Вплив соціально-економічних змін на потенціал підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив соціально-економічних змін на потенціал підприємства

В.В. Хмурова, Н.О. Яницька

Анотація

УКД 685:005.21

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ЗМІН НА ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА

В.В. Хмурова, Н.О. Яницька

Стаття присвячена визначенню змісту потенціалу підприємства, його складових, впливу соціально-економічних змін на цей процес. Розглянуто модель оцінки потенціалу з урахуванням соціально- економічних змін підприємства.

Ключові слова: потенціал, соціально-економічні зміни.

The article is devoted to defining the potential content of its components, the impact of socio-economic change in the process. The model of capacity assessment, taking into account social and economic changes of the company.

Key words: potential, socio-economic changes.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасні умови господарювання мають низку характерних особливостей, які необхідно враховувати в управлінні підприємством. Вони викликані, передусім, самою логікою розвитку економіки країни: швидкі зміни зовнішнього середовища; посилення впливу інституціональних чинників; несформованість ринкової інфраструктури.

Ринкові перетворення в Україні, темпи зміни конкурентних умов господарювання, глобалізація економіки, поширення міжгалузевої інтеграції та інтернаціоналізація сучасного бізнесу обумовлюють необхідність швидкого реагування підприємств на зміни зовнішнього середовища [1].

В умовах швидких змін в конкурентному середовищі потенціал як цілісна система потребує постійного аналізу його складових, їхнього взаємозв'язку та динаміки з метою забезпечення цільового вектору розвитку підприємства.

Аналіз досліджень і публікацій. У сучасній літературі система понять, які визначають зміст потенціалу підприємства, є достатньо дискусійною. Так, одні науковці потенціал підприємства ототожнюють із ресурсами, інші - із можливостями, а деякі оперують двома категоріями одночасно [5]. Окрема група вчених розглядає потенціал підприємства як його властивість.

Різнобічні дослідження проблематики управління потенціалом неодноразово провадилися як вітчизняними, так і зарубіжними вченими: О. В. Ареф'євою, О.В. Коренковим, О.Д. Гудзинським, Г.І. Капінос, О.М. Радюк, Н.С. Краснокутською, Є.В. Лапіним, І.П. Отенко, Є.В. Поповою, О.С. Федоніним та іншими. У роботах науковців висвітлюються принципово нові підходи до дослідження питань формування, управління та розвитку потенціалу підприємства [7].

Невирішені раніше складові проблеми. Жоден підхід не виявляє приховані (додаткові) зусилля підприємства щодо можливого поєднання ресурсів, а також не враховує зміну потенціалу у часі. У сучасній науковій літературі відсутні зв'язки соціально-економічних змін та потенціалу підприємства.

Метою статті є виявлення впливу соціально-економічних змін на потенціал підприємств у сучасних умовах.

Виклад основного матеріалу

Внаслідок складності і рухливості ділового середовища збільшується кількість змін, які необхідно провести підприємствам. Також підвищуються вимоги до якості змін - вони мають здійснюватися швидше, результативніше, з меншою кількістю збоїв, мати більш широке охоплення й глибину [4]. Отже, проблематика планування і впровадження змін набуває стратегічної важливості для будь-якого сучасного підприємства. Особливу актуальність ця проблематика складає для української дійсності, коли в умовах динамічних умов господарювання підприємства вимушені шукати все нові шляхи забезпечення стабільності та можливості розширення господарської діяльності [2]. Соціально-економічні зміни складаються із соціальних змін організаційно-управлінських змін та економічних змін. Кожна із зазначених складових буде мати показники оцінки можливості впровадження змін та результату змін.

Підприємницький потенціал підприємства в умовах ринку - це значно ширше поняття, ніж розуміється багатьма вітчизняними фахівцями. Він являє собою систему виробничих і управлінських ресурсів підприємства, яка визначає матеріально-технічну можливість створення кінцевого продукту. Виробничі ресурси включають основні фонди, трудові, матеріальні, фінансові ресурси, для аграрних підприємств - землю [3].

