Вплив грошових переказів трудових мігрантів України на розвиток економіки

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Основним фактором фінансового впливу міжнародної трудової міграції на економічний розвиток країн із мігруючою робочою силою є потоки грошових переказів.

Після прямих іноземних інвестицій грошові перекази другі за значущістю фінансові потоки в країнах, що розвиваються, майже втричі перевищуючи суми офіційної допомоги в такій групі країн. Особливість грошових переказів полягає в тому, що, по-перше, вони не створюють жодних зобов'язань в отримувачів; по-друге, вони витрачаються передусім на забезпечення базових умов життєдіяльності домогосподарств. Тим самим вони сприяють формуванню людського потенціалу на мікрорівні, зокрема життєвої та освітньої його складових і потенціалу здоров'я. Для перетворення грошових переказів на потужний чинник розвитку економіки і людського потенціалу на макрорівні уряди країн змушені враховувати об'єктивний характер цих коштів, вивчати механізми їхнього впливу на економіку і, використовуючи ці механізми, створювати відповідні соціально-економічні умови для максимальної реалізації потенціалу грошових переказів мігрантів.

Головним мотивом для мігрантів є одержання за кордоном доходів та фінансова підтримка своїх домогосподарств на батьківщині. В окремих країнах грошові трансферти міжнародних мігрантів сягають 20-30 % доходів місцевого населення, 30-40 % ВВП, 70-100 % державного бюджету і значно перевищують обсяги інших видів міжнародного капіталу [1, с. 139]. З огляду на масштаби вітчизняних міграційних потоків та обсяги грошових переказів мігрантів є актуальним розглянути ці грошові трансферти як альтернативне джерело інвестицій у розвиток економіки України.

Різні аспекти ролі грошових переказів мігрантів, зокрема їхнього впливу на економіку країн, знаходять відображення в дослідженнях українських і російських авторів, таких як О. Шиманська, М.І. Пітюлич, В. Осокіна, А.П. Гайдуцький, Н.Л. Побулавець, А.А. Рамєєва, Н.Ю. Кудєярова, І. Івахнюк та ін. Вагомий внесок у дослідження цієї проблеми було зроблено в роботах таких зарубіжних авторів, як S. Drinkwater, R. Skeldon, Н. Molodikova, A. Rogers та ін.

В останні роки дедалі більшу увагу дослідженню питань міжнародної трудової міграції (МТМ) населення, у тому числі грошових переказів мігрантів, впливу МТМ на економіку країн, впливу фінансово-економічної кризи на МТМ та ін., приділяють авторитетні міжнародні організації: ООН, МОП, МВФ, СБ, СОТ.

Протиріччя в оцінці позитивних і негативних змін в економічній, соціальній і культурній сферах унаслідок міграційних процесів, а також у визначенні впливу грошових переказів мігрантів на соціально-економічний розвиток країн зумовлюють актуальність теми і необхідність подальших досліджень.

Автори поставили за мету провести аналіз грошових переказів мігрантів як джерела фінансування економіки країни та дослідити вплив грошових переказів трудових мігрантів на економічні процеси України.

Дані про соціально-демографічні характеристики, зайнятість та доходи доступні тільки для частини мігрантів, яка потрапила в поле зору обстеження домогосподарств. Згідно з результатами ОТМ-2012, чоловіки становили майже дві третини від загальної кількості зовнішніх трудових мігрантів (65,6 %). До числа трудових мігрантів належали 4,8 % чоловіків у віці 15-70 років та лише 2,2 % жінок у цій віковій категорії; вік 31,7 % мігрантів становив 30-39 років, вік 41,5 % 40 років та більше; рівень освіти 69,5 % мігрантів не вищий від середнього (серед зайнятого населення України аналогічний показник складав 51,6 %); частка сільського населення серед трудових мігрантів становила 34,3 %. У зовнішній трудовій міграції брали участь 6,3% сільського населення у віці 15-70 років та тільки 2,2 % міського населення в цій віковій категорії [2, с. 12].

