075 рр. "ми не будемо жити в капіталістичній світо-економіці, а при якомусь іншому новому порядку чи порядках, при якійсь новій історичній системі чи системах" [24, р. 252]. Цю думку поділяв й англійський економіст Дж. Даннінг, указуючи, що подолання системного безладу, спричиненого "історичним капіталізмом", можливе лише за умови створення нової історичної системи без ієрархічної нерівності [13, р. 111]. Особливості переходу до транснаціональної економіки й транснаціональної політики тлумачаться І. Вал- лерстайном на основі дихотомічного розрізнення сукупності автономних одиниць і системи зв'язків між ними [24, р. 252].

На думку Е. Гідденса [15, р. 96], глобалізація представлена як інтенсифікація "загальносвітових (worldwide) соціальних відносин, які пов'язують окремі локальності (lo-calities), і локальні події визначаються подіями, які відбуваються за багато миль від них, і навпаки". Учений також розглядає глобалізацію через безпосереднє продовження модернізації, при тому стверджуючи, що сучасності (modernity) внутрішньо притаманна глобалізація.

Трирівневість транснаціональних практик показав також Л. Склер [22, р. 112]. На його думку, вони аналітично розрізняються на економічному, політичному та ідеолого-культурному рівні. На кожному утворюється базовий інститут, який стимулює глобалізацію. На економічному рівні - це ТНК, на політичному - транснаціональний клас капіталістів, на рівні ідеології та культури - консьюмеризм.

Настання денаціоналізованого, дезорганізованого капіталізму, основними елементами якого є вихід ТНК з-під національно-державного контролю і спекуляції в межах транснаціональних фінансових потоків, - це глобалізація в економіці (У Бек). У культурі ж глобалізація означає глокалізацію - тобто взаємопроникнення локальних культур у транснаціональних просторах, якими є, наприклад, західні мегаполіси - Лос-Анджелес, Лондон, Нью-Йорк тощо [2, c. 156].

Для з'ясування та осмислення теоретичних концепцій розвитку ТНК в умовах посткризової світової економіки визначимо зміст цього поняття. На сьогодні немає однозначного розуміння поняття ТНК. На думку американського економіста Р Вернона, ТНК - це материнська компанія, яка контролює значну групу інших корпорацій різної національності [23, р. 34].

Іншим є визначення Б. Андрескі: ТНК - це учасники комерційної діяльності, річний обсяг яких перевищує 100 млн дол., із наявністю філій у більш ніж шести країнах світу (структурно це може бути одне підприємство з підпорядкованими йому дочірніми підприємствами, філіями тощо чи група підприємстві з різною, рівнем продажу товарів за межами держави походження корпорації, який є перманентним і встановлюється експертами ООН, ці учасники є економічно та/чи фінансово єдиними, поєднаними особливими зв'язками (акції, договір підпорядкування, управлінський контроль) або характеризуються певними способами залежності учасників (наприклад, особливою системою прийняття рішень), а також для яких характерною є децентралізація управління [12].

За визначенням ООН, транснаціональні корпорації - це "підприємства, що є власниками, або такими, що контролюють виробництво товарів чи послуг за межами країни, у якій вони базуються"; при цьому ТНК можуть як набувати статусу корпорації, так і не мати цього статусу [9, с. 31].

Відповідно до згаданих теоретичних концепцій, узагальнення напрямів розвитку ТНК у сучасних умовах визначається основами нової економічної організації та взаємопов'язаністю глобальних і локальних процесів. Наведемо найбільш розповсюджені в сучасних умовах глобалізованого середовища теорії (моделі) поведінки та розвитку ТНК.

Модель монополістичних переваг - розроблена С. Гаймером і далі розвинена Ч. П. Кіндлебергергом, Р Е. Кейвзом, Г-Дж. Джонсоном - базується на ідеї, що іноземний інвестор знаходиться в менш сприятливій ситуації порівняно з місцевим, адже він гірше знає ринок країни та "правила гри" на ньому, у нього немає тут великих зв'язків, він несе додаткові транспортні витрати й більше страждає від ризиків [16, 18, 19].

