Роль держаних фінансів в економічному зростанні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль держаних фінансів в економічному зростанні

Н.В. Савчук

Перехід до розвитку економіки на ринкових принципах, яким характерні внутрішні і зовнішні негативні ефекти господарської і фінансової діяльності, слабка зацікавленість у виробництві і наданні у потрібному обсязі суспільних благ, періодичні виробничі та фінансові кризи, безро-біття, надмірна диференціація населення за рівнем доходів тощо, вимагають посиленого впливу держави через свій інструментарій на різні сторони розвитку суспільства. Таким інструмен-тарієм регулювання на макроекономічному рівні є бюджетна система з її ресурсним потенціа-лом. "Без пильного ока (держави -- авт.) ринок може вийти з-під контролю ", -- відмічає Б. Оба-ма -- Президент однієї із самих ліберальних економік у сучасному світі [1, c. 61]. Це підтверди-ла і практика Індії та Китаю, де лібералізація державного регулювання відбувається еволюцій-ним шляхом і які найменше постраждали від сучасних фінансових криз. Незважаючи на ряд аргументів проти подібних заходів, які приводять авторитетні дослідники [2], більшість вчених в посткризову епоху все більше схиляється до думки про користь такого стимулювання, в пер-шу чергу у формі державних інвестицій в людський капітал та інфраструктуру. Дійсно, як пока-зали узагальнення МВФ, досягнуті в багатьох країнах межі зниження інструментальних про-центних ставокцентробанків разом із збереженням кредитних обмежень, автоматично збільшу-ють продуктивність кожної додаткової грошової одиниці, яка спрямована в економіку саме че-рез бюджетну систему [3].

Transition to economy development on market principles with inherent internal and external adverse effects of business and financial operation, poor motivation for manufacturing and ensuring of sufficient public benefits, repeating production and financial crises, unemployment, and excessive differentiation of communities in terms of profits level require government's extensive influence on different areas of social development by applying of specific governmental tools. The budget system with its resources potential represents such tools for macroeconomic control. "Without vigilance (of the government -- auth.), a market may get out of control", the president of the USA, one of the most liberal economies nowadays [1, p.61], said. It has been also evidenced in practice in India and China where governmental control is subject to evolutionary liberalisation, and which countries have been exposed to the slightest impact of the recent financial crises. Despite numerous arguments against such measures by renowned researches [2], most post-crisis scientists tend to support such motivating, primarily, by way of governmental investments in human capital assets and infrastructure. In deed, according to the IMF summary, the lowered interest rates of central banks in many countries and continuing loan limitations automatically add to the value of each extra monetary unit directed to economy through the budget system [3].

Ключові слова: бюджет, бюджетна система, ВВП, витрати бюджету, субсидії, податки, інвестиції, бюджетна політика.

Key words: budget, budget system, GDP, budget expenditure, subsidies, taxes, investments, budget policy.

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДЖЕРЕЛ

Для написання роботи автором використовувались наукові праці головних представників різних наукових по-глядів, які стосується питань у сфері державних фінансів, а саме: бюджету і бюджетної системи. Серед них все-світньо відомі праці Адама Сміт і Джона Кейнса, Масг- рейв, а також Дж.Колодко -- представника сучасного інституціоналізма.

ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ

Осмислення і розуміння питання о ролі держави в сус-пільному виборі потребує концентрації для пошуку опти-мального рівня втручання держави в економіку в умовах, коли на економічну динаміку одночасно впливають і "про-вали ринку" і "провали держави", як зазначив в своїй ро-боті з відповідною назвою Д.А. Веселов [5,c. 25].

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

Одна із центральних проблем протягом усього ци- вілізаційного розвитку і осмислення його у економічній і фінансовій науці є питання ролі держави і її інститутів у господарському житті суспільства. Питання про до-цільність стимулювання економіки за рахунок фіскаль-них механізмів у поточних дискусіях з різних аспектів економічної політики стало ледь не центральним в гло-бальному масштабі. Це пов'язано: по-перше, із тим, що стихійні ринкові механізми не можуть ефективно вико-ристовувати наявні господарські та фінансові ресурси і вирішувати найважливіші питання соціально-економ-ічних проблем індивіда, регіону й суспільства в цілому. "Ринковий фундаменталізм (laisser-faire) останніх 20 років драматично провалив екзамен", -- констатуєть-ся в доповіді ЮНКТАД "Глобальна економічна криза: системні провали і мультилатеріальні засоби лікуван-ня" [5]. держава економіка провал ринок

