Напрями підвищення інвестиційної привабливості геологорозвідувальних робіт для розширення мінерально-сировинної бази України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Напрями підвищення інвестиційної привабливості геологорозвідувальних робіт для розширення мінерально-сировинної бази України

Т.В. Герасименко

Незважаючи на прийняті Урядом України заходи, стабілізації балансу у видобутку та розвідці запасів корисних копалин протягом останнього десятиріччя не спостерігається. Зміною економічних відносин відкривається новий етап розвитку геологорозвідувальних робіт. В його основі лежить структурна перебудова та якісне перетворення геологічної галузі в напрямі до нових завдань у сфері управління та формування мінерально-сировинної бази. В той же час на фоні підвищення потреб промисловості в сировині та зростанні її" вартості відчувається слабка зацікавленість видобувних компаній у вкладення коштів у геологорозвідувальні дослідження, що свідчить про необхідність пошуку нових форм стимулювання інвесторів та інвестиційної привабливості робіт з розвитку мінерально- сировинної бази, створення програми страхування ризиків при ліцензуванні нових площ розвідки.

Despite the measures taken by the Government of Ukraine, stabilizing the balance in the production and exploration of mineral resources over the last decade isn't observed. Changes in economic relations open a new stage of exploration. it is based on restructuring and qualitative transformation of geological industry towards new challenges in the management and formation of the mineral resource base. At the same time, against the background of increasing industrial needs for raw materials and increasing its value there is weak interest of mining companies to invest in exploration research, which indicate the need to find new forms of incentives for investors and investment attractiveness of work for the development of the mineral resource base, creating insurance risks programs in the licensing of new areas of exploration.

Ключові слова: мінерально-сировинний сектор, фінансування геологорозвідувальних робіт, інвестиції, фінансові ризики, ліцензування запасів, ймовірнісний характер геологічних досліджень.

Key words: mineral resource sector, financing of exploration works, investment, financial risks, resource licensing, probabilistic nature of geological researches. видобуток розвідка запас копалина

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У ЗАГАЛЬНОМУ ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ВАЖЛИВИМИ НАУКОВИМИ ЧИ ПРАКТИЧНИМИ ЗАВДАННЯМИ

В економіці України мінерально-сировинний сектор займає одне з центральних місць, що обумовлює висо-ку значимість стану запасів корисних копалин та дина-міки його розвитку. Однією з найважливіших проблем у даний час є різке падіння темпів відтворення мінераль-но-сировинної бази, унаслідок чого відбувається стійке зниження щорічного приросту розвіданих запасів більшості видів корисних копалин порівняно з обсяга-ми їх видобутку. Багато в чому це пов'язано зі зміною порядку фінансування геологорозвідувальних робіт (ГРР), отже, якщо раніше держава фінансувала близь-ко 80 -- 85 % цієї галузі, то сьогодні з держбюджету фінансується тільки стадія регіонального геологічного вивчення надр, що становить 8 --10 % від усього обсягу робіт. Для виходу із кризової ситуації мінерально- сировинний сектор потребує для розширення робіт залучення інвестицій в геологорозвідувальну галузь. Відсутність інтересу інвесторів до вкладення коштів у геологорозвідувальні роботи багато в чому пояснюється імовірнісним характером геологічних досліджень, високими фінансовими та іншими ризиками. У цьому представляється актуальним вивчення ряду питань, пов'язаних з оцінкою геологічного ризику на кожній стадії ГРР, визначенням можливого збитку у разі непідтвердження родовища.

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ

Значний вклад у вивчення проблеми достовірності геологічної інформації та її імовірнісного характеру внесли: Н.П. Шербак, В.М. Шестопалов, 120000,00 Д.С. Гурський, С.О. Довгий, М.І. Євдо- щук, М.М. Коржнев, В.Ф. Грінченко, І.Д. Андрієвський, В.С. Міщенко, Є.О. Ку-ліш, М.М. Кирило та ін. Однак пробле-ма економічної оцінки геологічного ри-зику залишається маловивченою.

