Напрями вкладання іноземних інвестицій в економіку Закарпатської області

Ключові слова: зовнішньоекономічна діяльність, регіон, експорт, імпорт, сальдо зовнішньої торгівлі, зовнішньоторговельні зв'язки, прямі іноземні інвестиції, провідні види економічної діяльності, міграція.

Комплексному теоретично-практичному дослідженню питань зовнішньоекономічних діяльності прикордонних регіонів, транскордонного співробітництва в умовах розширення ЄС на Схід знайшло відображення у працях Є.І. Бойка, М.І. Долішнього, Б.І. Дяченка, В.С. Кравціва, М.А. Лендєла, С.М. Митряєвої, В.П. Мікловди, С.В. Сембера, М.І. Пітюлича, Д.М. Стеченка та ін. Разом з тим, незважаючи на значний науковий доробок з цих питань, дослідженнями не охоплено всього спектру особливостей зовнішньоекономічних зв'язків та прикордонного співробітництва як України, так і її регіонів.

Головною метою цієї роботи є визначення основних тенденцій у обсягах прямих іноземних інвестицій в економіку Закарпатської області на основі опублікованих статистичних матеріалів актуального поточного етапу.

У зовнішньоекономічній діяльності як України, так і її регіонах важлива роль відводиться прямим іноземним інвестиціям, які є внесками нерезидентів до статутного фонду підприємства резидента, що забезпечить права власності нерезидентів на придбані майно, майнові комплекси, або на акції, облігації та інші цінні папери, та складають не менше 10 % вартості статутного фонду підприємства-резидента, а також інвестиції, що отримані в результаті укладання концесійних договорів та договорів про спільну інвестиційну діяльність. До категорії прямих інвестицій відносяться кредити та позики, що надійшли від прямих інвесторів [9, с. 258].

Зовнішньоекономічна діяльність Закарпатської області проявляється як в прямих іноземних інвестиціях, так і в реалізації інвестиційних проектів на території пріоритетного розвитку та у СЕЗ "Закарпаття" за видами економічної діяльності про, що свідчать дані таблиці 1, з аналізу показників якої витікають наступні висновки:

Таблиця 1. Прямі іноземні інвестиції в економіку Закарпатської області (на кінець року; тис. дол. США)

* Розраховано за джерелом: [5, с. 176, 179; 7, с. 182, 186, 240]

— з прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в економіку області першість належить секції D -- переробній промисловості, по якій вони збільшились за період з 2009 по 2013 р. більше як на 12,5% , що складає 330,0 млн дол. США , в той час як в цілому за всіма видами економічної діяльності вони зросли тільки в 1,3 рази;

— провідними видами економічної діяльності в переробній промисловості були підсекції Dl<, DL, DМ -- машинобудування (виробництво машин та устаткування, електричного, електронного, оптичного та транспортних засобів), на які у 2013 р. припало більше 110,5 млн дол. США, або 24,7% від загального обсягу ПІІ в економіку області, а за аналізований період обсяг їх збільшився більше ніж на 15%;

— другу позицію займає підсекція DA -- виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, частка якої щодо ПІІ в економіку області становила понад 54,7 млн дол. США, або 12,3% до підсумку;

— третю позицію займає підсекція DB -- легка промисловість (текстильне виробництво, виробництво одягу, хутра та виробів з хутра), на яку припало понад 20,1 млн дол. США, або 4,5% всього обсягу прямих іноземних інвестицій;

— четверту позицію в переробній промисловості регіону займає підсекція підсекція DD -- оброблення деревини та виробництво виробів з деревини (крім меблів), на яку припало майже 3,8 %, або 17,2 млн дол. США всього обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку області;

— у секцію А -- сільське господарство, мисливство, лісове господарство прямі іноземні інвестиції збільшились більше ніж у 2 рази за аналізований період (2009--2013), але частка їх в загальному обсязі таких інвестицій незначна і в 2013 р. становило лише 1,2 % до всього обсягу інвестицій;

— прогресує в іноземних інвестиціях секція І -- діяльність транспорту та зв'язку, в яку до 2013 р. надійшло 29,5 млн дол. США прямих іноземних інвестицій, або 6,7% до всього обсягу, а також секція G -- торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку, в яку у 2013 р. надійшло 27,1 млн дол. США прямих іноземних інвестицій, або 6,1% до всього обсягу.

