Організаційно-економічний механізм створення індустріальних парків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОРГАНІЗАЦІИНО-ЕКОНОМІЧНИИ МЕХАНІЗМ СТВОРЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПАРКІВ

О.І. Лиса, Т.В. Лукашенко

Розкрито сутність, вимоги та етапи створення індустріальних парків в Україні. Розглянуто питання економічного обґрунтування ідеї індустріального парку на основі стратегічних досліджень його розвитку на відповідній території.

Досліджено можливості забезпечення фахового управління індустріальними парками та обґрунтовано пропозиції щодо зміни діючого механізму вибору керуючої компанії для державних та комунальних парків. Висвітлено проблеми фінансування інфраструктури індустріальних парків та основні шляхи їх розв'язання.

Обґрунтовано пропозиції щодо залучення учасників на територію парку та механізмів їх стимулювання. Розглянуто світовий досвід та основні моделі управління індустріальними парками. Оцінено перспективу розвитку індустріальних парків в Україні та основні напрями вирішення ключових проблем розвитку та управління індустріальними парками.

Ключові слова: інвестиції, індустріальний парк, керуюча компанія, організаційно-економічний механізм, просування, сприяння інвесторам.

Лиса О.И., Лукашенко Т.В. Организационно-экономический механизм создания индустриальных парков

Раскрыты сущность, требования и этапы создания индустриальных парков в Украине. Рассмотрены вопросы экономического обоснования идеи индустриального парка на основе стратегических исследований его развития на соответствующей территории. Исследованы возможности обеспечения профессионального управления индустриальными парками и сформулированы предложения по изменению действующего механизма выбора управляющей компании для государственных и коммунальных парков. Освещены проблемы финансирования инфраструктуры индустриальных парков и основные пути их решения. Обосновываются предложения по привлечению участников на территорию парка и механизмам их стимулирования. Рассматривается мировой опыт и основные модели управления индустриальными парками. Оценена перспектива развития индустриальных парков в Украине и основные направления решения ключевых проблем развития и управления индустриальными парками.

Ключевые слова: инвестиции, индустриальный парк, управляющая компания, организационно-экономический механизм, продвижение, содействие инвесторам.

Lysa O.1, Lukashenko T.V. Organizing and economic mechanism of creation of industrial parks

The article deals with the essence, requirements and stages of setting up industrial parks in Ukraine. The feasibility study for industrial park is based on strategic researches of its development on the territory. It is researched possibilities to ensure the professional management of industrial parks and justified proposals to change the current mechanism of the choice of a management company for the state and municipal parks. It is highlighted the problems of financing the infrastructure of industrial parks and ways to achieve. Proposals to attract participants to the park and mechanisms of their stimulation are grounded. An international experience and key management models for industrial parks are being considered. We estimate the prospect to develop industrial parks in Ukraine and guideline key problems of their progress and management.

Key words: investment, industrial park, Management Company, organizational and economic mechanism, promote, facilitate investors.

Постановка проблеми

Економічний розвиток України неможливий без нарощення потенціалу виробничої сфери загалом та промисловості зокрема. Сучасний стан промислового виробництва характеризується несприятливими тенденціями розвитку, низьким технічним рівнем, неконкурентоспроможністю низки видів продукції. Щоб вивести промислове виробництво країни на європейський та світовий ринки, потрібне докорінне оновлення його технічної бази, що вимагає суттєвого нарощення капіталовкладень у модернізацію діючих виробництв і створення нових підприємств.

Інвестиції, як правило, спрямовуються на ті території та у ті галузі, де для них гарантується найвища віддача серед альтернативних доступних варіантів. Крім віддачі на вкладений капітал, важливою умовою зацікавленості інвестора є і сприятливість умов для інвестиційної діяльності. Як засвідчує світовий досвід, сприятливі умови для інвестування промислового виробництва створюються в межах індустріальних парків, які забезпечують комплексне облаштування території розташування майбутнього підприємства виробничою інфраструктурою.

