Оцінка і прогнозування стану інноваційної інфраструктури в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровська державна фінансова академія

ОЦІНКА І ПРОГНОЗУВАННЯ СТАНУ ІННОВАЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В УКРАЇНІ

О.Л. Черевко, А.В. Загорулько

Анотація

інноваційний інфраструктура продукція система

У статті досліджується сучасний стан інноваційної інфраструктури України. Авторами зазначається, що за відсутності статистичної оцінки функціонування інноваційної інфраструктури якісна розбудова національної інноваційної системи буде не можливою. У зв'язку з цим пропонується багатофакторна регресійна модель оцінки інноваційної інфраструктури. Регресійна модель враховує найбільш значні фактори впливу на результативність інноваційного процесу. Авторами виділена інформаційно-комунікаційна підсистема інфраструктури як визначальна для розбудови конкурентоздатної національної інноваційної системи. В статті проводиться прогнозування показника обсягу реалізованої інноваційної продукції. Виходячи з результатів оцінки та прогнозу, пропонуються систематизовані рекомендації за основними підсистемами інноваційної інфраструктури, застосування яких дозволить значно удосконалити функціонування національної інноваційної системи загалом.

Ключові слова: національна інноваційна система, інноваційна інфраструктура, регресійний аналіз, економіка знань, інформаційно-комунікаційна складова інфраструктури.

Аннотация

О.Л. Черевко, А.В. Загорулько, Днепропетровская государственная финансовая академия,

ОЦЕНКА И ПРОГНОЗИРОВАНИЕ СОСТОЯНИЯ ИННОВАЦИОННОЙ ИНФРАСТРУКТУРЫ В УКРАИНЕ

В статье исследуется современное состояние инновационной инфраструктуры Украины. Авторы приходят к выводу о том, что при отсутствии статистической оценки функционирования инновационной инфраструктуры качественная перестройка национальной инновационной системы будет невозможна. В связи с этим предлагается многофакторная регрессионная модель оценки инновационной инфраструктуры. Модель учитывает наиболее значительные факторы, которые определяют результативность инновационного процесса. Авторами выделена информационно-коммуникационная подсистема инфраструктуры как определяющая для развития конкурентоспособной национальной инновационной системы. В статье проводится прогнозирование показателя объема реализованной инновационной продукции. Исходя из результатов оценки и прогнозирования, предлагаются рекомендации по основным подсистемам инновационной инфраструктуры, реализация которых позволит значительно усовершенствовать функционирование национальной инновационной системы в целом.

Ключевые слова: национальная инновационная система, инновационная инфраструктура, регрессионный анализ, экономика знаний, информационно-коммуникационная составляющая инфраструктуры.

Annotation

Olga L. Cherevko, Alina V. Zahorulko, Dnipropetrovsk State Finance Academy, Dnipropetrovsk

ESTIMATION AND FORECASTING OF INNOVATION INFRASTRUCTURE CONDITION IN UKRAINE

This article investigates the problem of development of infrastructure of the national innovation system. The authors conclude that in the absence of a statistical evaluation of the functioning of the innovation infrastructure, qualitative restructuring of the national innovation system will be impossible. In connection with this multivariate regression model of the innovation infrastructure estimation is proposed. The model takes into account the most significant factors that determine the effectiveness of the innovation process. The authors identified information and communication infrastructure subsystem as determining for the competitive development of the national innovation system. The article forecasts the indicator of the volume of sales of innovative products. Basing on the results of the evaluation and predicting the recommendations for the major subsystems of the innovation infrastructure are made, the implementation of which will significantly improve the functioning of the national innovation system as a whole.

Keywords: national innovation system, innovation infrastructure, regression analysis, knowledge economy, information and communication infrastructure component.

Постановка проблеми

Реалізація ефективного інноваційного процесу в рамках національної інноваційної системи (НІС) можлива лише за умов розбудови інноваційної інфраструктури як її провідної ланки, здатної відповідати особливостям вітчизняної економіки, а також тенденціям загального світового інноваційного процесу.

Для сучасного етапу становлення інноваційної системи України є характерним недостатній розвиток інноваційної інфраструктури. Провідний негативний чинник, який визначає становище, - відсутність систематизованої кількісної оцінки стану інноваційної інфраструктури. Адже наявність об'єктивних даних моніторингу та статистичних спостережень надає можливість виявлення проблем функціонування інноваційної інфраструктури за провідними її ланками, формування групи чинників, які визначають негативні тенденції функціонування, та, на базі отриманих даних, визначити адекватні управлінські дії в рамках загальнодержавного інноваційного процесу. Як наслідок, держава втрачає можливість ефективного подолання негативних тенденцій в рамках процесу розбудови національної інноваційної системи.

Аналіз досліджень і публікацій

Питанням аналізу ефективності функціонування інфраструктури національної інноваційної системи присвячена велика кількість досліджень вітчизняних науковців. Зокрема, Г. О. Швець, М. М. Жук, В. П. Семиноженко визначають роль національної інноваційної системи в економічному розвитку, стан державного регулювання інноваційних процесів, аналізують окремі її компоненти. Незважаючи на значну кількість опублікованих наукових праць у сфері вивчення тенденцій розвитку національної інноваційної системи, проблема аналізу ефективності її функціонування та пошуку шляхів подолання негативних тенденцій розвитку є актуальною в умовах перебудови національної економіки.

Мета статті

На основі викладеного можна сформулювати мету дослідження, яка полягає у розробленні методичних підходів і прикладних рекомендацій щодо оцінювання та оптимізації ефективності функціонування інфраструктури національної інноваційної системи.

