Дослідження факторів динаміки економічного зростання: SVAR-підхід

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження факторів динаміки економічного зростання: svar-підхід

Баженова О. В.

Досліджено вплив макроекономічних збурень на економічний розвиток країн із відкритою економікою, основну частку експорту та імпорту яких становить продукція з низьким ступенем переробки. Для моделювання взаємовпливу валового національного доходу на одну особу та його основних факторів побудовано панельну SVAR-модель з довгостроковими обмеженнями. Доведено тимчасовий характер впливу умов торгівлі на валовий національний дохід у розрахунку на одну особу. Показано, що варіативність зміни валового національного доходу на одну особу зумовлюють переважно шоки умов торгівлі та пропозиції.

Ключові слова: макроекономічні збурення, економічне зростання, валовий національний дохід на одну особу, панельна SVAR-модель, довгострокові обмеження, країни з відкритою економікою.

економічний збурення валовий національний

Протягом останнього десятиріччя економіка України залишалася вкрай уразливою до зовнішньоекономічних збурень. Причинами цього є надзвичайна відкритість економіки та сировинний характер зовнішньої торгівлі, що в результаті (особливо під час економічних криз) проявляється у зростанні дисбалансів платіжного балансу. Адже, за свідченням фахівців, "у платіжному балансі знаходить відображення уся сукупність міжнародних економічних відносин будь-якої країни зі світовою спільнотою” [1, с. 4]. Водночас дисбаланси поточного рахунку можуть мати і причини внутрішнього характеру - внутрішні деформації [1, с. 59]. Ці аспекти, у свою чергу, віддзеркалюються у коливаннях темпів економічного зростання. Тому з практичної позиції, в контексті проведення тих чи інших заходів економічної політики необхідно визначити ефект дії як внутрішніх, так і зовнішніх шоків на волатильність економічного зростання.

Щодо зовнішніх збурень, то, на нашу думку, на перший план виходить проблема визначення характеру і ступеня впливу шоку умов торгівлі на мінливість економічного зростання, стосовно внутрішніх - необхідність дослідження ефектів дії шоків попиту, пропозиції та номінального шоку.

У процесі дослідження впливу шоку умов торгівлі варто розглянути питання взаємовпливу умов торгівлі, національного доходу та платіжного балансу (так званий ефект Харбергера - Лаурсена - Метцлера). Відповідно до гіпотези, висунутої А. Харбергером, С. Лаурсеном та Л. Метцлером у 1950 р., погіршення умов торгівлі насамперед призводить до зменшення реального доходу, що в подальшому провокує зниження рівня заощаджень (збільшення граничної схильності до споживання) та погіршення рахунку поточних операцій платіжного балансу. В умовах стабільності інвестицій та відсутності бюджетного дефіциту зміна заощаджень спричинятиме еквівалентну зміну поточного рахунку [2, с. 98].

Згодом деякі науковці доходили протилежних висновків. Зокрема, Дж. Сакс вказував на те, що ефект Харбергера - Лаурсена - Метцлера залежить від тривалості шоку умов торгівлі. На його думку, лише шоки тимчасового характеру справляють значний вплив на поточний рахунок. Так, тимчасове погіршення умов торгівлі призводить до зменшення заощаджень та поточного рахунку, тоді як шоки перманентного характеру можуть не призводити до жодної зміни [3, с. 230-231]. У праці М. Обстфельда [4] показано, що у разі перманентного погіршення умов торгівлі спостерігається зменшення сукупного споживання та зниження рівня профіциту рахунку поточних операцій платіжного балансу.

У теоретичних та емпіричних дослідженнях також відзначається важливість характеру очікувань споживачів щодо майбутніх шоків (очікувані або неочікувані) і типу трансмісійного каналу (наприклад, заощадження, заоща- дження-інвестиції та державні видатки) [5, с. 16-17].

