Деякі аспекти митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в умовах асоціації з ЄС

Місце митного регулювання у системі державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, застосування правових режимів здійснення ЗЕД згідно з угодою про асоціацію. Співвідношення податків на зовнішні операції із відповідними базами оподаткування.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.04.2019
Размер файла 664,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕЯКІ АСПЕКТИ МИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ АСОЦІАЦІЇ З ЄС

М.М. Левко

Анотація

Охарактеризовано систему регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Визначено місце митного регулювання у системі державного регулювання ЗЕД. Систематизовано інструменти, методи та заходи регулювання ЗЕД. Висвітлено пріоритети застосування правових режимів здійснення ЗЕД згідно з угодою про асоціацію. Здійснено оцінку обсягів зовнішньої торгівлі за основними складовими та визначено тенденції зовнішньоторговельного балансу. Проаналізовано співвідношення податків на зовнішні операції із відповідними базами оподаткування. Визначено основні тенденції адаптації митного регулювання в умовах асоціації з ЄС.

Ключові слова: зовнішньоекономічна діяльність, система регулювання ЗЕД, об'єкти регулювання ЗЕД, суб'єкти регулювання ЗЕД, інструменти регулювання ЗЕД, методи регулювання ЗЕД, засоби регулювання ЗЕД, державне регулювання, митне регулювання, податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції, податки на імпорт, податки на експорт, обсяги зовнішньої торгівлі.

Лэвко М. Н Некоторые аспекты таможенного регулирования внешнеэкономической деятельности в условиях ассоциации с ЕС

Охарактеризована система регулирования внешнеэкономической деятельности (ВЭД). Определено место таможенного регулирования в системе государственного регулирования ВЭД.

Систематизированы инструменты, методы и меры регулирования ВЭД. Определены приоритеты применения правовых режимов осуществления ВЭД согласно договору об ассоциации. Дана оценка объемов внешней торговли по основным составляющим и определены тенденции внешнеторгового баланса. Проанализировано соотношение налогов на внешние операции с соответствующими базами налогообложения. Определены основные тенденции адаптации таможенного регулирования в условиях ассоциации с ЕС.

Ключевые слова: внешнеэкономическая деятельность, система регулирования ВЭД, объекты регулирования ВЭД, субъекты регулирования ВЭД, инструменты регулирования ВЭД, методы регулирования ВЭД, меры регулирования ВЭД, государственное регулирование, таможенное регулирование, налоги на международную торговлю и внешние операции, налоги на импорт, налоги на экспорт, объемы внешней торговли.

Levko M. M. Some aspects of customs regulation of foreign economic activity in terms of association with the EU

The system of foreign economic activity regulation was characterized as a set of the following components: subjects, objects, tools, methods and measures of the regulation. It is determined that the tariff regulation is a part of government regulation, which in its turn is a subsystem of the overall foreign trade regulation system.

The various scholars ' approaches to systematization of the methods of foreign economic activity regulation were considered, and the necessity of implementation of other than tariff and non-tariff methods was proved, that is why tactical methods of economic regulation were specified.

The paper gives characteristics of the FEA legal regimes (national, most-favoured, special) provided by the Ukrainian legislation and highlights priorities for the use of FEA legal regimes in terms of the association agreement. An estimation of the foreign trade volume by the main components was made and FEA importance in the economy was concluded, because its volume exceeds the product produced by residents'. The trends of the foreign trade balance were outlined. Since 2007 trade balance has been negative.

Correlation taxes on foreign operations with the corresponding tax bases was analyzed and their share in the tax revenues of the budget also was indicated. Insignificant fiscal and regulatory role of customs and duties in Ukraine was proved. To summing up it can be said that if trade balance was positive the consequences would be more favourable for Ukrainian side in terms of the association.

The paper defines main trends of tariffs regulation adaptation in association with the EU towards full or partial cancellation customs and duties during the transition period. The necessity of the foreign trade structure analysis by region and trade groups in conjunction with the customs tariff was proved with the goal of optimizing both fiscal and regulatory properties of duties and customs.

