Методичні аспекти оцінки конкурентоспроможності молокопереробних підприємств та їх продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методичні аспекти оцінки конкурентоспроможності молокопереробних підприємств та їх продукції

У статті проведено аналіз методів оцінки конкурентоспроможності підприємств та їх про-дукції, проаналізовано різні підходи та виявлено ті, які мають найбільший інтерес для оцінки конкурентоспроможності молокопереробних підприємств, зроблено спробу визначення показ-ника оцінки фактичної інтегральної конкурентоспроможності підприємства.

The paper analyzed the methods for assessing the competitiveness of enterprises and their products. We have analyzed the different approaches and found that those with the greatest interest for assessing the competitiveness of dairy enterprises. We have attempted to assess the actual determination of the integral competitiveness.

Ключові слова: конкурентоспроможність, конкурентоспроможність підприємства, конкурентоспро-можність продукції, молокопереробні підприємства, конкурентні переваги.

Key words: competitiveness, competitiveness of enterprises, competitiveness of products, dairy enterprises, competitive advantages.

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Основними умовами успішного функціонування вітчизняних підприємств на шляху інтеграції у світову економіку є досягнення ними високого рівня конкурен-тоспроможності та забезпечення своїх конкурентних переваг. Тому на сучасному етапі становлення та роз-витку ринкової економіки України оцінка конкурентос-проможності підприємства та продукції, яку воно випус-кає, є необхідним елементом процесу управління підприємством. конкурентоспроможність молокопереробний підприємство

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ, У ЯКИХ ЗАПОЧАТКОВАНО РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ

Вивченням питання методології та методів оцінки конкурентоспроможності займаються багато вітчизня-них та зарубіжних вчених економістів, це: І.М. Лифиц [5], Р.А. Фатхутдинов [1], Б.В. Буркінський [6], В. А. Павло-ва [4], М.Г. Долинская, И. Соловьев [7], А.В. Коротков [8], О.С. Шевельова [9] та багато інших.

МЕТА СТАТТІ

Метою даної статті є аналіз методології оцінки кон-курентоспроможності учасників господарської діяль-ності.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

При оцінці конкурентоспроможності підприємства використовуються, головним чином, методи, основані на номенклатурі показників. В зв'язку з тим, що конкурен-тоспроможність підприємства залежить від великої кількості показників, вплив деяких з них не дає можли-вості робити узагальнені висновки, у цьому випадку рац-іональніше вивчити вплив різноманітних груп показників, а потім визначати інтегральну характеристику об'єкту. Необхідно відмітити, що основними у номенклатурі по-казників є показники якості. Так, для харчової промис-ловості істотний вплив здійснюють такі показники як спо-живацькі та біологічні властивості, фізико-хімічний склад, екологічність, ергономічність, строк придатності.

З метою визначення положення підприємства на рин-ку відносно своїх конкурентів та визначення його кон-курентних переваг В.А. Павлова [4] об'єднує показники конкурентоспроможності в однорідні групи (блоки) за різними направленнями діяльності, а саме: маркетингові, ресурсні та цінові, а також групу показників, які характеризують ефективність діяльності підприємства.

На наш погляд, для молокопереробних підприємств серед існуючих методів оцінки конкурентоспроможності найбільший інтерес можуть являти методи, які засновані на номенклатурі показників, що дозволяють давати кількісну оцінку конкурентоспроможності. Розглянемо деякі з цих методів, які, на нашу думку, можуть ефек-тивно застосовуватись та давати достатньо точну оцінку конкурентоспроможності об'єктів.

Для оцінки конкурентоспроможності продукту у якості одного з таких методів може бути запропонова-но модифікований метод середньозважених арифметич-них показників, який враховує одиничні показники якості. Цей метод широко використовується серед нау-ковців, зокрема І. Кононенком [2], В.А. Павловою [4] та Р.А. Фатхутдіновим [1]. Метод засновано на співстав- ленні ціни продукту та корисного ефекту -- інтеграль-ного показника якості, котрий включає в себе систему окремих показників якості, що задовольняють конкрет-ну потребу. Алгоритм аналізу конкурентоспроможності продукту передбачає наступні етапи розрахунків:

— вибираються найбільш значимі для оцінки рівня

конкурентоспроможності продукту показники її якості {q..}, де -- індекс показника якості, m --

кількість показників, j= 1,..n -- індекс продуктів, що по-рівнюються, n -- кількість продуктів, що порівнюються;

— встановлюються нормативні значення показників конкурентоспроможності {q^Hj.};

— розраховується відносні показники {f.};

— встановлюється вагомість показників {а}, i= 1,..m, виходячи з їх важливості у забезпеченні конку-рентоспроможності.

Наступним етапом є розрахунок суми множень ко-ефіцієнтів вагомості на відповідні відносні показники якості для кожного продукту, що порівнюється. Ця ве-личина (1) називається середньозваженим показником одиничних показників якості.

m

Pj = La * fa, j=1,..n (1).

i=1

Заключним шагом є розрахунок такої величини як ціна одиниці середньозваженого показника якості (2) [34].

