Оцінка впливу сезонного фактору на рівень трудової зайнятості населення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка впливу сезонного фактору на рівень трудової зайнятості населення

Стратегічною метою розвитку України є побудова сильної та сучасної європейської демократичної держави з потужною економікою для забезпечення гідного життя кожного громадянина. Тому, з метою активізації національної економіки, ключовими завданнями є якнайширше залучення всіма суб'єктами господарювання інвестицій для створення сучасного виробництва, впровадження нових знань, технологій і принципів управління, підвищення рівня зайнятості [3, с. 10].

Особливого значення у вирішенні завдань економічного піднесення набуває створення цивілізованого ринку праці і забезпечення ефективної політики трудової зайнятості. Позитивні тенденції в економіці сприяють адекватним позитивним зрушенням у сфері зайнятості, соціально-трудових відносинах, оплаті праці, забезпечують більш ефективне використання трудового потенціалу, а зростаючий платоспроможний попит населення стимулює розвиток виробництва [2].

Однак варто звернути увагу на те, що планомірне регулювання трудової зайнятості населення досягає найвищого ефекту в тих країнах, у яких заходи державної політики з цього питання зосереджені не лише на територіальному рівні реалізації, а й враховують її галузевий рівень.

У 2012 р. в Україні чисельність зайнятого населення збільшилася на 42,9 тис. осіб, тому рівень зайнятості склав 59,6%, досягнувши докризових показників 2008 р. Рівень безробіття зменшився з 8,2 до 7,8% економічно активного населення.

Між тим, навантаження на одну вакансію (у жовтні 2012 р. становило 6 осіб (у агарному секторі - 15) розподілено вельми нерівномірно. Зокрема, 40% від загального обсягу вакансій зосереджено в Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Львівській, АР Крим та м. Києві. У решті регіонів країни частка вакансій коливається від 0,8 до 4,4%, при цьому навантаження на одне робоче місце сягає в окремих регіонах 83 осіб (Черкаська обл.) У результаті ринок праці неспроможний виконувати функцію інструменту адаптації економіки до змін ринкової кон'юнктури [6, с. 2].

З.В. Герасимчук розглядає внутрішні (регіональні) та зовнішні (державні) фактори, які зумовлюють існування значної диференціації регіонів, бо формування ринку праці в Україні відбувається в умовах великої різниці між регіонами щодо території, кількості та щільності населення, природно-кліматичних умов й виробничої спеціалізації, рівнів економічного розвитку і продуктивності праці, техніко-економічного й трудового потенціалу [1, с. 37].

Важливим елементом вивчення специфічних особливостей формування трудової зайнятості на регіональних ринках праці є вивчення факторів прояву міжрегіональної асиметрії [5, с. 67].

Значну увагу привертає необхідність створення у регулярній системі функціонування ринку праці дієвих механізмів подолання розбіжностей, ступінь трудової зайнятості населення у сферах істотного впливу сезонності виробничих процесів - у сільському господарстві, будівництві та у курортних регіонах. Ця проблема зумовлена об'єктивними факторами, які організаційно неможливо усунути, а розвиток виробничих сфер працевлаштування сезонно-безробітного населення шляхом сумісництва асинхронно- сезонної зайнятості є недостатньо вивченим. Зокрема - у кількісній визначеності резерву праці у територіальному вимірі, спричиненого фактором сезонності, що зумовлює актуальність такого дослідження.

Метою статті є аналіз результатів впливу сезонного фактору на рівень зайнятості в курортних регіонах і визначення основних напрямів соціальної та економічної стабілізації.

Проблеми стабілізації національної економіки переходу до ринку в Україні обумовили міжгалузеву реструктуризацію зайнятості, а посттрансформаційне економічне піднесення, що розпочалося в 2001 р., стимулювало зростання рівня трудової зайнятості населення.

На загальному ринку праці спостерігається деяке пожвавлення. Це виражається в тому, що рівень безробіття починає знижуватися, причому кількість тих, що працюють у сфері обслуговування, змінюється з більшими темпами (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян за видами економічної діяльності, тис. осіб

За даними Державного комітету статистики, в Україні з 2002 до 2007 рр. спостерігається збільшення кількості працевлаштованих, але потім рівень цих показників знижується з урахуванням наслідків кризи 2008 р. З 2010 р. відновлюється позитивна динаміка.