По-друге -- перехід до фінансової економіки, яка посилює процес міграції фінансового і реального гос-подарства між країнами шляхом утвердження пануван-ня величезних транснаціональних корпорацій (ТНК), діяльність яких обумовила становлення і функціонуван-ня наднаціональних інститутів регулювання. Це викли-кано тим, що фінансовий потенціал окремих монополій і ТНК інколи перевищують бюджети невеликих країн і їх

можливості у визначенні основних тенденцій і процесів розвитку світової господарської системи в угоду інтере-сам провідних держав і фінансових груп значно більші. На глобальні виробничі системи, які контролюються ТНК, приходиться 80% світової торгівлі [6]. А за їх уча-стю в країнах, що розвиваються, створюються в серед-ньому біля 30% ВВП проти 18% в розвинутих країнах [6], що є основою формування бюджетів від доходів у таких же пропорціях. Вони безпосередньо впливають на додану вартість, зайнятість і прибуток. Для країн, що розвиваються, ТНК можуть бути важливим механізмом нарощування виробничого потенціалу, в тому числі за рахунок поширення технологій і навчання працівників, і тим самим відкривають можливості довгострокової мо-дернізації виробничого потенціалу. Адже ТНК контро-лює 4/5 усіх існуючих у світі патентів, ліцензій і ноу-хау [7, с. 243 -- 245]. За цих умов бюджетна політика не має бути додатком до монетарної політики, яка орієнтована на світові тенденції глобалізації. На думку дослідників, подібне відокремлення бюджетного механізму у за-гальній системі макрорегуляторів здатне викликати відрив бюджетного фінансування від реальних потреб економіки [8, с.153].

На думку Н. Флігстіна, яким шляхом і настільки дале-ко держава готова зайти у своєму втручанні, у великій мірі залежить від політичного курсу в конкретному суспільстві і від криз, завдяки яким в даному суспільстві появилися сучасні ринки [9, с. 44]. Вчений звертає увагу на не-обхідність вивчення емпіричних даних, щоб зрозуміти межу цього втручання кожної конкретної країни [10, с. 56], що власне підтримує і автор.

Якщо взяти до уваги викладені вище фактори, пози-ція Дж.М. Кейнса тільки зовнішньо здається протилеж-ною до позиції засновника ліберальної економіки і кла-сичного напряму А. Сміта. Еволюція ринкової економіки створила нові обставини, які потребували активного впли-ву держави на економіку через її бюджетну систему, тоді як А. Сміт віддав пріоритет "невидимій руці" ринку, яка ефективно працювала певний період. Тому це не є проти-лежність у підходах, а доповнення з врахуванням нових умов, виходячи із законів ринкової економіки, необхід-ності посилити роль держави у розв'язанні проблем до-сягнення економічної рівноваги. "Насправді, -- зазнача-ють Р. Грінберг і О. Рубінштейн, -- сутність кейнсіансь- кої революції зводилась до необхідності доповнення "не-видимої руки" ринку "видимою рукою" держави" [13, с. 67]. Проблема первинності "видимої" і "невидимої" руки знаходить у центрі дискусій представників і сучасних теорій [14]. Проте беззаперечним у цій дискусії залишаєть-ся вплив бюджетування на інші складові витрат економі-чної структури (рис. 1).

Міра лібералізму у фінансовій системі має залежати від конкретних обставин розвитку економіки. Адже навряд чи хто буде заперечувати розробки класиків лібералізму Л.фон Мізеса [15] і лауреата Нобелівської премії в галузі економіки за 2008 рік П. Кругмана [16] , які здобули світо-ве визнання. Але вагомі аргументи і в критиків лібералізму [17]. Нині критикується і більш сучасна, "м'яка" версія лібе-ралізму -- неолібералізм [18]. Один із представників су-часного інституціоналізму Гж. Колодко називає його дже-релом світової сучасної кризи, оскільки лише притаманна неолібералізму комбінація цінностей, інститутів і політики могла викликати таке сильне потрясіння. "Ці цінності, -- відмічає вчений, -- надто виставляють індивідуалізм і над-то вихваляють жадібність, зводячи цей недолік у ранг доб-рочесності, який нібито рухає економікою, а також нехту-ють соціальними аспектами господарської діяльності та не розглядають людину як центр процесу виробництва . В інституціональному аспекті неолібералізм зробив держа-ву та її регулюючу практику публічним ворогом номер один. Маніпулюючи (треба визнати чудово) суспільною думкою через ЗМІ і, на жаль, через частину наукового співтовари-ства, особливо через економістів, ліберали нав'язують кон-цепцію "малої" держави та мінімізації її втручання у спон-танні ринкові процеси, хоча саме держава є, поряд з рин-ком, суперінститутом сучасного господарства. Лише розум-на синергія могутності "невидимої руки" ринку з видимою головою держави дає шанс на довгочасний економічний успіх, особливо у країнах з "ринком який формується", зок-рема в економіках постсоціалістичної трансформації" [19, c. 61].