Key words: foreign economic activity (FEA), the system of foreign economic activity regulation, regulated objects of FEA, FEA subjects of regulation, tools, methods, measures of FEA regulation, state regulation, tariff regulations, taxes on international trade, taxes on imports, taxes on exports, the volume of foreign trade.

Постановка проблеми. Нині пріоритети зовнішньоекономічної діяльності визначаються політичними, економічними та соціальними змінами в Україні, значною мірою пов'язаними із членством у євроасоціації. В умовах економічної та політичної нестійкості особливої актуальності набувають питання державного регулювання різних видів господарської діяльності, зокрема зовнішньоекономічної, адже її обсяги впродовж останнього десятиліття не лише зрівнялися, а й дещо перевищують обсяги сукупного виробленого резидентами продукту.

Стан дослідження. Питанням регулювання зовнішньоекономічної діяльності присвячені численні дослідження вітчизняних науковців. Напрями удосконалення митної політики розкрито у працях І.М. Бобух, В.І. Глухової [1], О.П. Борисенко, Т.А. Крушельницької [2], мікроекономічні аспекти митно-тарифного регулювання висвітлені у дослідженнях О.О. Курок [3], вплив митно-тарифного регулювання на регіональні товарні ринки оцінювали Ю.В. Любива [4], Т.М. Рева [5], перспективи удосконалення митно-тарифного регулювання в Україні шляхом імплементації інформаційних технологій охарактеризовано Г.Г. Переверзєвою [6]. Значна кількість публікацій присвячена питанням євроінтеграції та членства України у СОТ, зокрема митно-тарифному регулюванню у контексті євроінтеграції, - П.В. Пашка [7], І.А. Чекмасової [8], Л.Г. Шемаєвої [9] та інших. Численні рекомендації були запроваджені у практичну діяльність, однак підписання "Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" [10] передбачає подальше корегування митної політики та інших інструментів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, адже стосується правових режимів ЗЕД, доступу товарів на ринки, митних і питань сприяння торгівлі (митного співробітництва, зменшення або повного скасування певних мит, зборів та інших платежів на товари з країн-учасниць угоди, застосування засобів захисту торгівлі), технічного співробітництва, технічних допомог і розвитку потенціалу, нормативно-правового наближення тощо.

Метою статті є висвітлення місця митного регулювання у системі регулювання ЗЕД у контексті підписання угоди про асоціацію з ЄС.

Виклад основних положень. Із підписанням угоди про асоціацію з ЄС виникла необхідність оцінки зміни впливу митного регулювання на зовнішньоекономічну діяльність України. Адже регулювання ЗЕД в Україні загалом здійснюється з такою метою:

- забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку України;

- стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, зокрема зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів ЗЕД України;

- створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки України в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн [11].

Щодо останнього пункту варто зауважити, що сьогодні процес входження у світову економіку стає євроорієнтованим, адже угода про асоціацію є важливим етапом на шляху до євроінтеграції та набуття Україною статусу повноправного члена Європейського Союзу у подальшому. Тому потребує визначення роль держави у регулюванні ЗЕД, зокрема за допомогою митно-тарифних інструментів, адже застосування ринкових інструментів і розвиток вільної торгівлі є прерогативою адаптації економік країн-учасниць. Досвід світових криз довів, що відкинути державне втручання у розвиток економік неможливо, однак державне регулювання повинно перейти на новий рівень і набути не імперативного, а найімовірніше декларативного та дискреційного характеру.

Загалом система регулювання ЗЕД охоплює:

- суб'єктів, що здійснюють регулювання, тобто вплив на систему, однак їхні дії не повинні суперечити чинному законодавству та укладеним угодам і договорам;

- об'єкти, на які цей вплив спрямовано;

- інструменти, методи і заходи регулювання ЗЕД (рис. 1).

