Критичний рівень ризику в умовах циклічності: сільськогосподарські підприємства Миколаївщини

Petro Mohyla Black Sea State University, Mykolayiv, Ukraine

THE CRITICAL LEVEL OF A RISK IN TERMS OF CYCLICITY: AGRICULTURAL ENTERPRISES OF MYKOLAYIV

Purpose. The purpose of the paper is the elaboration of tools and practical recommendations for critical risk assessment in agricultural enterprises in the period of macroeconomic crisis.

Methodology of research. In research author used general scientific methods of analysis (to define the probability of disturbance of enterprises activity), synthesis (to generalize the research results for crisis phenomena impact on 55 enterprises in Mykolayiv region), and comparison (to determine the proportion of enterprises resistant to crisis and unstable) and graphical (to show how critical values influence on probability of crisis in agricultural enterprises on the base of empirical data).

Findings. Depending on the state of the economy and the market conditions in general the impact of risk factors on the enterprise can increase in several times, but the risk assessment techniques do not often show it. The obtained results allow judging the critical level of risk when there is an exceeding critical values of various market indicators in the period of crisis and in times of economic growth.

Originality. The study made it possible to identify how the increase in critical meanings of financial and economic indicators in the terms of crisis can stipulate the interruption of economic entities' activity. Based on Bayes formula and radar chart by analyzing of empirical data it was revealed that the probability of disturbance in entrepreneurship activity of agricultural enterprises is higher even in terms of normative values of financial and economic indicators in the period of crisis.

Practical value. The obtained results of the research can be used in estimation of probability of crisis risk on agricultural enterprises in the period of economic recession.

Keywords: risk; risk assessment; critical risk; crisis and recession; agricultural enterprises.

Постановка проблеми. Оцінка ризику є важливою частиною процесу управління, яка безперервно здійснюється на будь якому підприємстві. Вона може бути частиною організованого процесу ризик-менеджменту, а може інтуїтивно здійснюватися керівником у формі якісної (експертної) оцінки. Проте під час оцінки ризику часто не враховуються зовнішні фактори, особливо тимчасові з низькою періодичністю, такі як економічні рецесії, фінансові кризи тощо. Один і той самий показник оцінки ризику може по-різному впливати на економічний стан підприємства в періоди кризових ситуацій в економіці. Методи управління ризику, які відносно успішно працювали до 2007 року, дали збій у кінці 2008 року з початком глобальної кризи, що зачепила і вітчизняний сільськогосподарський сектор. Тоді як з 2010 року ситуація докорінно змінилася і, можна припустити, що посилення ризик-менеджменту на підприємствах, як реакція на минулу кризу, призвело до недоотримання прибутку через збільшення витрат на мінімізацію ризиків. Проте в 2012 Світовий банк попередив, що темп росту внутрішнього валового продукту знизився до 0,2 % порівняно з минулим роком, що свідчить про високу ймовірність рецесії в 2013 році [1]. Очевидно, що економічні кризи в умовах циклічної ринкової економіки збільшують вплив факторів ризику на підприємства, але питанням кількісного аналізу виступає, наскільки цей вплив може зрости.

За допомогою отриманих за останні кілька років статистичних даних є можливість підтвердити очевидні гіпотези результатами досліджень і кількісно визначити зміну впливу факторів ризику на підприємства протягом повного економічного циклу, адже мінімізація ризиків неможлива без точної оцінки ризику, яка ускладнюється в умовах кризи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми оцінки ризику критичного рівня вивчали вітчизняні та зарубіжні вчені: Б. В. Сідяга, В. В. Вітлінский, Н. А. Герасименко, Е. Альтман, Г. Спрінгейт та ін. Теоретичні засади оцінки ризику розглянуті у працях Е. Брігхема, Ф. Валпоула тощо. Результати цих досліджень не враховують кризові явища в економіці і не виявляють специфіки галузей.

Метою статті є розробка інструментарію і практичних рекомендацій щодо оцінки критичного ризику на сільськогосподарських підприємствах у період макроекономічної кризи. Метою оцінки критичного ризику є аналіз стабільності діяльності підприємств у різних умовах при перевищенні допустимих показників ризику.

