Аналіз систем державної підтримки розвитку венчурної інноваційної діяльності та перспективи в Україні

Джерело: [7].

Незважаючи на колосальний світовий досвід у сфері державної підтримки, станом на 2014 рік в Україні так і не була створена ефективна програма підтримки розвитку інноваційного та венчурного бізнесу з боку держави.

МЕТА СТАТТІ

Метою статті є дослідження зарубіжного досвіду створення та функціонування програм підтримки венчурної й інноваційної діяльності та розроблення пропозицій щодо програми державної підтримки інноваційного (венчурного) бізнесу в Україні.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

Світовий досвід венчурного й інноваційного підприємництва засвідчує, що всі розвинуті країни здійснюють активну інноваційну політику, запроваджують на законодавчій основі форми та методи державного регулювання й стимулювання комерціалізації результатів наукових досліджень і розробок через використання механізмів венчурного фінансування. Основні системи державної підтримки інноваційної діяльності та стимулювання венчурного бізнесу в розвинутих країнах наведено в таблиці 1.

У різних країнах використовуються різні засоби стимулювання інноваційної та венчурної діяльності, до основних можна віднести наступні:

— пільгове оподаткування венчурних фірм;

— інвестиційний податковий кредит;

— зменшення податку на прибуток для організацій із цінними паперами венчурних структур;

— гарантоване повернення приватного капіталу, який вкладають у венчурний бізнес до 90% у США та до 80% у Японії;

— цільові безоплатні субсидії підприємствам, які освоюють нові технології;

— зниження ставки прибуткового податку;

— пільговий режим амортизаційних відрахувань [6].

Існує розгалужена мережа державних програм

підтримки малого інноваційного венчурного підприємства у США, яку представляють:

1. Адміністрація малого бізнесу (Small Business Administration -SBA) - відділ Міністерства торгівлі, під юрисдикцією якого діють малі інвестиційні компанії (SBIC), забезпечує надання кредитів малому бізнесу, здійснюючи це самостійно або разом із іншими фінансовими організаціями. Переважно діяльність адміністрації полягає у наданні гарантій банкам для видачі кредитів (рівень відсоткових ставок дорівнює вартості позик для банків плюс 2,5 - 2,7 5 %). Важливою особливістю є надання довгострокових кредитів, зазвичай на 7 - 25 років.

2. Компанії для інвестування малого бізнесу (Small Business Investment Companies - SBIC) - спеціалізовані інвестиційні компанії, підконтрольні SBA, є приватними і приймають самостійні рішення щодо кредитування. Однак, згідно з вимогами законодавства SBIC, вони зобов'язані надавати кредити або інвестиційні кошти на термін не менше п'яти років. Інвесторам таких компаній (пайовикам) надають податкові пільги та державні гарантії повернення їхніх коштів.

У Російській Федерації діяльність, подібну до діяльності SBA, здійснюють регіональні й Федеральний фонди підтримки малого підприємництва, а також Фонд сприяння розвитку малих форм підприємництва у науково- технічній сфері [9]. У Росії вагомість розвитку венчурного капіталу пов'язана насамперед із двома тенденціями, характерними раніше для Західної Європи:

1. Відбувається зрушення ресурсів НДДКР із державного у при ватний сектор. Активніше залучаються позабюджетні кошти в науку й інновації.

2. Зростає роль посередницьких функцій. У процесі фінансування активніше залучаються фахівці з комерціалізації технологій (передусім із відбору фірм для інвестування). Це пов'язано з активністю приватного сектору, що у будь-якій державі гнучкий і здатний адекватно реагувати на зміни макроекономічних та інших чинників навколишнього середовища.

У Росії венчурний капітал лише зароджується, але потенційно належить до основних джерел фінансування для комерціалізації науково-технічних розробок і реструктуризації великих виробничо-господарських комплексів. Фінансова криза 1998 p., з одного боку, істотно послабила фінансову систему Росії, а з іншого - створила передумови для переорієнтації фінансових ресурсів на реальний сектор економіки [9].

