Економічна безпека виробничо-господарських об'єднань з урахуванням стратегій управління санацією
Розгляд механізму управління санаційним процесом у виробничо-господарському об’єднанні, який ґрунтується на стратегічній концепції формування асортименту продукції і нових видів послуг і раціоналізації. Забезпечення економічної безпеки підприємства.
Рубрика | Экономика и экономическая теория |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 05.04.2019 |
Размер файла | 22,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Економічна безпека виробничо-господарських об'єднань з урахуванням стратегій управління санацією
Г.М. Воляник,
М.К. Бондарчук,
О.Б. Курило
Анотації
Розглянуто механізм управління санаційним процесом у виробничо-господарському об'єднанні, який ґрунтується на узгодженій стратегічній концепції формування асортименту продукції і нових видів послуг і раціоналізації. Це дозволило, на противагу існуючим підходам, для забезпечення економічної безпеки підприємства враховувати дві важливі стратегії: формування асортименту продукції і нових видів послуг та раціоналізації виробництва за умов інноваційних трансформацій і забезпечити ліквідацію кризових ситуацій у ВГО.
Ключові слова: економічна безпека, виробничо-господарське об'єднання, санація, стратегії управління санацією, інноваційні трансформації. управління економічний безпека
Воляник Г.М., Бондарчук М.К., Курило О.Б. Экономическая безопасность производственно-хозяйственных объединений с учетом стратегий управления санацией
Рассмотрен механизм управления санационным процессом в производственно-хозяйственных объединениях. Механизм основан на утвержденной стратегической концепции ассортимента продукции и новых видов услуг и рационализации.
Это позволило, в отличие от существующих подходов, для обеспечения экономической безопасности предприятия рассмотреть две важные стратегии: формирования ассортимента продукции и новых видов услуг и рационализации производства в условиях инновационных преобразований и обеспечения ликвидации кризисов в производственно-хозяйственных объединениях.
Ключевые слова: экономическая безопасность, производственно-хозяйственные объединения, санация, стратегии управления санацией, инновационные трансформации.
Volyanyk G. M., Bondarchuk M. K., Kurylo O. B. Economic security of industrial and business associations with regard to financial rehabilitation management strategies
The economic security of the company, both as a part of an industrial and business association (IBA) and as a separate entity, requires the introduction of financial rehabilitation management in the association of enterprises. Every industrial and business association conducts a detailed analysis of its activities, develops a strategic concept and coordinates measures aimed at generating a production program according to its economic security requirements. The level of rationalization and product range creation of the IBA determines their need for responses to crises, widespread adoption of new technologies in parallel with effects from labour saving and release, with a decrease in the specific use of resources and the further improvement of logistics. In order to ensure economic security and prevent crisis situations, industrial and business associations create and improve an agreed strategic concept of creating a range of products and new services and a rationalization concept.
The aim of the study is to ensure economic security of the association of enterprises by improving a financial rehabilitation process management mechanism in the IBA system based on an agreed strategic concept of creating a range of products and new services and a rationalization concept.
In order to ensure economic security, the authors have proposed taking into account the following two important strategies: a strategy of creating a range of products and new services and a production rationalization strategy under conditions of innovative transformations and also ensuring the elimination of crises in IBA.
Key words: economic security, industrial and business association, financial rehabilitation, financial rehabilitation management strategies, innovative transformations.
Постановка проблеми. Економічна безпека підприємства і у складі виробничо-господарського об'єднання (далі - ВГО), і окремо вимагає впровадження санаційного управління у об'єднанні підприємств і потребує розроблення відповідного теоретичного підґрунтя - теорії кризових явищ, їх виникнення, розвитку, діагностики, методичного забезпечення, а також здійснення практичної роботи.
Процеси подальшого удосконалення виробничо-господарського об'єднання здійснюються через зміни у виробничих, збутових та експортних планах об'єднання підприємств, використання ресурсів і змін у технічній і технологічній базі виробництва. ВГО повинні так сформувати свій виробничий напрям і асортимент продукції, щоб їх структура повністю відповідала стратегічним планам розвитку. Для цього у кожному виробничо-господарському об'єднанні здійснюється детальний аналіз діяльності, розробляється стратегічна концепція і координуються заходи, які спрямовані на формування виробничої програми відповідно до вимог з його економічної безпеки. Рівень раціоналізації і формування асортименту продукції ВГО визначає їх необхідне реагування на кризові ситуації, широке впровадження нових технологій паралельно з ефектом від економії і вивільнення робочої сили, зі зниженням питомого використання ресурсів і подальшим удосконаленням матеріально-технічної бази. З метою забезпечення економічної безпеки і для недопущення виникнення кризових ситуацій у виробничо-господарському об'єднанні створюється та вдосконалюється узгоджена стратегічна концепція формування асортименту продукції і нових послуг та раціоналізації.
