Теоретичні аспекти знань та їх класифікація

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

У сучасному світі відбувається прискорене зростання темпів науково-технічного прогресу та інтелектуалізації виробництва. Сьогодні лідерами у створенні економічного багатства стають країни, у ВВП яких переважають види економічної діяльності, котрі містять знання. Воно потрібне людині для орієнтації в навколишньому світі, для пояснення і передбачення подій, для планування і реалізації одержання нових знань. Розвиток без знання неможливий, адже все, що створюється, залежить від нього. Для того щоб розвиватися слід перетворювати ресурси в речі, а для цього необхідні знання.

Нині у багатьох країнах приділяється настільки велика увага знанням, що вони стали важливим чинником, який визначає рівень життя людини.

Огляд останніх джерел досліджень і публікацій. Як вважають багато вчених-економістів, на сьогодні головним джерелом багатства людини та держави в цілому є знання. Саме вони визначають конкурентоспроможність економіки країни сьогодні. Але стан наукової розробленості ринку знань вищих навчальних закладів України не відповідає практичним потребам суб'єктів попиту та пропозиції цих послуг.

Теоретичні аспекти знань висвітлювалися в роботах вітчизняних і зарубіжних науковців [1, 3, 5, 7, 8].

Так, П.Ф. Друкер розглядав знання як стратегічний ресурс. Щодо цього питання дослідник звертає увагу на те, що відрізняє бізнес та надає вирішальні конкурентні переваги як окремому індивіду, так і підприємству [1]. В.Л. Макаров багато уваги приділяє аналізу різних аспектів економіки знань [4]. В.С. Пономаренко у своїх роботах зосереджує увагу на розгляді основних компетенцій у сфері освіти [9].

Постановка завдання. Метою статті є обґрунтування теоретико-методичних підходів та розроблення узагальненої класифікації знань і їх видів. Для досягнення поставленої мети в роботі було сформульовано та розв'язано такі завдання:

- здійснити морфологічний аналіз щодо визначення поняття «знання»;

- узагальнити перелік видів знань;

- уточнити класифікацію видів знань, наявних на українських підприємствах.

Упродовж останніх років спостерігається інтерес видатних науковців, які досліджують економіку знань, до самого поняття «знання».

Знання явище багатовимірне та багатоаспектне. Знання проявляються у різних науках: філософії, психології, педагогіці, логіці, теорії пізнання, наукознавстві, соціології. Тому можна констатувати, що не існує єдиної характеристики цього поняття.

Для порівняння різних точок зору наведемо найбільш повні, усталені та розповсюджені визначення сутності поняття «знання», які пропонуються різними авторами (табл. 1).

Табл. 1

Проаналізувавши табл. 1, бачимо, що поняття «знання» багатозначне й має багато визначень. Воно визначається як стратегічний ресурс, відображення дійсності, узагальнений досвід та результат пізнання людиною дійсності, віддзеркалення зовнішнього і внутрішнього світу в свідомості людини.

В економічній літературі [1, 2, 5, 6] було виділено різні види знань: повсякденні, наукові, інтуїтивні, релігійні, креативні та навчальні. Розглянемо їх більш детально:

Повсякденні знання це констатація фактів та їхній детальний опис. Особливості повсякденного знання:

- ґрунтуються на життєвому досвіді та здоровому глузді;

- не припускають постановку будь-яких пізнавальних завдань;

- зумовлені різними виробничими і політичними практиками, в якому бере участь суб'єкт;

- не формалізуються;

- обумовлені соціальними, професійними, національними, віковими особливостями носія;

- результати виражаються та закріплюються у виробничому досвіді та певних рецептурних правилах, системі інтелектуальних навичок;

- їх трансляція передбачає особисте спілкування [5].

Наукові знання це знання, яким властиві логічна обґрунтованість, відтворюваність пізнавальних результатів [2].