Для того, щоб індустріальний парк став зоною активної промислової діяльності, необхідно, щоб організаційно-економічний механізм його створення був ефективним. Основні вимоги до побудови такого механізму визначені чинною нормативно-правовою базою, зокрема Законом України «Про індустріальні парки». Проте, як довела практика діючих і запроектованих індустріальних парків, для забезпечення дієвого організаційно-економічного механізму їх створення вимагаються додаткові дослідження, зокрема стосовно вивчення інвестиційних можливостей, організації управління парком та фінансування його розбудови.

Стан дослідження

У сучасній економічні літературі недостатньо досліджень, присвячених організаційно-економічному механізму створення та функціонування індустріальних парків. Ці питання частково відображені в публікаціях О. О. Молдован, Л. Я. Малюта, І. Ю. Матюшенко, В. В. Поєдинка та ін. Одночасно в цих дослідженнях не приділяється належна увага проблемним питанням побудови організаційно-економічного механізму створення індустріальних парків, що вимагає додаткового вивчення даної проблеми.

Мета статті - вивчити організаційно-економічний механізм створення індустріального парку та напрями його вдосконалення.

Виклад основних положень

Індустріальні парки є сучасною формою територіального розвитку підприємництва, яка сприяє інвестуванню та розвитку бізнесу. Світова практика (огляд роботи індустріальних парків у Чехії, Польщі та Туреччині) доводить, що на 1 га площі індустріального парку припадає від 1,0 до 5,0 млн. дол. США інвестицій та створюється, як правило, від 20 до 50 робочих місць [2]. Ураховуючи те, що останніми роками економіка України зазнає від нестачі інвестицій, створення індустріальних парків посприяло б інвестуванню промислового розвитку країни.

Індустріальний парк, як правило, утворює облаштовану відповідною інфраструктурою територію, призначену для здійснення підприємницької діяльності. Інвестори, які заходять територію парку, отримують можливість суттєво скоротити час і гроші на спорудження виробничих об'єктів, оскільки чимало питань, пов'язаних із підготовкою документації та облаштуванням будівельного майданчика, є вирішеними.

Законодавчу основу створення та функціонування індустріальних парків в Україні формують Закон № 5018 від 21.06.2012 р. «Про індустріальні парки» [1], низка підзаконних актів, прийнятих на його виконання, та чинна нормативно-правова база господарської діяльно - сті. Відповідно до закону, право на створення індустріальних парків мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які здійснюють право власності на землю і наділені повноваженнями розпорядження земельними ділянками, а також власники чи орендарі (юридичні та фізичні особи) земельних ділянок, які відповідають вимогам щодо використання їх для індустріального парку. Земельна ділянка, яку планується використовувати для створення та функціонування індустріального парку, повинна належати до земель промисловості, бути придатною для промислового використання та мати площу або сукупну площу суміжних земельних ділянок не менше 15 га та не більше 700 га. Індустріальний парк створюється на строк не менше, ніж 30 років.

Власниками земельних ділянок, які можуть бути відведені під індустріальні парки, у більшості є місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які і виступають ініціаторами створення індустріальних парків.

Діючий організаційно-економічний механізм створення індустріальних парків передбачає організацію робіт за трьома етапами, які відповідають класичній схемі реалізації проектів (рис.).

На першому передінвестиційному етапі здійснюється вибір земельної ділянки, оцінюються перспективні можливості для функціонування індустріального парку в обраному регіоні, обґрунтовується концепція його розвитку, організується управління індустріальним парком.

Ураховуючи те, що землі, які відводяться під індустріальний парк, є землями промисловості, то, як правило, створення індустріальних парків ініціюється на ділянках, які знаходяться у межах промислових зон або відведені для промислового використання.

Для створення індустріального парку ініціатор зобов'язаний розробити та затвердити його концепцію, яка б описала майбутню бізнес - модель парку. Рішення про створення індустріального парку та його концепція є підставою для його реєстрації.

Відповідно до законодавства, концепція повинна визначати функціональне призначення індустріального парку, план його розвитку, ресурсне забезпечення, орієнтовні обсяги споживання енергоресурсів, води, тощо, очікувані результати функціонування парку. Для того, щоб концепція парку реалізувалась на практиці, її розробці повинен передувати стратегічний аналіз розвитку парку.