Стосовно реалізації інвестиційних проектів на території пріоритетного розвитку ситуація наступна:

— першість також займає переробна промисловість (секція D), оскільки з початку реалізації проектів у цю секцію спрямовано майже 47,3 % (36,8 із 77,8 млн дол. США) всіх обсягів від реалізації інвестиційних проектів. У цілому, інвестиційні проекти у цій секції реалізовані на 101 %;

— другу позицію займає секція N -- охорона здоров'я та надання соціальної допомоги, в яку спочатку реалізації проектів надійшло більше 27,9 млн дол. США, або 35,9 %. При цьому, реалізацію інвестиційних проектів перевершено майже у 1,8 рази;

— інші галузі промисловості займають третю позицію, по яких реалізація інвестиційних проектів становила 100,6 %, а освоєно 26,1 млн дол. США, що становить 34,2 % від всього обсягу реалізованих інвестиційних проектів.

Серед реалізованих інвестиційних проектів у СЕЗ "Закарпаття" динаміка така:

— пріоритетність належить підсекціям DK, DL, DM -- машинобудування (виробництво машин та устаткування, електричного, електронного, оптичного та транспортних засобів), в які надійшло майже 228,7 із 229,7 млн дол. США, або майже 99,6 % від реалізації всіх інвестиційних проектів;

— якщо реалізація інвестиційних проектів у СЕЗ "Закарпаття" становила 89 %, то на території пріоритетного розвитку -- тільки 40,5 %.

Одним специфічним об'єктом інвестиційних процесів як в економіку України, так і Закарпатської області, є наявність значних заробітчанських коштів, тобто грошових заощаджень громадян України, зароблених ними за кордоном, які вкладаються в регіони нашої держави в рухоме й нерухоме майно, а також у власний бізнес, і таким чином суттєво впливають на національну економіку.

Окремі науковці, з думкою яких ми погоджуємось, відмічають, що можна передбачити справедливе зауваження: заробітчанські гроші не можна вважати іноземними інвестиціями з тієї причини, що вони вкладаються в економіку України не іноземцями, а громадянами нашої держави, що суперечить класичним визначенням іноземних інвестицій. Це зауваження цілком слушне з формальної, академічної точки зору, однак, по суті, мова йде про іноземні кошти, що перетікають в українську економіку з інших економік, і починають працювати в національному господарстві. Тобто, якщо абстрагуватися від факту наявності українського громадянства в інвестора (що, до речі, не завжди залишається незмінним), за всіма іншими ознаками вплив заробітчанських коштів на економіку часто є цілком ідентичним до впливу ПІІ [4, с. 138, 139].

Стосовно заробітчанства, як способу розпочати власний бізнес, то зараз воно набуває дедалі більшої популярності. Одне з періодичних видань зазначає: "останнім часом стали виїжджати також з метою накопичення стартового капіталу для відкриття власного бізнесу в Україні. Нині такий шлях видається нашим землякам більш простим і надійним, ніж отримання банківського кредиту, який потім доведеться віддавати, та ще й з немалими відсотками " [2]. Тобто в цьому випадку заробітчанство виступає як спосіб надбання громадянином України іноземних коштів для інвестування їх в українську економіку. За формою -- це не іноземна інвестиція, але за суттю -- відмінність не настільки вже й принципова [4, с. 140].

Отже, мільйони громадян як України, так і сотні тисяч з її регіонів, які працюють у зарубіжжі забезпечують надходження іноземної валюти за рахунок переказів та ввезення її при поверненні на Батькі вщину. Однак вони створюють валовий внутрішні й продукт для зарубіжних країн, де перебувають на заробітках. Водночас негативною тенденцією для економіки регіону є міждержавна міграція, яка в умовах Закарпатської області характеризується переважанням вибулих над прибулими, тобто призводить до негативного сальдо міграцій. Незважаючи на те, що в Закарпатській області у 2009--2013 рр. відбувся природний приріст населення, проте за рахунок міждержавної та міжрегіональної міграції чисельність його зменшується (табл. 2).