За кордоном мігранти виконували переважно роботу, що вимагала фізичних зусиль, а також роботу, яка не потребувала високої кваліфікації (у будівництві,

Середній заробіток українських сфері послуг домогосподарствам, торгівлі, готельному та ресторанному господарствах). Середній розмір зарплати трудового мігранта за кордоном становив 930 дол. США на місяць, що майже втричі перевищувало середню зарплату штатного працівника на українських підприємствах (330,5 дол. СІЛА у 2013 р.). У більшості країн ЄС розмір заробітної плати українських мігрантів перевищував рівень оплати праці в Росії не більше, ніж на 20-30 % (табл. 1). Винятком була Польща, в якій середня зарплата українських працівників була суттєво нижчою. Це пов'язано з тим, що більшість мігрантів з України в Польщі були зайняті на сезонних сільськогосподарських роботах, тоді як у більшості інших країн вони працювали в будівництві та у сфері послуг.

Аналіз даних про зарплату, тривалість роботи за кордоном, а також рівень витрат мігрантів за кордоном, отриманих за результатами ОТМ-2012, дозволяє зробити висновок, що один працівник у середньому переказував або привозив із собою в Україну 3,9 тис. дол. США на рік. Враховуючи, що згідно з ОТМ-2012, кількість мігрантів становила 1 181,6 тис. осіб, загальна сума перерахованих або доставлених в Україну у 2013 р. заробітків може бути оцінена 4,6 млрд дол. США. А якщо додати кошти, які перераховували та привозили до України не охоплені обстеженням постійні трудові мігранти з країн ЄС та Росії, загальна сума грошових переказів сягала 6-7 млрд дол. США за рік [3].

Таблиця 1. Грантів за кордоном (2010-2013 рр.)

грошовий трудовий міграція економічний

Рис. 1

Ця оцінка в цілому відповідає опійні Національного банку України (НБУ). За його даними, у 2013 р. загальна сума грошових переказів, що надійшли до України через банківську систему, міжнародні платіжні системи, а також за неофіційними каналами, становила 7 млрд дол. США. Із них 5,9 млрд дол. США припадало на оплату праці мігрантів (4 млрд дол. США тих, хто працював за кордоном менше ніж рік, 1,9 млрд дол. США тих, хто працював за кордоном понад рік [4]), а решта 1,1 млрд дол. США становили інші приватні трансферти.

Однак між даними НБУ та результатами ОТМ2012 є суттєві розбіжності, які дозволяють припустити, що сума надходжень від трудових мігрантів з України є більшою, ніж 6-7 млрд дол. США за рік. По-перше, за оцінкою НБУ у 2013 р. 86 % грошових переказів (6 млрд дол СІНА) надійшли до України офіційними каналами, тобто через банківську систему та міжнародні платіжні системи, а частка переказів за неофіційними каналами становила 14 % (1 млрд дол. СІНА). Водночас згідно з результатами ОТМ-2012, лише 39,7 % трудових мігрантів використовували банки та інші платіжні системи для переказу коштів.

По-друге, перелік країн, які згідно з даними НБУ, є основними джерелами грошових переказів, лише частково збігається зі списком країн, в яких працює найбільше трудових мігрантів з України. У 2011 р. не менше ніж 2,7 млрд дол. СІЛА, або 38,7 % від загальної суми переказів, надійшло з країн, в яких, згідно з ОТМ-2012, працювали не більше ніж 4 % українських мігрантів. Зокрема, зі СІЛА до України було надіслано 604 млн дол. СІЛА, із Кіпру 346 млн дол. СІЛА, із Великобританії 242 млн дол. СІЛА.

З Об'єднаних арабських еміратів надійшло 108,4 млн дол. СІЛА, з Ізраїлю 78,1 млн дол. СІЛА, із Казахстану 65,7 млн дол. СІЛА, із Гонконгу 49,2 млн дол. СІЛА (рис. 2). При цьому обсяг переказів із низки країн, які були лідерами за кількістю трудових мігрантів з України (в тому числі з Польщі, Чехії, Іспанії), був незначним.

Рис. 2. Країни-джерела приватних грошових переказів в Україну в 2013 р. (без урахування переказів неформальними каналами), млрд дол. США