Як зрозуміло з рис. 1, суб'єктами регулювання виступають держава, недержавні органи та безпосередньо суб'єкти ЗЕД. Держава у процесі регулювання використовує низку важелів. Загалом існує кілька підходів до систематизації інструментів, методів і заходів регулювання ЗЕД. Зокрема найбільш розповсюдженим є їх поділ на тарифні та нетарифні [14; 15], економічні (ринкові) та адміністративні [16; 17], прямі та опосередковані [18]. Деякі з дослідники ототожнюють тарифні з економічними, а нетарифні із адміністративними [15], що, на наш погляд, не зовсім правильно. Тому ми приєднуємося до думки В.В. Мацків [16] та С.М. Двигун [18] про те, що в основу цих класифікацій покладено різні ознаки, адже серед ринкових методів є водночас тарифні і нетарифні. Так, наприклад, ставки мита є ринковими інструментами і водночас тарифними методами, а валютний курс або ж позики та кредити не можуть належати до тарифних, однак, на відміну від згаданих науковців, вважаємо за доцільно виокремити їх в окрему групу інструментів - економічні заходи оперативного реагування, зважаючи також на те, що така група інструментів передбачена Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" [11].

Об'єкти регулювання ЗЕД охоплюють зовнішню торгівлю, міжнародну співпрацю та співробітництво, надання послуг, міжнародний рух капіталів, міграцію робочої сили, валютні та кредитні відносини, зовнішній борг тощо.

Як слушно зазначає П.В. Пашко, "...регуляторна функція передбачає вплив з боку держави та її компетентних органів на зовнішньоекономічні відносини за допомогою засобів економічного та неекономічного (адміністративного) характеру для регулювання останніх з метою забезпечення національних інтересів та інтересів національних товаровиробників, створення сприятливих для них умов, забезпечення виконання державної політики у сфері економіки, виконання міжнародно-правових зобов'язань держави" [7].

Оскільки держава в особі її органів виступає однією з груп суб'єктів, що здійснюють регулювання ЗЕД, таким чином державне регулювання є підсистемою регулювання ЗЕД та покликане забезпечувати:

- захист економічних інтересів України та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

- створення рівних можливостей для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій;

- заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму в сфері зовнішньоекономічної діяльності [11].

У процесі державного регулювання ЗЕД використовується низка інструментів, що потребують адаптації до європейських стандартів відповідно до угоди про асоціацію. Зокрема, зміни стосуються таких нетарифних методів регулювання ЗЕД, як правові режими.

У Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зазначено, що на території України передбачені такі правові режими для іноземних суб'єктів господарської діяльності:

- національний режим, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав та обов'язків не менший, ніж суб'єкти господарської діяльності України. Національний режим застосовується щодо всіх видів господарської діяльності іноземних суб'єктів цієї діяльності, пов'язаної з їх інвестиціями на території України, а також щодо експортно-імпортних операцій іноземних суб'єктів господарської діяльності тих країн, які входять із Україною до економічних союзів;

- режим найбільшого сприяння, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав, преференцій та пільг щодо мит, податків і зборів, якими користується та/або буде користуватися іноземний суб'єкт господарської діяльності будь-якої іншої держави, якій надано згаданий режим, за винятком випадків, коли зазначені мита, податки, збори та пільги щодо них установлюються в межах спеціального режиму. Режим найбільшого сприяння надається на основі взаємної угоди суб'єктам господарської діяльності інших держав згідно з відповідними договорами України та застосовується у сфері зовнішньої торгівлі;

- спеціальний режим, який застосовується до територій спеціальних економічних зон, а також до територій митних союзів, до яких входить Україна, і в разі встановлення будь-якого спеціального режиму згідно з міжнародними договорами за участю України [11].

Згідно з умовами асоціації, сторони поступово створюють зону вільної торгівлі впродовж перехідного періоду, що не перевищує 10 років із моменту підписання "Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони". Створення зони вільної торгівлі передбачає низку змін у регулюванні ЗЕД, зокрема надання національного режиму товарам, що походять із країн-учасниць угоди, а також інших, присвячених адаптації митного-тарифного регулювання.

