Теорія і практика середньострокового прогнозування рівня економічної безпеки сільських територій України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

В.Д. Залізко

На основі інтегрального індексу економічної безпеки сільських територій та з використанням моделі загальної економічної рівноваги «Альфа», елементів факторного аналізу та теорії апроксимації запропоновано алгоритм прогнозування рівня економічної безпеки сільських територій у середньостроковій перспективі. Отриманий песимістичний та базовий прогноз рівня економічної безпеки сільських територій України дає підстави стверджувати, що з 2015 р. очікується загострення низки загроз розвитку сільських територій України.

Ключові слова: економічна безпека сільських територій, прогноз, факторний аналіз, інтегральний індекс, граничні показники.

індекс економічна безпека сільський прогнозування

На основе интегрального индекса экономической безопасности сельских территорий и с использованием модели общего экономического равновесия «Альфа», элементов факторного анализа и теории аппроксимации предложен алгоритм прогнозирования уровня экономической безопасности сельских территорий в среднесрочной перспективе. Полученный пессимистический и базовый прогноз уровня экономической безопасности сельских территорий Украины дает основания утверждать, что с 2015 года ожидается обострение ряда угроз развитию сельских территорий Украины.

Ключевые слова: экономическая безопасность сельских территорий, прогноз, факторный анализ, интегральный индекс, предельные показатели.

The paper presents the forecasting of the economic security level of rural territories of Ukraine in an integrated manner, based on the use of the integral index of economic security that includes 7 sub-indexes. Prediction of the integral indicator that summarizes more than forty indicators affecting the socio-economic development of rural areas of Ukraine, an opportunity to engage effective adjustment mechanism for implementing a strategy whose elements are ministries and departments of parliament, regional, district, village councils, etc are studied. Three classic stages of prediction: retrospective, diagnosis and prospecting allow for the potential evaluation criteria in the social, economic and environmental plane.

Basic and pessimistic scenario of rural development has the following subindexes: 1) the health of the rural population and quality of relevant services in the field of public health; 2) demographic index; 3) the level of housing improvement; 4) quality of education; 5) material well-being; 6) the state of rural households; 7) the overall environmental level. Components analysis of these indicators provides a visualization example of economic security in rural areas for the period until 2020. A systematic analysis of the data confirms the high level of inertia of the socio-economic development and economic security in rural areas and in the medium projection assumes that since 2015 the dynamic range of the index of economic security lies in strip of the lower threshold, characterized by a number of destructive processes (sometimes irreversible) for the socio-economic system rural territories.

Key words: economic safety of rural territories, forecast, factor of analysis, integral index, limit values.

Постановка проблеми. Серед основних принципів реалізації сучасної державної регіональної політики виокремимо важливість «створення на законодавчому рівні системи стратегічного, середньострокового та короткострокового прогнозування і планування економічного та соціального розвитку», що передбачає: «...прогнозування та планування регіонального розвитку на всіх територіальних рівнях, узгоджене законодавче забезпечення процесів планування, а також упровадження властивого кожному суб'єкту регіональної політики інструментарію впливу на регіональний розвиток» [1]. Існуючі теоретико-методологічні підходи до прогнозування рівня економічної безпеки України не враховують наявні суттєві диспропорції (які щороку збільшуються) у розвитку сільських територій та міських поселень і не дають змоги визначити стратегічні потреби сільського та міського населення в соціально-економічних та екологічних ресурсах, навіть у найближчій перспективі, що вказує на актуальність досліджень у цій сфері.

Стан дослідження. Серед вітчизняних дослідників різних аспектів прогнозування рівня економічної безпеки України відзначимо публікації таких науковців, як Є. Дронь, Я. Жаліло, В. Мартиненко, В. Олефір, О. Пенькова, А. Сухоруков, Т. Тищук, Ю. Харазішвілі, В. Шлемко та ін. Водночас питання теорії, методології та практики середньострокового прогнозування рівня економічної безпеки сільських територій України у науковій літературі не висвітлено.

Мета статті полягає в розробці алгоритму прогнозування рівня економічної безпеки сільських територій у середньостроковій перспективі, базовим елементом якого є інтегральний індекс економічної безпеки сільських територій.

Виклад основних положень. Визначені властивості, функції та сутність поняття «економічна безпека сільських територій» [2] дозволяють відразу розпочати процедуру формування алгоритмізованого прогностичного блоку, у якому під поняттям «прогноз» розумітимемо «вірогідне судження про способи інтенсифікації регіональної економіки, ефективність альтернативних сценаріїв розвитку тощо» [3, с. 42]. Надалі використовуватимемо для прогнозування тенденції рівня розвитку економічної безпеки сільських територій України виключно комплексний прогноз, що базуватиметься на інтегральному індексі економічної безпеки. Прогноз подібного інтегрального індикатора, який узагальнює більше сорока показників, від яких залежить соціально-економічний розвиток сільських територій України, дасть змогу ефективно задіяти корегуючий блок механізму реалізації відповідної стратегії, елементами якого є профільні міністерства і відомства ВРУ, обласні, районні, сільські ради тощо.

