Організаційно-аналітичні засади забезпечення діагностики людського капіталу

Ключові слова: людський капітал; діагностика людського капіталу; фази відтворення людського капіталу; формування; використання; накопичення; збереження людського капіталу.

Стрельцова Надежда. Организационно-аналитические основы обеспечения диагностики человеческого капитала

В статье проанализированы субъекты и этапы воспроизводства человеческого капитала, предложено организационно-аналитическое обеспечение диагностики человеческого капитала, целью которого является создание процедуры, то есть установленного порядка проведения диагностики. К основным задачам организационно-аналитического обеспечения диагностики человеческого капитала автор относит следующие: постановка диагноза; определение перспектив развития человеческого капитала по установленным диагнозам; разработка программ, стратегий, концепций развития человеческого капитала с учетом результатов диагностики; реализация программ развития и их мониторинг; осуществление контроля за ходом реализации предложенных мероприятий.

Ключевые слова: человеческий капитал; диагностика человеческого капитала; фазы воспроизводства человеческого капитала; формирование; использование; накопление; сохранение человеческого капитала.

Streltsova Nadiya. Organizational and analytical frameworks for diagnostics human capital

The authors propose organizational and analytical support for the diagnosis of human capital, which aims to create a procedure, that is, the established order, the carrying out of diagnostics. The main goals of organizational and analytical support of the diagnosis of human capital should include the following: diagnosis; determination of prospects of development of human capital as a diagnosis; development of programs, strategies, and concepts for the development of human capital based on diagnostic results; implementation of development programs and their monitoring; monitoring the implementation of the proposed measures. It is proved that the prioritization of human capital development should occur on the basis of the diagnostic results depending on the diagnosis, i.e. in accordance with the existing problems of its reproduction. The perspectives of human development should be developed in accordance with the basic stages of development of human capital, i.e. acquisition, use, accumulation and preservation. The use of this approach allows to define clearly the prospects for the development of human capital, taking into account the particular features and conditions on each phase. Diagnosis is the diagnosis, which should include an assessment of the research object at the time of diagnosis. It is proved that the prioritization of human capital development should occur on the basis of the diagnostic results depending on the diagnosis, i.e. in accordance with the existing problems of its reproduction. Definition prospects for human development should be developed in accordance with the basic stages of development of human capital, i.e. acquisition, use, accumulation and preservation. The use of this approach allows to define clearly the prospects for the development of human capital, taking into account the particular features and conditions on each phase.

Managing the development of human capital is useful to consider how the process of planning, organization, motivation and control phases of acquisition, use, accumulation and preservation of human capital to increase its quantitative and qualitative characteristics. These processes need to be investigated at the macro and macro levels, which is caused by the peculiarities of reproduction of human capital at each level. Monitoring the implementation of programs, strategies human capital development is based on the establishment of regulatory indicators, measurable targets and reasonable tolerance by comparing the diagnostic indicators of human capital with the proposed standards.

Keywords: human capital; diagnosis of human capital; phase of the reproduction of human capital; formation; use; accumulation; preservation of human capital.

Наступним етапом, який передбачений організаційно-аналітичним забезпеченням діагностики людського капіталу, є визначення перспектив розвитку людського капіталу за встановленим діагнозом. Визначення пріоритетів розвитку людського капіталу повинне відбуватися на основі результатів діагностики залежно від встановленого діагнозу, тобто відповідно з існуючими проблемами його відтворення (табл. 1).

Слід уточнити, що розвиток людського капіталу є безперервним процесом з різною інтенсивністю протікання, яка залежить, перш за все, від життєвого циклу людини та чинників, що впливають на його відтворення, а також від наявності, обсягу та видів інвестицій.

На засаді визначених пріоритетів розвитку відбувається розробка програм, стратегій, концепцій розвитку людського капіталу, створення яких повинно здійснюватися на основі вже існуючих міжнародних, державних та регіональних документів, які відображають загальні положення відтворення людського капіталу.

Наявність новітніх технологій практично в усіх секторах економіки збільшує попит на висококваліфікованих спеціалістів, які повинні мати не тільки спеціалізовану професійну підготовку, але й успішно володіти навичками підприємницької та управлінської діяльності. Отже, найважливішою умовою розвитку сучасного суспільства є створення засад для розвитку людського капіталу та ефективного його використання.