Таблиця 2. Основні напрями міграції населення Закарпатської області

Розраховано за джерелом: [5, с. 371; 7, с. 348].

Показники таблиці 2 чітко фіксують негативні тенденції впливу міграційних процесів на подальше зменшення народонаселення регіону та трудовий потенціал. В аналізованих роках напрямки міграції характеризуються наступними тенденціями:

— внутрішньорегіональна міграція не вплинула на чисельність населення, трудового потенціалу, в той час як масштаби іі значно більші від міждержавної та міжрегіональної міграції разом взятих;

— міжрегіональна міграція займає другу позицію за розміром, сальдо її у 2009 р. становило -- 0,94, за 2013 р. -- 0,9, а за два аналізовані роки майже 2,0 тис. осіб, з яких половина припадає на працездатне населення, тобто на трудовий потенціал;

— як показали дослідження, міждержавна міграція значно вплинула на кількість наявного населення та трудовий потенціал, за рахунок якої у 2009 і 2013 рр. майже на 0,6 тис. осіб зменшилась чисельність населення регіону, з яких майже половина припадає на працездатне населення, яке поповнило трудовий потенціал зарубіжних країн і зменшило трудовий потенціал регіону.

Дослідження засвідчують, що прямі іноземні інвестиції в економіку Закарпатської області активно зростали до 2008 р., а з 2009 р. проявилась спадна тенденція внаслідок світової фінансової кризи. Але починаючи з 2010 р. пряме іноземне інвестування в економіку області мало незначну позитивну динаміку. Зокрема з прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в економіку області першість належить секції D -- переробній промисловості, по якій вони збільшились за період з 2009 по 2013 р. більше як на 36,5 млн дол.; негативна тенденція спостерігалась щодо підсекцій DD -- оброблення деревини та виробництво виробів з деревини (крім меблів), Е -- виробництво та розподілення електроенергії, газу та води та N -- охорона здоров'я та надання соціальної допомоги на які припадало лише 3,8 %, або 17,2 млн дол. США, 0,5% або 2,3 млн дол. США та 0,04%, або 206 тис. дол. США відповідно всього обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку області. У 2013 р. обсяг прямих іноземних інвестицій за цими видами економічної діяльності зменшився на 68, 60 та 17% відповідно у порівнянні із 2009 р. Отже, обласному управлінню зовнішніх економічних зв'язків доцільно здійснювати більш ефективну підтримку та координацію напрямів діяльності суб'єктів міжнародного бізнесу як резидентів, так і нерезидентів, що здійснюють економічну діяльність в області. У подальших дослідженнях буде зосереджена увага на особливостях прямих іноземних інвестицій з країн світу в регіон, а також за видами економічної діяльності.

інвестиційний міграція народонаселення

Література

1. Економічна енциклопедія: [у 3 т.]. -- Київ: Видавничий центр "Академія", 2002 / Г олова редакційної ради: Гаврилишин Б.Д. (голова) [та ін.]. -- Т. 1 / [відп. редактор Мочерний С. В. та ін.]. -- 2002. -- 864 с.

2. Заграница нам поможет?../ Главред.

3. Передрій О.С. Міжнародні економічні відносини: навч. посібник / О.С. Передрій. -- Ужгород, 2005. -- 224 с.

4. Пехник А.В. Іноземні інвестиції в економіку України: навч. посібник / А.В. Пехник. -- К.: Знання, 2007. -- 335 с.

5. Статистичний щорічник Закарпаття за 2009 / Головне управління статистики у Закарпатській області / за ред. Г.Д. Гриник. -- Ужгород, 2010.

6. Статистичний щорічник Закарпаття за 2011 / Головне управління статистики у Закарпатській області / за ред. Г.Д. Гриник. -- Ужгород, 2012. -- 189 с.

7. Статистичний щорічник Закарпаття за 2013 / Головне управління статистики у Закарпатській області / за ред. Г.Д. Гриник. -- Ужгород, 2014. -- 191 с.

8. Статистичний щорічник України за 2009 рік /Державний комітет статистики України / За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Видавництво "Консультант", 2010 -- 566 с.

9. Статистичний щорічник України за 2012 рік /Державний комітет статистики України / За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Видавництво "Консультант", 2013 -- 567 с.

Размещено на Allbest.ru