Прогнозна оцінка ефективності сценаріїв соціально орієнтованих структурних перетворень в економіці великого промислового міста

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прогнозна оцінка ефективності сценаріїв соціально орієнтованих структурних перетворень в економіці великого промислового міста

А. Ю. Папкова

Поняття структури міста має широкий зміст. Це може бути і функціональне зонування міської території, і структура будь-якого району, і розміщення мережі обслуговування. Місто можна розглядати як відкриту соц-іальну та економічну систему, де соціальна підсистема виробляє блага і послуги соціального характеру, а економічна підсистема виробляє матеріальні блага і послуги [1, с. 26--39; 2, с. 309 ].

Система міста складається з таких підсистем, кожна з яких має свою модель [3, с. 47--51]: підсистема "Містоутворююча база"; підсистема "Населення"; підсистема "Житловий фонд"; підсистема "Комунікаційна інфраструктура"; підсистема "Обслуговування".

Моделювання соціально-орієнтованої структури економіки міста на підставі розглянутих підсистем та ба-лансових відношень [3, с. 47--51] дозволяє визначити можливі дисбаланси як у наявній структурі, так і дисба- ланси, що можуть виникнути в наслідок кількісних і якісних змін підсистем міста. Це зумовлює застосування організаційно-економічних способів впливу на розвиток міста з метою впровадження необхідних структурних змін у вигляді будь-яких управлінь.

Не всі підсистеми дозволяють проведення змін шляхом використання управлінь. Якщо будівництво, впро-вадження нових технологій, створення нових видів обслуговування можливе шляхом проведення управлінь, то віковий та статевий склад населення змінюється тільки природним шляхом. Але навіть для підсистеми на-селення може бути застосовано багато управлінь. Наприклад, це медичне забезпечення, яке зменшує кількість витрат на лікування та втрат робочого часу через наслідки хвороби, це надання знань у вигляді кваліфікацій узгоджених з вимогами місто утворювальної підсистеми і підсистеми обслуговування.

Для впровадження ефективних структурних змін необхідним є визначення цих змін. На цьому етапі раціо-нальним є використання систем моделювання [4; 5]. Моделювання дозволяє не тільки визначити дисбалан- си, які треба усунути, а й скласти прогнозну оцінку ефективності сценаріїв соціально орієнтованих структур-них перетворень в економіці великого промислового міста.

The concept of the structure of the city has a wide meaning. This may be the functional zoning of the urban area, and the structure of any area, and location of network services. The city can be viewed as an open social and economic system in which social subsystem produces goods and social services, and economic subsystem produces material goods and services [1, p. 26--39; 2, pp. 309]. соціальний економіка дисбаланс місто

The system consists of the following cities subsystems, each of which has its own model [3, s. 47--51]: subsystem "city-forming base"; subsystem "Population"; subsystem "Housing Fund"; subsystem "communication infrastructure"; subsystem of "service".

Simulation of socially-oriented economic structure of the city on the basis of these models and balance sheet ratios [3, s. 47--51] to determine the possible imbalance in the existing structures and imbalances that may arise as a result of quantitative and qualitative changes of subsystems city. This entails the use of organizational and economical ways to influence the development of the city in order to implement the necessary structural changes in the form of any departments.

Not all subsystems allow for change through the use of controls. If building, new technologies, new kinds of services possible through departments, the age and gender structure of the population changes only naturally. But even for people subsystem can be used many departments. For example, the medical software, which reduces the amount of medical costs and loss of working time due to the effects of the disease, is to provide knowledge in the form of qualifications consistent with the requirements of the city utvoryuvalnoyi subsystems and subsystem maintenance.

To implement effective structural change is necessary to define these changes. At this stage rational use of simulation [4; 5]. Simulation allows us not only to identify imbalances that need to be resolved, but also make an estimate of efficiency scenarios socially oriented structural reforms in the economy of a large industrial city.

Ключові слова: структурні зміни, прогнозна оцінка, соціально орієнтовані структурні перетворення, моделювання.

Key words: structural changes, estimates, socially oriented structural reforms, modeling.