Отже, митне регулювання виступає підсистемою державного регулювання ЗЕД і регулює основні аспекти переміщення товарів через митний кордон (рис. 2).

Тобто митне регулювання спрямоване безпосередньо на міжнародну торгівлю, як об'єкт регулювання ЗЕД, яка набула значних обсягів упродовж останнього десятиріччя (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка експорту товарів та послуг в Україні у 2004-2013 рр.

Роки (станом на 01.01)

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Експорт товарів та послуг, млрд. дол. США

28,95

39,72

44,34

50,24

64,00

84,46

54,36

69,23

88,85

90,04

Експорт товарів та послуг, млрд. грн

154,39

211,25

227,25

253,71

323,21

444,86

423,56

549,37

707,95

719,48

Темпи щорічного приросту експорту товарів та послуг, %

-

37,20

11,63

13,31

27,39

31,97

-35,64

27,35

28,34

1,34

Частка експорту товарів та послуг у ВВП, %

57,75

61,21

51,48

46,62

44,84

46,92

46,38

50,75

54,37

50,98

Джерело: складено автором на основі даних [19; 21].

Як зрозуміло з табл. 1, обсяги експорту зросли за досліджуваний період із 28,95 млрд. дол. США на початок 2004 р. до 90,04 млрд. дол. США на початок 2013 р. Спостерігається стійка тенденція до зростання в середньому близько 15% на рік, однак суттєве скорочення виникло на початок 2010 р. за наслідками фінансової кризи, коли темп скорочення становив 35,64%, однак це пов'язано не лише зі зменшенням обсягів експорту, а й зниженням курсу гривні щодо іноземних валют. Також за досліджуваний період дещо скоротилася частка експорту у ВВП із 57,75% у 2004 р. до 50,98% у 2013 р.

Аналогічна ситуація спостерігалася із імпортом товарів і послуг у цей період (табл. 2).

Таблиця 2. Динаміка імпорту товарів та послуг в Україні у 2004-2013 рр.

Роки (станом на 01.01)

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Імпорт товарів та послуг, млрд. дол. США

27,66

34,84

43,62

53,31

71,88

98,84

56,33

73,07

99,01

104,36

Імпорт товарів та послуг, млрд. грн

147,53

185,32

223,56

269,20

362,98

520,59

438,86

579,87

788,90

833,96

Темпи щорічного приросту імпорту товарів та послуг, %

-

25,96

25,20

22,21

34,83

37,51

-43,01

29,72

35,50

5,40

Частка імпорту товарів та послуг у ВВП, %

55,18

53,70

50,64

49,47

50,36

54,91

48,05

53,56

60,59

59,09

Джерело: складено автором на основі даних [19; 21].

Обсяги імпорту у період із 2004 р. до 2013 р. зросли у 3,8 рази з 27,66 млрд. дол. США до 104,36 млрд. дол. США. Середній темп приросту становив близько 19% річних, а скорочення також спостерігалось на початок 2010 р. на 43,01%. Частка імпорту у ВВП зросла з 55,18% у 2004 р. до 59,09% у 2013 р. Тобто сьогодні імпорт перевищує експорт в Україні (табл. 3).

Таблиця 3. Динаміка зовнішньоторговельного балансу в Україні у 2004-2013 рр.

Роки (станом на 01.01)

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Зовнішньоторговельний баланс товарів і послуг, млрд. дол. США

1,29

4,87

0,72

-3,07

-7,88

-14,38

-1,96

-3,84

-10,16

-14,33

Зовнішньоторговельний баланс товарів і послуг, млрд. грн

6,87

25,93

3,70

-15,49

-39,77

-75,73

-15,30

-30,51

-80,95

-114,48

Частка зовнішньоторговельно- го балансу товарів та послуг у ВВП, %

2,57

7,51

0,84

-2,85

-5,52

-7,99

-1,67

-2,82

-6,22

-8,11

Частка обсягів зовнішньої торгівлі у ВВП, %

112,93

114,91

102,12

96,10

95,21

101,83

94,42

104,31

114,96

110,08

Джерело: складено автором на основі даних [19; 21].