Ми не ставимо за мету аналізувати аргументацію "за" і "проти" лібералізму, бо його необхідно розрізняти як ідею, принцип, ідеологію і як практику з її наслідками. Останнє буде нами взяте в основу аналізу ролі бюджетної системи держави через призму кейнсіанських поглядів, в реалізації економічної політики в нових умовах цивіліза- ційного розвитку. Тому, якщо проаналізувати економіку постіндустріального суспільства, то вона у більшості роз-винутих країн має характер змішаної, яка опирається на великі інтегровані корпорації, 10% світового багатства контролює 147 транснаціональних корпорацій, що скла-дає менше 1% компаній (глобальна економічна супер-структура) і 40% мирового багатства контролирует 147 транснациональных корпораций [20], в числі яких значна кількість із долею державного капіталу, тому і передба-чає поєднання державного регулювання і саморегулюван-ня [21].

Ринкові початки економіки пов'язані із найвагоміши-ми її економічними інститутами, приватною власністю і конкурентним середовищем, інституціональні основи яких створює держава, в числі яких і інституціональні чин-ники фінансового сектору економіки, соціальні -- силь-ною соціальною політикою, різноманітними формами прямого і непрямого державного регулювання через ме-ханізми бюджетної системи [22].

Ефективна ринкова система відтворює істотну со-ціальну нерівність, і лише держава може змінити ситуа-цію через механізм перерозподілу доходів: по-перше, з допомогою прогресивного оподаткування, по-друге, ви-користовуючи бюджетні кошти для підтримки людей по-хилого віку, непрацездатних, багатодітних, безробітних тощо. Цей соціальний аспект реалізується державою че-рез систему, яка забезпечує виконання державою функцій "справедливості".

Держава через бюджетну систему реалізує і функцію стабільності, яка полягає у контролі на макроекономіч- ному рівні хід економічного циклу. "Використовуючи те-орію Дж. Кейнса та його послідовників і критиків, -- відмічає А.А.Чухно, -- держава обережно проводить відповідну фінансову та податкову політику, впливаючи на рівень і темпи виробництва, на підтримання зайня-тості, здійснення антиінфляційних заходів" [23, c. 129].

Посилення ролі в суспільному розвитку державних фінансів є об'єктивним процесом сучасного цивіліза- ційного розвитку. Цей процес розпочався з періоду Ве-ликої депресії, коли активно стали впроваджувати про-грами державного фінансування, й особливо після Дру-гої світової війни. Об'єктивні умови зумовили перегляд і наукової доктрини суспільно-економічного розвитку. В основі нової доктрини була покладена ідея зростання ролі бюджетної системи з її ресурсним потенціалом у підви-щенні соціально-економічного добробуту. Такі провідні теоретики як Дж. Кейнс "Загальна теорія зайнятості, про-цента та грошей" [24], Р. Масгрейва і П. Масгрейва "Дер-жавні фінанси: теорія і практика" [25] розглядають бюд-жетну систему як ефективний інструмент виконання дер-жавою перерозподільної і стабілізуючої ролі держави. Впровадження в життя кейнсіанських ідей суспільного розвитку призвело до безпрецедентного зростання у най-розвинутіших країнах світу в 1960-- 1990-ті роки розміру державних бюджетів (від 28% у 1960 році до 43% у 1990 році, а в країнах Швеції, Нідерландах, Бельгії й до понад 50%) [26, c. 69 -- 92]. Впродовж 1960--1990 рр. у більшості західних країн видатки на державні соціальні програми (соціальне страхування і забезпечення) збільшу-валися близько 8% на рік, що вдвічі перевищувало темпи росту ВВП [27, c. 29] і тільки починаючи з кінця 1990-х років, темпи зростання видатків на соціальне страхуван-ня й забезпечення дещо скоротилися, проте не відстава-ли від темпів зростання ВВП [28].

