Будівництво - ресурсомістке виробництво, 60% від бюджету якого - будівельні матеріали, 30% - зарплата, інструмент, техніка, обладнання, і всього 10% - дохід компанії. Тому зниження незапланованих втрат, уникнення недоліків у проектах, організації будівельно-монтажних робіт дадуть змогу отримати очікуваний прибуток.

Бережливе будівництво виходить з того, що недосконалості всієї виробничої системи неминуче виявлять себе на рівні бригад (ділянок), які безпосередньо виконують будівельно-монтажні роботи. Саме тут найпростіше зафіксувати існування труднощів. Подальший аналіз допоможе встановити глибинні джерела проблем, на яких би рівнях організації вони не знаходилися. Відповідно дії, спрямовані на вдосконалення системи, робитимуться на всіх рівнях управління.

III. Результати

Серйозне відставання будівництва від багатьох промислових галузей у частині освоєння передових методів управління, зокрема методів менеджменту якості, призводить до появи численних проблем, таких як:

систематичне перевищення встановлених строків будівництва та витрат на нього;

низька продуктивність;

невисока якість будівельної продукції;

простої;

низький рівень кваліфікації багатьох працівників;

погані умови праці;

неповне дотримання вимог промислової безпеки, охорони праці, навколишнього середовища тощо.

бережливе будівництво капітальне

Принцип бережливого будівництва (Lean - Construction) має докорінну відмінність від принципів бережливого виробництва, принципу будь-якого стаціонарного підприємства, тобто що має стіни і дах над головою. Вироблений продукт виробництва під “дахом” відповідно до встановлених верстів, конвеєра, іншого обладнання та устаткування може бути оцінений на предмет їх правильного розташування, переміщення обслуговуючого персоналу. Тобто можливе застосування традиційних методів упровадження бережливого виробництва. Не будемо їх перераховувати - вони і так відомі фахівцям. Будівництво завжди проводять під відкритим небом, обстановка на кожному конкретному місці виробництва відрізняється від попереднього, природно, ми не можемо робити аналіз і вносити пропозиції, як традиційно зараз пояснюють принципи бережливого виробництва. У нас немає зразка виробу, де ми могли б простежити непродуктивні витрати й запропонувати шляхи їх усунення та вдосконалення виробництва. У будівництві прийнято іншу цінність бережливого будівництва - це “точно в строк" і “будівельне виробництво з найменшими витратами" за умови “створення безперервного потоку будівельних цінностей”, чого можна досягти за певних організаційних умов та інформаційних заходів.

Є один початок за цими двома напрямами - це формування “потоку створення цінностей”. “Інформаційне моделювання будівлі" - BIM технологія проектування, що дала можливість докорінно змінити підходи до “поточного будівельного проектування” і “поточного будівельного виробництва”. Надалі ми повернемося до цієї унікальної технологічної структури проектування та будівельного виробництва на базі “елементів будівлі" і “стандартів”, з яких складається “Інформаційна модель будівлі" під назвою “BIM технологія”. Однак досвід моделювання будівлі наштовхнув на думку, що на перехідний період необхідно знайти спосіб, який зміг би підготувати Російський будівельний комплекс до повсюдного застосування “інформаційного моделювання будівлі “Основа" BIM моделювання”. Формування моделі з “елементів та стандартів” - це аксіома. Сучасний “кошторисно-фінансовий розрахунок” практично зводиться до формування кошторису з “елементних кошторисних норм” або “одиничних робіт”. В обох випадках ми формуємо “фінансовий розрахунковий документ” з одних і тих самих складових, оскільки основним документом взаєморозрахунків між замовником та підрядником є об'єктний кошторис (в будь-якому вигляді). Незалежно від того, з яких розрахункових одиниць складено кошторис і яка вартість “BIM елемента будівлі" або одинична вартість “кошторисні вартості”, кошторис - основа взаєморозрахунку між замовником та підрядником. Тепер необхідно знайти спосіб, як привести до спільного знаменника інтереси інвестора (замовника), проектувальника, підрядника та до єдиної думки, як покращити стан української будівельної галузі.

У практиці будівельних компаній, що застосовують підходи бережливого будівництва, найчастіше відзначають такі причини недоліків: неправильна інформація або директиви, які надходять керівнику проекту; помилки планування на рівні самого керівника проекту; помилки в координації робіт; зміна пріоритетів; помилки проектування, поставок тощо. Три найбільш поширені причини зриву виконання запланованих робіт у цій організації - це проблеми з постачанням матеріалів, координацією робіт (необхідні попередні роботи не були виконані) та інформацією.