Цілком погоджуючись із думкою А. Сухорукова та Ю. Харазішвілі, що вдало виконаний прогноз «є інформаційним середовищем для розроблення стратегії, програм і поточних планів соціально - економічного розвитку регіону», побудуємо його, використовуючи класичну схему прогнозування (рис. 1).

Одночасно з виділенням трьох класичних стадій прогнозування - ретроспекція, діагностика та проспекція (детальніше в [3-6]) - враховуватимемо потенційні критерії оцінювання, які розглядатимуться у соціальній та економічній площинах, що об'єднуються екологічним простором.

Запропонований підхід передбачає автоматичне врахування екологічних наслідків від будь-якого виду антропогенної діяльності в межах сільських територій, що сприятиме виконанню основних принципів сталого розвитку.

Тому в соціальній площині головним критерієм має стати благополуччя сільського населення, а в економічній площині - створення економічно активного середнього класу, який включатиме левову частку сільського населення та покращення базових економічних показників.

Отже, відповідно до наведеної схеми прогнозування на першій стадії - ретроспекції - використовуватимемо отримані дані усіх показників інтегрального індексу економічної безпеки сільських територій для детального ретроспективного аналізу.

Використана оптимальна структура індикаторів економічної безпеки сільських територій (з точки зору методології Structured Analysis and Design Technique, яка була розроблена Д. Россом, для структурного аналізу та знаходження інтегруючих показників), забезпечуватиме достатню верифікативність моделі прогнозування (таблиця 1).

Під час діагностики використаємо один із універсальних методів наближення статистичних даних - апроксимації формозберігаючи- ми спланами.

В ролі апроксиманту (детальніше в [7]) використаємо квадратичний коопуклий сплайн L, для якого доведено нерівність:

де f - деяка неперервна функція (зокрема, отримана експериментальним шляхом та задано таблично), яку потрібно апроксимувати, С - стала, яка залежить від вибору точок розбиття, со₃ (f; р_п ) - модуль неперервності (гладкості) третього порядку, який визначається за допомогою таких формул:

У дослідженні кількість кроків розбиття h збігатиметься з кількістю досліджуваних років, а відповідні біноміальні коефіцієнти та сума ряду обчислюватимуться з використанням математичного програмного засобу Wolfram Mathematica 10 (ознайомитись із детальною інформацію про властивості скінченних різниць, модулів неперервності та теорією сплайн-апроксимації можна в [8]).

Отож, на нашу думку, типовою помилкою багатьох наукових досліджень є прогнозування (трендування) остаточних значень інтегральних показників, оскільки отримані значення мають значну похибку обчислень.

Натомість, пропонується за замовчуванням наближувати значення першопочаткових складових і ще раз виконати факторний аналіз для новоствореної бази даних з використанням методу «головних компонент», послідовно виконуючи такий алгоритм:

1. Використовуємо метод порівняння прогнозованих статистичних значень (табл. 1) з відповідним еталонним значенням:

де - статистичні значення індикаторів (табл. 2), х_тіп та x_max - відповідно найменше та найбільше їх значення.

2. Знаходимо вектор-матрицю дисперсій та матрицю абсолютних величин факторних навантажень A⁽¹⁾ (з використанням повороту осі та квартимаксної нормалізації, що встановлює більш прості кореляційні зв'язки між відповідними змінними та факторами), окремо для кожного з семи блоків даних таблиці 1.

Визначатимемо матриці d ⁽¹⁾ та A⁽¹⁾ за допомогою таких формул:

де - значення дисперсій, - абсолютні значення елементів матриці після повороту осі та квартимаксної нормалізації.

3. Для знаходження ваги кожного фактору відповідного блоку (і = 1, 2, ... 7) таблиці 1 обчислимо добуток матриць:

Це дає змогу знайти матрицю ваг для показників кожного фактору:

що, своєю чергою, дозволяє визначити скалярні значення індексів безпеки здоров'я І_БЗ, демографічної безпеки ід_Б, безпеки благоустрою І_ББ, безпеки освіти І_БО, безпеки загального матеріально-економічного добробуту і_Мд, безпеки сільських домогосподарств і_БСд та екологічної безпеки І_ЕБ у мультиплікативній формі:

4. Виконуємо технічні обчислення даних з використанням таких програмних засобів, як Statistika 10, Excel 2010 та елементів інтерполяційного наближення для апроксимування деяких статистичних даних.