З метою створення ефективних програм розвитку людського капіталу видається необхідним здійснення теоретичних та прикладних досліджень, що стосуються відтворення людського капіталу. Отже, виникає необхідність організаційно-аналітичного забезпечення діагностики людського капіталу на всіх фазах його відтворення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Базисом побудови систем розвитку людського капіталу в сучасних умовах є теоретичні роботи вітчизняних та зарубіжних дослідників, присвячені проблемам людського капіталу та управлінню знаннями, зокрема В. Антонюк, Г Беккера, О. Грішнової, А. Добриніна, О. Захарової, С. К. Прахалада та Д. Гамела, К. Свейбі, Т Шаталової та інших [1-9]. У них у той чи інший спосіб визначаються механізми підтримки процесів управління розвитком людського капіталу. Разом із тим, потребують подальшого теоретичного вивчення питання оцінки людського капіталу, першим етапом якої є діагностика відповідних систем макро-, мезо- та мікрорівнів. Методологічну основу для цієї роботи забезпечують дослідження В. Василенка, О. Благодарного, Е. Бойченко, О. Дмитрієвої та інших [10-11].

Мета роботи - аналіз суб'єктів та етапів відтворення людського капіталу з метою формування організаційно-аналітичного забезпечення та розробки відповідного алгоритму його діагностики.

Виклад основного матеріалу. Організаційно-аналітичне забезпечення діагностики людського капіталу слід розглядати як систему, яка складається з двох взаємопов'язаних елементів. По-перше, це комплекс оргаванням специфіки його відтворення. Важливим є той факт, що всі процеси відтворення людського капіталу протікають із великим часовим лагом. Отже, при визначенні термінів реалізації програм та стратегій розвитку для кожної з фаз відтворення людського капіталу доцільно враховувати термін життєвого циклу покоління та окремих етапів такого циклу

Залежно від виду програм розвитку встановлюється й термін їх реалізації. Важливою частиною реалізації програм та стратегій розвитку людського капіталу є пошук необхідних фінансових джерел і забезпечення повноти фінансування передбачених заходів. Серед найбільш прийнятних джерел є кошти державного та місцевого бюджетів, відповідні цільові фонди, міжнародна допомога, власні кошти підприємств, кошти сторонніх інвесторів, гранти та кредитні ресурси.

Фінансове забезпечення реалізації програм, стратегій розвитку людського капіталу перш за все, здійснюється за рахунок бюджетних коштів, які передбачаються в Державному бюджеті України, який є головним фінансовим планом та з якого отримуються кошти для їх матеріального забезпечення.

Таблиця 1. - Загальні пріоритети розвитку людського капіталу

При встановленні обсягів фінансування програм, стратегій розвитку людського капіталу необхідно враховувати такі особливості його відтворення:

- рівень формування людського капіталу а саме: особистий, мікро- та макроекономічний;

- фаза відтворення людського капіталу - формування, використання, накопичення, збереження;

- наявність інвестицій у розвиток людського капіталу та їх ранжування відповідно до його відтворення (витрати на освіту та цільову підготовку майбутніх кадрів, підвищення професійної кваліфікації, мобільності, підтримка здоров'я тощо);

- джерела інвестицій у людський капітал, тобто державний та місцевий бюджети, цільові та громадські фонди, юридичні та фізичні особи тощо;

- наявність можливостей інвестування в людський розвиток.

Державні видатки на здійснення програм розвитку людського капіталу передбачають затвердження відповідних бюджетів, у яких визначається порядок формування обсягу витрат, які підтверджуються вдповідними розрахунками. Кожна категорія витрат на розвиток людського капіталу здійснюється з урахуванням особливостей відповідної фази формування, використання, накопичення та збереження. Фінансування програм розвитку людського капіталу здійснюється на підставі затверджуваного кошторису який повинен включати певні витрати. По-перше, це витрати на підготовку й проведення програм (оплата праці залучених працівників, орендна плата за приміщення, обладнання, транспортні засоби тощо) та, по-друге, це витрати на утримання учасників програм (оплата відряджень, проїзду тощо). Відповідно до функцій бюджетної класифікації, які розподіляються за розділами на освітньо-виховні, науково-методичні, культурологічні, оздоровчі, інформаційні, складається календарний план, до якого включаються обсяги визначеної кошторисної вартості проведення програми розвитку людського капіталу

Фінансування програм розвитку людського капіталу на мікрорівні здійснюється керівниками підприємств, роботодавцями в обсягах, що відповідають запланованим витратам на розвиток персоналу підприємства.