П = ^cj / Pj^, j=^1,..n (²).

де с. -- зіставна ціна j продукту.

За результатами розрахунків робиться висновок щодо конкурентоспроможності продукту, при цьому вважається, що більш конкурентна та продукція, у якої ціна одиниці середньозваженого показника якості менша.

У роботі В.Д. Нємцова та Л.С. Довганя перевага надається таким підходам до оцінки конкурентосп-роможності підприємства: метод, заснований на теорії ефективної конкуренції; метод бенчмаркінгу; підходи до оцінки конкурентоспроможності підприє-мства, які пов'язують її рівень з показниками якості (конкурентоспроможності) продукції, що випус-кається [3].

Вказані методи кардинально відрізняються за своєю сутністю та базою формування показників конкурентос-проможності від, методів розглянутих нами вище. Згідно з теорією ефективної конкуренції, найбільш конкурен-тоспроможними є підприємства, де найкраще організо-вана робота всіх підрозділів. Оцінка ефективності ро-боти кожного підрозділу передбачає оцінку ефектив-ності використання ресурсів підприємства. В основі ме-тоду лежить оцінка чотирьох групових показників або критеріїв конкурентоспроможності.

У випадку неможливості застосування більш точ-них кількісних методів оцінки, інтегральний показник конкурентоспроможності продуктів можна отримати, використовуючи експертний метод з урахуванням ва-гомості показників, який застосовується І.М. Ліфіцем [5], В.А. Павловою [4], але найбільш детально в своїй роботі його описав Р.А. Фатхутдінов [1]. Після фор-мування експертної групи, як правило 5 чоловік, бу-дується система балів для оцінки конкурентоспромож-ності. Кожному показнику конкурентоспроможності, якими, як правило, є система окремих показників якості {q..}, формуючих корисний ефект, та ціна про-дукту, експерт може надати від 1 до 5 балів. Вагомість n показників встановлюється від n до 1, так, у випадку чотирьох показників від 4 до 1, а у випадку 5 -- від 5 до 1. Конкурентоспроможність продукту визначаєть-ся експертними оцінками по кожному показнику та може бути розраховано в загальному вигляді в на-ступній формулі:

LL^aj *q

де i= 1,..m -- кількість експертів; j= 1,..n -- кількість показників;

a_t -- вагомість j-го показника; 5 -- максимально можлива оцінка.

Верхня та нижня границі значень конкурентоспро-можності продукту, які встановлюються п'ятьма експер-тами по 5 бальній системі для n показників, визначають-ся за формулами:

^Кmax = ^П + {П ^{- 1)} + ... + ^{1 (4)};

^Kmin = 5[п + ^{{П - 1)} + *** + ^1] (5).

У випадку 4-х показників, значення верхньої та ниж-ньої границь конкурентоспроможності будуть К =10, К_мн=2, для 5 показників -- К =15, К.=3, відповідно. Оцінки експертів будуть знаходитись у вказаних інтер-валах. Резерв підвищення конкурентоспроможності про-дуктів можна оцінити за формулою:

K к

де К -- експертне значення конкурентоспромож-ності.

Серед методів оцінки конкурентоспроможності підприємств, на наш погляд, заслуговує уваги метод "відносних частот”, який дає підприємству можливість визначити своє положення на ринку відносно своїх конкурентів по асортименту продукції, що випускаєть-ся його успішно застосували у своєму дослідженні А.В. Коротков та Н.В. Третяков [8]. Метод побудова-но на твердженні, що якщо підприємства мають співпа-даючі товарні позиції, то більш конкурентним вва-жається те, у якого більш широкий асортимент. Для аналізу вводиться число співпадаючих асортиментних позицій двох i-го та j-го підприємств -- (і,

j=1,..n), які характеризують їх схожість за асортимен-тним рядом. Для порівняння підприємств за асорти-ментним рядом, з метою виявлення більш конкурен-тоспроможного та можливості їх ранжування, вводить-ся показник відносних співпадань асортиментних по-зицій у вигляді:

fij = ^mij ^1si (7),

де s.-- число асортиментних позицій і-го підприєм-ства.