Модель розвитку ТНК на базі життєвого циклу продукту розроблена Р Верноном на базі теорії зростання фірми. Згідно із цією моделлю новий продукт прохо - дить чотири стадії циклу свого життя: I - впровадження на ринок; II - зростання продажів; III - їхня зрілість (IV - насичення ринку); IV (V) - спад продажів [23, р. 56].

Основною ідеєю моделі інтерналізації (П. Баклі, М. Кессон, А. Рагмен, Дж. Даннінг та ін.), є положення, що значна частина формально міжнародних операцій є фактично внутрішньофірмовими операціями між підрозділами великих господарських комплексів, званих ТНК [5, 15].

Марксистська модель (базується на постулаті надлишкового капіталу) обґрунтовує функціонування монополій , що стали міжнародними через вивезення прямих інвестицій і мають перевагу перед місцевими конкурентами через свою виробничу фінансову, технологічну сили [7, c. 65].

Еклектична модель (або модель Дж. Даннінга) увібрала в себе з інших моделей те, що пройшло перевірку практикою. За цією моделлю, фірма починає виробництво товарів і послуг за кордоном тому, що одночасно збігаються три передумови: 1) фірма володіє перевагами в порівнянні з іншими фірмами в цій закордонній країні (специфічні переваги власника); 2) фірма може використовувати за кордоном деякі виробничі ресурси більш ефективно, ніж у себе вдома; 3) фірмі вигідніше використовувати всі ці переваги самій на місці, а не реалізовувати їх там через експорт товарів або експорт знань іншим фірмам (переваги інтернаціоналізації). Сьогодні еклектична модель прямих інвестицій користується великою популярністю [13, р. 106].

Про провідну роль транснаціональних корпорацій у посткризових умовах розвитку світової економіки свідчать дані ООН, що відображають динаміку зростання таких угод, які є одним з основних способів входу транснаціональних корпорацій на ринки приймаючих країн. Станом на 2012 рік, починаючи з 2000 року найбільшими угодами злиття-поглинання були такі: Glaxo Wellcome's поглинули SmithKIine Beecham - сума угоди складала 76,0 млрд дол., AT&T поглинули BellSouth Corporation - сума угоди становила 72,7 млрд дол., Royal Dutch Petroleum Corporation поглинули Shell Transport and Trading Company сума - 74,6 млрд дол. [28, 29, 30]. У 2012 році серед найбільших угод злиття-поглинання ТНК є придбання швейцарською Glencore International компанії Xstrata за 34 млрд дол. США, у результаті чого утворилася четверта найбільша у світі гірничодобувна компанія. Цього ж року американський мобільний провайдер MetroPCS погодився на злиття з Deutsche Telekom T-Mobile за 29 млрд дол. США. Японський телекомунікаційний гігант Softbank уклав угоду з купівлі 70 % Sprint за ціною близько 20 млрд дол. США [l9, p. 65].

Сьогодні без транснаціональних корпорацій неможливо уявити собі всю систему світового господарства, що є стрижнем цієї системи. Відтак, ТНК, завдяки масштабам та характеру своєї міжнародної діяльності відіграють важливу роль для корпорацій світу в посткризовий період [10, c. 45].

Зауважимо, що ТНК мають також позитивний вплив на економіку приймаючої країни, навіть у посткризових умовах. Адже, хоча і не в таких значних кількостях, вони, відкриваючи свої філії в різних державах світу, сприяють зайнятості населення. ТНК діють через свої філії та дочірні підприємства згідно зі своєю напрацьованою науково-виробничою та фінансовою стратегією, яка формується в головних центрах ТНК [11, c. 68].

Динаміка кількості ТНК у період із 1990 року до 2007 року зростала швидкими темпами, а у 2008 році відбувся значний спад, що свідчить про світову економічну кризу. Проте, починаючи з 2008 року, така кількість поступово збільшується. До того ж слід зазначити, що кількість філій ТНК суттєво не змінювалася. Тому можемо сказати, що наявність таких філій у країнах пев- ною мірою "захищала" ці країни від наслідків кризи. Згідно з оцінками експертів, у 2010 році обсяги продажів і доданої вартості закордонних філій ТНК у всьому світі досягли відповідно 33 трлн дол. і 7 трлн дол. Крім того, їхній експорт перебільшив 6 трлн дол. і склав одну третину від глобального експорту (рис. 1) [25-29].