Стан дослідження. Оцінюючи підходи вітчизняних і закордонних науковців [1; 2; 3; 4; 5; 6; 7 тощо], а також практичний інструментарій, необхідно наголосити, що під час прийняття управлінського рішення щодо інноваційних трансформацій санаційного характеру у ВГО потрібно чітко дотримуватися стратегічного плану його розвитку.
Наголошено, що управління санацією ВГО стосовно розширення виробництва і підвищення її ефективності безпосередньо ґрунтується на економічних стратегіях розвитку країни, проблемах росту і структурних проблемах, які необхідно вирішувати в об'єднанні. На засадах викладеного запропоновано у системі економічної безпеки загалом та при управлінні санаційним процесом у ВГО зокрема враховувати дві важливі стратегії: формування асортименту продукції і нових видів послуг та раціоналізації виробництва за умов інноваційних трансформацій.
Метою статті є забезпечення економічної безпеки об'єднання підприємств через удосконалення механізму управління санаційним процесом у системі ВГО, який ґрунтується на узгодженій стратегічній концепції формування асортименту продукції і нових видів послуг і раціоналізації.
Виклад основних положень. Стратегія формування асортименту продукції і нових видів послуг - це напрям планування і реалізації перспектив у ВГО, що спрямована на задоволення попиту та на виробництво ефективних асортиментів продукції через здійснення науково- дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) та виготовлення виробів до їх збуту на внутрішньому та зовнішньому ринках, а також нових видів послуг у фінансово-кредитних учасників ВГО за рахунок джерел фінансування і надання послуг як усередині об'єднання, так і за її межами. Ця стратегія охоплює і оновлення номенклатури продукції відповідно до попиту та використання переваг єдиного виробничого циклу ВГО, що забезпечує випуск високоякісних виробів, які конкурентоспроможні на внутрішньому ринку і експорт яких є ефективним, і оновлення спектру прибуткових фінансово- господарських послуг.
Ураховуючи провідну роль виробництва над обігом, розподілом та споживанням, у кожній ВГО під час розробки його стратегії за складом продукції, що виробляється, орієнтуються не тільки на поточний попит, але й одночасно впливають на ефективне формування попиту, враховуючи тенденції науково-технічного прогресу і у ВГО, і у споживачів.
Стратегія раціоналізації виробництва спрямована на постійне покращення якості продукції, робіт і послуг. Водночас вона забезпечує економію робочого часу, енергії та матеріалів, тобто однією важливою метою є покращення умов праці і побуту.
Обидві зазначені стратегії - передбачають здійснення узгодженої стратегії в сфері використання ресурсів, оскільки оновлення асортименту продукції і послуг реалізується одночасно з ліпшим використанням енергоносіїв і покращенням засобів праці, що призведе до повного задоволення попиту, розширення експорту за загального зниження витрат.
Під час розроблення процесу оновлення асортименту продукції розрізняють: початок виробництва окремих нових і удосконалених виробів; перехід від випуску окремих виробів до системи виробів; упровадження нових асортиментів унаслідок зміни поколінь виробів.
Як правило, оновлення окремих виробів на підприємстві або у ВГО реалізується в межах групи виробів, а нові системи виробів або зміна поколінь призводять до змін у поділі праці, спеціалізації і кооперації ВГО та підприємств.
Формування асортименту продукції у ВГО здійснюється шляхом: пришвидшення впровадження НДДКР, оновлення нової продукції, виробництва і збуту виробів; забезпечення єдності розроблення продукції та технологій, включаючи засоби раціоналізації, які необхідні ВГО; багатоцільове використання технологічних і організаційних рішень, що стосується засобів виробництва, споживання і спеціального технологічного обладнання, включаючи засоби автоматизації; виробництва нових виробів вже в першій партії в кількості, що відповідає попиту, і які конкурентоздатні на внутрішньому ринку; економічних розмірів виробництва деталей, вузлів та виробів шляхом уніфікації, спеціалізації і концентрації, тобто шляхом використання конструктивної і технологічної схожості належного для виробництва асортименту продукції; економічного виробництва малих обсягів виробництва, що відповідають попиту; встановлення співвідношень між початком і закінченням виробництва виробів та їх груп.
