Теоретичні засади моделі ефективного використання нафтогазотрубопровідних систем України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретичні засади моделі ефективного використання нафтогазотрубопровідних систем України

УДК 351.81+339.924:621.6

І. М. Ісаєва

17.11.2014

Анотації

Виконано ретроспективний аналіз проблем використання нафтогазотранспортних систем і організації транзиту вуглеводневої сировини через територію України. Визначено основні проблеми в цій сфері. Теоретично обгрунтовано і запропоновано модель результативного та ефективного використання нафтогазотрубопровідних систем України.

Ключові слова: глобальні енергетичні гравці, євроінтеграція, парето-ефективна взаємодія, контрагент, утилітарні можливості, трансакція, стейкхолдер технологічного ланцюга.

The retrospective analysis of the problems of oil and gas trasportation systems use and transit of raw hydrocarbons through Ukraine was performed. The main problems in this area were outlined. The model of effective and efficient use of the Ukraine oil and gas pipeline systems was theoretically substantiated and proposed.

Key words: global energy players, European integration, Pareto-efficient interaction, counterparty, utilitarian opportunities, transaction, process chain stakeholder.

Однією із ключових і критично важливих складових усього комплексу проблем національного енергетичного законодавства виступає необхідність розробки та імплементації комплексу заходів для забезпечення надійних поставок природного газу. У зв'язку з цим, проблема розробки українською державою необхідного нормативно-правового забезпечення процесів управління надійним газопостачанням у тісній взаємодії з іншими країнами-членами Енергетичного співтовариства, орієнтована на запобігання зриву поставок і становить значний як науковий, так і практичний інтерес.

Удосконалення процесів управління нафтогазотранспортними системами та транзитом нафти і газу через територію України в руслі і на основі політики євроінтеграції повинні забезпечити Україні суттєве покращання її енергетичної безпеки через інтеграцію в європейський енергетичний простір.

Приєднання України до Енергетичного Співтовариства створило потенціал для проведення в країні комплексних ринкових реформ в енергетиці, спрямованих на її інтеграцію в європейський енергетичний простір. Однак Україна використовує ці можливості неналежним чином, про що свідчить елементарний аналіз виконання нею зобов'язань щодо імплементації європейського електроенергетичного законодавства, визначених в Протоколі “Про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства” [12].

Проте і Європейське енергетичне співтовариство (ЄЕС) також не надало належної підтримки при вирішенні ключових питань у газовій сфері національного господарства. Наша держава виконала дуже багато правил, які були визначені, однак по ключових проблемах відповідей і суттєвої допомоги від Енергетичного співтовариства не отримали. Насправді, попри те, що Україна є повноправним членом ЄЕС, багато країн - членів ЄС усупереч європейському енергетичному законодавству відмовились дозволити транзит газу з Європи до України.

Незважаючи на те, що останнім часом зросла кількість наукових розвідок, в яких аналізуються проблемні питання використання, організації транзиту вуглеводневої сировини через територію України [7; 9; 11; 13], аналітичні матеріали, доповіді і оцінки щодо різноманітних форматів вирішення вищевказаних проблем [4; 10; 14; 17], структурно-організаційний формат ще не викристалізувався, не отримав науково-теоретичного, фінансово-економічного та інноваційно-інвестиційного обґрунтування.

За цілком справедливим визначенням О. Суходолі, “... необхідно виділити низку суттєвих відмінностей у розумінні змісту та мети системи забезпечення ефективного використання нафтогазотрубопровідних систем в контексті енергетичної безпеки різних країн”[15].

Політика забезпечення енергетичної безпеки різних країн також відрізняється за цілями методами та інструментами реалізації.

Підтвердженням цього слугують різні пріоритети окремих суб'єктів світового енергетичного ринку (Росії, США, ЄС, Китаю, України).

На сьогодні в Україні для вирішення загальнодержавної проблеми ефективного використання нафтогазотрубопровідних систем і досягнення цілей та завдань головного пріоритету - отримання позитивних соціально-економічних наслідків для всього українського суспільства, не розроблені механізми та не створена модель державного управління і регулювання, апробація яких в умовах євроінтеграції повинна наблизити нашу державу до очікуваних позитивних наслідків.