ВИСНОВКИ

Проводячи глибокий науковий аналіз останніх тен-денцій, дослідники виявили зворотній зв'язок між розмі-рами бюджету й економічним зростанням у різних краї-нах і регіонах. Проаналізувавши 23 розвинені країни за 25-річний період С. Фолстер та М. Хенрексон встановили сильний негативний вплив розмірів бюджету на зростан-ня ВВП [29, c. 337--358].

Подібні результати отримали і дослідники 36-річно- го періоду впливу державних фінансів на економіку США Е. Педен та М. Бредлі. Більше того, вони показали нега-тивний вплив розмірів державних фінансів не тільки на економічне зростання, а й на продуктивність [30, c. 229 -- 245].

Разом з тим практика соціально-економічного роз-витку ряду країн світу (Китай, Сінгапур, Філіппіни, Перу, Буркіне Фасо, Колумбія тощо) відзначили певну зворот-ну залежність бюджетних витрат у ВВП. Низький рівень останньої (до 25%) практично забезпечує країнам високі темпи зростання, але невисокі стандарти життя [31, c.37]. Між іншим, це той рубіж, який визначав Дж. Кейнс "Уря-ду не варто за допомогою податків вилучати більше 25 відсотків національного доходу". До такого висновку Дж. Кейнс прийшов у кінці свого життя [32, c.17]. Цей факт спростовує неправильне відображення Кейнса як фана-тичного прихильника оподаткування з послідуючим пе-рерозподілом бюджетних засобів.

Ми не будемо детально аналізувати дану проблему бюджетної системи, відмітимо, що, очевидно, існують оп-тимальні розміри і структура бюджету з точки зору теорії розвитку економіки. Але ми можемо констатувати два підтверджені досвідом розвитку факторів:

1) із збільшенням бюджетних витрат до рівня більшо-го 40% від ВВП поліпшуються соціальні умови, але прак-тично втрачаються шанси на високі темпи економічного зростання (приклад, більшість країн ЄС);

2) зменшення рівня дохідної частини бюджету у ВВП (нижче 40%) послаблює навантаження на економіку і створює умови її розширення як за рахунок мобілізації частини її тіньової складової, так і за рахунок зростання її офіційного сектору.

ЛІТЕРАТУРА

1. Волобуєв В. Бюджетний курс Б. Обамы: комби-нированные дефициты и стабилизационная политика // В. Волобуев // Международная экономика и междуна-родные отношения. -- 2010. -- № 10. -- C. 56 -- 61.

2. Barro R., Redlick ChJ. Macroeconomic Effect from Government Purchases and Taxes / / The Quarterly Journal of Economics. -- 2011. -- Vol. 126. -- P. 51 --102: [Елект-ронний ресурс]. -- Pежим доступу: http:// scholar.harvard.edu/barro/files/barroredlickpaper- 0210.pdf

3. Reassessing the Role and Modalities of Fiscal Policy in Advanced Economies // IMF Policy Paper, Washington, D.C., September 17, 2013. -- 63 p. [Електронний ресурс].

— Pежим доступу: http://www.imf.org/external/np/ pp/end/2013/072113.pdf

4. Fezzari S.M. Keynesian macroeconomics as the rejection of classical axioms / S.M. Fezzari // Journal of Post Keynesian Economics. -- 2009. -- Vol. 32. -- № 1. -- P. 3--18 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http:/ /econpapers.repec.org/article/mespostke/ v_3a32_3ay_3a2009_3ai_3a1_3ap_3a3-18.htm

5. Веселов Д.А. Провалы рынка и провалы госу-дарства в модели перехода от стагнации к развитию / Д.А. Веселов // Журнал Новой экономической ассоци-ации. -- 2011. -- № 12. -- С. 24--39 [Електронний ре-сурс]. -- Режим доступу: http://www.ekonrus.org/ repec/journl/201 1-12-24-39r.pdf

6. The Global Economic Crisis: System Failures and Multilateral Remedies. Report by the UNCTAD Secretariat Task Force on Systemic Issues and Economic Cooperation.