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ ванні оцінки ефективності сценаріїв моделювання соціаль-

У сучасному світі економіка великих промислових міст но орієнтованих структурних перетворень в економіці міста постійно змінюється, тому з'явилася потреба у прогнозу- та визначення дисбалансів, які треба усунути.

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ

Теоретичну основу виконаного дослідження скла-ли положення класичної та сучасних теорій регіоналі- стики та містознавства, праці таких вітчизняних і зару-біжних вчених і фахівців з питань розвитку економіки міст, як В.Н. Амітан, С.В. Богачов, В.М. Василенко, В.М. Геєць, О.Г. Г ранберг, С.І. Г речана, Б.М. Г ринчель, П.В. Ґудзь, Р.А. Джабраілов, М.І. Долішній, А.П. Єгор- шина, О.М. Єгоров, Б.С. Жихаревич, О.А. Карлова, Н.Є. Костилев, С.Ф. Кучер, О.О. Лук'янченко, Д.С. Львов, В.К. Мамутов, В.І. Рєсін, Ю.С. Попков, В.А. Устимеко, В.В. Фінагін, К. Шуссманн та ін.

ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ

Метою дослідження є розробка прийомів моделю-вання за різними сценаріями розвитку подій за змінами головних факторів та прогнозуванні оцінки ефектив-ності сценаріїв соціально орієнтованих структурних пе-ретворень в економіці міста.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ

До інструментів розвитку міста відносять проекту-вання, інвестування, будівництво. Проектування потре-бує прийняття рішень в умовах неповної забезпеченості ресурсами, концентрацію зусиль на найголовніших на-прямах, узгодження досягнення стратегічних цілей із за-доволенням першочергових потреб. Це потребує вра-хування факторів невизначеності й ризику при пошуку рішень. Інструментом розвитку міста є інвестиційна й бу-дівельна діяльність. Це практична (фінансова, органі-заційна, виробнича, економічна та інші) діяльність дер-жави, юридичних і фізичних осіб, яка дозволяє акуму-лювати фінансові ресурси у вигляді інвестицій з метою використання в процесі виробництва основних фондів виробничого і невиробничого призначення.

Ринкова економіка створює об'єктивні умови для того, щоб процеси накопичення фінансових ресурсів та їх матеріалізації у вигляді основних фондів були макси-мально взаємопов'язані і взаємозалежні. Якщо забезпе-ченість і ефективність будівництва об'єктів виробництва визначається балансом і можливостями підприємства, то об'єкти невиробничої сфери загального користування, які не можуть бути комерціалізовані (наприклад, доро-ги, мости) можуть бути побудовані тільки за рахунок бюд-жетних інвестицій за визначеними програмами.

Для впровадження структурних змін можуть бути за-стосовані організаційно-правові форми і методи регу-лювання. Ці методи передбачають використання двох різних складових: нормативно-правової і організаційної. Крім того, можуть використовуватися адміністративно- нормативні, бюджетно-податкові регулятори. Головним нормативним документом є Г енеральний план розвитку міста. Безпосередньо розвиток міста узгоджується з територіальною громадою міста в Міській раді. Розви-ток міста відбувається також відповідно до програм стратегічного розвитку. Управління розвитку міста умов-но можна поділити на два типи. Впливи першого типу безпосередньо направлені на міжелементні взаємодії на стохастичні процеси мікрорівня. Другий тип управлінь -- макроуправління, які впливають на характеристики міжелементних взаємозв'язків макрорівня системи. Всі ці особливості побудови структур міста показують, що оцінка їх якості має багатокомпонентний склад і відбу-вається в умовах невизначеності як у складі показників, так і в їх кількості, одиницях виміру. Завдання, що ви-никають при проектуванні нових структур за рівнем по-вноти інформації і формалізації процесів можна поді-лити на структуровані, оптимізаційні завдання та част-ково структуровані завдання, що мають невизначеність можливих ситуацій, або ситуації мають імовірнісний характер.