Узгоджене вирішення питань формування асортименту продукції та проведення раціоналізації дозволяє повніше використати матеріали і енергію, наприклад, через використання замкнутих циклів виробництва і вторинної сировини. Досвід функціонування ВГО в інших країнах (Німеччина, Англія, Франція тощо) засвідчує, що оновлення асортименту безпосередньо визначає ефективність використання ресурсів і загальну ефективність і динаміку виробництва. Відтак підготовка рішень стосовно оновлення асортименту продукції є невід'ємною частиною рішень щодо зниження та зміни структури загальних витрат.
Стратегія формування асортименту продукції ВГО виникає не тільки в результаті об'єднання положень довгострокових концепцій розвитку за групами виробів [1]. Принципові тенденції в сфері вимог споживачів, нових науково-технічних рішень на внутрішньому ринку вивчаються з погляду різних альтернативних дій. Якщо це не виконувати, то за розроблення стратегії залишаються невиявленими важливі технологічні зміни і нові комплексні рішення.
Розроблення стратегії виробничо-господарського об'єднання виконується за активної участі основних партнерів із кооперації в галузі науки, виробництва, внутрішньої і зовнішньої торгівлі.
Стратегічно зорієнтовані асортимент продукції і нові послуги та заходи щодо раціоналізації є основою розробки щорічних планів. Однак при цьому можливе виникнення двох варіантів проблемних ситуацій:
1) попит з боку внутрішнього і зовнішнього ринків перевищує виробничий потенціал ВГО і планові показники з експорту. В таких умовах, за управління санаційним процесом, до асортименту продукції включаються конкурентоспроможні товари і розробляється оптимальна виробнича програма. Під час розроблення плану ВГО враховуються галузеві пріоритети при задоволенні попиту на внутрішньому ринку і забезпеченні поставок на експорт, вимоги до ефективності, ліміти, виявлений внутрішній попит, можливості для експорту, а також фонд часу і кооперовані поставки. Проект плану виконується з використанням методів оптимізації. За основу плану беруться підготовлені рішення щодо формування асортименту продукції, які пов'язані з українською та міжнародною спеціалізацією;
2) частина асортименту виробленої продукції та деякі види фінансових послуг не відповідають попиту внутрішнього та зовнішнього ринків. У таких умовах під час управління кризовими ситуаціями виконуються зміни в структурі виробничої і фінансової програм.
Якщо проблемна ситуація своєчасно виявлена в процесі аналітичної роботи, то ВГО реагує на неї впровадженням у виробництво нових, відповідних попиту виробів та послуг, перевіряє способи їх реалізації, які дозволяють витримати конкуренцію на зовнішніх ринках щодо цін, якості і новизни. Однак, якщо впродовж невеликого проміжку часу виникає ситуація, коли вироби і послуги вже не відповідають попиту або не достатні експортні можливості виробничої програми, відтак неможливо виконати планові завдання, то виконуються оперативні структурні зміни.
У виробничо-господарських об'єднаннях, для яких характерною є перша ситуація, планування виробничої програми зосереджується на досягненні високого ефекту з раціоналізації та автоматизації виробництва з метою зниження витрат матеріалів, енергії і втрат робочого часу, економії робочих місць і значного зниження собівартості.
Виробничо-господарські об'єднання, на діяльність яких впливає друга ситуація, під час розроблення програми виробництва відповідно до попиту внутрішнього ринку і конкурентоздатних експортних виробів також вживають заходів щодо зниження витрат.
Залежно від відмінностей в науково-технічному рівні виробів, їх ресурсоємкості і ефективності виробництва, часу виготовлення і позицій на ринку під час аналітичної роботи з'ясовуються, коли перша ситуація може змінити другу. Такий прогноз необхідний для того, щоб своєчасно зважити альтернативні варіанти формування асортиментної продукції, що відповідають різним народногосподарським вимогам. За виникнення другої ситуації вже є варіанти можливих рішень. У цій ситуації миттєве реагування на неї обмежується не багатьма варіантами і можливостями. Водночас тут можуть виникати збитки від низької ефективності. Щоб зупинити це, потрібно знати перспективні плани виробництва, збуту та експорту ВГО. Тому формування асортименту продукції ВГО має першочергове значення для розроблення та здійснення економічної стратегії і удосконалення виробничої структури народного господарства.
