Європейські вимоги щодо покращення процедури припинення змов підприємців в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Європейські вимоги щодо покращення процедури припинення змов підприємців в Україні

З.М. Борисенко

доктор економічних наук, професор

Досліджуються питання реалізації вимог Угоди про асоціацію з ЄС у частині вдосконалення конкурентного законодавства та процедури припинення антиконкурентно узгоджених дій підприємців, які працюють на товарних ринках України. Розглядаються питання співпраці з європейською спільнотою при вирішенні цих проблем.

Ключові слова: конкуренція, конкурентна політика держави, антиконкурентні узгоджені дії, колективна монопольна поведінка, Угода про Асоціацію з ЄС.

З.Н. Борисенко

Европейские требования по улучшению процедуры прекращения сговоров предпринимателей в Украине

Исследуются вопросы реализации требований Договора об ассоциации с ЕС в части усовершенствования конкурентного законодательства и процедуры прекращения антиконкурентных согласованных действий предпринимателей, работающих на товарных рынках Украины. Рассматриваются вопросы сотрудничества с европейским сообществом при решении этих проблем.

Ключевые слова: конкуренция, конкурентная политика государства, антиконкурентные согласованные действия, коллективное монопольное поведение, Договор об Ассоциации с ЕС.

Z. Borysenko

European Requirements on Improvement of Procedure of Concerted Actions Suspension in Ukraine

The paper analyses challenges arising from implementation of the Association Agreement with the EU in the areas of enhancing competition legislative framework and procedures aimed at termination of entrepreneurs' uncompetitive concerted actions in Ukraine. Cooperation with European community in solving these problems is also analyzed.

Key words: competition, competition policy, concerted actions, collective monopolistic behavior, Association Agreement with the EU.

Постановка проблеми

У розвинених ринкових країнах припинення антиконкурентних узгоджених дій підприємців є головним завданням антимонопольних органів. Саме на ці дії вони спрямовують свої основні зусилля. У нашій країні структура припинених Антимонопольним комітетом України (далі - АМК) порушень свідчить, що частка такого виду завершених справ з року в рік є порівняно незначною, хоча цей напрям розслідувань на момент прийняття Закону України «Про захист економічної конкуренції» був визначений як пріоритетний і суттєві зусилля працівників усіх органів Комітету при проведенні перевірок останніми роками спрямовувалися на виявлення саме таких порушень. За даними річного звіту АМК за 2013 р. частка цих порушень у загальній їх кількості становила лише 9% [1]. Основна причина - недоліки процедури проведення розслідувань таких змов. І в першу чергу - недостатність дієвих засобів виявлення та доведення факту їх існування. Для цього не створена відповідна нормативно-методична база, не вистачає кваліфікованих фахівців, спеціальної техніки для здійснення слідчих дій.

При цьому ціна питання є надзвичайно високою, оскільки з посиленням конкуренції антиконкурентні змови завдають усе більшої шкоди економіці. Цей вид порушення конкурентного законодавства в силу його прибутковості та практичної безкарності в нашій країні є досить поширеним. Він реально обумовлює значні матеріальні та моральні збитки, тягне за собою інші суттєві негативні наслідки для суспільства.

У вирішенні цієї гострої проблеми важливу роль може відіграти застосування відповідного світового досвіду. При цьому серйозні надії покладаються на підписання та подальше виконання Угоди про асоціацію з ЄС, яка містить низку положень стосовно удосконалення практики здійснення конкурентної політики і, зокрема, боротьби з картельними змовами підприємців. Тому вивчення зазначених питань є надзвичайно актуальним для вітчизняної науки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