Інтуїтивні знання є продуктом інтуїції здатності осягнення істини шляхом прямого її спостереження і без обґрунтування за допомогою доказів. Роль інтуїції особливо велика там, де необхідний вихід за межі існуючих прийомів пізнання для проникнення в невідоме. Але інтуїція не є чимось безрозсудним або надрозумним. У процесі інтуїтивного пізнання не усвідомлюються всі ті ознаки, за якими здійснюється висновок, і ті прийоми, за допомогою котрих він робиться. Інтуїція не складає особливого шляху пізнання, що йде в обхід відчуттів, уявлень і мислення. Вона є своєрідним типом мислення, коли окремі ланки процесу мислення проносяться у свідомості більш-менш несвідомо, а гранично ясно усвідомлюється саме підсумок думки істина. Інтуїції буває достатньо для розсуду істини, але її недостатньо, щоб переконати в цій істині інших і самого себе. Для цього необхідний доказ [2].

Релігійні знання обумовлені безпосередньо емоційною формою ставлення людей до пануючих над ними земних сил (природних і соціальних). Для них характерне поєднання емоційного ставлення до світу з вірою в надприродне. Особливості релігійного знання визначаються тим, що воно ґрунтується на релігійній вірі, яка припускає не докази, а одкровення, авторитет догматів і традицій [6].

Креативні знання це ті знання, які відзначаються дієвістю, неординарністю та здатністю до практичного застосування. Дуже важливим є той факт, що носій креативних знань це людина, яка вміє вчитися і навчатися [2].

Подібна багатозначність визначення поняття «знання» обумовлена класифікацією видів знань, яка узагальнена на основі джерел[2 4, 7, 8] (табл. 2).

конкурентоспроможність знання виробничий

Табл. 2

Проаналізувавши табл. 2, можна стверджувати, що всі види знань є важливими для українських підприємств з погляду їх практичних інтересів щодо можливості управління ними.

Таким чином, ґрунтуючись на думках учених-економістів та маючи власне бачення стосовно цього поняття, можна стверджувати, що під знаннями варто розуміти накопичений досвід людини або групи людей, який є стратегічним ресурсом для будь-якого підприємства. Саме навчальні знання є найважливішими для особистості. Тому що, на нашу думку, вони адаптують наукові знання до цілеспрямованого навчання. Напрямом подальшого дослідження в цій сфері є оцінювання якості знань персоналу українських підприємств.

Література

1. Друкер, П.Ф. Задачи менеджмента в ХХІ веке [Текст]; уч. пос. ; пер. с англ. / П.Ф. Друкер. М.: Издательский дом «Вильямс», 2000. 272 с.

2. Концепция [Электронный ресурс]/ Википедия (Свободная энциклопедия). Режим доступа: \www/URL: http://ru.wikipedia.org/wiki.

3. Горський, В.С. Сучасні системи вищої освіти: порівняння для України [Текст] / В.С. Горський, Г.К. Немиря, В.А. Погребняк / К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2009. С. 3655.

4. Макаров, В.Л. Экономика знаний: уроки для России / В.Л. Макаров [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.cprf.info/library/reports/6853.shtml.

5. Буденне знання [Електронний ресурс]/ Філософський портал Режим доступу: \www/URL: http://an-filosof.ru/fflosofrja-nauki/52/624-budenne-znannya.

6. Релігійне знання [Електронний ресурс]/ Філософський портал Режим доступу: \www/URL: http://all-filosof.ru/filosofija-nauki/52/626-religijna-znannya.

7. Семів, Л.К. Трудова діяльність в економіці знань: підходи до оцінки впливу знаннєвих факторів [Текст] / Л.К. Семів, У.Є. Гузавр // Регіональна економіка. 2011. № 3. С. 131 140.

8. Пономаренко, В.С. Проблеми підготовки компетентних економістів та менеджерів в Україні [Текст]: монографія / В.С. Пономаренко. Х.: ВД «Інжек», 2011. 304 с.

Размещено на Allbest.ru