Рис. 1. Динаміка кількості ТНК та їхніх філій у 1990-2012 рр. (Джерело: [25-29]).

Про зростання кількості ТНК свідчить і збільшення їхнього доходу. Подамо для прикладу дохідні показники у 2013 році деяких ТНК в розрізі поданих вище країн: Wal-Mart Stores (США) - річна виручка 469,2 млрд дол., чистий дохід - 17 млрд дол., Exxon Mobil (США) - річна виручка 449,9 млрд дол., чистий дохід - 44,9 млрд дол., Toyota Motor (Японія) - річна виручка 265,7 млрд дол., чистий дохід - 11,6 млрд дол., Volkswagen (Німеччина) - річна виручка 247,6 млрд дол., чистий дохід - 27,9 млрд дол. [29].

У посткризовий період забезпечення сприятливого інвестиційного клімату залишається питанням стратегічної важливості для ТНК, від реалізації якого залежать динаміка соціально-економічного розвитку та можливість модернізації економіки [7, с. 171].

Сьогодні провідними за показником "іноземні активи" є такі транснаціональні корпорації: General Electric (загальні активи - 47,0 млрд дол., іноземні - 159,2 млрд дол.), Vivendi Universal (загальні активи - 141,9 млрд дол., іноземні - 93,3 млрд дол.), Royal Dutch/Shell (загальні активи - 122,5 млрд дол., іноземні - 74,8 млрд дол.), Telefonika (загальні активи - 87,1 млрд дол., іноземні - 56,0 млрд дол.). Наведемо далі приклад тих ТНК, які у 2012 році вклали найбільше у філіали в Україні. McDonald's Corporation - 198,3 млн грн, Nestle S.A

- 178,5 млн дол., British American Tobacco- 166,8 млн дол., British Petroleum - 142,6 млн дол., Procter&Gamble

- 135,1 млн дол. [4, 17, 29].

Під час загального посткризового стану виникає ряд перспектив розвитку та ефективності роботи всієї світової фінансово-економічної та інвестиційної роботи ТНК. В умовах посткризової глобальної економіки ТНК починають функціонувати в режимі рефінансування. Необхідно мати на увазі, що така ситуація, у першу чергу є наслідком збільшення кількості отриманих інвестицій.

За наявних посткризових умов система функціонування розвитку ТНК має проявити еластичність задля підвищення фінансової стійкості світової економіки. На сьогодні ж ТНК контролюють понад 57 % світового промислового виробництва, 68 % міжнародної торгівлі [1].

Глобалізаційні тенденції формують перспективи розвитку ТНК у сучасних умовах (див. рис. 2).

Оцінюючи теоретичні концепції та регуляторну практику розвитку ТНК в умовах посткризової світової економіки можемо виділити такі основні напрямки:

1. Контроль руху капіталу та світових прямих іноземних інвестицій, адже транснаціональні корпорації є основним інвестором у країни, що розвиваються, та мають вагомий вплив на їхній економічний розвиток.

2. Прискорення створення та передачі інновацій, їхня концентрація на підприємствах, приналежних ТНК. Завдяки великим виробничим і фінансовим можливостям транснаціональні корпорації сконцентрували у своїх руках найбільш наукомісткі виробництва, що виробляють найновіші види продукції з найбільш затребуваними споживчими характеристиками, сприяючи процесу технологічного розвитку виробництва.

3. Формування позитивної динаміки, структури та рівня конкурентоспроможності економіки на світовому ринку товарів і послуг.

Однією з ефективних теорій може стати розроблена нами "теорія розвитку та поведінки ТНК у посткри- зовій (глобальній економіці)".

Така теорія полягає в тому що після того, як корпорація набуває ознак ТНК і стає нею, вона повинна провадити свою діяльність, ураховуючи не тільки економічну а й етичну складову (якої особливо важливо дотримуватися в посткризовий період). Відтак, згідно із цією "теорією" ТНК має виконувати та не виконувати по три дії, які покажемо в табл. 1.

Таблиця 1. - Основи теорії розвитку та поведінки ТНК у посткризовій (глобальній економіці)*