У зв'язку з цим була розроблена нова концепція регіональних дослід-жень, яка знайшла відображення у га-лузевій "Загальнодержавній програмі розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року" [1].

Втілення її в життя, незважаючи на до-сить скрутне становище з фінансуван-ня регіональних досліджень, дозволить забезпечити потреби держави сучас-ною геологічною основою та інформа-цією різноманітного призначення:

— узагальнення механізмів форму-вання платежів за надрокористування;

— шляхи усунення основних дисбалансів розвитку мінерально-сировинної бази;

— реформування економічного механізму користу-вання надрами;

— вдосконалення системи моніторингу мінерально- сировинної бази України та ін.

До найбільш прийнятного методу управління гео-логічними ризиками для інвесторів є страхування. Фінансовий механізм страхування передбачає форму-вання страхового фонду, що утворює резервний капі-тал надрокористувача, кошти якого використовують-ся на покриття збитку при виникненні страхового ви-падку.

ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ (ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ)

Першочерговим і актуальним завданням є створен-ня такої стратегії управління системою забезпечення проведення геологорозвідувальних досліджень, яка була б спрямована на формування оптимальних вироб-ничих показників і орієнтована на роботу в умовах ди-намічно мінливого зовнішнього середовища.

Для вирішення цього завдання необхідна розробка наукових основ організації системної взаємодії органів державного управління, геологорозвідувальних під-приємств і приватних інвесторів. Необхідне опрацюван-ня методів і алгоритмів, що забезпечують узгодження цілей різних підрозділів, взаємодіючих у ході проведен-ня ГРР з урахуванням впливу економічних і технологіч-них факторів, інтеграції різнорідної інформації при прийнятті рішень в умовах невизначеності.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ З ПОВНИМ ОБГРУНТУВАННЯМ ОТРИМАНИХ НАУКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Про порушення балансу між приростом запасів і обсягом видобутку через скорочення геологорозвіду-вальних робіт, про його катастрофічний характер замис-лювалися як мінімум з 2000 р. Утримати просте відтво-рення -- скільки видобули, стільки й знайшли -- можливо, але за умови, що геологорозвідка отримає державну підтримку [2].

Обсяги та джерела фінансування геологорозвідувальних робіт не відповідають "Загальнодержавній програмі розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року", згідно якій вони становлять 189053,99 млн грн., з них: кошти державного бюджету -- 26119,13; інші джерела фінансування -- 162934,86. По першому етапу виконання Програми (201 1--2012 рр.) обсяг фінансування повинен становити 1730,42 млн грн. з бюджету і 10689,7 млн грн. з інших джерел. Фактично фінансування з бюджету склало всього 680 млн грн. Другим етапом виконання Програми (2013--2020 рр.) планувалося витратити на геологорозвідувальні роботи 8952,04 з бюджету і 55882,62 млн грн. з інших джерел відповідно. І знову геологорозвідка 2013--2014 рр. недоодержала з бюджету близько 70 % коштів. Третім етапом виконання Програми (2021--2030 рр.) передбачається найбільше забезпечення робіт з розширення мінерально-сировинної бази -- 15436,67 і 96362,54 млн грн. відповідно, що повинно в значній мірі підняти на новий якісний рівень геологорозвідувань дослідження. Графічно обсяги та джерела фінансування геологорозвідувальних робіт згідно із "Загальнодержавною програмою розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року" представлені на рисунку 1.

Ключові завдання Програми -- розробка комплексу економічних, правових та організаційних заходів, що забезпечують залучення коштів у пошук, розвідку та розробку родовищ, а також виділення та підготовка до ліцензування рентабельної частини запасів.

На думку фахівців, геологорозвідувальний бізнес (в чистому вигляді це сервісні послуги з буріння пошукових і розвідувальних свердловин, а також з виконання сейсмо- й електророзвідувальних, гравіметричних, гео¬хімічних та інших робіт) повинен збільшувати обсяги [3]. Але оскільки основними замовниками ГРР є гірничовидобувні компанії і лише частково держава, попит на ГРР варіює не тільки залежно від внутрішньої, а й світової кон'юнктури на ринках.