В окремих країнах діють спеціальні програми інноваційного розвитку, розглянемо деякі з них. У Фінляндії діяла і продовжує діяти програма SITRA. В її рамках співіснують як пряме фінансування стартапів, так і вкладення коштів в регіональні фонди підтримки технологічних підприємств. SITRA фінансує компанії звичайним венчурним способом - в обмін на частку акцій від 15% до 40% і на суми від 200 000 до 2 млн євро. Зараз у портфелі SITRA налічується близько 70 компаній і участь в шести регіональних фондах, які обслуговують в основному місцеві університети Фінляндії. Дана програма підтримки має статус незалежного державного фонду під егідою парламенту і управляється як фонд, а не як урядове агентство [4].

Також слід відзначити діяльність технологічного агентства "Теkес", яке є найбільшою фінансованої державною експертною організацією в Фінляндії, що займається наданням допомоги для наукових досліджень, розробок та інновацій в корпоративному секторі та в університетах. Теkес ставить перед собою 3 стратегічні завдання:

1. Збільшення потенціалу інноваційної активності: фінансується проведення досліджень і розробок, при цьому заохочується співпраця між компаніями, університетами та вченими - наявність бази і зв'язків між елементами інноваційної системи є основними факторами успіху для інноваційної діяльності.

2. Підвищення продуктивності і оновлення секторів економіки: завдяки інноваціям, продуктивність праці в секторах і кластерах, які є пріоритетними для фінської економіки і суспільства, знаходиться на вищому рівні, а фінські компанії володіють глобальною конкурентоспроможністю.

3. Зростання добробуту населення.

Інновації та сталий розвиток створюють всеосяжну основу для досягнення суспільного благополуччя та екологічних цілей [2].

Згідно з опублікованим звітом, за фінансової підтримки Агентства з фінансування технологій та інновацій Фінляндії "Текес", у 2013 році було створено 1270 нових товарів, послуг або процесів, а також більше тисячі патентів. Частка фінансування "Теkес" в приватних проектах склала близько 50%. На думку директора "Теkес" Пеккі Сойні, без підтримки Агентства кількість нових товарів і послуг було б в 2 рази менше. У 2013 році "Теkес" брало участь в реалізації 1860 проектів з обсягом фінансування 577 млн євро, з яких 133 млн євро припало на компанії - стартапи, тобто підприємства, які існують менше 6 років. Фінансову допомогу або кредити отримали 680 стартапів. З 133 млн євро 68 млн є гранти та 58 млн - кредити. Згідно з правилами, не менше 25% вартості проекту має покриватися з інших джерел фінансування. Інноваційні компанії, що отримали допомогу від "Теkес", змогли збільшити свій оборот в 5 разів за 1 рік, а оборот отримали допомогу малих і середніх підприємств виріс на 20% [3].

Інший приклад успішної програми підтримки інноваційного бізнесу діє в Ізраїлі. Програма (ініціатива) Yozma була створена під керівництвом Міністерства промисловості і торгівлі Ізраїлю в особі Головного наукового управління (ГНУ). Для оперативного управління Yozma були призначені професійні венчурні фінансисти з досвідом роботи в технологічній промисловості, які підпорядковувалися раді директорів, складеним з представників держави, і мали повноваження діяти на підставі статуту.

Ідея даної програми полягала в тому, що фонд програми був використаний для капіталізації десяти інших венчурних фондів, кожен з капіталом 20 млн доларів. До фондів пред'являлися такі вимоги: наявність одного ізраїльського партнера та одного американського чи європейського партнера з ім'ям і стажем. Зарубіжні партнери були зобов'язані навчати ізраїльських колег методиці і принципам інвестування, розвитку компаній та ведення справ фонду. В обмін фонд отримував 8 млн доларів з фондів Yozma (решта 12 млн партнери повинні були представити спільно), які в разі провалу фонду вони не зобов'язані були повертати. А в разі успіху партнери могли викупити частку держави за ті ж гроші плюс символічна процентна ставка (7% від прибутку на цю частку) - таким чином, більше 90% доходу діставалося приватним учасникам програми.