В Україні в межах визначення факторів, що впливають на платіжний баланс, у роботі С. Ніколайчука та Н. Шаповаленко [6, с. 35] показано, що коротко- та довгостроковий ефекти шоку умов торгівлі на торговий баланс України є позитивними, таким чином підтверджуючи справедливість гіпотези Харбергера - Лаурсена - Метцлера у вітчизняних реаліях.

Впливу зовнішніх та внутрішніх шоків на економічну систему загалом та її елементи зокрема присвячено низку праць зарубіжних і вітчизняних вчених. У розвиток цієї проблематики вагомий внесок зробили такі науковці, як Абдул, Р. Барро, О. Бланшар, М. Бліні, Х. Боукез, Дж. Вільямсон, Х. Вонг, Д. Гріневей, Т. Кано, П. Кешін, С. Лаурсен, Дж. МакДермотт, Л. Метцлер, Ніколайчук, М. Обстфельд, Г. Отто, Е. Прасад, А. Разін, Дж. Сакс, Л. Свенсон, Т. Дж. Сід, В. Тзен, С. Дж. Турновскі, Е. Хаддасс, С. Хаморі, А. Харбергер, М. Д. Чінн, Н. Шаповаленко та ін. Фокусуючись на емпіричних розробках, здебільшого виокремлюють два напрями досліджень: такі, що побудовані на застосуванні моделей з панельними даними, та ті, котрі використовують структурні моделі векторної авторегресії. Вони охоплюють як країни, що розвиваються, так і розвинуті країни, зокрема членів ОЕСР.

Водночас, на нашу думку, заслуговує на увагу дослідження впливу макроекономічних шоків (внутрішніх та зовнішніх) на економічне зростання країн, структура економіки яких подібна до української в контексті значної відкритості економіки (питома вага експорту та імпорту у ВВП більша за 50 %) і переважання експорту продукції з низьким ступенем переробки.

Метою дослідження є кількісне оцінювання ефектів дії макроекономічних шоків (як внутрішніх, так і зовнішніх) на економічне зростання країн з відкритою економікою, значну частку експорту яких становить продукція проміжного споживання, на підставі застосування структурної моделі векторної авторегресії з накладенням ідентифікуючих обмежень щодо впливу збурень.

Для цього відібрано 13 країн із відкритою економікою з переважанням експорту продукції з низьким ступенем переробки: Білорусь, Демократична Республіка Конго, Гондурас, Екваторіальна Гвінея, Ісландія, Мальдіви, Мавританія, Маврикій, Монголія, Палау, Панама, Україна та Об'єднані Арабські Емірати При цьому в чотирьох країнах (Білорусь, Гондурас, Панама та Україна) чистий імпорт енергоносіїв становить більше 30 % ВВП.. Індикатором, що віддзеркалює стан економічного зростання певної країни, визначено валовий національний дохід на одну особу (у доларах США), обрахований за методикою Світового банку Atlas.

З метою дослідження впливу внутрішніх (шоки попиту, пропозиції та номінальний шок) та зовнішнього (шок умов торгівлі) шоків на валовий національний дохід на одну особу Для довідки: за цим показником у 2013 р. Україна посіла 132-ге місце серед 213 країн світу (3960 дол. США на одну особу). як ендогенні змінні за аналогією з роботою [7, c. 9] визначено такі: валовий приріст основного капіталу, обсяг робочої сили та індекс умов торгівлі. Інформаційною базою дослідження взаємовпливу цих показників є щорічні дані для 13 відібраних країн за період з 2000 по 2012 р., що надаються Світовим банком [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: www.worldbank.org.. Усі змінні попередньо прологарифмовані та перевірені на наявність одиничного кореня за допомогою тестів для панельних моделей, що припускають наявність спільного процесу одиничного кореня (критерії Левіна, Ліна і Чу та Брейтунга), і тестів, котрі передбачають індивідуальні процеси одиничного кореня (критерії Іма, Песарана і Шина та критерії на основі використання статистик ADF та PP) з автоматичним визначенням лагів на підставі інформаційного критерію Шварца.