Відсутність інтересу інвесторів до вкладення коштів у ГРР багато в чому пояснюється ймовірнісним харак-тером геологічних досліджень, високими фінансовими та іншими ризиками. Унаслідок цього здається актуаль-ним розгляд методів управління геологічним ризиком та вивчення ряду питань, пов'язаних з оцінкою геологі-чного ризику на кожній стадії геологорозвідувальних робіт, оцінкою можливого збитку у разі непідтверджен- ня заасів родовища промисловим потребам, а також аналізом зміни ймовірності геологічного ризику залеж-но від складності геологічної будови родовища [4].

Модернізація та розвиток мінерально-сировинного комплексу -- найбільш реальний і найбільш короткий шлях для пожвавлення економіки. Реалізація заходів із збільшення видобутку корисних копалин може стати головним засобом збагачення бюджету держави.

Підтримка нинішнього рівня видобутку, навіть при максимальній мобілізації адміністративних та економі-чних заходів, навряд чи можлива за рахунок власних інвестиційних ресурсів. Крім того, орієнтація лише на збереження поточного видобутку це -- пролонгація кризової ситуації в економіці, або вкрай низькі темпи її оздоровлення.

Подальший розвиток мінерально-сировинного ком-плексу та підвищення ефективності використання корис-них копалин слід розглядати з позицій розширеного відтворення, а на це потрібні додаткові кошти. Однак для залучення інвестицій необхідно виконання ряду най-важливіших умов і прийняття рішень з відновлення та якісного поліпшення мінерально-сировинної бази; за-хист інвестицій і стимулювання гірничого бізнесу; вдос-коналення системи управління державним фондом надр і гірничою справою [5].

Специфічність геологорозвідувального процесу -- це багаторічний цикл виробництва і розчленування його на послідовні стадії, кожна з яких має свою мету і свої вимоги. Сама по собі така особливість процесу вироб-ництва не є винятковою. Таке явище можна спостеріга-ти і в ряді галузей промисловості -- авіаційній, суднобудівній, енергетичній, машинобудівній та ін. Однак у геології зазначена особливість простежується значно своєрідно у зв'язку з тим, що в процесі геологорозвіду-вального виробництва далеко не кожен об'єкт робіт перетворюється в кінцевий продукт -- у родовище. Як вже зазначалося, геологорозвідувальний процес має альтернативний характер і тому навіть проектування ГРР не може здійснюватися на весь цикл виробництва й об-межується цілком обгрунтовано тільки однією його ста-дією. Перехід від стадії до стадії являє собою резуль-тат якісних змін, накопичених у процесі виробництва при вивченні геологічного об'єкта і відповідає вимогам, що висуваються до конкретного виду мінеральної сирови-ни на даному етапі його вивчення.

Особливість кінцевого результату ГРР, головним чином затверджених запасів корисних копалин, в основ-ному полягає у такому:

— по-перше, споживча вартість продукту геолого-розвідувального виробництва, на відміну від продукту будь-якої іншої галузі національного господарства, об-грунтовується в кожному конкретному випадку у формі економічної оцінки родовища корисних копалин;

— по-друге, між цінністю родовища і питомими ви-тратами на його розвідку, як правило, існує зворотна залежність: чим більше і багатше родовище, тим віднос-но менше витрат необхідно на отримання одиниці при-росту запасів;

— по-третє, якісні та кількісні параметри родовищ корисних копалин мають імовірнісний характер [6].

При організації ГРР слід враховувати також різно-маніття природних умов досліджуваних об'єктів, на-слідком чого є часті структурні зміни в організації робіт, їх більш висока залежність від кліматичних умов, підви-щена складність створення інфраструктури та управлі-ння виробничим процесом.

Процес геологічного вивчення надр підрозділяєть-ся на 3 етапи і 5 стадій. Вони починаються з вивчення геологічної будови великих територій і закономірнос-тей розміщення корисних копалин в регіональних гео-логічних структурах. На територіях, перспективних на виявлення корисних копалин, проводяться пошукові роботи, а на виявлених проявах корисних копалин здійснюються розвідувальні роботи.