Метою цієї статті є обґрунтування та побудова моделі ефективної взаємодії трьох учасників ринкових трансакцій для оптимізації тристоронніх відносин держави в межах єдиного ланцюга: виробник продукції, транзитер та споживачі.

Для вирішення проблеми ефективного державного управління нафтогазотрубопровідними системами виконано. Нижче наведено дослідження з теоретичного обґрунтування моделі економічно ефективної ринкової взаємодії ВАТ “Газпром”, НАК Нафтогаз України і підприємств-споживачів Європейського Союзу.

Поширивши умови парето-ефективних (неоптимальних) взаємовідносин [3, с. 526-527; 6, 13, с. 94-95] на інтерпретацію взаємодії і взаємних відносин між усіма учасниками ланцюга РФ - Україна - ЄС, в рамках кожної конкретної пари, прийдемо до площинних графоаналітичних моделей, які відображають взаємовідносини між парами Сторона 1 (РФ) - Сторона 2 (Україна), Сторона 2 (Україна) - Сторона 3 (ЄС) і Сторона 3 (ЄС) - Сторона 1 (РФ).

Користуючись принципом суперпозиції - накладання процесів з наслідками виникнення нових конструктивних або деструктивних ефектів, отримаємо просторову модель обґрунтованої взаємодії у відносинах трьох сторін, в якій кожна зі сторін погоджує свою поведінку з двома іншими.

У результаті такої операції отримаємо просторову модель пошуку парето-оптимальної точки економічно ефективної ринкової взаємодії трьох учасників ринкових трансакцій на поверхні утилітарних можливостей, яка утворена в просторі декартових координат , як це було запропоновано Е. Стігліцом для обґрунтування можливості оптимізації тристоронніх відносно держави, виробників економічно значимої продукції та її споживачів на основі моделі досягнення парето-ефективних взаємостосунків [13].

Реінтерпретація відомої моделі стосовно умов організації ефективної взаємодії в рамках “постачальник - транзитер - споживач” дозволила отримати просторову модель поверхні утилітарних можливостей і корисності для всіх учасників процесу взаємодії управління через спільне прийняття важливих рішень. нафтогазотранспортний вуглеводневий україна

Продовжуючи аналіз можливих варіантів поведінки Сторін 1, 2 і 3 в умовах запропонованої просторової моделі, неважко прийти до висновку, що будь-які односторонні дії з метою покращання власної позиції будь-якою однією окремо взятою Стороною будуть приводити до негативних наслідків і втрат:

- для обох інших Сторін з приблизним паритетом погіршення показників їх діяльності;

- для однієї із Сторін з кратним збільшенням збитків за умови збереження інтересів іншої.

Цілком можливими є також варіанти змови двох Сторін з метою покращання спільних позицій за рахунок третьої Сторони. При цьому, очевидно, що тій Стороні, яка є жертвою змови двох інших, будуть наноситись втрати, пропорційні отриманим вигодам учасників такої змови.

Тому досягнення парето-оптимальних значень результатів тристоронньої співпраці є спільною турботою керівних органів усіх трьох суб'єктів господарської співпраці.

Отже, якщо В. Петренко була запропонована просторова модель організації парето-ефективних ринкових відносин між учасниками тріади “держава - бізнес - споживачі” для демонстрації того факту, що в процесі прийняття рішень про свою діяльність в єдиному ринковому просторі всі учасники повинні намагатися уникати взаємної шкоди і натомість отримувати прийнятні для всіх результати взаємодії, то в розглянутому випадку нами продемонстровано, що парето-ефективна взаємодія трьох суб'єктів господарської діяльності з отриманням позитивних результатів всіма учасниками вимагає співпраці останніх на засадах пошуку і втілення консенсусних і/або компромісних рішень [8].