антиконкурентний узгоджений ринок

Вивчення конкурентної політики держави є порівняно новим науковим напрямом, оскільки лише на початку 90-х років минулого століття, з проголошенням розбудови ринкової економіки, в країні було створено відповідну законодавчу базу і розпочато формуватися конкурентного середовища. Наукове дослідження принципово нових для нашої країни економічних явищ вимагало певного часу. Тому праці дослідників цієї проблеми з'явилися лише в кінці 90-х років. На сьогодні серед них можна назвати роботи Г Андрощука [2], О. Бакалінської [3], С. Валітова, І. Дахна, Б. Кваснюка [4], Н. Саніахметової, Л. Семенової, С. Шкляра [2], О. Шниркова [5], І. Шуміло та інших. Зокрема питаннями порівняльного аналізу конкурентного законодавства Євросоюзу із законодавством України опікувалися науковці Т. Вовк [6], А. Жупанін, В. Лук'янець, С. Перемот, С. Смирнова, Г. Стахєєва та інші.

Не вирішені раніше частини загальної проблеми

Вивчаючи питання реалізації конкурентної політики, науковці насамперед намагаються досліджувати загальні ситуації зі створення конкурентного середовища, проблеми розроблення й удосконалення загальних правил гри. Останнім часом почали досліджувати й окремі напрями цієї політики. Однак частіше всього обговорюються питання концентрації, зловживань монопольним становищем, різних проявів недобросовісної конкуренції. Водночас проблеми антиконкурентних узгоджених дій підприємців часто залишаються поза увагою. Ураховуючи важливість цього порушення та складність його доведення, ретельного вивчення вимагає можливість застосування світового досвіду припинення змов підприємців і вимог іноземних інвесторів, які звикли до цивілізованого розгляду таких проблем у своїх країнах. Ця стаття присвячена дослідженню питань реалізації вимог Угоди про асоціацію з ЄС у частині вдосконалення процедури припинення антиконкурентних змов підприємців в Україні та співпраці з європейською спільнотою при вирішенні цих проблем.

Формулювання цілей статті

Метою статті є дослідження вимог ЄС щодо покращення процедури припинення антиконкурентних узгоджених дій підприємців, які працюють на товарних ринках України.

Виклад основного матеріалу дослідження

Курс на інтеграцію з ЄС ставить перед нашою державою комплексне завдання здійснення глибоких економічних реформ, створення справжньої ринкової економіки. Вирішення цього завдання залежить від удосконалення конкурентної політики, яка є визначальним напрямом успішного розвитку всіх соціально-економічних процесів у ринковій економіці. Про важливість цього питання свідчить те, що в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС у розділі IV «Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею» окрему главу 10 присвячено саме конкуренції [7]. Вона складається з двох частин - «Антиконкурентні дії та злиття» і «Державна допомога». Це найболючіші проблеми, які повинна в першу чергу вирішувати Україна для того, щоб стати повноправним учасником європейської спільноти. Однак вирішення цих питань є надзвичайно складною справою.

Навіть не наголошуючи на тому, що Україна нині перебуває у стані війни з Росією, можна навести низку причин, завдяки яким саме ці питання роками ефективно не вирішуються відповідними органами державного регулювання. Перш за все це неефективна структура розподілу власності в нашій країні і, як результат, монополізація виробництва. Найпривабливіші сфери суспільного виробництва належать не тим, хто має суттєві підприємницькі здібності, а тим, хто тим чи іншим чином наближений до влади, хто на кожному кроці безкарно порушує вимоги законів. Корупційні схеми доступу до найкращих об'єктів виробництва і споживання продукції, оборудки у митній справі та сферах зовнішньоекономічної діяльності, злочинні дії у процедурах державних закупівель і збору податків, недосконала судова система і цілий ряд інших кричущих проблем державного регулювання призвели до того, що злочинні методи господарювання стали системними. Суспільна мораль не засуджує такі дії. Навпаки, здебільшого вони вважаються цілком прийнятними для добропорядної людини. Припинити навіть уже доведені порушення часто просто неможливо через недоторканність того чи іншого власника суб'єкта господарювання.