Для вирішення структуровані завдання та для пошу-ку оптимальних рішень використовуються методи ма-тематичного програмування. Вибір конкретного мето-ду залежить від виду функції критерію якості та обме-жень.

В умовах невизначеності інформації, а також слаб-кої структуризації, що характерно для більшості задач вибору управлінь, щодо розвитку та змін структури міста вибір оптимального рішення потребує використання іншого математичного апарату. Припустимо що для до-сягнення визначеної структури міста ми маємо декіль-ка альтернатив, або стратегій/. (,^: І,....™;, що пов'язані з множиною можливих рішень (j “ L...,«)>

при кожному яких може бути досягнута своя корисність

\и. Wj,В умовах ризику можна визначити

ймовірність виникнення кожного рішення !\уЗа таких умов модель задачі прийняття рішення в умовах ризику формально можна уявити у вигляді матриці:

де и у -- корисність результату від рішення У j при виборі альтернативи х_;. Для кожної стратегії за кри-терієм Лапласа очікувану корисність можна визначити за формулою:

А правило визначення оптимальної стратегії має вигляд: (3).

В умовах невизначеності система, або підсистема міста, що потребує змін може знаходитись в одному із

становищ [ї .У₍!,к -- І,....и, які апріорно не можуть

бути визначені і не відомі особі, що приймає рішення (ОПР).

Але в залежно від стану природи S_k результат У/ може бути досягнутий З Ймовірністю Р(.ї,. V; -О, яка також не відома ОПР. Тому існує декілька критеріїв щодо вибору оптимальної стратегії за цих умов.

Критерій обережного спостерігача (критерій Вальда) оптимізує корисність при найгіршому стані, в якому може знаходитись система міста для спостерігача під впливом будь-яких факторів. За даним критерієм прийняття рішень відбувається з використанням такого правила:

Інший критерій Гурвиця визначає межу між найгі-ршим і найкращим станом. Він заснований на таких двох припущеннях: якщо обрати деякий коефіцієнт довіри а, то природа може знаходитись в найгіршо-му стані з ймовірністю 1-а, а у найкращому -- з ймо-вірністю а.

За цим критерієм правило вибору альтернативи для прийняття рішень має такий математичний виг-ляд:

За критерієм Севіджа знаходиться альтернатива, що мінімізує втрачену вигоду. Для пошуку оптимальної аль-тернативи з початку обчислюється матриця жалів. Жаль -- це величина, яка дорівнює виміру корисності рішен-ня (результату) при даному поточному стані середови-ща відносно найкращого можливого стану (для даного рішення). Для того, щоб визначити жаль, виконують такі процедури [5].

..пі, к - І....,А-У кожному стовпці цієї матриці знаходимо максимальний елемент - тпа* ?н_гі відраховуємо його від усіх елементів стовпця і з отри-маних значень будуємо матрицю жалів V_t

Правило обрання оптимальної стратегії відповідно до критерію Севіджа записується таким чи-ном [5]:

Вибір критерію прийняття рішень є найбільш склад-ним і відповідальним етапом при прийнятті рішень в умо-вах невизначеності. При цьому не існує яких-небудь за-гальних рекомендацій. Вибір критерію повинна робити ОПР на найвищому рівні ієрархії й максимальною мірою погоджувати його зі специфікою конкретної задачі й своїми цілями. Зокрема, якщо приймається дуже відпо-відальне рішення й навіть мінімальний ризик неприпус-тимий, те варто використовувати критерій Вальда -- га-рантованого результату [6].

Навпаки, якщо певний ризик допустимий, але ми бажаємо мінімізувати втрачену вигоду, то раціональним є обрання критерію Севіджа.

За відсутності достатньої інформації для вибору того або іншого критерію можливий альтернативний підхід, пов'язаний з обчисленням ймовірностей (шансів) успіху й невдачі на основі колишнього досві-ду.