До останнього часу всі суб'єкти вироблення, прийняття і реалізації законів і регулювань, державних політик і стратегічних документів, а також корпоративних управлінських планів і рішень усіма суб'єктами господарювання за кожною із координат (єдиних у випадку РФ і України та певної множини у випадку ЄС) не знаходять спільної тристоронньої платформи для обґрунтованого і неупередженого погодження таких цілей і завдань діяльності, результативність і ефективність яких була б взаємоприйнятною і взаємовигідною (парето-ефективною) для всіх учасників технологічного міждержавного ланцюга.

Саме в зв'язку з цим виникає як необхідність, так і цілком виправдана доцільність пошуку та ідентифікації можливих варіантів організації спільної діяльності стейкхолдерів, управління спільною діяльністю суб'єктів господарювання, що володіють відокремленими лінійними частинами трубопровідних транспортних систем, які знаходяться на територіях країн-учасників.

Продовжуючи і поглиблюючи процедуру реінтерпретації процесу взаємодії сторін, отримаємо модифіковану модель, представлену на рисунку.

Рисунок. Просторова модель пошуку парето-оптимальної точки економічно ефективної ринкової взаємодії ВАТ “Газпром”, НАК “Нафтогаз України” і підприємств - споживачів країн ЄС (авторська інтерпретація)

На рисунку в термінах і характеристиках учасників процесу спільного використання трубопровідної транспортної системи такими державними стейкхолдерами, як ВАТ “Газпром” (Сторона 1), НАК “Нафтогаз України” (Сторона 2) і ЄС (Сторона 3) у вигляді множини окремих споживачів представлена модель парето-ефективної взаємодії. При цьому РФ сьогодні практикує організовування питань співпраці з будь-яким споживачем цієї множини тільки у двосторонньому форматі, тобто - з кожною країною ЄС окремо.

На моделі продемонстровано, що до останнього часу кожен із органів корпоративного управління визначених нами стейкхолдерів технологічного ланцюга трубопровідної транспортної системи (ТТС) працює, по-перше, в юридичному просторі згідно законів, регулювань і сформованій державній політиці власної країни і, по-друге, (яку випадку РФ і України) - під прямим і потужним впливом відповідних органів державного управління своїх країн (президентів, урядів, міністерств тощо).

Одночасно з цим, країни ЄС у комплексі цих відносин представляють окремі оператори (фірми, компанії, товариства), які, будучи корпоративними структурами і не підпадаючи під директивні впливи власних урядів, працюють у рамках нормативно-правового поля ЄС.

Отже, незаперечним фактом виявляється повна неадекватність законів, регулювань та енергетичних політик Російської Федерації, України і країн Європейського Союзу.

Приклади використання теоретичного критерію парето-ефективності в практиці управління нафтогазовими підприємствами з досягненням позитивних наслідків окремими підприємствами відомі як в Україні [9], так і в Росії [1], що дозволяє оптимістично оцінювати потенціал використання запропонованих нами рекомендацій для організації співпраці групи окремих підприємств.

Усвідомлення ж того, що . від стійкості цілей стратегічного розвитку ВАТ “Газпрому' як глобальної енергетичної компанії, надійності, стабільності, ефективності поставок природного газу ВАТ “Газпромом”в значній мірі залежать економічний розвиток, енергобезпека і добробут як нашої країни, так і наших європейських і східно-азіатських партнерів”[2] може і повинно лягти в основу такого ж розуміння підходів до організації співпраці всіма іншими стейкхолдерами, яким також властиві характеристики глобальних енергетичних гравців.

Запропонована модель і рекомендації ефективного функціонування нафтогазотрубопровідних систем у процесах і процедурах співпраці, виконання яких змогло б відкрити нові можливості як для гарантування енергобезпеки кожної з держав-учасниць, так і для прискорення процесів їх інтеграції диктують доцільність подальших досліджень у напрямку розробки комплексу пропозицій і рекомендацій щодо шляхів удосконалення механізмів державного управління вітчизняними нафтогазотранспортними системами в умовах євроінтеграції з наступною апробацією і оцінкою їх управлінської дієвості та очікуваної економічної ефективності в результаті провадження в практику управління.

Література

1. Афанасъеев А. А. Парето-эффективность, минимизация издержек и инновации - важнейшие составляющие политики ОАО “Газпром” в сфере добычи природного газа / А. А. Афанасьев // Газовая промышленность. - 2009. - № 4. - C. 10-17.