За зміни проблемних ситуацій, переходу від першої до другої або від другої до першої в рамках окремої групи виробів у виробничій програмі підприємства чи ВГО виникає взаємодія формування асортименту і раціоналізації.
Відтак, якщо головну роль виконують високі споживчі якості виробів за того чи іншого споживання ресурсів, то завдання полягає в розробленні і застосуванні нової технології з метою стабільного і ефективного відтворення і покращення цих якостей. А якщо рівень якості відповідає вимогам споживачів на найближчу перспективу, то необхідні нові і удосконалені технології для зниження витрат у поєднанні з реалізацією рішень щодо комплексної автоматизації і створення замкнутих циклів використання матеріалів.
Ураховуючи досвід діяльності ВГО і в нашій країні, і за кордоном, а також викладене, можна зробити такі висновки:
- якщо формування асортименту продукції достатньо тісно пов'язано з розвитком і удосконаленням технологічної бази, якщо між ними виникає розрив, то виробництво нових виробів є дуже дорогим і потрібний обсяг виробництва не буде забезпечений:
- взаємний вплив формування асортименту продукції, переліку нових послуг та раціоналізації знижує науково-технічний та економічний ризик нового виробництва і попереджає про ризик старіння виробів;
- якщо пришвидшення темпів науково-технічного прогресу здійснюється як єдність формування асортименту продукції, переліку нових послуг і раціоналізації, то можна попередити псевдоінновації, насамперед досягнення незначного науково-технічного прогресу за рахунок великих народногосподарських витрат;
- розроблення сучасної техніки потрібно здійснювати в поєднанні з розробленням більш точних контрольно-вимірювальних приладів, використовуючи досягнення єдиного відтворювального процесу ВГО;
- інтегрований зв'язок формування асортименту продукції і нових видів послуг із раціоналізацією відповідає інтенсивному розширеному відтворенню у ВГО. Попри це, ефект від вивільнення робочої сили є джерелом економічного росту.
Для забезпечення тісного зв'язку формування асортименту продукції з раціоналізацією виробництва здійснюється аналіз зв'язків між оновленням асортименту та змінами технологічної бази ВГО. Зміни вимог споживачів, тісно пов'язані з пришвидшенням темпів науково- технічного прогресу та розподілом праці, спонукають ВГО до оновлення виробничої програми. Одночасно ці процеси впливають на зміни в процесі відтворення, що виявляється в застосуванні матеріало- і енергозберігаючих технологій, технологічних процесів, удосконаленні організації виробництва.
На підставі аналізу взаємозв'язків виробничої програми і відтворювального процесу можна зробити такий висновок: виробничу програму і процес відтворення ВГО необхідно формувати під час забезпечення їх взаємної відповідності. Ступінь відповідності - це співвідношення між структурою витрат на виконання виробничої програми і структурою фонду часу та матеріалів, що включаються до балансів, не тільки за величиною, але й також до елементів та їх співвідношень. Останні відображають відповідні пропорції в якісному і кількісному відношенні.
З огляду на досвід діяльності ВГО, для досягнення вказаної відповідності використовувався метод балансування, а завдання полягало у тому, щоб для різних планових періодів збалансувати структуру технологічних витрат і потреби в матеріалах так, щоб не вийти за межі заданого допуску. Встановлений допуск ґрунтується на дослідних даних. Він зменшується відповідно до скорочення періоду, для якого складається баланс. Багаторічний досвід приладобудування, тяжкого машинобудування дозволив вивести нормативний допуск у розмірі 10% від оптимального використання виробничої потужності [2].
Було встановлено, що за значних відмінностях між структурами витрат і фонду часу необхідні заходи, спрямовані на довгострокову перспективу, але й такі, які дають ефект у плановому році. Такий метод можна використати і в роботі ВГО, особливо при розробці технологічної концепції [3]. Для обліку змінених умов відтворення завдань щодо підвищення народногосподарської ефективності неможливо здійснити формування виробничої програми і процесу відтворення за взаємної відповідності з точністю простих зорієнтованих на статичність чи адитивних методів моделювання [4].