Поряд із позитивною динамікою диференціація цього процесу, що є трудової зайнятості в Україні в цілому, на результатом впливу багатьох факторів регіональних же ринках праці збереглася (табл. 2).

Таблиця 2. Рівень зайнятості населення за регіонами,%

Дія природного факторУ обумовлює ресурсний потенціал та конкурентну перевагу курортно-рекреаційних територій, а економічний вплив туризму і рекреації сприяють розвитку регіону. Проте попит на ринку праці в курортно-рекреаційній сфері носить сезонний характер, і це має негативний вплив на економічний розвиток регіону. Так, на прикладі м. Бердянська можна простежити за динамікою кількості незайнятих трудовою діяльністю.

Розрахований рівень безробіття міста (за методологією МОП) в осінньо-зимовий період значно перевищує рівень зареєстрованого безробіття України, а в період зростання попиту на робочу силу спостерігається лише невелике відхилення.

На рис. 1 відображено показники відношення кількості безробітного населення працездатного віку, зареєстрованого у державній службі зайнятості м. Бердянська до кількості працездатного населення для 2006 і 2012 рр. Причому відповідні офіційні показники України для 2006 р. складають 2,8%, а для 2012 - 1,7%.

Рис. 1. Порівняльна характеристика рівня безробіття у м. Бердянську, %

Наведені на рис. 1 свідчать про те, що за 2006-2012 рр. офіційний рівень безробіття у м. Бердянську збільшився майже у 2 рази з чіткою визначеністю сезонності. Це свідчить про те, що у місті посилюється курортно-рекреаційна монофункціональність, а сфери постійного працевлаштування скорочуються, що посилює зростання безробіття. Різниця в показниках є результатом періодичних коливань кількості незайнятих, зареєстрованих у службі зайнятості на кінець місяця (рис 2.).

Аналогічна картина спостерігається і в зареєстрованих за місяць службою динаміці кількості незайнятих зайнятості (рис. 3).

Рис. 3. Кількість незайнятих, зареєстрованих у службі зайнятості за місяць, осіб

Наведені у табл. 3 дані свідчать, що в умовах посилення курортно-рекреаційної монофункціональності м. Бердянська створений досить стійкий прошарок. безробітних, тобто осіб, що навіть у теплий період року (квітень-серпень), у рекреаційному сезоні залишаються безробітними. Якщо у 2006 р. цей прошарок у середньомісячному вимірі становив 387 осіб, то у 2012 р.- 439 осіб, тобто збільшився на 13,4% унаслідок зростання чисельності населення у місті та посилення його моно функціональності. Цей прошарок осіб становить своєрідний «клуб професійних безробітних», які протягом 7 місяців роботу знаходять, а у теплі місяці влаштовують собі відпустку за рахунок держави як безробітні.

Ситуація на ринку праці м Бердянська в цілому є тільки зовнішньо стабільною, чого не можна сказати про внутрішню, яка знаходиться під впливом сезонного факторУ.

Підтвердженням цього особливого характеру зайнятості населення є і така інформація служби зайнятості м. Бердянська: основною причиною незайнятості у 52,8% є закінчення строку «сезонного» договору. Причому 56,5% складають працівники - 13,6% особи без спеціальності 29,9% -службовці.

Останнім часом у м. Бердянську спостерігається значне збільшення кількості підприємств, особливо приватних, які надають послуги рекреаційного напряму: бази відпочинку, готелі, міні-готелі, які функціонують як в офіційному секторі економіки, так і в неофіційному. Як наслідок - збільшення робочих місць. Разом з цими підприємствами в місті функціонують ще спеціалізовані санаторії. Також у «піковий» період пропонуються послуги стосовно проживання у приватному секторі. Але працевлаштування практично у всіх названих структурах має періодичний характер.