2. Афанасьев А. А. Устойчивость стратегических целей - необходимое условие развития Газпрома как глобальной энергетической компании [Електронний ресурс] / А. А. Афанасьев // Экономика и право в газовой промышленности № 704. - Режим доступу: http://gasoilpress.ru.

3. Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі / М. Блауг; пер. з англ. I. Дзюб. - К.: Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2001. - 670 с.

4. Енергетична безпека України 2010: виклики, можливості, сценарії / [Електронний ресурс] / Український інститут публічної політики. - Режим доступу: http://esco-ecosys.narod.ru.

5. Ісаєва І. М. До обґрунтування стратегічних цілей та основних напрямків організаційно-форматного розвитку газотранспортної системи України / І. М. Ісаєва, Н. В. Люта // Теорія і практика стратегічного управління розвитком галузевих і регіональних суспільних систем: зб. тез доп. IV Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Івано-Франківськ, 15 - 17 травня, 2013 р.). - Івано-Франківськ: ПП Курилюк, 2013. - С. 17-21.

6. Парето Вилъфредо. Компедиум по общей социологии / Государственный ун-т Высшая школа экономики / А. А. Зотов ; пер. с ит. - 2-е изд. - М.: ИД ГУ ВШЭ, 2008. - 512 с.

7. Петренко В. П. Пріоритети державного регулювання і управління нафтогазотранспортною системою України / В. П. Петренко, I. М. Ісаєва// Інноваційні підходи та механізми державного та муніципального управління: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (12 квітня 2013 р., м. Київ). - К., 2013. - С. 67-72.

8. Петренко В. П. До визначення шляхів оптимізації стосунків держави, виробників і споживачів з використанням закономірностей парето-ефективного ринку / В. П. Петренко // Науковий вісник ІФНТУНГ. - 2002. - № 4. - С. 71-76.

9. Петренко В. П. Графоаналітичне моделювання процесів і умов гармонізації інтересів сторін - учасників державно-приватних партнерств / В. П. Петренко, Г. Ф. Боднар // Наукові праці національного університету харчових технологій. - 2010. - № 34. - С. 85-88.

10. Поливана Т. Приєднання до Енергетичного співтовариства: чи стануть поставки газу в Україну надійнішими? [Електронний ресурс] / Т. Поливана // НОМОС. Центр содействия изучению геополитических проблем и евроатлантического сотрудничества Черноморского региона. - Режим доступу: http://nomos.com.ua.

11. Прейгер Д. К. Розвиток міжнародної системи транспортування вуглеводнів в умовах глобального та регіонального перерозподілу контролю за їх видобуванням і постачанням [Електронний ресурс] / Д. К. Прейгер. Режим доступу: www.niisp.gov.ua.

12. Протокол про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.

13. СтігліцЕ. Дж. Економіка державного сектора / Е. Дж. Стігліц ; пер. з англ. А. Олійникта Р. Скільський. - К.: Основи. - 1998. - 720 с.

14. Створення міжнародного газотранспортного консорціуму на базі ГТС України // Центр Разумкова. Національна безпека і оборона. - 2004. - № 1. - С. 3-23.

15. Суходоли О. М. Теоретико-методологічні засади забезпечення енергетичної безпеки України / О. М. Суходоля // Стратегічні пріоритети. - 2014. - № 2 (31). - С. 129-139.

16. ШвидкийЕ. А. Про крос-функціональну природу і проблеми управління бізнес-процесами транспортування нафти і газу через територію України / Е. А. Швидкий, Н. В. Люта, В. П. Петренко // Проблеми і перспективи транспортування нафти і газу (ППТНГ-12): матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (14 - 18 травня 2012 р., м. Івано-Франківськ). - м. Івано-Франківськ. - 2012. - С. 23-25.

17. ШевцовА. І. Європейський енергетичний ринок та перспективи України. Аналітична матеріал [Електронний ресурс] / А. І. Шевцов, М. Г. Земляний, В. О. Бараннік // НІСД. - Режим доступу: http:// www. db .niss. gov.ua.

Размещено на Allbest.ru