Сьогодні, як показує практика, ГРР на 99 % -- над-то рисковий проект. Наприклад, вартість освоєння однієї нафтогазової свердловини коливається від 15 до 20 млн доларів. Таким чином, можна вкласти величезні гроші, але не отримати нічого. Крім того, від моменту, коли прийнято рішення про детальну розвідку, до видобутку першої нафти проходить 7 --10 років.

Залежно від місця розташування ділянок та масш-табу проекту терміни проведення всього циклу робіт можуть змінюватися, але їх послідовність однакова (рис. 2).

Виявлення нових джерел мінеральної сировини стає все більш складним і дорогим через ускладнення гео-логічних умов проведення ГРР. Проблеми, що стоять перед геологічною галуззю визначають необхідність розробки нових підходів, наукових теорій, методів і тех-нологій пошуків і розвідки.

Використання елементів геолого-економічної оцін-ки можливе вже після стадії регіонального геологічно-го вивчення надр. Ця оцінка проводиться дуже набли-жено, в найзагальнішому вигляді й тільки за принципом аналогії.

У результаті пошукових робіт вже можлива про-гнозна геолого-економічна оцінка потенційного родо-вища, оскільки цільове призначення цієї стадії зводить-ся до виявлення об'єктів, які заслуговують врахуван-ня попередніх розвідувальних робіт, і до масового відбракування явно непромислових проявів корисних копалин [7].

У процесі пошуків і розвідки більшості родовищ пошукові та оціночні роботи займають особливе по-ложення, як стадії, що переходять від пошукового етапу до розвідувального. У структурі витрат на гео-логорозвідувальні роботи майже половина всіх коштів витрачається на проведення робіт саме цих стадій у зв'язку з тим, що їх метою є масова розбра- ковка всіх виявлених об'єктів. До задач пошукових робіт входить виявлення основних геолого-структур- них особливостей, що сприяють розумінню законо-мірностей розміщення корисної сировини в потенц-ійному обсязі всього родовища, впевнене визначен-ня її геолого-промислового типу та мінерального вмісту для прогнозної оцінки технологічних власти-востей, а також оконтурювання потенційних покладів родовища в плані з підтвердженням наявності конди-ційних перетинань корисної сировини на глибинах перших сотень метрів від денної поверхні та прогноз-на оцінка ймовірних гірничо-геологічних умов експ-луатації родовища.

Тому при плануванні ГРР з метою досягнення ефек-тивного вирішення геологічних задач потрібно виходи-ти з необхідності тісної ув'язки даних, одержуваних на різних етапах і стадіях геологорозвідувального проце-су, і забезпечення правильних пропорцій між регіональ-ними, пошуковими і розвідувальними роботами. До того ж, незважаючи на наявність певної теоретичної основи та практичного досвіду проведення пошукових і розві-дувальних робіт, у гірничодобувній галузі досі відсутня оптимальна комплексна система, яка враховує розріз-нені виробничо-економічні показники окремих видів робіт, що є ще однією з проблем розвитку геологороз-відувальних досліджень.

На основі аналізу вищенаведених даних можна стверджувати, що ефективність геологічних робіт, які забезпечують постійний приріст корисних копалин, буде досягнута для нових площ не раніше ніж через 10 років, для неосвоєних площ -- не раніше 8, а для освоєних територій -- близько 3,5. Тому вкладання коштів у гео-логорозвідувальні роботи в даний час створює необхі-дну базу, наприклад, для видобутку нафти і газу на пе-ріод після 2020 -- 2025 рр. І навпаки, стримування по-шукового процесу неминуче призведе до критичного па-діння видобутку в найближчі роки.

На цю обставину необхідно зважати й організаці- ям-підрядникам, які мають довготривалі договори на забезпечення замовників перспективними структура-ми.