Дані табл. 3 засвідчують, що позитивний торговельний баланс виникав лише у докризовий період, а з 2007 р. він став негативним і становив -3,07 млрд. дол. США, скоротився до -14,33 млрд. дол. США на початок 2013 р.

Загалом зовнішня торгівля займає одну із ключових позицій в економці країни, адже, покрити те, що частка обсягів зовнішньої торгівлі у ВВП дещо знизилась за досліджуваний період із 112,93% на початок 2004 р. до 110,08 на початок 2013 р., однак обсяги зовнішньої торгівлі досі перевищують за обсягами вироблений у суспільстві продукт.

Отож, митне регулювання є важливою підсистемою державного регулювання ЗЕД, адже дозволяє впливати на міжнародну торгівлю, її обсяги, спрямованість і структуру.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", митне регулювання - це "...регулювання питань, пов'язаних із встановленням мит та інших податків, що справляються при переміщенні товарів через митний кордон України, процедурами митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України" [11].

Частиною 2 "Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" передбачено поступове скасування мит, зборів та інших платежів, пов'язаних із зовнішньою торгівлею, а також забороною на запровадження їх нових видів. Документом визначено, що сторони зменшують або скасовують ввізне (імпортне) та вивізне (експортне) мито на товари, відповідно до затверджених графіків, у яких передбачено застосування митних квот і поступове скорочення митних тарифів як зі сторони України, так зі сторони інших учасників угоди.

Зважаючи на те, що згідно з умовами асоціації з ЄС забороняється "непрямий захист національних товарів або оподаткування імпорту або експорту з фіскальною метою" [10, с. 24], доцільно здійснити оцінку фіскальних і регулюючих властивостей експортного та імпортного мита (табл. 4).

Як зрозуміло з табл. 4, упродовж останніх десяти років фіскальне значення податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції скоротилось більше ніж удвічі - із 5,41% сукупних надходжень бюджету на початок 2004 р. до 2,54% сукупних надходжень бюджету на початок 2013 р. Також скоротилася частка податків на експорт і на імпорт у податкових надходженнях за досліджуваний період із 1% до 0,08% та із 8,96% до 5,06% відповідно.

Таблиця 4. Динаміка податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції в Україні у 2004-2013 рр.

Роки (станом на 01.01)

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Податки на експорт (млрд. грн)

0,36

0,69

0,52

0,27

0,29

0,20

0,38

0,29

1,31

0,20

Частка податків на експорт у сукупних податкових надходженнях, %

1,00

1,51

0,69

0,28

0,25

0,12

0,26

0,18

0,54

0,08

Податки на імпорт (млрд. грн)

3,27

4,37

6,20

7,10

9,74

12,10

6,54

8,77

10,46

12,99

Частка податків на імпорт у сукупних податкових надходженнях, %

8,96

9,54

8,20

7,35

8,20

7,15

4,38

5,22

4,35

5,05

Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (млрд. грн)

4,46

5,89

7,67

8,46

11,21

13,00

7,14

9,29

12,01

13,40

Частка податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції у сукупних надходженнях, %

5,41

5,46

4,90

4,26

4,45

3,74

2,20

2,45

2,53

2,54

Отож, можна говорити про незначну фіскальну властивість податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції. Однак в абсолютному враженні значення податків на імпорт зростає, що свідчить про застосування незначних заходів захисту вітчизняного виробника. Що й підтверджує частка відповідних податків у обсягах торгівлі (рис. 3).

Співвідношення податків на зовнішні операції із відповідними базами оподаткування засвідчують таке: по-перше, частка експорту, що вилучається через застосування вивізного мита, скоротилася за досліджуваних 10 років у 8 разів і становила 0,03% на початок 2013 р., що є дуже малим значенням та підтверджує політику сприяння нарощування експортних операцій; по-друге, частка імпорту, що вилучається шляхом оподаткування, також знизилась із 2,22% до 1,56%, що не може свідчити про політику жорсткого протекціонізму, а підтверджує порівняно ліберальний характер зовнішньої торгівлі.