Цей показник враховує вплив асортиментних позицій підприємства на число співпаданнь. Результати розра-хунку показників відносних співпадань зводяться в мат-рицю {f..}, i= 1,.. n, j= 1,..n, де на головній діагоналі бу-дуть значення показників, які дорівнюватимуть 1, так як ці значення відповідають і=', тобто співпадання за асор-тиментом. Строки матриці будуть характеризувати "наше" підприємство по відношенню до конкурентів, її стовпці характеризують підприємства як "нашого" кон-курента. По строкам матриці виявляються найсильніші конкуренти "нашого" підприємства по найбільшим зна-ченням "відносних частот". Ранжируючи значення "відносних частот" в порядку їх зменшення, можна оці-нити підприємство за їх конкурентною силою. Аналіз матриці по стовпцях характеризує кожне підприємство як конкурента по відношенню до інших. Для комплекс-ної оцінки конкурентоспроможності використовується інтегральний показник, який дорівнює сумі значень f.. по стовпцях матриці:

П

Pj = Ј (8).

j=1

Необхідно відмітити, що найбільшу загрозу для конкурентів являє те підприємство, у якого інтеграль-ний показник p,, більше. На наш погляд, при достатній простоті методу його істотним недоліком є те, що аналіз конкурентоспроможності підприємств виконується тільки за одним параметром -- асортиментом про-дукції.

Не зважаючи на те, що на сьогодні відсутній загаль-но прийнятий метод оцінки конкурентоспроможності, ми погоджуємося з І. Максимовою [10], що найбільш прий-нятним методом є метод,оснований на номенклатурі по-казників, які об'єднані в однорідні групи (блоки) за різни-ми направленнями діяльності підприємства, кінцевим ета-пом якого є розрахунок інтегрального показника конку-рентоспроможності (Б.В. Буркінський [6], А.А. Томпсон, А. Дж. Стрикленд [11]) При цьому вплив кожної групи на загальний рівень конкурентоспроможності оцінюється ко-ефіцієнтами вагомості. Величина інтегрального значення конкурентоспроможності підприємства буде визнача-тись у вигляді суми конкурентоспроможності підприєм-ства та конкурентоспроможності продукту, який воно ви-робляє, з урахуванням впливу відповідних коефіцієнтів вагомості [11].

Алгоритм розрахунку інтегрального значення кон-курентоспроможності підприємства може бути реалізо-вано за наступними етапами. Спочатку необхідно визна-чити коефіцієнти конкурентоспроможності за видами діяльності підприємств {K.}, де j=1,..n -- кількість блоків видів діяльності. Кожен блок являє собою су-купність відносних показників {fj}, де i=1,..m -- кількість показників у блоці, а =1,..n -- кількість блоків видів діяльності. Після цього встановлюється вагомість функційних блоків а, в, Y, виходячи з їх важливості у забезпеченні конкурентоспроможності підприємства. Порядок їх розташування за значимістю визначається за типовою ієрархією внутрішніх змінюючихся ключових факторів успіху [11] або за результатами опитування 5 провідних спеціалістів кожного підприємства. Коефіці-єнти конкурентоспроможності за видами діяльності мо-жуть бути визначені за формулою:

m

^Kj = Ј fij , j=1,..3 (9).

i =1

Коефіцієнт конкурентоспроможності підприємства за трьома видами діяльності (наприклад, маркетингової, ресурсної та цінової та за ефективністю діяльності), ви-значається за формулою:

К_П = а* K₁ +в* к₂ + Y * К3 (10).

Виходячи з вище викладеної методики розрахунків, пропонуємо визначати інтегральний показник конкурен-тоспроможності підприємства з урахуванням вагомості конкурентоспроможності продукту, що виробляється, за наступною формулою:

кJ = К_П +п* К_Т (11) ,

де п -- коефіцієнт, який враховує вплив конкурен-тоспроможності товару;

К_Т -- конкурентоспроможність товару.

Чим вище значення інтегрального показника К, , тим вище конкурентоспроможність підприємства. Перева-гою даного методу є його відносна простота. Цей ме-тод дає можливість враховувати вплив конкурентосп-роможності продукції, що випускається на інтеграль-ний показник конкурентоспроможності підприємства. Значення конкурентоспроможності продукту можна розраховувати за модифікованим методом середньоз-важених арифметичних показників або експертним ме-тодом, основні положення яких було розглянуто вище. Аналіз направлень діяльності конкуруючих підприємств дає можливість визначати резерви та направлення підвищення їх конкурентного потенціалу, котрий на пряму залежить від величини інтегрального показника конкурентоспроможності.

У доповнення до методу оцінки конкурентоспромож-ності, основаному на номенклатурі показників, для нас представляє великий інтерес розгляд методу, котрий враховує вагомість ринків, на яких він реалізується, представлений Р.А. Фатхутдіновим [1]. Значення конку-рентоспроможності підприємства за кожним видом про-дукції i=1,..n з питомою вагою в загальному обсязі {а}, де а = У/У₀,а У. -- обсяг продажу і-го продукту на кон-кретному ринку в загальному обсязі У₀ та показниками значущості ринків в, (j= 1,..N) -- індекс ринку, на яко-му представлено продукцію, N -- кількість ринків, мож-на визначити за формулою:

К -- конкурентоспроможність і-го товару з ураху-ванням усіх ринків та їх значущості, на яких його пред-ставлено.

Інтегральне значення конкурентоспроможності підприємства за усім асортиментом продукції, яка випус-кається з урахуванням усіх ринків, на яких вона реалі-зується визначається:

n