Полікритеріальна діагностика відтворення виробничого потенціалу фермерських господарств: методичний підхід

POLYCRITERIALDIAGNOSIS OF REPRODUCTION OF PRODUCTIVE CAPACITY OF FARMS: METHODOLOGICAL APPROACH

The purpose of this article is to develop guidelines for POLYCRETARLAL diagnostic potential in the management offarms with the peculiarities of its structure and reproductive processes.

Methodology of research. To solve this problem the following methods are used: systematic, matrix, graphical. In this paper a concept of «diagnosis» and produced POLYCRETARLAL method of diagnosis.

Findings. The proposed theoretical and methodological developments the structure and characteristics of potential farmers are taken into account and enable them to assess the prospects for development. Algorithm of the development and use of matrix models of polycretarial diagnosis in the management of reproduction potential farms. Methodological principles of polycretarial diagnosis in the reproduction potential offarms is developed on the basis of economic indicators.

Originality. Promising areas of scientific research on investigated problem may be forming a model level productive capacity of farms regarding potentially renewable factors (competitiveness, investment attractiveness and enterprise development) and develop a comprehensive polycretarial diagnosis by determining the level of integrated farms.

Practical value. Diagnosis playback of the productive capacity through the use of the model will help the farmer (or competent authority) make informed management decisions aimed at eliminating problematic issues and weaknesses towards achieving higher levels of economic development.

Keywords: diagnosis; economic indicators; farms; matrix model potential play.

Постановка проблеми

Успіх фермерського господарства на ринку та перспективи його подальшого функціонування залежать від значного спектра чинників і визначаються його потенціалом. При цьому потенціал відображає можливості фермерства у різних сферах функціонування, які можуть бути реалізовані або ні. У сучасних умовах динамічних змін ринкового середовища управління фермерським господарством не може бути ефективним без якісної інформаційно-аналітичної бази, яка формується у результаті реалізації діагностичних процедур. Діагностика націлена на оцінювання та ідентифікування ретроспективного, поточного і перспективного стану з метою формування інформаційної бази для розроблення превентивних, санаційних і реактивних управлінських рішень, спрямованих на вирішення проблем та використання шансів середовища функціонування. Відсутність теоретичних та практичних розробок діагностики функціонування фермерства загалом та окремо відтворення виробничого потенціалу фермерських господарств, брак цілісності у взаємодії складових елементів діагностики в аграрній сфері зумовлюють необхідність у розробленні теоретико-методологічної та методичної бази формування і застосування полікритеріальних систем діагностики відтворення виробничого потенціалу фермерських господарств на засадах економічних індикаторів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Результати аналізування наукових течій не дають змоги з єдиного погляду розкрити зміст поняття «діагностика» в її економічному сенсі [4; 9; 10]. Сучасні концептуальні тенденції економічної діагностики набули істотних змін - спостерігається перехід діагностичних систем підприємств від монокритеріальності до полікритеріальності. Полікритеріальна діагностика, на відміну від звичайної, оперує системою обґрунтованих критеріїв, що характеризують межі оптимальності функціонування підприємств у різних діапазонах ділової активності та формують базу для багатовекторного комплексного оцінювання підприємства [8, с. 5].

Діагностика - це процес розпізнавання і виявлення на основі визначених ознак (ключових оціночних показників, вивчення окремих результатів, неповної інформації) проблем у функціонуванні об'єкта з метою оцінки наявних тенденцій і виявлення можливих перспектив його розвитку та аналіз варіантів найкращого вирішення виявлених проблем. Л. А. Костирко виділяє чотири різновиди діагностики: аналітичну, інформаційну, антикризову, консультаційно-дорадчу [6, с. 25]. Крім того, науковець конкретно вказує, що діагностика є фундаментом для оцінювання потенціалу; система, що ґрунтується на формуванні спеціальної інформації, яка використовується для прийняття управлінських рішень; кількісне вимірювання динаміки потенціалу фінансово-економічної стійкості і вартості підприємства при виборі альтернативних фінансових стратегій підприємства [6, с. 37]. У свою чергу ПІ. А. Омаров наголошує на тому, що метою комплексної економічної діагностики діяльності підприємства є підвищення ефективності стратегічного управління на засадах формування та реалізації спеціальних методів та моделей оцінки і розпізнавання його станів на момент визначення діагнозу [9, с. 9].