Відтак можна зауважити, що до експорту товарів і послуг застосовується політика сприяння, адже ставки мита є настільки мізерними, що на початок 2013 р. становили 0,03% бази нарахування. Окрім цього, до експортних операцій застосовуються й інші інструменти симулювання, наприклад застосування нульової ставки із ПДВ. Що стосується імпорту, то митні платежі так розподілені за товарними групами, що загалом суттєво не впливає на обсяги імпорту, тому сьогодні сформувалася більше ліберальна, а не виражена протекціоністська політика.

Висновки

митний зовнішньоекономічний оподаткування

Отже, підписання та поступове запровадження положень, передбачених угодою про асоціацію, зокрема у сфері митного регулювання, не повинні різко відобразитися ані на фіскальних, ані на регулюючих властивостях митних платежів за умов порівняної збалансованості експорту та імпорту, адже, по-перше, митним платежам притаманна тенденція до зниження їх значення і у податкових, і в сукупних надходженнях бюджету, адже вони поступаються іншим податкам за обсягами надходжень, зокрема податкам на споживання, по-друге, частка податків на експорт та імпорт у відповідних базах нарахування залишається низькою, що не свідчить про суттєві регулюючі властивості, по-третє, повне та часткове скасування митних платежів передбачається здійснювати поступово впродовж перехідного періоду. Отже, однозначно можна стверджувати про те, що угода про асоціацію буде більш вигідною для української сторони за умов позитивного торговельного балансу, тому подальші дослідження доцільно зосередити на оцінці структури експортно-імпортних операцій за регіональною спрямованістю і товарними групами та відповідній оцінці митного тарифу за цими ж ознаками з метою пошуку можливостей подальшої оптимізації митного тарифу відповідно до угоди про асоціацію та фіскаль но -регулюючих потреби.

Література

1. Бобух І.М. Сучасна митна політика України та шляхи її вдосконалення / І.М. Бобух, В.І. Глухова, О.В. Ковтун // Вісник КДПУ імені Михайла Остроградського. - 2007. - Вип. 6 (47). - Ч. 1. - С. 139-141.

2. Борисенко О.П. Проблеми застосування митно-податкового механізму в Україні та напрями його вдосконалення / О.П. Борисенко, Т.А. Кру- шельницька // Вісник Академії митної служби України. Сер.: Державне управління. - 2011. - № 2. - С. 47-55.

3. Курок О.О. Складові елементи управління ЗЕД підприємств в системі митно-тарифного регулювання / О.О. Курок // Вісник Хмельницького національного університет. - 2010. - № 6. - T. 2. - С. 111-114.

4. Любива Ю.В. Деякі питання митно-тарифного регулювання / Ю.В. Любива // Вісник Академії митної служби України. Сер.: Право. - 2010. - № 2. - С. 78-81.

5. Рева Т.М. Вплив митно-тарифного регулювання імпорту на регіональні товарні ринки / Т.М. Рева, М.С. Кузьміна // Вісник Академії митної служби України. Сер.: Економіка. - 2009. - № 2. - С. 96-103.

6. Переверзєва Г.Г. Удосконалення митно-тарифного регулювання в Україні шляхом впровадження системи "електронна митниця" / Г.Г. Перевер- зєва // Сучасні технології в машинобудуванні, транспорті та гірництві. - 2012. - Вип. 4 (75). - С. 79-82.

7. Пашко П.В. Функції митної політики / П.В. Пашко // Вісник КНТЕУ. - 2009. - № 4. - С. 5-12.

8. Чекмасова І.А. Вплив вступу України до СОТ на митне регулювання ЗЕД / І.А. Чекмасова, А.Ю. Кнельц // Вісник НТУ "ХПІ". - 2013. - № 24 (997). - С. 149-154.

