Стан і перспективи розвитку експорту аграрного сектору економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чорноморський державний університет імені Петра Могили

Стан і перспективи розвитку експорту аграрного сектору економіки України

Кузьменко О.Б.

Постановка Проблеми. Розвиток та ефективність функціонування аграрної галузі економіки України значною мірою залежить від стану зовнішньо- скономічної діяльності країни. Обсяг і структура експорп безпосередньо «мовлені платністю аграрного ССістор\ витскати Продукцію конклрснтоспроможну на зовнішніх ринках. Рівень експортних можливостей країни встановлює її місце V СВІТОВІЙ економічній системі валив на загальносвітові пронеси та визначає не .лише економічну, а й політичну могутність держави, її авторитет і місце в міжнародних відносинах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розвиток експортних можливостей сільськогосподарського виробництва України досліджували багато науковців: С. Ганначснко |3]. В. Жигадло |8|.

1. Клименко |11|. І. Кобута |4.8|. Б. Пасхавер |Ю| та ін. Проте залишаються диску сійними питання обгрунтування напрямів розвитку аграрного виробництва, що забезпеч ють висока ефективність аграрного потенціалу та екологічну безпеку виробництв;!.

Постановка завданні!. Метою статті є аналіз розвитій' експорту сільськогосподарської продукції України га визначення на його підставі перспективних, економічно і екологічно збалансованих напрямів виробництва.

Виклад основною матеріалу. Сільське господарство України є єдиною галуззю, що показує постійне зростання в період фінансово економічної кризи, починаючи з 2008 року. Значний потенціал аграрного виробництва забезпечує не лише продовольчі безпекі країни, а і великі експортні можливості. Так, виробництво зернових к\льт\р за останні роки демонструє стійку тенденцію до збільшення (рис. 1). а за майже не змінного рівня внутрішнього споживання цс створює додатковий обсяг експортної продукції.

Рис. 1. Виробництво і споживання зернових і зернобобових культур в Україні (сформовано за даними 111)

Аграрне виробництво інших основних видів валової продукції (табл. 1) показує ще більш стабільні тенденції зростання як в рослинництві (цукрові буряки, соняшник, картопля, овочі, плоди і ягоди), так і в тваринництві (м'ясо, яйце). Товарні обсяги молока, вовни і меду мають повільне скорочення, шо зумовлене наслідками скорочення поголів'я в минулі періоди, відсутністю кормової бази та меншою ефективністю виробництва порівняно з іншими видами продукції. Проте активізація державної підтримки тваринництва в останні роки має виправити такс становище.

Таблиця І Виробі піні по осноніпіх ніідін сільськогосподарської продукції

Зростання обсягів агропромислового виробництва дозволило істотно збільшити можливості експорту сільськогосподарської продукції та харчових продуктів.

Формування експортно орієнтованого аграрного виробііицгої України почалося з момсіпу отримання нею статусу незалежної держави. Руйнування традиційних економічних зв'язків та ринків збуту сільськогосподарської продукції змусили Україну' для збереження аграрного потенціалу і розвитку галузі виходити на зовнішні ринки.

У 1991-1992 рр. відбувалось становлення законодавчої бази щодо зовнішньоекономічної діяльності. Налагодження зв'язків з міжнародними організаціями.

Бурхлива лібералізація зовнішньої торгівлі в 1993-1995 роках, коли тарифи на імпортні товари продовольчої групи становити 10-20 % а максимальний рівень 50 % - на алкогольні та тютюнові вироби.

знизила конкурентоспроможність вітчизняних виробників, які порівняно з закордонними не мали системи захисту, економічної і адміністративної підтримки, су часної техніки та технологій. У той же час до українських експортерів застосовувались рїиюмапіпіі торговельні бар'єри, особливо о країнах західної Європи (окрім сировинних товарів), шо поряд з вищевказаними фіакторами виливало на скорочення виробництва аграрної продукції та харчової промисловості |3|.

З 1996 року у зовнішньоекономічній політиці України посилились протекціоністські тенденції і держава почата запроваджувати заходи з обмеження імпортних поставок продукції та збільшила підтримку сільськогосподарських виробників. Цс сприяло зростанню виробництва сільськогосподарської продукції.

Всту п України до Світової організації торгівлі (СОТ) у березні 2008 року ознаменував активізацію інтеграційних процесів, лібералізацію торговельних режимів, підвищення стх пеня відкріггості економіки.