Більш вичерпне тлумачення системи діагностики діяльності підприємства зустрічаємо в О. Г. Мельник, яка під цією категорією розуміє сукупність технологій, методів, методик, бізнес-індикаторів, суб'єктів, об'єктів та ресурсів, які у взаємодії забезпечують виконання цільових діагностичних функцій [8, с. 18]. При цьому зауважує, що діагностика, хоча й ґрунтується на оцінюванні системи показників, все ж спрямована до їхньої інтеграції, синтезу з метою цілісного вивчення стану об'єкта [8, с. 14].

Постановка завдання

Завданням статті є розроблення методичних рекомендацій щодо полікритеріальної діагностики виробничого потенціалу фермерських господарств з урахуванням особливостей його структури та відтворювальних процесів.

Виклад основного матеріалу

Фермерські господарства є своєрідними об'єктами як діяльності в агарній сфері, так і їхнього оцінювання. Оцінювання діяльності вітчизняних фермерських господарств, зокрема і відтворювальних процесів у їхньому розвитку, як правило, характери-зуєгься насиченими фінансовими показниками [1; 3; 5]. Проте фінансові показники часто мають ретроспективний характер і не враховують динаміки середовища функціонування, орієнтуються на тактичні, а не стратегічні цілі, не враховують наявність та вплив на загальний результат нематеріальних активів. Зазначене, у свою чергу, вимагає специфічних систем діагностики відтворення виробничого потенціалу фермерства з урахуванням, по-перше, спрощеної структури потенціалу, і по-друге, особливостей його відтворення, що зумовлені винятковістю функціонування фермерських господарств у механізмі аграрного підприємництва. З метою розширення сфер виробництва на засадах відтворювальних процесів виробничого потенціалу, діагностика діяльності вітчизняного фермерства повинна мати системну орієнтацію.

Щоб досягти належного рівня інформаційного насичення процесу діагностики відтворення виробничого потенціалу фермерських господарств, добір репрезентативних економічних індикаторів (ключових показників, які визначають орієнтири відтворення та відображають тенденції розвитку господарства), повинен здійснюватись залежно від цілей діагностики. Для фермера важливо, щоб система індикаторів включала такі, які можна відстежувати без значних витрат на їхнє інформаційне забезпечення. Крім того, система індикаторів повинна бути інформаційно прозорою, щоб кожен суб'єкт діагностики, особливо фермер, чітко розумів цільову шкалу індикаторів.

Кожен етап відтворення виробничого потенціалу (виробництво, обмін, розподіл, споживання) потребує формування індивідуальної системи індикаторів, яка дозволить з вищим ступенем інформативності відобразити стан та перспективи розвитку фермерського господарства. Як правило, лінійно- функціональний тип організаційної системи відтворення виробничого потенціалу, професійний рівень фермера, який не завжди може бути економічного напряму, можливість ведення спрощеної форми обліку та не обов'язкова наявність у штаті фермерського господарства фахівця економічного спрямування визначає спрощений рівень декомпозиції та нескладну процедуру консолідування економічних індикаторів. На формування переліку економічних індикаторів відтворення виробничого потенціалу також впливають спеціалізація та етапи життєвого циклу розвитку фермерських господарств. Наприклад, на етапі створення фермерського господарства первинними економічними індикаторами можуть бути рівень інвестування, рівень витрат та обсяг попиту. На етапі зростання можна відслідковувати таку інформацію, як обсяги збуту, темпи зростання попиту на продукцію, конкурентоспроможність продукції, рівень рентабельності, частку ринку, рівень ліквідності тощо. На піку діяльності - показники рентабельності, обсяги капіталовкладень, рівень насичення ринку продукцією. На етапі стагнації - показники рентабельності, ліквідності, кредиторської заборгованості. На етапі ліквідації - обсяги боргових зобов'язань, власний капітал тощо.

Елементи виробничого потенціалу (земля, праця, капітал) фермерських господарств зумовлюють пріоритетність окремих економічних індикаторів, які визначають стан та проблеми забезпечення і використання обмежених ресурсів (матеріально- сировинних, енергетичних, трудових, фінансових тощо). Разом із тим, відстсжуються і якісні параметри цих ресурсів - продуктивність використання і відтворення, рівень розподілу ресурсів, їх взаємозаміщення, необґрунтованість втрат. Інформація про значення економічних індикаторів акумулюється за даними бухгалтерського обліку. Якщо ж господарство веде повну журнально-ордерну форму обліку або суб'єктами діагностики є зовнішні користувачі, то декомпозиції індикативної складової діагностики відтворення виробничого потенціалу можуть бути представлені більш ширше.