Прикладом великого промислового міста для про-ведення моделювання і визначення структурних пере-творень може бути обраний такий великий промисло-вий центр, як Запоріжжя, який фактично є технополі- сом, створеним за комплексною схемою. За підсумка-ми історичного розвитку свого часу тут було сконцент-ровано найпотужніші підприємства різних галузей: ме-талургійні -- Запоріжсталь, Дніпроспецсталь, Запорізь-кий алюмінієвий комбінат, Запорізький титаномагнієвий комбінат, Запорізький завод феросплавів; машинобудівні -- Мотор Січ, ТОВ Завод підйомно-транс-портних машин -- один з найбільших кранобудівних заводів України, Завод імені Войкова; енергетичні -- Дніпро- ГЕС, Запорізький трансформаторний завод; гірничодобувні підприємства та численні науково-дослідні заклади.

Для прогнозування розвитку необ-хідним є визначення минулого, сучас-ного стану міста та динаміки змін за кожною з підсистем міста. У кінці 1980-х років населення міста досягло свого максимуму -- близько 900 тис. осіб, після чого почало зменшуватись (рис. 1).

Зараз Запоріжжя є шостим за кількістю населення містом України. У різні історичні етапи змінювалась структура містоутворювальної бази. З кожною струк-турною зміною спостерігалось збільшення або змен-шення кількісного складу населення, змінювались та-кож і темпи зростання. Тому у динаміці кількісного скла-ду спостерігаються коливання.

Містоутворювальна база, з одного боку, забезпе-чує розвиток міста, а з іншого, сама залежить від за-безпеченості виробництва кадрами відповідної квалі-фікації, тобто залежить від підсистеми "Населення".

Характеристиками підсистеми "Населення" є кіль-кісний склад, розподіл по районах за місцем проживан-ня, густота населення по районах, розподіл населення між групами за віком, статтю. Оцінкою співвідношення між підсистемою "Населення" і підсистемою "Містоут-ворювальна база" є рівень безробіття. Розподіл насе-лення між групами за віком (рис. 2) є результатом змін народжуваності в попередній період (рис. 3). В останні роки спостерігається падіння народжуваності, тому існу-ючий розподіл населення за групами за віком може сут-тєве змінюватися у майбутньому.

Аналіз працевлаштування населення працездатно-го віку за попередній період визначає неповну занятість (табл. 1).

Імітаційна моделювання передбачає формування початкових умов на підставі інформації про населення, працівників і робочі місця, заробітну плату та надання допомоги по безробіттю, інформації про показники ро-боти суб'єктів господарювання та інформації про жит-ловий фонд (рис. 4).

Інформація має високий ступень агрегування показ-ників. Для більш детального моделювання показники мають бути залучені з форм балансу та звітів про гос-подарську діяльність.

Моделювання виконувалось за різними сценарія-ми розвитку подій за змінами головних факторів. Зміни трудових ресурсів не можуть бути проведені миттєво. Чисельність працездатного населення змінюється за-лежно від народжуваності у відповідні попередні пер-іоди. Модель передбачає можливий перерозподіл на-явних трудових ресурсів між підприємствами.

Активи підприємств і амортизаційні відрахування також мають часовий лаг, а інвестиції потребують часу на їх матеріалізацію у вигляді технологій або основних засобів. Миттєвий вплив на економічні показники мож-ливий за наслідками прийняття рішень власниками підприємств (скорочення штатів та вивільнення робіт-ників, повна реконструкція і навіть перепрофілювання підприємства, або його банкрутство відповідно до рин-кових умов).

Рис. 4. Результати моделювання за різними сценаріями

Моделювання здійснювалося за такими сценаріями: за фактором зміни народжуваності; за фактором змін чисельності робочих місць на підприємствах; за факто-ром зміни народжуваності: реалістичний сценарій, що передбачає продовження збільшення народжуваності; песимістичний сценарій, що передбачає зменшення на-роджуваності до рівня попередніх років; оптимістичний, що передбачає повернення народжуваності до макси-мального рівня. За фактором змін кількості робочих місць на підприємствах:

Сценарій 1 -- скорочення чисельності працездат-ного населення без скорочення робочих місць.