Численні дослідження проблеми зв'язку потреб, науки, техніки, капіталовкладень, виробництва, збуту і взаємозв'язку виробів, технологій і основних фондів призвели до нових результатів і рішень з погляду національного господарства та економіки ВГО. Такі ідеї, рішення і моделі активно використовуються у розробленні довготермінової програми (стратегії).
Висновки
Враховуючи недопущення виникнення кризових ситуацій у системі виробничо-господарських об'єднань, без належного управління ним керівникам і менеджерам ВГО за створення узгодженої стратегічної концепції формування асортименту продукції і нових видів послуг і раціоналізації, запропоновано враховувати стратегію формування асортименту продукції і нових видів послуг і стратегію раціоналізації виробництва за умов інноваційних трансформацій. Для забезпечення економічної безпеки у ВГО та недопущення виникнення проблемних ситуацій в об'єднаннях підприємств, необхідно управляти процесами росту виробництва продукції, збільшенням обсягу виконаних робіт і наданих послуг, які супроводжуються різними темпами і структурними змінами, внаслідок чого у кожному ВГО створюється та вдосконалюється узгоджена стратегічна концепція формування асортименту продукції і нових послуг і раціоналізації.
Література
1. Gerisch R., Hofmann W., Aufgaben und Probleme der Entwicklung in den Kombinaten zur Erhonung der volkswirtschaftlichen Efektivitat. In Wirt- schaftswissenschaft, Berlin 27 (1979) 2, S.139.
2. Gustmann K.-H., Stolzenberg G., Wolff H.-P. Intensivierungs-faktoren Produktionorganisation, Verlag Die Wirtschaft, Berlin 1978, S.75.
3. Gabler U. Erarbeitung eines Algoritmus zur Balanzierung des Produkti- onsprogrammes ausgehed von der Intensivierungskonzeption bis zum Jahresplan, Forschungsbericht, Friedrich-Schiller-Universitat, Jena, 1979, S.31ff.
4. Koziolek H Wirtschaftswachtum und Entwicklung der materiell- technischen Basis, Wirtschaftswissenschaft, Heft 3/1982
5. Gureev, A.G. (2001). Bounds of Ruin Probabilities. Scandinavian Actuarial Journal, 2: - Р. 181-190.
6. Колісник М.К. Антикризове управління виробничо-господарськими структурами у машинобудуванні: монографія / М.К. Колісник. - Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2009. - 208 с.
7. Бондарчук М.К. Управління санацією виробничо-господарських об'єднань: автореф. дис на здоб. наук. ступ. д-ра екон. наук: 08.00.04 / М.К. Бондарчук // Національний університет "Львівська політехніка". - Львів, 2013.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз механізму забезпечення економічної безпеки компанії. Розгляд стану функціонування підприємства, який характеризується захищеністю від зовнішніх та внутрішніх загроз, наявністю конкурентних переваг, які відповідають поставленим стратегічним цілям.
статья [104,7 K], добавлен 22.02.2018Сутність економічної безпеки підприємства, її структура та компоненти, фактори, що впливають на формування. Оцінка діяльності по підтримці економічної безпеки на підприємстві, що вивчається, розробка шляхів оптимізації управління даною категорією.
курсовая работа [76,7 K], добавлен 14.09.2016Поняття економічної безпеки машинобудівного підприємства, основні напрямки її забезпечення. Найважливіші види господарських і фінансових ризиків, їх чинники і методи компенсації. Процес забезпечення політико-правової складової економічної безпеки.
реферат [30,8 K], добавлен 20.06.2009Теоретичні засади дослідження економічної безпеки підприємства. Передумови формування та рівня економічної безпеки ТОВ "Медичний Комплекс", підходи до визначення її рівня. Розробка програми забезпечення цільового рівня економічної безпеки підприємства.
курсовая работа [95,0 K], добавлен 13.03.2013Ідентифікація загроз економічної безпеки підприємства в процесі взаємодії з різними суб’єктами господарювання. Методи формування аналітичного інструментарію забезпечення економічної безпеки. Заходи по удосконаленню фінансово-економічної безпеки.