У середовищі фермерських господарств через проблеми інформаційного характеру можуть виникати певні проблеми, пов'язані із відсутністю співвимірювання та зіставлення результатів діагностики різних суб'єктів оцінювання, неналежної ідентифікації результатів діагностики та певного маніпулювання діагностичними показниками, що зумовлює необхідність у розробці уніфікованої матричної моделі діагностики відтворення виробничого потенціалу. Передумовою матричного моделювання має бути чітке визначення переліку індикаторів залежно від встановлених цілей діагностики та універсальних методик їх розрахунку у розрізі етапів відтворення виробничого потенціалу. Сутність матричних методів полягає у зображенні складної системи взаємин між подіями, наслідками цих подій, інформаційними ресурсами, витратами на реалізацію тощо. Матричні моделі формують основу для інтегрованої системи оброблення інформаційних масивів, що застосовуються для діагностики ретроспективного, реального або перспективного стану будь-якого економічного об'єкта (підрозділу, підприємства регіону, держави тощо). Матриці формують інформаційний масив даних і полегшують вибір оптимального варіанта рішення [2, с. 275].

Загалом порядок формування уніфікованої матричної моделі діагностики відтворення виробничого потенціалу фермерських господарств та використання результатів діагностики може бути представлено у вигляді алгоритму (поетапних епізодів) (рис.1).

Отже, суб'єкт діагностики відтворення виробничого потенціалу фермерських господарств визначає пріоритетність діагностичних цілей. Логічним є те, що для споживачів перманентною ціллю буде оцінювання якісних параметрів продукції, її ціни, співвідношення «ціна-якість». Для кредиторів до основних цілей діагностики віднесемо оцінювання окремого елемента виробничого потенціалу - капіталу. Кредиторів буде цікавити структура капіталу, аналіз можливостей застави тощо. Для інвесторів першочерговим бажанням буде мати достовірну інформацію про перспективи вкладання капіталу, визначення терміну окупності та доходності інвестицій тощо.

Рис. 1 Формування та використання матричної моделі полікритеріальної діагностики відтворення виробничого потенціалу фермерських господарств

Другим етапом формування матричної моделі полікритеріальної діагностики відтворення виробничого потенціал} фермерських господарств є обгрунтування переліку економічних індикаторів. Першочергово можна говорити про визначення узагальнених індикаторів на основі фінансової, статистичної і частково податкової звітності фермерських господарств. Конкретні економічні індикатори відтворення виробничого потенціал} розраховують за даними обліку. З цього приводу набуває особливого значення повнота, достовірність та об'єкіивнісгь інформації про показники виробничо- фінансової діяльності фермерських господарств, адже їм дозволено вести облік за спрощеною схемою і подавати скорочену звітність. Враховуючи, що джерела інформації про стан виробничого потенціалу фермерських господарств можуть відрізнятися ступенем деталізації, наочно перелік індикаторів діагностування виробничого потенціал} фермерських господарств доцільно зобразити у вигляді таблиці-вказівника із посиланням на конкретні інформаційні джерела отримання даних. Крім того, при визначенні окремих індикаторів є потреба у врахуванні їхніх значень за кілька періодів. Наприклад для розрахунку фінансових індикаторів відтворення капіталу є потреба використовувати дані Балансу (Звіту про фінансовий стан) чи Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), що в деяких випадках вимагає поєднання інформаційного забезпечення шляхом усереднення значень звітів на початок та кінець звітного періоду. Якщо йдеться про діагностику, що спрямована на перспективні показники відтворення виробничого потенціалу, то тут доцільно використовувати норми, тобто встановлені величини витрат праці, засобів праці, сировини та інше із врахуванням специфіки діяльності, або нормативи - регламентовані розрахункові величини різного роду витрат, чисельності, які є основою визначення норм.

Таким чином, у табл. 1 наведено пропонований перелік загальних економічних індикаторів та інформаційних джерел отримання даних про їхні значення. Основою систематизації економічних індикаторів виступають змістове наповнення елементів та етапи відтворення виробничого потенціалу.

Таблиця-вказівник для матричної моделі вибору репрезентативних економічних індикаторів відтворення виробничого потенціалу фермерських господарств

Таблиця 1