Ураховуючи дослідження нобелівського лауреата Р. Лукаса (детальніше в [9] або [10]), який досліджував механізми прогнозування раціональної очікуваності, що впливають на майбутні зміни регіональних соціально-економічних показників, то із класичної тріади прогнозів (песимістичного, базового та оптимістичного) досліджуватимемо лише перші два, оскільки в сучасних складних фінансово-економічних і військово-політичних умовах ймовірність виникнення оптимістичного сценарію наближена до нуля.

Відтак базовий та песимістичний сценарій розвитку сільських територій характеризуватиметься сімома групами показників: 1) станом здоров'я сільського населення та якістю відповідних послуг у сфері охорони здоров'я; 2) демографічним індексом; 3) рівнем житлового благоустрою; 4) якістю освітніх послуг; 5) матеріальним добробутом; 6) станом сільських домогосподарств; 7) загальним екологічним рівнем, покомпонентний аналіз яких дозволяє отримати візуаліза- цію прогнозів рівня економічної безпеки сільських територій на період до 2020 року (рис. 2-3).

Джерело: Отримано автором на основі офіційних даних Держстату.

Висновки. Системний аналіз прогнозованих даних, на яких побудовані динамічні ряди рівня економічної безпеки сільських територій України, підтверджує інерційність соціально-економічного розвитку сільських територій. Середньостроковий песимістичний та базовий прогноз рівня економічної безпеки сільських територій України дає підстави стверджувати, що за нинішніх соціально-економічних умов, безсистемної державної підтримки та інших негативних факторів (зокрема проведення АТО, інфляції, девальвації тощо), суттєвого покращення рівня економічної безпеки сільських територій у період до 2020 р. не відбудеться, з 2015 р. динамічний ряд індексу економічної безпеки знаходитиметься у смузі нижнього порогового значення, що характеризується низкою деструктивних (інколи незворотних) процесів у соціально-економічній системі сільських територій.

Одним із перспективних варіантів зміцнення економічної безпеки національної економіки є визначення рівня розвитку економічної безпеки сільських територій та міських поселень на регіональному рівні, що підвищить адресність відповідної державної підтримки.

1. Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року: постанова КМУ від 6 серпня 2014 р. № 385 // Кабінет Міністрів України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/385-2014-n

2. Залізко В.Д. Економічна безпека сільських територій: сутність поняття, структура, функції / В. Д. Залізко // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - 2013. - № 1. - С. 49-56.

3. Сухоруков А.І. Моделювання та прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів України: монографія / А.І. Сухоруков, Ю.М. Харазішвілі. - К.: НІСД, 2012. - 368 с.

4. Тищук Т.А. Прогнозування зовнішньої стійкості економіки України: аналітична доповідь / Т.А. Тищук, Д. С. Покришка, Д.О. Махортих, О. В. Іванов; за ред. Я. А. Жаліла. - К.: НІСД, 2013. - 30 с.

5. Харазішвілі Ю. М. Прогнозування індикаторів, порогових значень та рівня економічної безпеки України у середньостроковій перспективі: аналіт. доп. / Ю.М. Харазішвілі, Є.В. Дронь. - К.: НІСД, 2014. - 117 с.

6. Мартиненко В.В. Прогнозування тенденцій розвитку економічної безпеки України з урахуванням впливу глобалізаційних факторів / В. В. Мартиненко // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. - 2013. - № 1. - С. 138-149.

7. Залізко В.Д. Коопукле наближення функцій, які мають більше однієї точки перегину / Г. А. Дзюбенко, В. Д. Залізко // Укр. матем. журн. - 2004. - № 3. - С. 352-365.

8. Шевчук І.О. Теорія наближень: навч. посібник / І.О. Шевчук, А.П. Примак // Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - 2011. - 74 с.

9. Економічний олімп: лауреати Нобелівської премії з економіки 1969-2009 рр.: бібліогр. покажчик // ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»; уклад.: Т.О. Коноваленко, Р.О. Вайтешонок, І. Ю. Бойко; наук. ред. Т. В. Куриленко. - К.: КНЕУ, 2010. - 148 с.

10. Белецкая И. Ю. Методика сценарного прогнозирования при принятии решений о стратегии развития региона / И. Ю. Белецкая // Научные ведомости Белгородского государственного университета. Серия: История. Политология. Экономика. Информатика. - 2010. - № 19 (90). - Вип. 16/1. - С. 5-15.

Размещено на Allbest.ru