— New York and Geneva: United Nations, 2009. -- P. iii (iv+80p.) [Електронний ресурс]. -- Pежим доступу: http: / /unctad.org/en/docs/gbs20091_en.pdf

7. Доклад о мировых инвестициях 2013. Обзор. Гло-бальные производственные системы: инвестиции и тор-говля в интересах развития. -- ООН. Нью-Йорк и Женева 2013. -- С. Х! (Х^+38 с. (52 с.) [Електронний ресурс]. -- Pежим доступу: http://unctad.org/en/PublicationsLibra- ry/wir2013overview_ru.pdf

8. Трифонов И.В. Роль транснациональных корпора-ций в глобализации мировой экономики / И.В. Трифо-нов // Молодой учёный. -- 2013. -- № 9. -- С. 243 -- 245 [Електронний ресурс]. -- Pежим доступу: http:// www.moluch.ru/archive/56/7687

9. Сенчагов В. О формировании новой парадигмы бюджетной политики / В. Сенчагов // Вопросы эконо-мики. -- 2013. -- № 6. -- С.152--159.

10. Флигстин Н. Архитектура рынков: экономичес-кая социология капиталистических обществ XXI века / Н. Флигстин // Экономическая социология. -- 2013. -- Т. 14. -- № 1. -- С. 28 -- 71.

11. Флигстин Н. Государство, рынок и экономичес-кий рост / Н. Флигстин // Экономическая социология.

— 2007. -- Т. 8. -- № 2. -- С. 41 -- 60.

12. Смит А. Исследование о природе и причинах бо-гатства народов / А. Смит. -- М.: ЭКСМО, 2007 (Серия Антология экономической мысли). -- 960 с.

13. Гринберг Р.С. Основания смешанной экономики. Экономическая социодинамика / Р.С. Г ринберг, А.Я. Ру-бинштейн. -- М.: Институт экономики РАН, 2008. -- С. 67. (482 с.)

14. Asensio A. The Achilles heel of the mainstream explanations of the crisis and a Post Keynesian alternative / A. Asensio // Journal of Post Keynesian Economics. -- 2013. -- Vol. 36. -- № 2. -- P. 355 -- 380 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://econpapers.repec.org/ article/mespostke /v_3a36_3ay_3a2013_3ai_3a2_- 3ap_3a355-380.htm

15. Людвиг фон Мизес. Либерализм / фон Мизес Людвиг / [Liberalismus, 1927]. Пер. с англ. А.В. Куряева.

— М.: Социум, Экономика, 2001. -- 239 с.

16. Кругман П. Кредо либерализма / П. Кругман / Центр исследований постиндустриального общества. -- М.: "Европа", 2009. -- 368 с.

17. Валлерстайн И. После либерализма / И. Валлер- стайн / Пер. с англ. М.М. Гурвица, П.М. Кудюкина, Л.В. Феденко: под ред. Б.Ю. Кагарлицкого. -- М.: Едиториал УРСС, 2003. -- 250 с.; Його ж: Конец знакомого мира. Социология ХХІ века / Пер. с англ. под ред. В.И. Ино-земцева. -- М.: Логос, 2003 -- 368 с.

18. Дэвид Харви. Краткая история неолиберализма. Актуальное прочтения. Введение. Х. Дэвид / Пер. с англ. Н.С. Бережной. -- 2013. -- 141 с. [Електронний ресурс].

— Pежим доступу: http://alexnn.trinitas.pro/files/2013/ 09/

19. Колодко Гж. Неолиберализм и мировой эконо-мический кризис / Гж. Колодко // Вопросы экономики.

— 2010. -- № 3. -- С. 61.

20. Центр гуманитарных технологий. 2011: URL: [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http:// gtmarket.ru/news/corporate/2011 /10/24/3685

21. Чухно А.А. Т вори: У 3 т./ НАН України, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, НДФІ. -- Т. 2: Інформаційна пост- індустріальна економіка: теорія і практика. -- К.: НДФІ, 2006. -- 512 с.

22. Інституційні чинники розвитку фінансового сек-тору економіки в умовах ринкової трансформації: моно-графія / За ред. д-ра екон. нук, проф. В.М. Соболєвa. -- К.: Університет банківської справи НБУ, 2010. -- 300 с.

23. Чухно А.А. Твори. У 3-х томах / НАН України, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, НДФІ. -- Т. 1. Становлен-ня і розвиток ринкової економіки. -- К., 2006. -- 592 с.