Ці процеси суттєво вплинули на імпортно-експортні операції та ротвіпок аграрного виробництва. У перший рік членства України в СОТ у 5 разів, порівняно з 2007 роком, зріс імпорт м'яса та м'ясних продуктів внаслідок диспропорції між виробництвом і споживанням, а також зниженням імпортних тарифів у декілька разів. Але вже у 2009-2011 рр. відбувається падіння імпорту м'яса через структу рні зміни у птахівництві тії свинарстві. Продовжилася тенденція зростання імпорту свіжих овочів та фруктів. їхній імпорт збільшився в 3.3 і 2 рази, відповідно, протягом 200Х року , порівняно з 2007 роком. У 20Ю році, порівняно з 2009 роком, зростання імпорту для цих груп товарів - 67 % та Іб.І %. Цс пояснюється високим внутрішнім попитом на овочі та фрукти, відсу тністю сучасних овочесховищ для зберігання продукції та підвищення досту пності овочів та фру ктів, які не вирощу ються в Україні внаслідок зниження імпортних мит.

Одночасно за тон же період суттєво збільшився експорт сільськогосподарської продукції (зернові культури, рослинні жири, насіння олійних культур). У цілому темпи зростання експорту значно перевищують зростання імпорту (у 2012 році обсяги експорту перевищують імпорт у 2.3 рази), що зумовлює щорічне зростання позитивного сальдо зовнішньої торгівлі проду кцією аграрного виробництва (рис. 2). на відміну від зовнішньоторговельного балансу України по всіх товарах. Позитивне сальдо непродовольчої продукції сприяє покращенню платіжного балансу держави.

Нині Україна експортує аграрну продукцію більш ніж у 50 країн світу . Товарна стру ктура агропродовольчого експорту України (табл. 2) демонструє спад експорту в 2009 році, порівняно з попереднім роком, і постійне зростання після нього по всіх товарних гру пах, окрім продуктів рослинного походження. Цс пояснюється зменшенням валового збору зернових і зернобобових культур у 2009-2010 рр. порівняно з 2008 р.

Рис. 2. Динаміка сальдо зовнішньої торгівлі України |4|

Токарна структура експорту аграрної та продовольчої продукції (млн дол. США)

Таблиця 2

За 2012 рік обсяги експорту сільськогосподарської продукції зросли на 38.4 % і станоаіять 17.9 млрд дол. США. порівняно з 2011 роком, позитивне сальдо досягло 10.3 млрд дол. США. Найзначнішими чинниками позитивного сальдо за цей період були: високі обсяги експорту зернових ку льту р - 38.5 % від земельного експорту с/г проду кції. олії - 22.7 %. а також насіння олійних ку льту р - 9.4 %. У 2012- 2013 рр. відкрито нові ринки збуту та розширено географію постачання вітчизняної сільськогосио- дареької продукції: Єгипет. Марокко. Саудівська Аравія. Туреччина тощо.

У 2012 році найбільше зернових було поставлено до Євросоюзу - 7.7 мли т. Найбільше рослинної олії Українок» продано до Індії -1.1 млн т та до ЄС- 684 тис. т. За обсягами продажу соняшникової олії в тому ж році Україна посідає перше місце у світі [5].

Зростає на зовнішніх ринках і попит на українську продукцію харчової та переробної промисловості, яка стає все більш конку рентоздатною. Про ЦС свідчить Зростання на 18,3 % її експорту в 2012 році порівняно з попередніми роками. М'яса та м'ясної продукції експортовано на 316 млн дол. Експорт яловичини збільшився на 95 %. свинини, м'яса домашньої птиці та субпродуктів із нього на 62 % кожного. Основними регіонами експорту сільськогосподарської продукції України (табл. 3) *залишаються країни Азії. ЄС та СНД - 78.5 %

Таблиця

Причому ринок країн ЄС залишається важко- доступним. що пов'язано, насамперед, зі значною державною підтримкою власних виробників сільськогосподарської проду кції та з вимогами до якості проду кції. Низька якість у країнської агро- продовольчої проду кції підтверджується матеріалами Дсржспоживстандарту. Знімається з реалізації 50% і більше м'ясної, рибної, плодоовочевої, борошно-мельної і хлібопекарної продукції. ЗО % і більше молочних продуктів, соків, продуктів дитячого харчування, тютюнових виробів і алкогольних напоїв [ 10|. Крім того, країни Організації економічного співробітництва та розвитку щороку витрачають на субсидії задля підтримки аграрного виробництва близько 300 млрд ДОЛ. 1111.