Отже, саме їх варто розглядати як першочергові сфери для вдосконалення діяльності компанії. Надалі організація повинна провести поглиблений аналіз (наприклад, з використанням відомого методу “п'ять чому”), щоб дізнатися першопричини проблем. На основі такого аналізу буде розроблено план дій з удосконалення робіт. Тим самим буде запущений відомий цикл безперервного вдосконалення діяльності Шухарта - Де - мінга (PDCA). Втрати, зниження створюваної цінності, низька ступінь задоволеності замовників - поширені явища в будівельній галузі, що спостерігаються в усіх країнах світу. На практиці наявність таких недоліків виражається в такому: низька якість будівельної продукції, низька технологічність, погане управління матеріальними потоками, псування або втрата матеріалів, непродуктивна праця, неоптимальне виконання робіт, порушення вимог промислової безпеки, охорони праці та навколишнього середовища, які в багатьох випадках можуть мати значні фінансові наслідки.

Що стосується зниження створюваної в проектах будівництва цінності, то це, насамперед, зриви термінів будівництва й перевищення кошторисів.

Найважливіша мета будь-якого проекту полягає в тому, щоб у підсумку споживач придбав цінність, яка б окупила кошти, витрачені на реалізацію проекту. Іншими словами, споживач повинен бути впевнений у тому, що він правильно витратив свої гроші. Іншою ідеєю бережливого виробництва є пошук і застосування систематичних методів зниження всіх видів втрат, серед яких виділяють втрати через перевиробництво; втрати через запаси; втрати через ремонт/брак; втрати рухів; втрати обробки; втрати очікування; втрати транспортування.

Відштовхуючись від класифікації втрат, запропонованих у бережливому будівництві, автори дослідження провели аналіз деяких видів втрат у будівельних проектах (див. рис.).

Рис. Види втрат у будівництві

Згідно із результатами такого дослідження, в межах якого вивчено шість різних будівельних проектів в Індії (будівництво квартир, будівельного центру, хостелу, офісних центрів) [2], так, індійські спеціалісти дішли висновків, що в сумі втрати становлять від 5,4% до 14,7% від вартості будівництва, не враховуючи втрат, пов'язаних з переробками, прорахувати які їм не вдалося. Згідно з іншим джерелом, останні становлять до 12% від вартості будівництва. Таким чином, загальні необов'язкові втрати в типовому проекті сьогодні оцінюють у 15-30% від вартості будівництва.

Для виконання функцій управління якістю і його поліпшення бережливе виробництво пропонує дійсно новий підхід, який дає змогу вирішувати завдання безперервного вдосконалення діяльності на практиці. Центральний елемент цього підходу - система оперативного планування “Останній планувальник” (Last Planner System), яка побудована за принципом “знизу вгору" й охоплює період в один тиждень. Варто навести основоположні принципи, реалізовані в цьому інструменті управління [4]:

1. Виконання виробничих завдань слід розпочинати тільки в разі повної укомплектованості необхідними ресурсами. Якщо почати роботи за відсутності необхідних ресурсів, це неминуче призведе до лавиноподібного наростання втрат.

2. Ступінь укомплектованості ресурсами слід вимірювати. Для цього запропоновано ряд універсальних чисельних показників, перш за все так званий PPC (Percent Plan Complete).

3. Слід виявляти й документувати причини неповного або несвоєчасного укомплектування необхідними ресурсами.

4. Слід створити та підтримувати в керованому стані запас фронтів робіт, готових до виконання. Це дасть змогу забезпечити завантаження виробничих потужностей у разі виникнення збоїв у виробничому процесі.

5. Стабільна робота системи “Останній планувальник” передбачає функціонування системи перспективного планування (Lookahead Planning), яка охоплює період у чотири - шість тижнів. Застосування цієї системи дає змогу поліпшувати якість на систематичній основі.

Для відстеження підсумків заходів щодо максимізації цінності та мінімізації втрат будівельним компаніям слід використовувати різні показники результатів роботи:

1. Організація поставок продукції таким чином, щоб дати змогу споживачам (замовникам) найбільш повно досягти їх цілей (опитування споживачів, оцінка об'єктів та опитування користувачів об'єкта після його здачі та початку експлуатації).

2. Поставки продукції в строк (співвідношення, що характеризують частку робіт і завдань, виконаних у строк).

3. Зниження кількості дефектів у продукції, що поставляється (рівень дефектності продукції, виявлений на різних стадіях реалізації проекту; рівень дефектності виробничого процесу).

4. Управління матеріалами та інформацією як потоками (скорочення часу циклів за допомогою аналізу потоків процесу і термінів виконання завдань проектів (часи циклу)).

5. Отримання більшої користі при використанні меншої кількості ресурсів (показники продуктивності, витрат, коефіцієнти відходів матеріалів тощо).

IV. Висновки