Стратегічний аналіз повинен оцінити всі вихідні умови та можливості для створення та функціонування парку на відповідній території, тенденції їх зміни в перспективі, загрози та бар'єри для досягнення успіху на різних етапах життя.

індустріальний парк економічний

Рис. Етапи створення індустріального парку

Рекомендується охопити цим аналізом такі питання:

• оцінка привабливості запропонованої ділянки для розміщення індустріального парку з транспортної доступності, можливості забезпечення інфраструктурою, юридичного статусу, якості і геодезичних характеристик, тощо;

• аналіз умов і факторів розвитку території з макроекономічних позицій, відповідність проекту індустріального парку стратегічним рішенням центрального та регіонального рівня;

• дослідження регіону індустріального парку - оцінка бізнес - середовища, інвестиційного клімату, територіальної організації, стратегії розвитку та економічної політики, соціоекономічного середовища, природних ресурсів і сировини, технічної та ринкової інфраструктури;

• передбачення сценаріїв регіонального розвитку на основі оцінки вихідних факторів, макроекономічних прогнозів і ключових трен- дів розвитку;

• оцінка сценаріїв створення та функціонування індустріального парку на основі дослідження ринків, зіставлення вигод і витрат від запровадження того чи іншого міжгалузевого поєднання учасників, аналізу рівня конкуренції з сусідніми індустріальними парками, ризиків і т. д. та вибір найбільш бажаного варіанту.

Дослідження окреслених питань дозволяє розробникам концепції не помилитися у виборі функціонального призначення індустріального парку та плану його подальшого розвитку.

Управління індустріальним парком покладається на керуючу компанію. Законодавством передбачено вибір керуючої компанії індустріального парку, створеного на землях державної та комунальної власності, за результатами конкурсного відбору, який передбачає оцінювання претендентів за сукупністю параметрів, зокрема оцінюється представлений бізнес-план індустріального парку та організаційно - управлінський потенціал претендента. Відносини між керуючою компанією, яка перемогла в конкурсі, і ініціатором регулюються укладеним між ними договором, за яким керуючій компанії передається в оренду земельна ділянка, яку слід освоїти відповідно до концепції.

Для багатьох ініційованих індустріальних парків вибір керуючої компанії є проблемою. По-перше, в Україні майже відсутні компанії (девелопери), які спеціалізуються на наданні управлінських функцій і мають відповідне кадрово-технічне забезпечення. По-друге, в ініційовані індустріальні парки необхідним є вкладання суттєвих інвестицій для розбудови інфраструктури. Вкладання капіталу в інфраструктурні об'єкти є малопривабливим для інвестора, оскільки характеризується тривалими періодами повернення капіталу та низькою прибутковістю. Крім того, слід врахувати і низьку інвестиційну привабливість економіки України, особливо зважаючи на несприятливу військово- політичну ситуацію. Відповідно, компанії - можливі претенденти, усвідомлюючи складність завдань, які їм доведеться розв'язувати, та, враховуючи всі ризики у разі зриву виконання проекту, відмовляються співпрацювати з ініціаторами індустріальних парків.

Світовий досвід управління індустріальними парками виділяє три основні моделі [4]:

1) керуюча індустріальна компанія надає підприємствам не тільки площі для розміщення їх виробництв, а також інфраструктуру та послуги, може бути одночасно одним із співвласників індустріального парку;

2) підприємства, що розмістили свої виробництва на окремій території, самі організують надання необхідних послуг або залучають для цього компанію зі сторони (характерно для невеликих парків);

3) одна із компаній, яка розмістила своє виробництво («якірний» інвестор) виконує функції керуючої компанії.