24. Keynes J.M. The General Theory of Employment, Interest and Money / J.M. Keynes . -- San Diego: Harcourt Bruce Janovich. 1936. -- 263 p.

25. Масгрейва Р. і Масгрейва П. 17 (Musgrave R. Public Finance in Theory and Practice / R. Musgrave, P. Musgrave. Fourth ed. -- New York: Mc Graw -- Hill, 1984. -- 824 p.

26. Tanzi V. Can Small Governments Secure Economic and Social Well-Being? / V. Tanzi, L. Schuknecht. -- Vancouner. B.C.: The Fraser Institute, 1998. -- p. 69 -- 92: [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http:// www.fraserinstitute.org/WorkArea/DownloadAs- set.aspx?id=3039.

27. Скулиш Ю. І. Моделі фінансового забезпечення розвитку соціальної сфери / Ю.І. Скулиш // Наукові праці НДФІ. -- № 2 (43) -- 2008. -- С. 29.

28. Adema W. Nex Social Expenditure, 2005 Edition: More Comprehensive Measures of Social Support / W. Adema, M. Ladaique // OECD Social Employment and Migration Working Papers № 29. -- Paris: OECD, 2005. -- 78 p. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http:// www.oecd.org/els/soc/35632106.pdf

29. Folster S. Growth and the public sector: a critique of the critics / S. Folster, M. Henrekson // European Journal of Political Economy. -- 1999. -- Vol. 15. -- № 2. -- P. 337 -- 358 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http:/ /swopec.hhs.se/hastef/papers/hastef0391.pdf

30. Peden E. Government Size, Productivity, and Eco-nomic Growth. The Pocst-War Experience / E. Peden, M. Bradley // Public Choice . -- 1989. -- Vol. 61. -- P. 229 -- 245 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http:// www.freetheworld.com/papers/Gwartney_Holcom- be_Lawson.pdf

31. Гончарук А.Г. Вплив бюджетної політики на роз-виток національної економіки / А.Г. Гончаук // Фінан-си України. -- 2006. -- №12. -- С. 37.

32. Скидельски Р. Кейнс: Возвращение мастера / Р. Скидельски: пер. с англ. О. Левченко; [Науч. ред. О. За- лулин]. -- М.: ООО "Юнайтед Пресс", 2011. -- С. 17.

References:

1. Volobuyev, V. (2010), "Mr. Obama's Budget Policy: Combined Deficits and Stabilising Policy", International Economy and International relations, vol. 10, pp. 56 -- 61.

2. Barro, R. and Redlick, ChJ. (2011), "Macroeconomic Effect from Government Purchases and Taxes". The Quarterly Journal of Economics. vol. 126, pp. 51 --102, [Online], available at: http://scholar.harvard.edu/barro/ files/barroredlickpaper0210.pdf

3. IMF Policy Paper (2013, Sept. 17), "Reassessing the Role and Modalities of Fiscal Policy in Advanced Economies". [Online], available at: http://www.imf.org/external/np/ pp/end/2013/072113.pdf

4. Fezzari, S.M. (2009), "Keynesian macroeconomics as the rejection of classical axioms". Journal of Post Keynesian Economics, vol. 32, No. 1, pp. 3 --18, [Online], available at: http://econpapers.repec.org/article/mespostke/ v_3a32_3ay_3a2009_3ai_3a1_3ap_3a3-18.htm

5. Veselov, D.A. (2011), "Market Failures and Fault of Government in Stagnation to Development Transition Model". New Economic Association's Newsletter, [Online], vol. 12, pp. 24--39, available at: http://www.ekonrus.org/ repec/journl/201 1-12-24-39r.pdf

7. UNO (2013), "World Investment Report. Overview. Global Production Systems: Investments and Trade for Development". [Online], available at: http://unctad.org/ en/PublicationsLibrary/wir2013overview_ru.pdf

8. Trifonov, I.V. (2013), "Role of Multinational Corpo-rations in World Economy Globalisation". Young Scientist, [Online], vol. 9, pp. 243 -- 245, available at: http:// www.moluch.ru/archive/56/7687/

9. Senchagov, V. (2013), "Formation of New Budget Policy Model". Economy Issues, vol. 6, pp. 152-- 159.

10. Fligstin, N. (2013), "Market Structure: Economic Sociology of ХХ! Century Capitalist Societies". Economic Sociology, vol. 14, No. 1, pp. 28 -- 71.