9. Шемаєва Л.Г. Адаптація митно-тарифної політики країн-членів СОТ до умов світової фінансово-економічної кризи / Л.Г. Шемаєва // Технічний прогрес та ефективність виробництва. - 2010. - № 9 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kpi.kharkov.ua/archive/

10. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони // Урядовий портал [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/kmu/docs/EA/00_Ukraine-EU_Association_ Agreement_(body).pdf

11. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII; поточна редакція від 19.04.2014 на підставі 1170-18 // Верховна Рада України

12. Митний кодекс України: від 13.03.2012 № 4495-VI; поточна редакція від 27.09.2014 на підставі 1636-18 // Верховна Рада України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/4495-17

13. Про Митний тариф України: Закон України від 19.09.2013 № 584- VII // Верховна Рада України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/584-18

14. Бидик А.Г. Основні умови використання інструментів митного регулювання в практичній діяльності митних органів / А.Г. Бидик // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2011. - № 2 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pu.if.ua/depart/F inances/resource/file/%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA/2011-2/%D0%91%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D0%BA.pdf

15. Шульга М.Г. Нетарифні заходи регулювання в зовнішньоекономічних відносинах / М.Г. Шульга // Національний юридичний університет ім. Я. Мудрого [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nauka.jur- academy.kharkov.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=254&Itemid= 210&lang=uk

16. Мацьків В.В. Теоретичні основи фінансового регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання / В.В. Мацьків // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2011. - № 2 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pu.if.ua/depart/Finances/resource/file/

17. Стеценко Ж.В. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні / Ж.В. Стеценко // Економічний вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". - 2008 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://economy.kpi.ua/files/files/20_kpi_2008.pdf

18. Двигун С.М. Розвиток механізмів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України / С.М. Двигун // Електронне наукове фахове видання "Державне управління: удосконалення та розвиток" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=488

19. Статистичний щорічник України за 2012 рік; Держкомстат України / за ред. О.Г. Осауленка. - К.: ТОВ "Август Трейд", 2013. - 552 с.

20. Інформація про стан виконання Зведеного і Державного бюджетів України / Міністерство фінансів України. Державний бюджет [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/ archive/main?cat_id=77440

21. World Databank / The World Bank [E-resource]. - Access mode: http: // databank.worldbank.org/Data/

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Комплексні методи державного регулювання економіки. Головні принципи економічного та соціального прогнозування. Фінансово-кредитне регулювання економіки. Регулювання зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності. Підтримка малого підприємництва.

    курсовая работа [68,8 K], добавлен 25.04.2010

  • Основи регулювання ринкової економіки. Державне регулювання відносин власності. Прогнозування та планування народного господарства. Фінансово-бюджетне, кредитне і податкове регулювання економіки. Державний контроль зовнішньоекономічної діяльності.

    учебное пособие [2,4 M], добавлен 27.12.2010

  • Кардинальні зміни та головні акценти світової економіки початку ХХІ ст. Основні тенденції розвитку інноваційної діяльності в Україні. Головна мета та шляхи державного регулювання інноваційної політики. Нові аспекти вдосконалення інноваційної діяльності.

    реферат [18,3 K], добавлен 26.11.2010

  • Державне регулювання економіки – система заходів для здійснення підтримуючої, компенсаційної та регулюючої діяльності; умови та групи параметрів впливу держави на ринкові події. Основні форми, методи, принципи, функції та напрямки державного регулювання.

    презентация [2,0 M], добавлен 22.04.2013

  • Аналіз стану нормативно-правового забезпечення оціночної діяльності, змісту та правових засад державного та громадського регулювання оціночної діяльності. Порівняння процесу регулювання оціночної діяльності різних країн. Оціночна діяльність в Україні.

    курсовая работа [42,5 K], добавлен 20.03.2012

  • Сутність, організація та правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Характеристика техніко–економічних показників та фінансовий аналіз ДП ВАТ "Київхліб". Інвестиційний проект впровадження нового обладнання та планування діяльності.

    курсовая работа [203,4 K], добавлен 28.09.2009

  • Об’єктивна необхідність державного регулювання економіки. Структура механізму й методи державного регулювання. Державне регулювання в Україні. Економічні функції місцевих органів влади. Співвідношення між ринковим механізмом і державним регулюванням.