Реалізація програм, стратегій розвитку людського капіталу відбувається відповідно до розроблених заходів у терміни, що визначені програмою (стратегією). Реалізація цих документів передбачає ряд організаційних заходів, за допомогою яких можливе досягнення основної мети, яка передбачена цими документами, а також досягнення супутніх результатів. При реалізації програм, стратегій за кожним напрямом розроблених заходів або комплексом заходів призначається відповідальний виконавець, визначаються терміни їх виконання та призначаються контрольні заходи.

Управління розвитком людського капіталу є важливою складовою організаційного забезпечення його діагностики.

Управління розвитком доцільно розглядати як процес планування, організації, мотивації та контролю на фазах формування, використання, накопичення та збереження людського капіталу з метою підвищення його кількісних і якісних характеристик. Цей процес необхідно досліджувати окремо на мікро- та макрорівнях, що обумовлюється особливостями відтворення людського капіталу на кожному рівні.

На макрорівні управління розвитком людського капіталу здійснюють з урахуванням отриманих результатів діагностики його стану уповноважені органи державної влади, діяльність яких регламентується Конституцією України, законами, постановами, указами.

Управління розвитком людського капіталу на засаді статей Конституції України, яка створює підґрунтя для цього процесу визначається так: життя та здоров'я людини є найвищою соціальною цінністю (ст. 3); суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності (ст. 15); людина має право на вільний розвиток своєї особистості та має обов'язки перед суспільством, у якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості; на достатній життєвий рівень; на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування; на безпечне для життя і здоров'я довкілля; на освіту, причому повна загальна середня освіта є обов'язковою (ст. 23, 48, 49, 50, 53); людині гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, її авторських прав, моральних і матеріальних інтересів (ст. 54) [6].

Відповідно до завдань, які повинні вирішувати міністерства та відомства щодо управління розвитком людського капіталу, вони розподіляються на ті, що забезпечують розвиток людського капіталу, і ті, які впливають на його відтворення. Управління на макрорівні з метою забезпечення процесів формування, використання, накопичення та збереження людського капіталу здійснюють такі органи державної влади: Міністерство соціальної політики, основною діяльністю якого є формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також матеріальна підтримка населення; Державна служба з питань інвалідів та ветеранів, яка входить до системи органів виконавчої влади й забезпечує реалізацію державної політики у сфері соціального захисту інвалідів та ветеранів, військовослужбовців; Державна інспекція України з питань праці, що здійснює нагляд та контроль за дотриманням законодавства про працю, про зайнятість населення, про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; Міністерство освіти і науки України, діяльність якого полягає в забезпеченні формування державної політики у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, інформатизації, формування й використання національних електронних інформаційних ресурсів, створення умов для розвитку інформаційного суспільства, а також у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування й форми власності; реалізації державної політики у сфері освіти і науки. Державна служба інтелектуальної власності України здійснює управління об'єктами державної власності, контроль за дотриманням законодавства у сфері інтелектуальної власності, експертизу об'єктів права інтелектуальної власності; організовує інформаційну та видавничу діяльність; видає патенти (свідоцтва) на об'єкти права інтелектуальної власності; визначає уповноважені заклади експертизи та доручає їм проведення експертизи заявок тощо. З точки зору управління розвитком людським капіталом Державна агенція з питань науки, інновацій та інформації в Україні здійснює реалізацію державної політики у сфері наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності, трансферу технологій, інформатизації, забезпечує формування, використання й захист державних електронних інформаційних ресурсів та створює умови для розвитку інформаційного суспільства.

Важливими суб'єктами процесів відтворення людського капіталу в нашій країні є Міністерство молоді та спорту України, основними завданнями якого є забезпечення формування та реалізація державної політики в молодіжній сфері, сфері фізичної культури і спорту; Міністерство культури України, яке сприяє формуванню та забезпеченню реалізації державної політики у сферах культури, мистецтв, мовної політики, у сфері кінематографії; у галузі спеціальної освіти у сфері культури і мистецтв, а також у сфері волонтерської діяльності щодо проведення заходів, пов'язаних зі збереженням культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам'яток історії та культури, місць поховання; Міністерство охорони здоров'я України, яке формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я; санітарного та епідемічного благополуччя населення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням.