Революція гідності саме тому й відбулася, що ці проблеми стали нездоланною перешкодою для цивілізованого розвитку країни. Прагнення вступу до ЄС викликане бажанням жити згідно з європейськими нормами, нормами життєдіяльності високорозвинених країн світу. У таких країнах люди живуть набагато краще нас не тому, що є особливими чи потенційно багатшими, а тому, що там встановлені й чітко захищаються правила гри в ринковій економіці.

Зокрема, у сфері конкуренції заборонені й жорстко караються антиконкурентні змови. Через об'єктивний характер такі змови постійно виникають у тій чи іншій сфері, однак не тільки державні органи, а й усе суспільство системно їм протидіє. У нас за прикладом розвинених країн теж прийнято законодавство досить високого рівня та створено відповідні державні органи. Однак змови підприємців не просто виникають повсюдно, а й залишаються або невиявленими, або безкарними. Збитки від таких дій і шкода суспільству є величезними.

Так, країна регулярно переживає гострі скандали, пов'язані з підвищенням цін на бензин і незадовільною його якістю. Якщо на багатьох заправках ціни різко зростають, то навіть нефахівці розуміють, що є змова. Під тиском громадськості та Уряду АМК розгортає бурхливу діяльність. Починаються масові перевірки, але гучні кампанії, як правило, закінчуються нічим. Змову довести не можуть [8]. У кращому разі на потенційних порушників накладається штраф за неподання інформації. Іноді карають за змову, але в якомусь окремому регіоні [9]. Як правило основні гравці ринку, які зазвичай є наближеними до влади особами, серйозних санкцій уникають, що призводить до регулярного повторення порушень.

Про проблеми на ринку нафтопродуктів автором написано багато, але, на жаль, влада не завжди адекватно реагує на наукові дослідження [10]. Нерідко чиновники намагаються самі регулювати ціни або умовляють операторів ринку їх не підвищувати. На короткий термін це вдається, але потім ціни зростають ще більше. Якщо такі ціни прямо чи опосередковано закладаються у собівартість майже всіх товарів, то зрозуміло, що постійної розкрутки цінової спіралі у вітчизняній економіці не уникнути.

Такі прояви картельних змов характерні не тільки для ринку нафтопродуктів, а й для інших товарних ринків. Можна назвати низку галузей, де останнім часом спостерігалися змови підприємців, зокрема, ринки ліків, послуг торгівлі, закупівлі молока, олії, енергетичного вугілля тощо. Безліч прикладів змов виявляється в процесі організації тендерних процедур при державних закупівлях товарів і послуг.

Для успішної протидії такого роду порушенням важливим є застосування світового досвіду припинення антиконкурентних узгоджених дій підприємців. Якщо країна прагне до залучення широкого кола іноземних інвесторів, то слід прислухатися й до їхніх побажань щодо покращення практики здійснення державного регулювання економіки. Ці побажання знайшли своє комплексне відображення в Угоді про асоціацію з ЄС. Розглянемо детальніше, що саме пропонує угода стосовно питань припинення змов підприємців.

У частині 1 глави 10 «Антиконкурентні дії та злиття» (стаття 253) містяться загальні визначення окремих понять для цілей цієї частини. Зокрема поняття «відомство з питань конкуренції» для України означає - Антимонопольний комі - тет України, а для ЄС - Європейська Комісія. Що стосується законодавства про конкуренцію, то зазначається, що це - Закон України «Про захист економічної конкуренції» [11] та акти, що вносять до нього зміни. Для Сторони ЄС - ст. 101, 102 та 106 Договору про функціонування Європейського Союзу [12], Регламент Ради (ЄС) No 139/2004 від 20 січня 2004 р. про злиття [13] та акти, що вносять до них зміни. Крім того, Додаток ХХІІІ до цієї угоди містить ще деякі пояснення певних термінів, важливих для цієї частини угоди.