Згідно із "Загальнодержавною програмою роз-витку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року" однією з головних умов реалізації при-родно-ресурсної політики є розробка і впроваджен-ня економічних механізмів раціонального природоко-ристування, в тому числі економічних важелів і сти-мулів, що спонукають природокористувачів впровад-жувати сучасні технології видобутку та використання природних ресурсів, активно брати участь у процесі їх охорони і відтворенні. У зв'язку з цим Державна служба геології та надр України, а також її куратор Міністерство екології починає проводити політику впровадження таких ринкових механізмів, як страху-вання й науковий супровід та екологічний моніторинг у сфері природокористування. Окремими підприєм-ствами геологічної галузі проводиться експертиза видобутку корисних копалин на предмет відповідності виданим ліцензіям.

Стосовно завдань і правомочності Державної служ-би геології та надр України особливий інтерес повинні становити проблеми страхування ризику від господарсь-кої діяльності, руйнівних природних явищ (землетруси, повені, паводки, затоплення підземних споруд, пожежі); ризику відповідальності геологорозвідувальних і видо-бувних підприємств за аварії комунікацій з транспорту-вання мінерально-сировинної продукції, сховищ та ін.; ризику непідтвердження геологічної інформації (не- підтвердження запасів, гірничо-геологічних умов і вла-стивостей надр, втрати геологічних фондів, колекцій-них матеріалів, документів).

Страхування в галузі надрокористування повин-но поширюватися на основні види діяльності, пов'я-зані з порушенням цілісності надр і з тим, що може зробити шкоду навколишньому середовищу, якості природних ресурсів та майну третіх осіб. При цьому виникає необхідність в оцінці й страхуванні ризиків, які неможливо виключити або знизити до прийнятно-го рівня.

Страхування в геологорозвідці поки не є обов'яз-ковим, однак, при проведенні конкурсів і аукціонів на право користування надрами може бути розглянуте пи-тання про надання пріоритету підприємствам, які укла-ли відповідний договір страхування. Фінансовий ме-ханізм страхування передбачає формування страхово-го фонду, що утворює резервний капітал надрокорис- тувача, кошти якого використовуються на покриття збитку при виникненні страхового випадку. Якщо стра-ховий випадок для конкретного надрокористувача не настав, то договір страхування передбачає відрахуван-ня на заходи з попередження настання страхових подій. Враховуючи, що власниками ліцензій на надрокористу- вання можуть бути як приватні українські фірми, так і іноземні компанії, страхування стає додатковим інстру-ментом захисту економічних інтересів держави.

Незважаючи на певні особливості, наявність безлічі відмінностей від інших виробництв, геологорозвідуваль-на галузь, що вже давно бере участь у системі страху-вання, до того ж розробка правил страхування інвес-тицій у ГРР вимагає індивідуального підходу. Спе-цифічність ГРР та індивідуальність проекту з розробки конкретного родовища зобов'язує (не дивлячись на єдині правила для цього виду страхування, при скла-данні договору страхування та розрахунку тарифних ставок) відповідально підходити до укладення угоди, враховувати всі нюанси проекту, що підлягає страхуван-ню, з боку держави в особі Державної служби геології та надр України, так і з боку ліцензіатів.

ВИСНОВКИ З ДАНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ РОЗВІДОК У ДАНОМУ НАПРЯМІ

Проведено аналіз процесу виконання ГРР: представ-лено характеристику геологорозвідувальних дослід-жень і продукту їх діяльності -- геологічної інформації; відображено завдання галузі у сучасних умовах, тен-денції її розвитку з метою виявлення чинників, що зни-жують ефективність діяльності.

У зв'язку з тим, що результати ГРР у своєму складі мають значну долю недостовірності, а умови видобут-ку корисних копалин стають все більш складними, про-понуються такі основні заходи:

1. Переорієнтація обмежених фінансових можливо-стей держави при геологорозвідувальних дослідженнях на розвиток прогресивних технічних засобів та створен-ня новітніх методик розвідки корисних копалин.

2. Розробка стимулюючих умов для інвесторів при ліцензуванні геологічних робіт.