Державна санітарно-епідеміологічна служба забезпечує збереження людського капіталу за рахунок реалізації державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення; реалізації заходів щодо профілактики інфекційних хвороб та професійних захворювань, запобігання шкідливому впливу на стан здоров'я і життя людини факторів середовища життєдіяльності; проведення аналізу небезпечних для здоров'я людини факторів навколишнього та виробничого середовища, організації здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду на всіх етапах виробництва тощо.

Управління розвитком людського капіталу на регіональному рівні здійснюють відповідні управління, відділи й служби в областях, містах та районах, які мають підпорядкування названим вище органам державного управління.

На мікрорівні управління розвитком людського капіталу відбувається, безпосередньо на кожному окремому підприємстві, у кожній установі. Формування, ефективне використання, накопичення та збереження людського капіталу є запорукою конкурентоспроможності як самого підприємства, так і його продукції, послуг. Незважаючи на вид економічної діяльності, особливості технологічного процесу, організаційної структури, відтворення людського капіталу, обумовлені впливом як внутрішніх, так і зовнішніх чинників, управління розвитком людського капіталу має пріоритетне значення для кожного окремого підприємства. Отже, конкурентоспроможність сучасного виробництва значною мірою залежить від якості людського капіталу, для розвитку якого на підприємстві створюються відповідні умови. Як показує практика, для створення умов розвитку людського капіталу необхідна ефективна система управління ним.

Система управління розвитком людського капіталу підприємства, яка виконує функції планування, організації, мотивації та контролю, складається із сукупності методів, інструментів, форм, важелів, критеріїв, сформована й функціонує відповідно до нормативно-правових актів України. Ця система повинна охоплювати всі фази відтворення людського капіталу, а саме: формування, використання, накопичення та збереження.

Управління розвитком людського капіталу, незалежно від рівня його відтворення, повинне відбуватися з метою вирішення певних завдань, зокрема, це стосується забезпечення:

- стратегічного розвитку, метою якого є поліпшення якості людського капіталу на засадах довгострокових програм розвитку;

- оперативного розвитку, метою якого є покращення реального (фактичного) людського капіталу в короткостроковій перспективі;

- постійного розвитку, тобто створення умов для розвитку потенційного (можливого) людського капіталу;

- соціальними інвестиціями, тобто капіталовкладеннями в розвиток людського капіталу;

- соціальними інноваціями, які полягають у використанні прогресивних технологій розвитку людського капіталу;

- належними сприятливими умовами праці, які відповідають санітарно-гігієнічним вимогам та заходам щодо їх поліпшення, інтелектуалізації праці;

- мотиваційної складової, яка покликана забезпечити підвищення продуктивності праці за рахунок матеріального та нематеріального стимулювання розвитку людського капіталу, у тому числі і його саморозвитку.

Контроль за ходом реалізації програм, стратегій розвитку людського капіталу вимагає комплексного підходу на рівні науково-методичних, практичних, управлінських заходів. Контроль, який є невід'ємною функцією управління, здійснюється на основі спостереження за встановленням результатів реалізації прийнятих програм, стратегій розвитку людського капіталу. Регулярний контроль дає змогу відстежувати в динаміці низку показників, тенденцій, чинників соціально-економічного характеру, які прямо чи опосередковано впливають на розвиток людського капіталу, дає можливість здійснити комплексну оцінку й прогнозування ймовірних варіантів його розвитку в майбутньому.

Здійснення контролю за ходом реалізації програм, стратегій розвитку людського капіталу відбувається на засадах встановлення нормативних показників, що піддаються виміру цільових орієнтирів та обґрунтованих допустимих відхилень шляхом порівняння показників діагностики людського капіталу із запропонованими стандартами.

Можливий перелік видів робіт при проведенні діагностики людського капіталу представлений у таблиці 2.

Таблиця 2.- Послідовність видів робіт при проведенні діагностики людського капіталу (авторська розробка)