Текст угоди містить принципи формування конкурентної політики (стаття 254). Зокрема зазначається, що сторони визнають важливість вільної та неспотвореної конкуренції. Вони визнають, що антиконкурентні господарські практики та угоди можуть спотворити функціонування ринків і зменшити позитивні наслідки лібералізації торгівлі. Тому вони вважають, що такі дії є несумісними з вимогами цієї угоди в тій мірі, у якій можуть вплинути на торгівлю між сторонами.

Підписуючи угоду, сторони домовляються, що Україна та ЄС забезпечуватимуть застосування конкурентного законодавства, яке ефективно протидіє антиконкурентним господарським практикам. Для цього відповідним чином буде забезпечуватися функціонування спеціальних регулюючих органів. Законодавство про конкуренцію буде застосовуватись у прозорий, своєчасний і недискримінаційний спосіб, поважаючи принципи процесуальної справедливості та права на захист. З цією метою визначено, що перед накладенням відомством з питань конкуренції однієї зі сторін санкцій чи зобов'язань на будь-яку фізичну чи юридичну особу воно повинно надати право цій особі бути заслуханою та представити докази протягом обґрунтованого строку, визначеного законодавством, після повідомлення цієї особи про попередні висновки щодо існування порушення. У свою чергу суд або інша незалежна судова установа, визначена законодавством цієї сторони, повинна встановлювати або, на вимогу особи, переглядати будь-які такі санкції чи зобов'язання.

Прозорість застосування конкурентного законодавства повинна бути забезпечена тим, що на вимогу сторін буде надаватися відкрита інформація стосовно діяльності відповідних відомств. При цьому обмін інформацією повинен здійснюватися з урахуванням обмежень, передбачених їхнім відповідним законодавством, та беручи до уваги їхні суттєві інтереси. Тут окремо визначено важливість затвердження та опублікування документа, у якому роз'яснюються принципи, що застосовуються при оцінці горизонтальних злиттів. Крім того, повинно бути затверджено та опубліковано документ, у якому роз'яснюються принципи застосування штрафних санкцій, що накладаються за порушення конкурентного законодавства.

Питання накладення штрафних санкцій розглянемо детальніше, оскільки це нині серйозна проблема для підприємців, які працюють в Україні, особливо іноземних інвесторів. Ця процедура може бути підґрунтям корупційних дій чиновників. На відміну від багатьох інших країн, у нас, крім загальних критеріїв накладення штрафу, немає чіткої методології його обрахунку залежно від різних обставин порушень. Законодавчо визначені лише максимальні ставки. Відповідно до законів «Про захист економічної конкуренції» та «Про захист від недобросовісної конкуренції» по окремо визначених групах порушень штраф може становити від 1 до 10% виручки підприємства від реалізації за рік [11; 14]. Відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення скоєння ряду порушень у сфері конкуренції тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 5 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зокрема, відповідно до ст. 166-2 укладення неправомірних угод між підприємцями тягне за собою накладення штрафу на керівників підприємств у розмірі до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, - до 30 [15].

Однак детальніше не визначено, чому штраф становить саме таку суму. Більше того, чиновник може й не накладати ці величезні штрафи, якщо підприємець виконає його рекомендації. При цьому Антимонопольний комітет може не тільки не розпочинати справу про порушення, а навіть закривати розпочате провадження, що залишає чиновникам необмежені можливості для корупції, а підприємцям - для безкарності.

Для забезпечення об'єктивності покарання законом передбачено, що рішення про накладення достатньо великих штрафів (нині це 4 тис. неоподатковуваних мінімумів або 68 тис. грн.) приймає виключно АМК або його колегія. Штраф повинен бути сплачений у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу, незалежно від того, чи буде він оскаржений у суді, за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня в розмірі 1,5% суми штрафу.