Враховуючи труднощі залучення інвестицій в інфраструктуру індустріального парку, доцільним є забезпечення участі інвесторів в управлінні ним. Цього можна досягнути за умови, коли співзасновни- ками керуючої компанії - інвестори індустріального парку, сила управлінського впливу яких визначатиметься часткою вкладеного в розбудову парку капіталу. Відповідно, положення Закону України «Про індустріальні парки» (п. 1, ст. 18) щодо визначення керуючої компанії парків державної та комунальної власності на конкурсній основі [1] повинно бути переглянуто. Доцільно ініціаторам парків державної, комунальної та приватної власності надати рівні права щодо вибору способу організаційного забезпечення управління індустріальним парком. Це може бути створена ініціатором власна структура, керуюча компанія, створена у товаристві з іншими партнерами, спеціалізоване підприємство, яке перемогло за результатами оголошеного конкурсу або яке обране напряму, без проходження конкурсної процедури.

Вивчення діяльності промислових парків Польщі підтверджує доцільність застосування різних підходів до організації управління індустріальним парком. Управління парками найчастіше забезпечується партнерствами, учасниками яких є державні інституції, недержавні об'єднання, фонди, інші суб'єкти, які долучилися до створення індустріального парку. Фахове керівництво парками може бути передане і спеціалізованим підприємствам, які спеціалізуються на їх розбудові.

Успішність індустріального парку залежить від фаховості складу керуючої компанії. Індустріальних парків, які б відповідали вимогам Закону України «Про індустріальні парки», на території України нині немає [1]. Вітчизняні суб'єкти господарювання недостатньою мірою володіють необхідним досвідом управління подібними утвореннями. Тому, щоб забезпечити фаховість управління індустріальним парком, доцільно залучати в склад їх команд спеціалістів із зарубіжжя, які були задіяні в організації індустріальних парків на батьківщині. Особливо цінним є досвід Польщі, де нині діє 14 спеціальних економічних зон і 300 промислових парків, які є важливими каталізаторами у процесі залучення іноземних інвестицій [3].

Освоєння території індустріального парку передбачає її облаштування необхідною інфраструктурою з подальшим будівництвом інвесторами виробничих споруд і приміщень.

Для більшості вітчизняних індустріальних парків найголовнішою проблемою є пошук необхідних інвестицій. Законодавство передбачає залучення для облаштування індустріального парку коштів державного та місцевого бюджетів, приватних інвестицій, інших джерел. Бюджетний ресурс, який може скеровуватися на вибір території та облаштування ділянок державної та комунальної власності, через значні бюджетні навантаження не може повною мірою забезпечити покриття інвестицій в інфраструктуру індустріальних парків. Більшими є суми коштів, які можна залучити з інших доступних джерел, а саме - за рахунок побудови різноманітних схем проектного фінансування, які б об'єднували різні можливі способи залучення капіталів.

Через об'єднання різних джерел фінансування здійснювалася розбудова промислових парків у більшості країн світу. У Польщі фінансування індустріальних парків переважно проводилося за сприяння ЄЕС. Для потреб інвестування паркової інфраструктури кошти ЄЕС об'єднувалися з коштами державного та місцевих бюджетів та з капіталом, залученим від банків і приватних інвесторів. Ураховуючи те, що розбудова індустріального парку вимагає довгострокових вкладень, то можливими способами їх акумуляції для потреб вітчизняних парків рекомендуються довгострокові позики, емісія акцій, випуск інфраструктурних облігацій, тощо.

Участь держави у створенні індустріальних парків є обов'язковою. З огляду на те, що затрати на розбудову інфраструктури є великими, а прибутковість парків часто не може компенсувати обов'язкові платежі щодо зобов'язань із залучення капіталу, держава повинна хоча б частково покривати ці витрати шляхом субсидіювання. Це компенсуватиме інвестиційні ризики не тільки інвестора індустріального парку, але слугуватиме певним компенсатором для учасників парку, яким доведеться сплачувати менше за оренду земель/ приміщень.

Важливим завданням організаційно-економічного механізму створення індустріального парку є залучення учасників парку. Щоб уникнути ситуації, коли оснащені інфраструктурою будівельні майданчики або побудовані на території парку виробничі приміщення є незадіяними, просування проекту парку слід розпочати ще до розбудови або одночасно з розбудовою інфраструктури. Зважаючи на те, що учасники парку можуть долучитися і до розбудови інфраструктури парку, їх пошук не зайве розпочати на етапі створення/вибору керуючої компанії. Це дозволить врахувати вимоги учасників до збільшення обсягів інженерних потужностей та інших технічних характеристик інфраструктурних об'єктів, до облаштування території складськими та офісними приміщеннями, об'єктами соціальної інфраструктури, тощо.