Представлені результати можна вважати позитивними зру шеннями в умовах світової продовольчої кризи. 'Зростання цін на продовольство сприятливій ціновій кон'юнкту рі на зернові, олійні культури та соняшникову олію, що підвищує конкурентоспроможність українських товарів. Експорт аграрної продукції поступово збільшує свою частку в загальному експорті (рис. 2). експорт сільськогосподарський аграрний виробництво

Рис. 2 Питома вага вартості товарів групи сільськогосподарської та продовольчої проду кції в загальному експорті (сформовано за даними 11: 2|)

Причинами зниження питомої ваги аграрної проду кції в загальному експорті у 2010-2011 рр. є відносне зменшення у рожаю зернових і зернобобових ку льтур і введення експортних обмежень на цю проду кцію у 2010 році та сприятливою кон'юнкту рою цін на продукцію інших галузей. Однією з основних проблем форму вання експорту аграрного виробництва в су часному періоді є тс. шо його основу складає проекція з низьким та середнім ступенем переробки: зернові та олійні культури, соняшникова олія. їх су ку пна частка у 2012 році ста но вита 70.6 %. Зазначені критерії товарів дуже чутливі до зовнішніх факторів та нестабільні за ціновою кон'юнктурою. Зважаючи на цс. раціонально підвищувати ступінь переробки та розвивати внутрішнє споживання, щоб у разі погіршення ситуації на зовнішніх сировинних ринках мати можливість, по-перше, коригувати обсяги пропозиції продукції задля стабілізації цін. а по-друге, пере направляти товарні потоки експорту в галузі з виробництва продукції з більшою доданою вартістю, шо загалом дозволило б дивсрсифіку вати ризики.

Крім цього, експортна орієнтація на насіння та олію соняшника призводить до непропорційного зростання площ під цією культу рою, пору шення системи нау ково обгрунтованих сівозмін, інтенсифікації процесів, зменшення природної родючості грунтів. Цс в найбільшій перспективі матиме негативні наслідки ятя сільського господарства.

Треба відзначити, шо високий і довготривалий експортний попит на зернові і олійні культури орієнтує аграрне виробництво на уюноку дьтурну спеціалізацію, яка ускладнює розробку системи сівозмін, проектів землеустрою, боротьбу зі шкідниками і хворобами рослин, активізує інтенсивне використання мінеральних добрив і пестицидів, що створює екологічні проблеми для сільськогосподарського виробництва. Ці питання мають бути враховані при розробці стратегії аграрного виробництва для збалансованого забезпечення внутрішнього споживання та експорту продукції. Наприклад, розвиток кормової бази, з одного боку, сприяє розвитку тваринництва як для вну трішнього ринку, так і для експорту , а з іншого - кормові культу ри в системах сівозмін найбільше забезпечу ють відновлення природної родючості грунтів.

Перспективним напрямом Є розвиток виробництва м'яса та м'ясної проду кції. Низький рівень виробництва та платоспроможного попиту населення призвели до споживання на одну особу за рік 54,4 кг м'яса в 2012 році при медичній нормі здорового харчування 82 кг. Рівень самозабсзпеченості м'ясоуі та м'ясниуж проду ктами складає 88.9 % 11 ].

Виправлення дисбалансу МІЖ ВНУТрІШНІУІ виробництвом і споживанням ДІЛО б змогу розвивати цей експортний ССГУІСНТ. Цс підтверджу ється прогнозами продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) про зростання споживання м'ясопродуктів у світі (щорічно за період 2015- 2030 рр. на 1.5 %) при одночасному збільшенні чисельності населення |7].

Позитивним є приклад виробництв:) м'яса гтгиш. яке на внутрішньому ринку майже витіснило шпортну продукцію, а з 2(Х)7 р. розпочато всликотоварні експортні поставки, які майже подвоюються щорічно |8|.

Проектом стратегії розвитку аграрного сектору економіки України на період до 2020 рою передбачено збільшення обсягів експорту сільськогосподарської продукції та продовольства на 34 % щорічно |9|.

Задля досягнення таких програтіних масштабних цілей організація та реалізація експортної діяльності в Україні повинна вирішувати завдання, пов'язані із забезпеченням сприятливих умов виходу на світовий ринок: реалізацією на ньому сільськогосподірських товарів, у виробництві яких країна має порівняльні переваги; підтримкою національних експортерів; стимулюванням конкуренції національних виробників із закордонними, підвищення обсягів вітчизняного виробництв:! аграрної продукції з метою розширення експорту.

Розвиток зовнішньоекономічної ДІЯЛЬНОСТІ потребує збалансованої зовнішньої торгівсльної ПОЛІТИКИ, яка синтезу є лібералізм і протекціонізм та сприятиме активізації і нарощуванню експортного потенціалу в галу зі АПК.

Висновки

Отже, український аграрний сектор уіає великі експортні можливості. Цс майже одна галу зь ВІТЧИЗНЯНОЇ економіки, яка має ПОЗИТИВНО сальдо зовнішньої торгівлі. Перспективними напрямами форму вання скспортно-орієнтованого аграрного виробництва Є поглиблення ступеня переробки аграрної продукції, підвищення її якості задля відповідності світовим стандартам, створення умов для загального зростання виробництва сільськогосподарської продукції, удосконалення структури експорту, яка забезпечує економічну і екологічну ефективність виробництв;!, активізації регулюючої ролі держави, спрямованої на підтримку вітчизняного експорту.

Література