Це викликає обурення, особливо у іноземних інвесторів. Підприємці та судові органи не мають можливості серйозно обґрунтовувати свої заперечення часто безпідставних рішень чиновників. Тобто можна констатувати, що практика встановлення санкцій за порушення свідчить про нагальну необхідність розроблення більш детальних правил і критеріїв покарання.

У Європі такі правила давно встановлені і, за необхідності, оновлюються. Так, прийняті у 2006 р. нові правила обрахунку штрафів стали частиною реформи конкурентного законодавства в ЄС [16]. Вони спрямовані на підвищення ефективності законодавчого регулювання конкуренції. Нова методологія відрізняється від прийнятої в 1998 р. тим, що є більш науково обґрунтованою та прозорою. Вона робить чіткішими заходи, застосовувані Єврокомісією для покарання порушників конкурентного законодавства і дає можливість підприємцям порівнювати вигоди від його порушення із втратами від можливих санкцій за такі дії.

Варто зазначити, що і законодавством Росії передбачено процедуру накладання штрафів у певному діапазоні. Саме тому ФАС випустила Методичні рекомендації щодо розрахунку розміру штрафу для юридичних осіб згідно зі статтями 14.31 та 14.32 Кодексу РФ про адміністративні правопорушення [17].

Таким чином, на відміну від багатьох країн, в Україні процедура накладення санкцій за порушення конкурентного законодавства залишається недостатньо врегульованою, що нерідко є підґрунтям корупційних дій чиновників. Цілком очевидно, що крім загальних критеріїв накладення штрафу, визначених законами, повинна бути розроблена, офіційно затверджена й оприлюднена чітка методологія його обрахунку залежно від різних обставин порушень. Саме тому однією з найважливіших вимог угоди є затвердження та опублікування документа, у якому роз'яснюються принципи застосування штрафних санкцій, що накладаються за порушення конкурентного законодавства.

Підписуючи Угоду про асоціацію сторони також визнали важливість співробітництва між їхніми відповідними відомствами. Встановлено, що відомство з питань конкуренції будь-якої зі сторін може інформувати відомство іншої сторони про своє бажання співпрацювати з питань правозастосовної діяльності, що не повинно перешкоджати сторонам приймати самостійні рішення. Окремо передбачена також можливість проведення консультацій (стаття 260) Зазначено, що кожна сторона, на вимогу іншої, для вирішення питань, які постають у рамках цієї частини угоди, повинна розпочати відповідні консультації, зазначивши у своєму запиті, яким чином це питання впливає на торгівлю між сторонами. З метою сприяння обговоренню питання, яке є предметом консультацій, кожна сторона повинна докласти певних зусиль для представлення відповідної неконфіденційної інформації.

Найголовнішою, на наш погляд, є вимога суттєво наблизити конкурентне законодавство України та практики його застосування до вимог ЄС (стаття 256). Зокрема, стаття 30 Регламенту Ради (ЄС) No 1/2003 від 16 грудня 2002 р. щодо імплементації правил конкуренції, викладених у статтях 81 та 82 договору, повинна бути імплементована протягом трьох років після набуття чинності цією угодою. У такий же термін повинні бути імплементовані статті 1, 2, 3, 4, 6, 7 та 8 Регламенту Комісії (ЄС) No 330/2010 від 20 квітня 2010 р. про застосування статті 101(3) Договору про функціонування Європейського Союзу до категорій вертикальних угод та узгоджених практик. Це стосується також статей 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 та 8 Регламенту Комісії (ЄС) No 772/2004 від 27 квітня 2004 р. про застосування статті 81 (3) Договору до категорій угод з передачі технології.

Що стосується державних підприємств і підприємств, яким надані спеціальні або виключні права, то сторони взяли на себе зобов'язання не запроваджувати будь-яких заходів, що суперечать принципам формування конкурентної політики, визначеним цією угодою (статті 254 і 258-1). Законодавство про конкуренцію до таких підприємств буде застосовуватися в тій мірі, у якій це не перешкоджає здійсненню конкретних завдань відповідних підприємств. Зокрема протягом п'ятирічного періоду з дати набрання чинності цією угодою кожна сторона повинна відкоригувати умови діяльності державних монополій комерційного характеру (стаття 258) таким чином, щоб забезпечити відсутність дискримінаційних підходів стосовно умов, відповідно до яких товари закуповуються та продаються, для фізичних і юридичних осіб сторін.