Ефективними способами просування індустріального парку є розробка сайту індустріального парку (бажано кількома мовами), підготовка каталогів, буклетів, проспектів та їх поширення до потенційних учасників через вітчизняні та закордонні бізнес-асоціації, торгово-промислові палати, економічні представництва та посольства, представлення інформації в системі інформаційних матеріалів Інтернет із питань бізнесу та інвестування, донесення інформації на різних форумах і конференціях.

Зацікавленість інвесторів у вкладанні інвестицій в розвиток бізнесу у межах індустріальних парків повинна забезпечуватися насамперед якістю та повнотою обслуговування учасників парку. Діяльність у межах індустріального парку найперше вигідна з позиції отримання економії внаслідок комплексного обслуговування, зменшення початкових інвестиційних витрат на проектування та будівництво, отримання ефекту від можливої співпраці з учасниками парку. Індустріальний парк для інвесторів - це більше сприятлива зона для бізнесу через створення відповідних умов для виробництва, а не за рахунок пільг.

Ураховуючи ризики інвесторів у нестабільних умовах нашої країни, законодавство гарантує для учасників парку низку пільг. Зокрема передбачається їх звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ на імпортоване обладнання, устаткування та комплектуючі, звільнення від пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Передбачається запровадити законодавчі положення щодо додаткового стимулювання учасників парків, зокрема щодо їх оподаткування. Окремі преференції можуть надаватися і на рівні місцевих органів влади, особливо зважаючи на плановане збільшення їх повноважень у сфері акумуляції та розподілу бюджетних коштів.

Підтримка учасників індустріального парку повинна здійснюватися в межах програм підтримки бізнесу в цілому. Вважаємо, крім зменшення податків, більш дієвими є механізми підтримки учасників індустріального парку через механізм державного замовлення їх продукції, сприяння просуванню продукції індустріального парку на вітчизняні та зарубіжні ринки, підготовку відповідного кадрового потенціалу, тощо.

Висновки

Індустріальні парки є перспективною формою залучення інвестицій у розвиток української економіки. Діючий організаційно-економічний механізм створення індустріальних парків не повністю адаптований до сьогоднішніх умов економічного розвитку та вимагає вдосконалення. Концепція індустріального парку повинна формуватися за результатами системного стратегічного аналізу його розвитку, який би оцінив потенціал території щодо ресурсного забезпечення розвитку парку, визначив найбільш сприятливі галузі для інвестицій, можливості та загрози для розвитку, перспективні конкурентні переваги парку. Зважаючи на незначний вітчизняний досвід управління парками, доцільним є використання різних підходів до їх створення/вибору, що вимагає уточнення положень щодо конкурсного відбору управляючих компаній для індустріальних парків державної та комунальної власності. Важливо у цьому забезпечити в управлінні участь досвідчених іноземних фахівців з управління парками.

Інвестування розбудови парків слід будувати за принципами проектного фінансування, забезпечуючи поєднання всіх доступних джерел і способів вкладання інвестицій. Участь держави є обов'язковою, як форма часткової компенсації низької прибутковості інфраструктурних проектів.

Основою успішного індустріального парку є системна діяльність із маркетингу та гарантування високої якості і повноти обслуговування учасників.

Джерела

1. Про індустріальні парки: Закон України від 21.06.2012 № 5018-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2013. - № 22, ст. 212) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5018-17.

2. Запитання та відповіді. Що таке індустріальний парк? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://investukraine.com/ uk/regions/industrial-parks/faq.

3. Индустриальные парки: требуются предприимчивые и амбициозные [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://portsukraine.com/node/3251.

4. Рыбкина А. С. Индустриальные парки как инструмент формирования качественной институциональной среды регионов. / А. С. Рыбкина, В. М. Джуха [Электронный ресурс].

Размещено на Allbest.ru