За результатами перевірки виявлено, що рівень змінної "валовий національний дохід на одну особу” стаціонарний за двома критеріями, її перші різниці стаціонарні за всіма критеріями. Рівень змінної "валовий приріст основного капіталу” стаціонарний за одним критерієм, її перші різниці - стаціонарні за трьома критеріями. Рівень рядів "робоча сила” та "індекс умов торгівлі” стаціонарні за чотирма критеріями. У свою чергу, темпи приросту змінних моделі стаціонарні за всіма критеріями. Тому для моделювання взаємозв'язків між досліджуваними змінними використаємо перші різниці рядів, а для перевірки стійкості моделі - темпи зростання цих змінних.

Для аналізу причинно-наслідкового зв'язку між змінними застосовано критерій причинності за Грейнджером, який дав змогу з'ясувати, наскільки минулі значення одних змінних допомагають у поясненні поточних значень інших змінних, та встановити інформаційну здатність одних змінних у прогнозуванні інших. На підставі аналізу причинно-наслідкового зв'язку між досліджуваними змінними було встановлено, що приріст індексу умов торгівлі (з лагами 1-5) та приріст робочої сили (з лагом 1) сприяють поясненню валового національного доходу на одну особу. При цьому не виявлено впливу валового приросту основного капіталу на валовий національний дохід, а фактори виробництва допомагають у поясненні приросту індексу умов торгівлі (з лагами 1-2, 4-5 - приріст робочої сили та з лагами 5-7 - валовий приріст основного капіталу). Також аналіз вказав на наявність оберненого зв'язку між валовим національним доходом та індексом умов торгівлі (з лагами 6-7).

Проаналізувавши причинно-наслідковий зв'язок між темпами зростання змінних, визначимо, що темп зростання індексу умов торгівлі з лагами 1-6 сприяє поясненню коливань валового національного доходу на одну особу. Водночас ідентифіковано обернений зв'язок між цими показниками (лаги 6-7). З лагом 1 темп зростання робочої сили сприяє поясненню темпу зростання валового національного доходу на одну особу, з лагами 1 та 4-5 - темпу зростання індексу умов торгівлі, а темп зростання валового приросту основного капіталу (з лагами 4-7) - темпу зростання індексу умов торгівлі. Разом з тим перевірка вказала на наявність оберненого зв'язку між темпами зростання індексу умов торгівлі та валового приросту основного капіталу (лаг 8).

Отримані залежності підтверджують теоретичні постулати про взаємовплив темпів економічного зростання, факторів виробництва і умов торгівлі. Зокрема, науковці стверджують [7, с. 5], що умови торгівлі є рушійною силою підвищення ефективності використання ресурсів у відкритій економіці. На їхню думку, покращання умов торгівлі сприяє переміщенню ресурсів у сектор економіки, котрий функціонує ефективніше, підвищенню їх продуктивності та прискоренню економічного зростання. Це зумовлює залучення ресурсів до сектору наукових розробок, поліпшення якості продукції та, як результат, підвищення експортних цін на неї, що забезпечує подальшу оптимізацію умов торгівлі.

Перевірка змінних на наявність коінтеграції не дала можливості виявити жодного коінтеграційного зв'язку. Тому для моделювання взаємовпливу досліджуваних змінних та кількісного оцінювання ефекту макроекономічних шоків побудовано панельну структурну модель векторної авторегресії. Відповідно до методики [8, с. 656-660] емпіричну модель ідентифіковано завдяки накладенню довгострокових обмежень, що віддзеркалюють особливості впливу макроекономічних коливань на динаміку економічного зростання.

У цьому дослідженні моделюється вплив чотирьох типів шоків: шоку попиту, пропозиції, номінального шоку та шоку умов торгівлі. На підставі аналізу наукових джерел щодо впливу економічних шоків на динаміку економіки та окремих її показників сформульовано ідентифікуючі обмеження стосовно впливу кожного шоку на досліджувані показники.