Сценарій 2 -- скорочення чисельності працездат-ного населення та регульоване скорочення робочих місць;

Сценарій 3 -- скорочення чисельності працездат-ного населення та нерегульоване скорочення робочих місць на 20%;

Сценарій 4 -- природне скорочення чисельності працездатного населення та створення додаткових ро-бочих місць (5%).

З останні три роки народжуваність у середньому дорівнювала 7192 особи на рік і практично не зміню-валась. Чисельність населення можна розподілити за групами: працездатне населення (20 -- 60 років), насе-лення до працездатного віку (0--19 років) і понад пра-цездатного віку (понад 60 років). Вважаючи, що народ-жуваність у майбутньому буде складати у середньому 7192 особи на рік для реалістичного сценарію, прогноз динаміки змін міжвікових груп населення працездат-ного і непрацездатного віку буде мати такий вигляд (рис. 5).

Найгірша ситуація навантаження на працездатне населення спостерігається у випадку реалізації оптимі-стичного сценарію зростання народжуваності. При цьо-му сценарії вже у 2022 -- 2025 рр. чисельність працез-датного населення стає меншою за непрацездатне. Ос-новну непрацездатного населення в цьому сценарії ста-новить населення до працездатного віку, яке потребує збільшення послуг виховання та освіти.

ВИСНОВОК

В наслідок моделювання було визначено дисба- ланси, які треба усунути, та й складено прогнозну оцінку ефективності сценаріїв соціально орієнтова-них структурних перетворень, що може сприяти адап-тації балансового методу до потреб міського госпо-дарства.

Література

1. Богачев С.В Исследование эволюционного раз-вития города в контексте формирования научных основ градоведения / С.В. Богачев, М.В. Мельникова // Эко-номика и право. -- 2006. -- № 2 (15). -- С. 26--30.

2. Проблемы теории и практики развития городс-кой хозяйственной системы: монография / С.В. Бога-чев, М.В. Мельникова, А.А. Лукьянченко и др.; НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. -- Донецк: ООО "Юго-Восток, Лтд", 2006. -- 381 с.

3. Панкова А.Ю. Моделювання соціально орієнто-ваних структурних перетворень в економіці великого промислового міста / А.Ю. Панкова // Інвестиції: прак-тика та досвід. -- 2014. -- №20. -- С. 47 -- 51.

4. Мерлен П. Город. Количественные методы изу-чения: монография / П. Мерлен. -- М.: Прогресс, 1977. -- 263 с.

5. Корольков В.В. Особенности учета фактора техни-ческого прогресса в производственной функции // Еко-номіка і прогнозування. -- 2009. -- № 2. -- C. 97 --110.

6. Онищук Г. Планування та організація економіч-ного розвитку міст / Г. Онищук // Схід. -- 2000. -- № 5 (36). -- С. 40--42.

References:

1. Bogachev, S.V. and Mel'nikova, M.V. (2006), " The study of the evolutionary development of the city in the context of the development of scientific bases of grooveline", Jekonomika i pravo. vol. 2 (15), pp. 26 -- 30.

2. Bogachev, S.V. Mel'nikova, M.V. Lukianchenko, AA. et al. (2006), Problemy teorii i praktiki razvitiia gorodskoi khoziaistvennoi sistemy, [Problems of the theory and practice of economic development of the urban system], monograph, OOO "Yugo-Vostok, Ltd", Donetsk, 381 p.

3. Pankova, A.Iu. (2014), "Modeling of social-oriented structural reforms in the economy of a large industrial city", Investytsii: praktyka ta dosvid. vol. 20, pp. 47 -- 51.

4. Merlen, P. (1977), Horod. Kolychestvennbie metodbi yzuchenyia: monohrafyia [City. Quantitative methods of study: Monograph], Prohress, Moskow ,USSR.

5. Korolkov, V.V. (2009), "Features accounting factors of technical progress in the production function", Ekonomika i prohnozuvannia. vol. 2, pp. 97--100.

6. Onyshchuk, H. (2000), "Planning and organization of local economic development", Skhid. vol. 5 (36), pp. 40--42.

Стаття надійшла до редакції 31.10.2014 р.

Размещено на Allbest.ru