Так, враховуючи дані ПрАТ «Приазовкурорт», максимальна кількість працевлаштованих (у період попиту) складає 1570 осіб, а кількість людей, які працюють у період міжсезоння, не перевищує 700. На більшості приватних підприємств у період міжсезоння це співвідношення набагато більше, ніж 2:1, а в деяких випадках працевлаштованими залишаються тільки працівники-охоронці.

Більшість працівників у період міжсезоння реєструються в службі зайнятості та отримують грошову допомогу. Вона залежить від загального стажу, причини звільнення, середньої заробітної плати та ін. Динаміка середнього розміру допомоги по безробіттю в грудні 2006-2012 рр. наведена у табл. 3.

Таблиця 3. Динаміка середнього розміру допомоги по безробіттю

У досліджуваному випадку звільнені за причиною закінчення строку «сезонного» договору на 8 день отримують статус безробітного та за прийнятою схемою грошову допомогу у розмірі, що складає 100%, 80%... від суми середньої заробітної плати з урахування стажу роботи, приблизно шість місяців. На початку весни громадяни, не зайняті трудовою діяльністю, працевлаштовуються на попередні місця роботи, а далі все продовжується за наведеною схемою.

У зв'язку з зазначеною ситуацією, яка щорічно повторюється, доцільно звернути увагу міськвиконкому та міській раді м. Бердянська на необхідність створення у піковий період рекреаційного сезону (квітень-серпень) тимчасових бригад шляхом включення до їх складу безробітних (це біля 400-450 осіб) для виконання робіт щодо благоустрою міста (очистка липневих стоків, озеленення, зрізання старих та посадка молодих дерев, виконання інших робіт, що не потребують кваліфікації), здійснюваних на засадах громадських робіт, тобто - за рахунок виплачуваних коштів допомоги по безробіттю.

Враховуючи все вищезазначене, необхідно приймати рішення щодо оптимізації тієї частки бюджету, яка виділяється на грошову допомогу у період міжсезоння у вигляді збільшення кількості робочих місць [4, с. 83]. У цьому випадку люди зможуть отримувати не грошову допомогу, а заслужену заробітну плату.

Проведений аналіз стану зайнятості населення у рекреаційних регіонах дозволяє зробити висновки, які вказують на те, що при формуванні державної політики в сфері зайнятості слід використовувати диференційований підхід, який враховує економічні можливості і особливості відповідних регіонів. Це дозволить оптимізувати економічний та соціальний стан України. А саме: цілорічна робота санаторіїв дозволить запобігти сезонному характеру зайнятості населення, що призведе до скорочення обсягу бюджетної грошової допомоги незайнятим трудовою діяльністю громадянам у період міжсезоння, а також дозволить лікуватися і відпочивати соціально незахищеним верствам населення.

Політика зайнятості повинна полягати у визначенні системи пріоритетів державного втручання в економіку, управління якою має розглядатись як засіб досягнення мети, що визначається соціальною політикою.

Використана література

зайнятість ринок праця сезонний

1. Герасимчук, З. Теоретичні засади забезпечення конкурентоспроможності регіону /

З. Герасимчук // Економіст. - 2011. - № 11. - С. 34-37.

2. Гірман, А.П. Регіональні особливості ринку праці: аналіз та регулювання / А.П. Гірман // Вісник ДДФА: Економічні науки. Дніпропетровськ: ДДФА. - 2012. - № 2(28). - С. 14-20.

3. Державна програма активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки [Електронний режим]. - Режим доступу: eimg.pravda.com.ua/files/.../a428a25-p.

4. Кіркова, Н.П. Аналіз ефективності підприємств санаторно-курортної сфери / Н.П. Кіркова // Новое в экономической кибернетике: сб. научн.ст. / под общ. ред. Ю.Г. Лысенко. - Донецк: ДонНу, 2006.- № 2. - С. 75-86.

5. Кремень, О. Асиметрія стану сфери зайнятості населення на регіональних ринках праці: методичні підходи та необхідність вивчення // Економіст. - 2011. -- № 7. - С. 66-67.

6. Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2012 році. Звернення Президента України до Верховної Ради України VII скликання. - К.: ДП «НВЦ «Пріоритети», 2012. - 74 с.

Размещено на Allbest.ru