Здатність будь-якого підприємства пристосуватися до зміни як зовнішніх, так і внутрішніх факторів - гарантія не тільки його виживання, але і процвітання.

Ситуація в будь-якій галузі постійно змінюється, тому що сили, які діють у ній, змушують компанії, що входять до галузі (конкурентів, споживачів і постачальників), змінювати свої дії. Рушійні сили - це основні причини, що приводять до соціально-економічних зміни умов конкуренції і ситуації в галузі в цілому.

До тих, що найчастіше зустрічаються, можна віднести цілу низку факторів, які роблять такий сильний вплив, що його можна називати рушійними силами:

1. Зміни в довгострокових тенденціях економічного росту галузі. Постійний ріст попиту, що зберігається тривалий час, залучає на ринок нові фірми і заохочує інвестиції фірм, що вже діють на ринку. На ринку, що звужується, деякі компанії можуть прийняти рішення про відхід, а ті що залишилися - про закриття малоефективних виробництв і скорочення випуску продукції.

2. Зміна в складі споживачів і в способах використання товару.

Демографічні зміни, а також поява нових способів використання товару можуть викликати зміни в наборі послуг, наданих споживачам (кредит, технічна допомога, ремонт), викликати зміни в мережі збуту, підштовхнути виробників до розширення (звуження) номенклатури виробленої продукції, змінити сам підхід до реалізації і реклами.

3. Зміни соціального забезпечення та захищеності.

Показники соціального забезпечення та наявності вільного часу підштовхують підприємства до впровадження нових продуктів, що може знову дати імпульс розвиткові галузі і збільшити рівень диференціації товарів у конкуруючих фірм. Успішне впровадження нового продукту зміцнює позиції фірми, зазвичай за рахунок конкурентів, прихильних до старих продуктів.

4. Кадрові зміни.

Визначення освітнього рівня персоналу, віку персоналу та показника професійного розвитку можуть докорінно змінити ситуацію усередині галузі, роблячи можливим виробництво нових або кращих товарів з меншими витратами, і відкрити нові перспективи для галузі в цілому. Розвиток персоналу підштовхує до розвитку технології, що також впливає на розмір необхідних капіталовкладень, розміри підприємства, що забезпечують мінімальний рівень рентабельності, одержання вигод від вертикальної інтеграції, на ефект кривої "навчання/досвід".

5. Зміна в системі організації праці.

Фірми, що впроваджують нові прийоми організації праці, можуть підсилити інтерес своїх працівників до праці, до впровадження нових технологій, збільшення диференціації праці і знизити собівартість одиниці. Усе це може змінити позиції конкуруючих компаній і змусити них змінювати стратегію.

6. Зміни мотиваційних підходів.

Впровадження новітніх систем оплати праці саме передбачає мотиваційне спрямування. Надання працівникам можливості участі в капіталі призводить до підвищення відповідальності й відданості працівників та їх зацікавленості в кінцевому результаті діяльності.

7. Поширення ноу-хау.

У міру поширення передових методів виробництва зменшуються конкурентні переваги фірми, що володіє ноу-хау. Таке поширення йде через технічні журнали, рекламні видання, у процесі відвідувань підприємства делегаціями, бесід постачальників і споживачів, у результаті відходу з підприємств кваліфікованих фахівців. Передання технологій відбувається через продаж ліцензій. Часто фірми придбають компанії, що володіють необхідною технологією, патентом або виробничими можливостями. Останніми роками "перелив" технологій через національні кордони став однією з найважливіших рушійних сил. Він привів до глобалізації багатьох галузей (наприклад, телекомунікаційної, автомобільної, шинної, з виробництва побутової електроніки, комп'ютерів).

8. Зміна структури витрат і продуктивності.

У галузях, де важливе значення має економія на масштабах виробництва або ефект кривої "досвіду" досить сильний, для фірм, що збільшують обсяги виробництва, можливий обгін конкурентів унаслідок зниження цін. Різке збільшення вартості засобів виробництва (сировини та інших ресурсів) також може викликати боротьбу за надійні джерела постачань або пошук більш дешевих товарів-субститутів.