11. Fligstin, N. (2007), "Government, Market and Economic Growth". Economic Sociology, vol. 8, No. 2, pp. 41 -- 60.

12. Smith, A. (2007), An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations. Economic Though Anthology Series. Moskow, RF.

13. Grinberg, R.S. (2008), Osnovaniya smeshannoy ekonomiki. Ekonomicheskaya sotsiodinamika [Fundamental of Mixed Economy. Economic Socio-Dynamics]. Institute of

14. Economics under the Russian Academy of Sciences, Moskow, RF.

15. Asensio, A. (2013), "The Achilles heel of the mainstream explanations of the crisis and a Post Keynesian alternative". Journal of Post Keynesian Economics, [Online], vol. 36, No. 2, pp. 355 -- 380, available at: http:// econpapers.repec.org/article/mespostke/v_3a36_3ay_- 3a2013_3ai_3a2_3ap_3a355-380.htm

16. Ludwig von Mises (2001), Liberalism [Liberalismus, 1927], Translation from English by А. V. Kuriayeva, Socium Economics, Moskow, RF.

17. Krugman, P. (2009), Kredo liberalizma [Credo of Liberalism], Post-Industrial Society Research Centre, Europe, Moskow, RF.

18. Wallerstein, I. (2003), Posle liberalizma [After Liberalism]. Transl. from Engl. by Gurvits M.M., Kudiukina P.M. and Fedenko L.V. (Ed. by Kaharlytskyi B), Moskow, RF; Wallerstein I. (2003), Konets znakomogo mira. Sotsiologiya HHI veka [The End of World as We Know it. Social Science for the Twenty-First Century]. T ransl. from Engl., ed. by V. I. Inozemtsev V.I., Logos, Moskow, RF.

19. David, Harvey (2013), Kratkaya istoriya neolibe- ralizma. Aktualnoe prochteniya. Vvedenie [A Brief History of Neoliberalism]. Transl. from Engl. by N. R. Berezhna. [Online], available at: http://alexnn.trinitas.pro/files/

2013/09

20. Kolodko, Gr. (2010), "Neoliberalism and World Economic Crisis". Economy Issues, vol. 3, pp. 56--65.

21. Human Technologies Centre (2011). [Online], available at: http://gtmarket.ru/news/corporate/2011 / 10/24/3685

22. Chukhno, A.A. (2006), Informacijna postindustrial'- na ekonomika: teorija i praktyka, Tom 2 [Informational Post-Industrial Economy: Theory and Practice. Works in 3 vols. Vol.2], Ukrainian National Academy for Sciences, T.Shevchenko National University, Scientific and Research Institute of Finance. Kyiv, Ukraine.

23. Sobolev, V.M. (2010), Instytutsiini chynnyky roz- vytku finansovoho sektoru ekonomiky v umovakh rynkovoi transformatsii: monohrafiia [Institutional Factors of Finance Sector Development in Market Transformation Environment: Monograph], Banking Business University under the NBU, Kyiv, Ukraine.

24. Chukhno, А.А. (2006), Stanovlennia i rozvytok rynkovoi ekonomiky [Market Economy Formation and Development. Works in 3 vols. Vol. 1]. Ukrainian National Academy for Sciences, Kyiv. T. Shevchenko National University and Scientific and Research Institute of Finance. Kyiv, Ukraine.

25. Keynes, J.M. (1936), The General Theory of Employment, Interest and Money. Harcourt Bruce Janovich. San Diego, USA.

26. Musgrave, R. (1984), Public Finance in Theory and Practice. Mc Graw -- Hill, New York, USA.

27. Tanzi, V. and Schuknecht, L. (1998), "Can Small Governments Secure Economic and Social Well-Being?" [Online], available at: http://www.fraserinstitute.org/ WorkArea/DownloadAsset.aspx?id=3039

28. Skulysh, Yu.I. (2008), "Models of Financial Support for Social Development". Researches by Scientific and Research Institute of Finance, vol. 2, No. 43, pp. 26 -- 33.

31. Honcharuk, A.H. (2006), "Budget Policy Impact on National Economy Development". Finance of Ukraine, vol. 12, pp. 33 -- 39.

32. Skidelsky, R. (2011), Keyns: Vozvraschenie mastera [Keyns: The Return of the Master]. Transl. from Engl. by O. Levchenko, Ed. by О. Zalulin. United Press LLC, Moskow, RF.

Размещено на Allbest.ru