Так, розглядаючи шок попиту, зауважимо, що він може виникати внаслідок екзогенних змін фіскальної політики (фіскальної експансії чи фіскального стиснення) або "екзогенних коливань автономних компонент споживчих та інвестиційних видатків” [6, с. 27]. Відповідно до теоретичних розробок та емпіричних досліджень вплив позитивного шоку попиту зумовлює зростання випуску та зайнятості, що в подальшому призводить до збільшення імпорту та зменшення чистого експорту. Тому, на нашу думку, оскільки вплив шоку має суперечливий характер, для його дослідження не варто накладати обмеження на відгуки валового національного доходу.

Вплив шоку пропозиції, за свідченням [9, с. 589], менше позначається на торговельному балансі, а відтак і на національному доході, ніж інші макроекономічні шоки, незважаючи на перманентний вплив на "рівні відносного випуску та реального обмінного курсу” У [6, с. 27] шок пропозиції трактується як такий, що призводить до "персистентного впливу на випуск” та зумовлює зміну цін на товари, якими не торгують.

Номінальний (монетарний) шок у довгостроковій перспективі не справляє впливу на такі показники як випуск, реальний обмінний курс та торговельний баланс [7, с. 591]. Однак, на нашу думку, варто з'ясувати його роль у поясненні варіації економічного зростання як зміни валового національного доходу на одну особу, беручи до уваги вплив реальної девальвації, водночас обмежуючи вплив шоку на фактори виробництва.

Згідно з ефектом Харбергера - Лаурсена - Метцлера позитивний шок умов торгівлі сприяє зростанню реального доходу та, відповідно, поточного рахунку через канал заощаджень, однак цей зв'язок має суперечливий характер і залежить від тривалості дії шоку. При цьому, як зазначається у [6, с. 28], "позитивний шок умов торгівлі означає зростання змінної умов торгівлі”

Ми вважаємо за ймовірне, що в довгостроковому періоді макроекономічні коливання, окрім шоку пропозиції, не впливають на обсяг робочої сили. Вплив цього шоку на фактори виробництва ми не обмежуємо, припускаючи їх значні коливання (наприклад, деструктивний та "довгограючий” вплив нафтових шоків у 70-80-х роках ХХ ст. на економіки світу) та враховуючи те, що досліджувані відкриті економіки в структурі експорту мають значний відсоток продукції проміжного виробництва.

Модель векторної авторегресії у наведеній формі оцінена з константою та чотирма лагами, кількість яких визначено на підставі застосування інформаційних критеріїв. Отримана модель векторної авторегресії задовольняє умову стабільності, про що свідчить неперевищення одиниці (за модулем) оберненими коренями характеристичного авторегресійного полінома. Після цього на довгострокові мультиплікатори моделі накладено ідентифікуючі обмеження за умови необмеженої короткострокової поведінки.

Побудовані відгуки змінних моделі на змодельовані макроекономічні шоки відображено на рисунку. За результатами розрахунків шок попиту провокує слабкий позитивний миттєвий відгук національного доходу та робочої сили, значний стрибок приросту основного капіталу й негативний відгук індексу умов торгівлі. У подальшому це призводить до поступового зменшення приросту національного доходу у зв'язку зі зростанням імпорту, в результаті чого суттєво погіршується торговельний баланс. Привертає увагу той факт, що приріст основного капіталу істотніше реагує на дію шоку попиту, ніж на приріст обсягу робочої сили. У довгостроковій перспективі ефект від цього шоку прагне до нуля.

Унаслідок дії шоку пропозиції миттєво зменшується приріст національного доходу та індексу умов торгівлі, істотно зростає зайнятість та несуттєво - приріст основного капіталу. В сировинних країнах позитивний шок пропозиції (насамперед відкриття нових родовищ природних ресурсів) може призводити до зниження реального валютного курсу (здорожчання валюти), а відтак і до послаблення конкурентоспроможності (так звана голландська хвороба) й уповільнення приросту доходу. Водночас за позитивного шоку пропозиції для підвищення конкурентоспроможності своєї продукції на зовнішніх ринках експортери можуть знижувати ціни, що зумовить зменшення індексу умов торгівлі.

Размещено на http://www.allbest.ru/