9. Зміна суспільних цінностей, орієнтації і способу життя. Поява нових проблем, що хвилюють суспільство, зміна відношення до різних товарів, зміна стилю життя - могутнє джерело змін у галузі.

10. Зменшення впливу фактору невизначеності і ризику.

Рис. 1. Запропонований алгоритм послідовності визначення впливу соціально-економічних змін на потенціал підприємства

Нові галузі притягують, як правило, найбільш заповзятливі компанії. Але якщо фірми-першопрохідники домагаються успіху, невизначеність знижується, і консервативні фірми теж прагнуть проникнути на такий ринок. Часто це солідні компанії з великими фінансовими ресурсами. Їх ціль - закріпитися у привабливій галузі, що зростає [6].

Етапи визначення впливу соціально-економічних змін на потенціал підприємства наведено на рис. 1.

Оцінка потенціалу може відбуватися поетапно. На першому етапі обґрунтовується структура соціально-економічних змін підприємства. На другому етапі обираються одиничні показники для розрахунку впливу змін на загальний потенціал підприємства. Далі виконується розрахунок одиничних показників, комплексних показників та інтегрального показника впливу змін на потенціал підприємства. У подальшому вважаємо за доцільне визначення щільності зв'язку між елементами та усунення показників з мультиколініарністю. З цією метою може бути використано метод попарних порівнянь та проведена оцінка рівня синергетичної взаємодії між складовими та компонентами змін. На останніх етапах проводиться оцінка збалансованості елементів і визначення рівня сформованості та використання змін в процесі формування потенціалу підприємства.

Посилення позицій у конкурентній боротьбі на ринку істотно залежить від організації та якості управління. Тому раціональна організація і вдосконалення системи управління всіх без винятку суб'єктів господарювання мають бути найважливішими чинниками підвищення ефективності соціально-економічного розвитку держави.

Висновок

Відповідно до проведеного дослідження можна зробити висновок, що зовнішнє середовище має визначальний вплив на формування та розвиток сучасного підприємства. При цьому особливого значення набувають саме соціально- економічні зміни, викликані його мінливістю, які здатні забезпечити стійкий та динамічний розвиток відповідно до різних економічних умов. потенціал підприємство рушійна конкуренція

Проте ефективне управління наявним та прогнозним станом потенціалу з урахуванням соціальних та економічних змін будь-якої організації неможливе без інформаційної підтримки за допомогою відповідного інструментарію.

Література

1. Бачевський Б.Є. Потенціал і розвиток підприємства / Б.Є. Бачевський, І.В. Заблодська. - К.: Центр навчальної літератури, 2009. - 400 с.

2. Микитенко В.В. Діагностика стратегічного потенціалу підприємства / В.В. Микитенко, І.А. Ігнатієва // Вісник економічної науки України. - 2005. - № 2. - С. 77-80.

3. Островська А.О. Сутність, визначення та структура потенціалу підприємства / А.О. Островська, О.В. Захарова, Н.В. Оленцевич // Вісник ХНУ. - 2009. - № 5. - Ч. 2, Т. 2. - С. 153-156.

4. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навчальний посібник / [Добикіна, В.С. Рижиков, С.В. Касьянюк та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 208 с.

5. Садєков А.А. Стратегічне управління підприємством. Управління змінами: навч. посіб. для студ. спец. 8.050107, 7.050107 ден. і заоч. форм навчання / А.А. Садєков, О.Ю. Гусєва. - Д.: ДонНУЕТ, 2010. - 414 с.

6. Сутиріна С. Визначення місця стратегічного потенціалу в управлінні підприємством / С. Сутиріна // Економіст. - 2007. - № 2. - С. 45-47.

7. Лукинов И. Аграрный потенциал: исчисление и использование / И. Лукинов, А. Онищенко, Б. Пасхавер // Вопросы экономики. - 1988. - № 1. - С. 12-21.

Размещено на Allbest.ru