Велика сума грошових переказів із країн, в яких, відповідно до ОТМ-2012, немає великих громад українських трудових мігрантів, може вказувати на те, що визначені опитуванням масштаби трудової міграції в ці країни є недооціненими. Можна розглянули припущення, що кількість українських трудових мігрантів у таких країнах може бути відносно невеликою (порівняно з державами основними реципієнтами працівників з України), проте обсяг переказів, які ці мігранти надсилають до України, є великим. Це можливо за рахунок, зокрема вищої кваліфікації частини мігрантів (працівників сфери інформаційних технологій, інженерів, учених, моряків). Існують непрямі свідчення, що підтверджують цю тезу. За даними Міжнародної федерації судноплавства та Балтійської і міжнародної морської ради, на міжнародному ринку працювали 65 тис. моряків з України, у тому числі 28,9 тис. осіб командного складу та 36,1 тис. осіб рядового та старшинського складу [6]. Водночас у звіті про результати ОТМ-2012 зазначено, що в групі «інших країн» (до якої входять основні країни-наймачі моряків Китай, Японія, Данія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Великобританія, СІЛА, а також країни, під прапорами яких плавають більшість суден у світі Панама, Ліберія, Мальта, Багамські острови, Кіпр) працювали лише 46,6 тис. осіб. При цьому зарплата найменш кваліфікованого українського моряка становила близько 1 тис. дол. СІЛА на місяць, тобто середній заробіток моряків мав бути вищим, ніж визначена ОТМ-2012 середня зарплата українських мігрантів. Але це лише одне з можливих пояснень розбіжності між даними НБУ та результатами ОТМ-2012. За іншим припущенням, частина переказів, які НБУ відніс до оплати праці мігрантів, фактично повинна бути віднесена до інших категорій. Зокрема, ідеться про трансферти осіб, які не підпадають під визначення трудових мігрантів (мігранти, які народилися в Україні, але не є її громадянами, або громадяни України, які виїхали за кордон не для працевлаштування). Крім того, частина переказів може припадати на оплату експорту товарів та послуг з України, наприклад оплату праці виробників комп'ютерного програмного забезпечення, які працюють в Україні на іноземних замовників. Якщо правильне перше зі згаданих вище припущень, загальну суму надходжень від українських трудових мігрантів можна оцінити у 9-10 млрд дол. СІЛА на рік (враховуючи дані НБУ про обсяг переказів із країн, що не є основними реципієнтами трудових мігрантів з України [7]). Якщо правильним є друге припущення, то оцінка суми надходжень залишиться на рівні 6-7 млрд дол. СІЛА. Підсумовуючи, можна сказати, що станом на 2013 р. загальна сума грошових переказів в Україну від трудової міграції варіювала в діапазоні від 6 до 10 млрд дол. СІЛА, що становило 4-6,5 %ВВП.

Грошові перекази позитивно впливають на економіку країни, їхній обсяг за оцінками складає 6-7 млрд дол. СІЛА на рік, що сприяє більш низькому дефіциту платіжного балансу. Вони також призводять до збільшення приватного кінцевого споживання, що є типовим чинником економічного зростання в Україні, а отже, поліпшення добробуту сімей мігрантів. Крім того, кошти, отримані від грошових переказів, також використовують для ремонту поточного і придбання нового житла. Певна частка отриманих переказів витрачається на навчання дітей мігрантів, що сприяє поліпшенню людського капіталу. Проте грошові перекази мають обмежений вплив на розвиток бізнесу, що можна пояснити несприятливим бізнес-кліматом в Україні. Зокрема, ідеться про складне адміністрування податків, тоді як, на думку підприємців, регуляторний клімат перешкоджає розвитку підприємницької діяльності.

Література

1. Побулавець Н.Л. Вплив грошових переказів трудових мігрантів на економіку / Н.Л. Побулавець // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. 2013. № 2. С. 137-143.

2. Цевух Ю.О. Роль грошових переказів мігрантів у розвитку економіки країни / Ю.О. Цевух // Вісник соціально-економічних досліджень. 2012. Випуск 4 (47). С. 105-109.

3. Кравчук К. Аналітична записка. Трудова міграція як фактор економічного зростання в Україні / К. Кравчук // Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. -2014.-15 с.

4. Пітюлич М.І. Проблеми трансформації грошових переказів трудових мігрантів у інвестиційні ресурси / М.І. Пітюлич, Т.Ю. Ковач // Науковий вісник НЛТУ України. 2011. Вип. 21 (10). С. 232-239.

5. Динаміка обсягів приватних грошових переказів із-за кордону [Електронний ресурс] // Національний банк України, Генеральний економічний департамент, Департамент платіжного балансу. Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.

6. Migration and Remittances [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://web.worldbank.org.

7. Дослідження трудової міграції та торгівлі людьми в Білорусі, Болгарії, Молдові, Румунії та Україні для Міжнародної організації міграції [Електронний ресурс] // Open Ukraine, Благодійний фонд А. Яценюка. Режим доступу: http://openukraine.org/ua/programs/migration/research-program.

Размещено на Allbest.ru