Виклад основного матеріалу. У статті пропонується модифікувати поширені методи оцінки ризику залежно від стану економіки. Результати проведеного дослідження показують, що з початком кризи вплив одних і тих же факторів ризику на підприємство значно збільшується. У дослідженні проведено аналіз вибірки даних з бухгалтерських звітностей 55 підприємств Миколаївської області, однією з декількох або основною діяльністю яких є сільськогосподарська [2].

Використовуючи інформацію про наявність бухгалтерської звітності у відповідних органах статистики, можна визначити, які з підприємств перестали публікувати звітність у певний момент часу. Припинення надання звітності є результатом порушенням діяльності підприємства, значним погіршенням рентабельності, фінансових результатів у цілому, банкрутства, реорганізації або іншої кризової ситуації.

Будь-яка кризова ситуація є результатом вплив) факторів ризику на підприємство, отже, імовірність настання кризової ситуації можна розцінювати як оцінку критичного ризику. Для цього проведена апостеріорна оцінка критичного ризику на підприємствах регіону за даними періоду з 2007 до 2011 року. Цей період часу є дуже вдалим для подібного аналізу, тому що в 2008-2009 роках спостерігалася рецесія вітчизняної економіки після досягнення піку економічної активності, у той час як з кінця 2009 до 2011 р. рецесія змінилася повільним відновленням економіки і товарних ринків. Саме від стану світових і вітчизняних товарних ринків залежать коливання цін реалізації сільськогосподарської продукції та цін закупівлі паливно-мастильних матеріалів, які формують цінові ризики для підприємств. Екстремальне погіршення кон'юнктури ринків створює оптимальні умови для оцінки впливу критичного ризику на підприємства. У дослідженні використано такі показники ризику: бета коефіцієнт, вплив операційного та фінансового важеля, фінансовий важіль, коефіцієнти загальної та швидкої ліквідності [3]. критичний ризик сільськогосподарський макроекономічний

Дослідження показали, що переважна більшість підприємств не користувалася довгостроковими кредитами банків і не мала значних довгострокових зобов'язань, а більшу частину зобов'язань становила кредиторська заборгованість (52,4 % у 2008 р. і 55,3 % у 2009 р.) і короткострокові кредити банків. Більшість платежів за зобов'язаннями припадало саме на 2009 рік, а здатність їх здійснити визначалася економічним станом підприємств на кінець 2008 року. Так, з кінця 2008 року до кінця 2009 року кредиторська заборгованість сільськогосподарських підприємств у середньому збільшилася на 147 %, а дебіторська заборгованість за той же період збільшилася в чотири рази на 306 %. Важливо, що дебіторська заборгованість у період кризи збільшується швидше, ніж кредиторська на сільськогосподарських підприємствах. У цьому випадку це було пов'язано з тим, що удар кризи був переданий сільськогосподарським підприємствам через сировинні ринки, які були представлені контрагентами з реалізації продукції,

У результаті дослідження було визначено, що в 2009 році 27 підприємств з 49 не опублікували бухгалтерську звітність, і в 2010 їхня звітність так само не була опублікована. Для порівняння, у 2008 році 49 підприємств з 55 опублікували бухгалтерську звітність. З цього випливає, що 55,1 % підприємств з аналізованої вибірки зазнали якихось фінансово-економічних порушень діяльності в період кризи 2009 р. Дні аналізу вибірки даних використовувалися логічні оператори MS Excel. Перевіряючи показники ризику обох груп підприємств, можна визначити, який вплив справили ті чи інші показники на економічний стан підприємств.

Для того, щоб визначити, які показники більш придатні для оцінки ймовірності порушення діяльності підприємства, проведено порівняння вибірки підприємств з неопублікованою звітністю (негативною оцінкою) і підприємств, які продовжували публікувати звітність (позитивною оцінкою). Далі проведено порівняння кількості підприємств з негативною оцінкою з кількістю підприємств з перевищеним значенням показників ризику. Отриманий результат є імовірністю порушення діяльності підприємства при перевищенні показника ризику.

Однак для повної об'єктивної оцінки ймовірності необхідно врахувати, що деякі підприємства, які перевищували показники ризику могли продовжувати нормально функціонувати. Дія цього необхідно обчислити умовну ймовірність порушення діяльності підприємства при перевищенні показника ризику, врахувавши ймовірність нормальної роботи підприємства при перевищенні показника того ж ризику. Використо-вуючи формулу Байєса (1), проведено обчислення умовної ймовірності для кожного показника ризику [4, с. 72]:

Р{В\А) =X Р(А)