Виклад основного матеріалу дослідження

Оскільки жоден із учасників не є відокремленим у своїй інноваційній діяльності, взаємозв'язок, взаємодія і процеси обміну між учасниками є важливим факторами. При системному підході важливою теоретичною та практичною проблемою є те, що інновації продукуються не тільки індивідуалами (новаторами), організаціями та інститутами, а також і складними моделями взаємодії [6].

Так, відповідно до Концепції розвитку національної інноваційної системи [1; 2], оптимальний варіант передбачає її розвиток шляхом здійснення комплексу заходів щодо збалансованого розвитку усіх підсистем національної інноваційної системи, підтримки інноваційної активності вітчизняних суб'єктів господарювання на всіх стадіях інноваційного процесу, стимулювання попиту на результати наукових досліджень і розробок, кваліфікований персонал.

Об'єктивною передумовою реалізації задекларованої мети розвитку НІС України є створення потужної інноваційної інфраструктури.

Інфраструктура інноваційної системи є важливою її частиною, з'єднуючи учасників інноваційної діяльності між собою і сприяючи доведенню результатів інноваційного процесу до споживачів [4]. Інноваційну інфраструктуру можна визначити як соціально-економічну систему, що забезпечує та координує багаторівневе функціонування взаємозв'язків і суб'єктів інноваційної сфери з метою збільшення ефективності та зменшення тривалості інноваційного процесу [8].

В. П. Семиноженко вказує на те, що в Україні інноваційна інфраструктура тільки формується, і вона потребує серйозних капіталовкладень. За його словами, уряд розуміє всю важливість цього процесу, послідовно формуються сприятливі умови для розвитку інноваційної діяльності та розбудови інноваційної інфраструктури [7].

Саме для чіткого та збалансованого регулювання розвитку інноваційної інфраструктури необхідно оцінити та виявити слабко розвинені її компоненти.

Для цього була проведена оцінка інноваційної інфраструктури в Україні на основі методичних підходів, викладених у роботі Т. А. Азатбек [5], яка базується на систематизації показників ефективності функціонування інноваційної інфраструктури України, на основі принципу комплексної характеристики всіх її складових. Авторами було доповнено методику, шляхом введення складової інформаційно-комунікаційних технологій, що відповідає об'єктивним реаліям розвитку загальносвітового інноваційного процесу (табл. 1).

Дані Держкомстату [3] за статистикою у період з 2006-2012 року були систематизовані за виділеними групами. Виділені групи відповідають провідним функціональним підсистемам інфраструктури національної інноваційної системи:

- фінансовій, яка забезпечує доступ суб'єктів інноваційного процесу до фінансових ресурсів;

- кадровій, яка призначена забезпечити належний рівень підготовки та розподілу наукових кадрів відповідно до тенденцій загальносвітового інноваційного процесу;

- виробничо-технологічній, яка призначена створити умови для доступу малих та середніх підприємств до виробничих потужностей;

- інформаційно-консалтинговій, що забезпечує доступ суб'єктів інноваційного процесу до професійних консалтингових структур;

- інформаційно-комунікаційній, яка набуває вирішального значення в умовах економіки знань, забезпечує трансфер інновації на всіх стадіях інноваційного процесу, є визначальним фактором конкурентоздатності НІС на міжнародному рівні.

Таблиця 1

Показники оцінки інноваційної інфраструктури

У рамках дослідження проведено кореляційно-регресійний аналіз і розраховані коефіцієнти кореляції - парні і загальні. Розрахунок показників кореляції здійснюється за допомогою аналітичного пакета Statgraphics (Statistical Analysis and Data Visualization).

Серед отриманих показників проведено відбір груп визначальних факторів на основі принципу найбільшої кореляції з результуючим показником - обсягом інноваційної продукції та мінімальної кореляції між собою. Найбільш значущими за результатами оцінки факторами, які визначають результативність функціонування інноваційної інфраструктури, є: Ф2 - розподіл обсягу фінансування інноваційної діяльності в промисловості; І1- кількість виданих охоронних документів; В2 - кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації; В4 - внутрішні витрати на обладнання (табл. 2).

Таблиця 2

Групи визначальних факторів інноваційної інфраструктури*

На базі обраних найбільш вагомих груп факторів проведено регресійний аналіз (табл. 3), визначено коефіцієнти рівняння регресії. Рівняння багатофакторної регресійної моделі має вигляд (1):

FF = 23352,4 + 7,25622*Ф2 + 0,21315*11 - 16,5026*В2 - 6,11972*В4 (1)

Таким чином, найбільший ступінь впливу на результуючий показник (обсяг реалізованої інноваційної продукції) мають показники розподілу обсягу фінансування інноваційної діяльності в промисловості. Тобто, при збільшенні обсягу фінансування на 1 млн. грн., обсяг інноваційної продукції в середньому збільшиться на 7,26 млн. грн..

Побудована модель дає можливість спрогнозувати стан інноваційної інфраструктури (рис. 1).

Розроблена модель оцінки ефективності інноваційної інфраструктури має практичну значущість. Вона дозволяє здійснювати прогноз показника обсягу інноваційної продукції в майбутньому. За розрахованими даними, обсяг реалізованої інноваційної продукції (млн. грн.) в прогнозі на 5 років набуває явної тенденції до зменшення.

Таблиця 3

Регресійна статистика аналізу факторів інноваційної інфраструктури