    реферат [53,2 K], добавлен 16.01.2008

  • Дослідження практичних аспектів інвестиційної діяльності в Україні. Аналіз діючих нормативно-правових актів державного регулювання інвестиційної діяльності. Недоліки інституційних засад інвестиційного законодавства, що стримують інвестиційну активність.

    статья [97,1 K], добавлен 11.10.2017

  • Характер і оцінка впливу державного регулювання на розвиток національної економіки країни. Взаємозв’язок ефективного державного регулювання та сталого розвитку основних напрямів економічної й соціальної діяльності України, шляхи його моделювання.

    статья [22,5 K], добавлен 14.08.2017

  • Механізм здійснення зовнішньоекономічної діяльності ПАТ "ЗАЗ". Аналіз ділової активності, ліквідності, платоспроможності та рентабельності підприємства. Аналіз ассортименту, географічної та товарної структури зовнішньоекономічної діяльності ПАТ "ЗАЗ".

    курсовая работа [743,4 K], добавлен 16.04.2019

  • Основні функції та особливості національнлї політики державного регулювання економіки, її інструменти: податково-бюджетна система, цінове, грошово-кредитне і валютне регулювання. Характеристика американської та японської моделей державного регулювання.

    курсовая работа [49,6 K], добавлен 11.11.2010

  • Управління експортною діяльністю дрібних і середніх підприємств та вплив державного регулювання на зовнішню торгівлю України. Організація зовнішньоекономічної діяльності ТОВ "Спектр-Оіл", створення експортного відділу та закордонного представництва.

    дипломная работа [1,2 M], добавлен 08.02.2016

  • Механізм державного регулювання підприємництва, його необхідність. Інституціональні засади державної підтримки підприємництва. Фінансові важелі державної підприємницької політики. Економічні функції податків. Державна підтримка розвитку бізнесу в Україні.

    реферат [56,4 K], добавлен 18.03.2011

  • Поняття підприємницької діяльності, її місце у функціонуванні економічної системи. Форми підприємницької діяльності. Формування та регулювання державою підприємницького середовища. Інноваційна активність: цілі, фактори. Ефективність інноваційних процесів.

    курсовая работа [75,6 K], добавлен 24.04.2012

  • Політика державного регулювання економіки. Форми та функції державного регулювання економіки. Національні особливості державного регулювання. Основні форми державного регулювання. Становлення економічних функцій Української держави.

    курсовая работа [36,6 K], добавлен 10.04.2007

  • Поняття та сутність державного регулювання в сільському господарстві, його правові методи. Державний вплив на сільськогосподарське підприємництво в умовах ринкової економіки. Кооперація, її особливості та шляхи вдосконалення державного регулювання.

    курсовая работа [34,7 K], добавлен 03.10.2010

  • Ціна як основний інструмент економіки. Аналіз теорій, що визначають цінність товару. Державне регулювання ціноутворення в Україні. Повноваження органів державного регулювання цін. Дослідження практики державного регулювання цін у США, Греції та Франції.

    курсовая работа [54,3 K], добавлен 06.06.2014

  • Поняття державної власності. Державне втручання в економіку. Роль і місце держави в нематеріальних активах країни. Інституційно-правові аспекти державного регулювання і їх роль в економічному розвитку нації. Іноземний досвід управління держсектором.

    контрольная работа [29,3 K], добавлен 16.11.2009

  • Сутність і типи доходів населення, їх структура та джерела формування, принципи державного регулювання та нормативно-правове обґрунтування. Регулювання оподаткування доходів населення як найважливіший напрям соціально-економічної політики в Україні.

    курсовая работа [567,6 K], добавлен 26.11.2014

  • Сутність, необхідність і загальні причини обмеженості державного регулювання. Розроблення і виконання державних цільових програм. Проблеми системи податкового регулювання економіки і шляхи їх вирішення. Регулювання розвитку будівельної індустрії.

    контрольная работа [44,2 K], добавлен 18.07.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.