За підтримки провідних американських, європейських та ізраїльських інвесторів Yozma успішно запустила свій другий фонд, Yozma II, який розпочав свою діяльність у вересні 1998 року, а його третій фонд Yozma III - 2002. З моменту заснування група зуміла залучити більше $ 220 млн у свої фонди і зробила прямі інвестиції в 50 портфельних компаній. Кошти інвестуються переважно в компанії в галузі зв'язку, інформаційних та медичних технологій. Проект здійснює інвестиції на всіх етапах розвитку компанії з основним упором на ранній стадії розвитку. Початкові окремі інвестиції, як правило, коливаються в діапазоні від $ 1 млн і $ 6 млн Додатковий капітал зарезервований для наступних інвестицій [5].

В Україні державна підтримка інноваційного та венчурного бізнесу ще не сформована як така, тому на нашу думку, може розвиватися за наступними моделями:

1. Європейська модель. Державна підтримка малого та середнього бізнесу здійснюється на двох рівнях - наднаціональному та національному, що дає змогу раціонально розділити процедури прийняття рішень стосовно надання окремих видів державної підтримки її реципієнтам. З метою підвищення конкурентоспроможності європейської економіки дія системи державної підтримки малого та середнього бізнесу в ЄС спрямована на зміцнення єдиного внутрішнього ринку й інтернаціоналізацію підприємницької діяльності на рівні окремих її суб'єктів. У країнах ЄС вагома роль належить прямій фінансовій підтримці малого та середнього бізнесу, найбільша частка якої надається у вигляді цільової фінансової допомоги (гранти, субсидії).

2. Американська модель. На відміну від країн ЄС, де повноваження щодо надання державної підтримки інноваційного підприємництва розподілені між Європейською комісією, установами ЄС, органами центральної та місцевої влади країн-членів, у США заходи державної підтримки розробляє, здійснює і координує Адміністрація малого бізнесу. Огляд діючих у країні програм державної підтримки малого та середнього бізнесу засвідчує, що пріоритетними є фінансова підтримка, залучення суб'єктів малого і середнього бізнесу до виконання державних замовлень, інноваційна, експортна і технічна підтримка.

3. Японська модель. Відмінною ознакою японської системи державної підтримки малого та середнього бізнесу є її спрямованість на сприяння кооперативним починанням малих і середніх підприємств. Особливість японської системи - високий рівень розвитку системи субконтрактів, яка забезпечує замовленнями підприємства малого та середнього бізнесу і робить взаємодію цих суб'єктів підприємництва ефективнішою. Головним напрямом державної підтримки в Японії, якому підпорядковані всі інші, є всебічне сприяння держави інноваційній діяльності цих суб'єктів бізнесу, котрі визнані найактивнішими у створенні інноваційних продуктів і технологій.

Дані моделі уже були використані в процесі формування програм державної підтримки в Норвегії та Швейцарії - Європейська модель, Австралія та Канада - Американська модель, Корея на Нова Зеландія - Японська модель, тому одна з них може бути використана під час розробки програми державної підтримки в Україні. Також не слід відкидати змішану модель з поєднанням всіх вище зазначених. Але, на нашу думку, на перших етапах становлення державної підтримки слід звернутися до досвіду Фінляндії та Ізраїлю.

В Україні повинен бути створений державний фонд для розвитку венчурного інноваційного підприємництва, який би залучав для фінансування проектів як кошти держави, так і кошти приватних інвесторів на взаємовигідних умовах.

Засобами державної підтримки могли б стати:

— надання кредитів на пільгових умовах;

— пільговий податок на прибуток венчурних інноваційних підприємств;

— впровадження системи страхування коштів венчурних підприємств;

— цільові безоплатні субсидії підприємствам, які створюють нові технології;

— дотації малому і середньому бізнесу на наукові дослідження та розробки;

— залучення венчурних інноваційних підприємств до реалізації масштабних державних проектів.

Висновки

Розвиток венчурного та інноваційного підприємництва є невід'ємною частиною зростання економіки будь-якої країни світу. В Україні ці види діяльності не набули значного розвитку в силу різних причин: недостатньо розвинена законодавча база, слабкий ринок цінних паперів, відсутність державних програм розвитку інноваційного та венчурного бізнесу. В такій ситуації держава може прийняти будь-яку з уже існуючих 3 моделей або розробити свою унікальну. Але, на думку авторів, найкращим варіантом є розробка програми типу Yozma та SITRA, які вже добре зарекомендували себе та дали потужний імпульс для розвитку інноваційного та венчурного бізнесу в Ізраїлі та Фінляндії.