Висновки

Конкурентне законодавство ЄС нині є одним із найкращих у світі. Більше того, воно постійно удосконалюється на вимогу практики його застосування. Підписуючи Угоду про асоціацію з ЄС, Україна відповідально бере на себе обов'язок привести у відповідність до європейських вимог не тільки вітчизняне законодавство про конкуренцію, а й практику його застосування. Це викликає великі надії на те, що в цій сфері нарешті буде наведено порядок. А ще більшою є надія, що європейські інституції будуть суворо контролювати виконання вимог зазначеної угоди.

Література

1. Річний звіт Антимонопольного комітету України за 2013 рік [Електронний ресурс] // Сайт Антимонопольного комітету України. - Режим доступу: www.amc.gov.ua

2. Андрощук Г О. Конкурентне право: захист від недобросовісної конкуренції. Науково-практичне видання / Г. О. Андрощук, С. В. Шкляр. - К.: Юстініан, 2012. - 472 с.

3. Бакалінська О. О. Організаційно-правові засади захисту економічної конкуренції в Україні / О. О. Бакалінська. - К.: КНТЕУ, 2005. - 190 с.

4. Перехідна економіка: Підручник / В. М. Геєць, Є. Г Панченко, Е. М. Лібанова та ін. / за ред. В. М. Гейця. - К.: Вища школа, 2003. - 591 с.: іл.

5. Шнирков О. І. Конкурентна політика Європейського Союзу: Монографія. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2003. - 217 с.

6. Вовк Т. В. Система конкурентного законодавства Європейського Союзу. Правове регулювання правил конкуренції в Україні. Шляхи адаптації законодавства України / Т. В. Вовк, С. В. Перемот. - К.: РВА «Тріумф», 2006. - 416 с.

7. Угода про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом і його державами-членами, з іншого боку [Електронний ресурс] // Сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://comeuroint.rada.gov.ua/komevroint/control/uk/publish/article7art_ id=56220&cat id=50493/

8. Чому різко зросли ціни на бензин? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// unian.net/ukr/news/news-369001.html

9. Бензин відтанцював «сім сорок». Пальне продовжує бити цінові рекорди, але популярності не втрачає [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://20minut.ua/news/156686-

10. Борисенко З. Змови на ринку нафтопродуктів? / З. Борисенко // Дзеркало тижня. - 1 жовтня 2005. - № 38. - С.10.

11. Закон України «Про захист економічної конкуренції від 11 січня 2001 р. №2210-III [Електронний ресурс] // Сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/2210-14

12. Консолідовані версії Договору про Європейський Союз і Договору про функціонування Європейського Союзу (2010/С 83/01) // Офіційний вісник Європейського Союзу 30.3.2010 UA [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.minjust.gov.ua/file/23491

13. Регламент Ради (ЄС) 139/2004 від 20 січня 2004 р. про контроль за концентраціями між суб'єктами господарювання (Регламент ЄС про злиття) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ww.minjust.gov.ua/file/23490

14. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 р. №236/96-ВР [Електронний ресурс] // Сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/236/96-вр

15. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. №80731-10 // Сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-

16. Cartlidge, H. Olswang, LLP - New European Commission Guidelines on Competition Fines [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.olswang.co.uk/pdfs/competition_jul06.pdf

17. Методические рекомендации по расчету размера штрафа для юридических лиц в соответствии со статьями 14.31 та 14.32 Кодекса РФ об административных правонарушениях [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fas.gov.ru/legislative-acts/

Размещено на Allbest.ru