3. Зменшення ризиків суб'єктів пошукових робіт за рахунок створення програм страхування на покриття збитків.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України "Про затвердження Загальнодер-жавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року" : станом на 17 трав. 2012 р., № 4731-VI / Верховна Рада України. -- Офіц. вид. -- К.: Парлам. вид-во, 2012. -- 93 с. -- (Бібліотека офіційних видань).

2. Енергетично-ресурсна складова розвитку Украї-ни / [С.О. Довгий, М.І. Євдощук, М.М. Коржнев та ін.]; НАН України, Ін-т телекомунікацій і глобал. інформ. простору. -- К.: Ніка-Центр, 2010. -- 264 с.

3. Розвиток України в умовах глобалізації та ско-рочення природно-ресурсного потенціалу / [М.М. Кор-жнев Ю.Р. Шеляг-Сосенко, М.М. Курило та ін.]; НАН України, Ін-т телекомунікацій і глобал. інформ. просто-ру. -- К.: Ніка-Центр, 2009. -- 194 с.

4. Михалюк А.Д. Оцінка ефективності інноваційної діяльності на підприємствах геологорозвідувальної га-лузі / А.Д. Михалюк // Фінанси, облік і аудит: зб. наук. праць / Відп. ред. А.М. Мороз. -- К.: кНеУ, 2010. -- Вип. 16. -- С. 270--278.

5. Офіційний сайт Національної акціонерної компанії Надра України. Інвестиційна діяльності [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www.nadraukray- ny.com.ua/invest_ukr.htm

6. Герасименко Т.В. Можливі напрями покращення економіки геофізичних експедицій в умовах кризових явищ у гірничодобувному комплексі України / Т.В. Ге-расименко // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. ["Проблеми і перспективи інноваційного розвитку еко-номіки України"]. -- Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2013. -- С. 23 -- 25.

7. Про затвердження Інструкції про зміст, оформ-лення та порядок подання в ДКЗ України матеріалів гео- лого-економічної оцінки родовищ нафти і газу 10 груд-ня 1999 р. за N 853/4146 [Електронний ресурс]. -- Ре-жим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/ link1/REG4146.html

References:

1. Law of Ukraine (2012), Pro zatverdzhennja Zaha- lnoderzhavnoi programy rozvytku mineralno-syrovynnoi bazy Ukrainy na period do 2030 roku [About approving the National Program of the mineral resource base in Ukraine until 2030], Verhovna Rada Ukrai'ny, Kiev, Uk-raine.

2. Dovhyi, S.O., Yevdoshchuk, M.I., Korzhnev, M.M. etc. (2010), Enerhetychno-resursna skladova rozvytku Ukrainy [The energy-resource development component of Ukraine], Nika-Centr, Kiev, Ukraine.

3. Korzhnev, M.M. Sheljag-Sosenko, Ju.R. Kurylo, M.M. etc. (2009), Rozvytok Ukrai'ny v umovah globalizacii' ta skorochennja pryrodno-resursnogo potencialu [Development of Ukraine in the context of globalization and reduce natural resource potential], Nika-Centr, Kiev, Ukraine.

4. Myhaljuk, A.D. (2010), "The evaluating the effectiveness of innovation of exploration industry enterprises", Finance, Accounting and Auditing, no. 16, pp. 270 -- 278.

5. The official site of National JSC Nadra Ukraine -- Investment activities, (2014), available at: http:// www.nadraukrayny.com.ua/invest_ukr.htm.

6. Herasymenko, T.V. (2013), "Possible directions of improving the economy og geophysical expeditions in crisis conditions in the mining industry of Ukraine". International Scientific-Practical Conf., Dnipropetrovsk, 2013, pp. 23--25.

7. Law of Ukraine (1999), Pro zatverdzhennja Instruk- cii' pro zmist, oformlennja ta porjadok podannja v DKZ Ukrai'ny materialiv geologo-ekonomichnoi' ocinky rodovyshh nafty i gazu [On approval of the Instruction about the content, layout and order of presentation materials to the State Commission reserves of Ukraine of geological and economic evaluation of oil and gas], available at: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/ link1/REG4146.html

Стаття надійшла до редакції 20.10.2014 р.

Размещено на Allbest.ru