статья [344,4 K], добавлен 13.11.2017Розробка довгострокового плану забезпечення реалізації цілей і завдань підприємства, забезпечення фінансової та економічної безпеки, планування розподілу ресурсів організації в умовах нестабільного зовнішнього середовища. Безпека інвестиційної діяльності.
статья [43,9 K], добавлен 31.08.2017Основні загрози для підприємства, індикатори виявлення кризового стану. Діагностика і оцінка економічної, фінансової та інформаційної безпеки ТОВ "Жовтень": нормативно-правове забезпечення процесу управління системою безпеки; механізм захисту картингу.
контрольная работа [75,1 K], добавлен 23.11.2014Визначення об’єктів та суб’єктів економічної безпеки підприємства. Дослідження та характеристика ролі маркетингу в процесі забезпечення економічної безпеки підприємства. Ознайомлення зі структурними елементами і схемою організації економічної безпеки.
реферат [254,3 K], добавлен 10.04.2019Стратегія забезпечення економічної безпеки підприємництва на різних рівнях ієрархії управління економікою. Оцінка інтегрального показника і часткових функціональних складників безпеки. Проблеми розвитку аграрно-промислового комплексу і шляхи їх вирішення.
контрольная работа [67,5 K], добавлен 05.12.2013Методичні підходи до оцінки фінансово-економічної безпеки підприємства. Показники рентабельності, які використовують для оцінювання відносної ефективності діяльності підприємства. План збуту продукції. Розрахунок планових чисельності й заробітної плати.
курсовая работа [183,8 K], добавлен 24.05.2014Сутність та місце захисту інтелектуальної власності в системі економічної безпеки підприємства. Інформаційно-аналітичне забезпечення управління інтелектуальною власністю. Розробка практичних рекомендацій забезпечення економічної безпеки в сучасних умовах.
дипломная работа [496,9 K], добавлен 28.11.2014Виробничо-організаційна та економічна модель підприємства; структуризація системи управління, форми функціонування внутрішнього економічного механізму; світовий досвід організації. Сутність внутрішньогосподарського ринку; ціни та методи їх формування.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 02.08.2011Забезпечення виробничо–господарської діяльності підприємства, яке спеціалізується на виробництві двох видів виробів. Визначення суми витрат на виготовлення продукції (кошторис) та собівартість одиниці продукції (калькуляція). Валовий та чистий прибуток.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 14.09.2012Механізм обліково-аналітичного забезпечення економічної безпеки підприємства. Потреби користувачів обліково-аналітичної інформації. Вдосконалення системи обліку з урахуванням впливу змін зовнішнього середовища на економічну безпеку соціальної системи.
статья [30,7 K], добавлен 24.04.2018Сутність і функціональні складові економічної безпеки, її зовнішні та внутрішні фактори. Розробка заходів з економічної безпеки підприємства, методи її аналізу й оцінки. Складання кошторису витрат на виготовлення продукції, розрахунок її ціни та прибутку.
курсовая работа [86,8 K], добавлен 29.12.2013Визначення поняття "національна безпека" та його суть. Об’єкти, загрози, збитки, критерії і показники, стратегії і заходи забезпечення безпеки. Корпоративні конфлікти та управління ними. Предмет державної діяльності в галузі економічної безпеки.
контрольная работа [30,7 K], добавлен 01.10.2010Місце системи економічної безпеки підприємства в середовищі його функціонування як складової загального механізму. Аналіз наукових підходів до розуміння природи походження поняття "економічна безпека підприємства", його особливостей та інтерпретацій.
статья [313,4 K], добавлен 18.08.2017Формування концепції економічної безпеки як невід’ємної складової стратегічної концепції діяльності підприємства. Особливість ефективного функціонування обліково-аналітичної системи фірми, що допомагає визначати ризики та загрози в роботі компанії.
статья [65,9 K], добавлен 18.12.2017Виробничо–організаційна та економічна структуризація підприємства. Характеристика структурних підрозділів підприємства, як центрів витрат і доходів. Формування та контроль витрат структурних підрозділів підприємства. Формування витрат та збут продукції.
курсовая работа [98,1 K], добавлен 04.04.2007Поняття економічної безпеки підприємства. Економічна характеристика TOB "Острійківське" Білоцерківського р- ну Київської обл. Фінансовий стан агропромислового підприємства в контексті економічної безпеки. Загрози підприємства та шляхи їх запобігання.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 08.02.2013