Можливості формування конкурентоспроможних мережевих структур кластерного типу в економіці України

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Одеська державна академія будівництва та архітектури

Можливості формування конкурентоспроможних мережевих структур кластерного типу в економіці України

О. В. Білега,

к. е. н., доцент кафедри менеджменту та управління проектами

У статті обгрунтовано актуальність дослідження можливостей формування конкурентоспроможних мережевих структур кластерного типу в економіці України. Суттєвим результатом дослідження є визначення напрямів і можливих шляхів формування конкурентоспроможних мережевих структур кластерного типу в національній економіці України. Удосконалено систему підходів до ідентифікації мережевих структур кластерного типу, які враховують поточні зміни в національній економіці й дозволяють обгрунтувати концептуальні засади та можливості створення мережевих структур кластерного типу в якості ефективної організаційної форми реалізації структурної державної політики. Автором проведено багатофакторний інтегральний аналіз з метою визначення показників, які можуть використовуватися при оцінці можливостей створення інтегрованих структур кластерного типу. Доведено, що складання матриці визначення перспективи формування мережевих структур в національній економіці, надає можливість виявити параметри досягнутого рівня та ідентифікувати потенціал їхнього розвитку за рахунок прийняття регуляторних та управлінських рішень з боку держави та бізнесу, здійснити розрахунок можливості формування конкурентоспроможних мережевих структур у національній економіці на регіональному рівні.

In the article the relevance of research opportunities formation of competitive cluster type of network structures in the economy of Ukraine. An important result of the study is to determine trends and possible ways of forming competitive cluster type of network structures in the national economy of Ukraine. The system approaches for identifying network structures cluster type, taking into account current changes in the national economy and allow substantiate the conceptual framework and the potential for network structures cluster type as an effective organizational form structural implementation of public policy. The author conducted multivariate integral analysis to identify indicators that can be used in assessing the possibilities of integrated structures of cluster type. It is proved that the matrix assembly perspectives formation of network structures in the national economy provides an opportunity to identify parameters to identify the level and their potential for development through the regulatory and administrative decisions by government and business, to settle the possibility of forming competitive network structures in the national economy at the regional level.

Ключові слова: мережеві структури кластерного типу, формування, ідентифікація мережевих структур, державне регулювання інституціональних змін, інноваційний розвит ок, конкурентоспроможність.

Key words: network structure of cluster type formation, identification of network structures, government regulation of institutional change, innovation development, competitiveness.

кластерний мережевий конкурентоспроможний

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ заційних форм, які називаються мережевими. Теорія ме-

У ЗАГАЛЬНОМУ ВИГЛЯДІ режевих структур сьогодні проникає в усі сфери людської

У результаті трансформаційних змін, привнесених про- життєдіяльності і в усі процеси світового розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Суттєву роль у цьому відіграють мережеві структури, завдяки яким можна досягти високого рівня конкурентоспроможності продукції підприємств національної економіки, значно збільшити обсяги експорту, підвищити престиж країни на світовому рівні. Саме тому актуальними стають питання розробки форм, методів, інструментів формування стійких конкурентних переваг мережевих структур та активізації процесі в саморегуляції в них з метою збільшення валового національного продукту і підвищення добробуту населення країни.

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ

Потребують негайного вирішення питання реалізації підприємницького потенціалу України та становлення конкурентоспроможних національних мережевих структур. Проблеми пошуку шляхів формування конкурентних переваг мережевих структур, визначення інструментів та методів державного регулювання цим процесом були закладені у фундаментальних роботах вітчизняних та зарубіжних учених, серед яких: А.М. Асаул, В.М. Войнаренко, В.І. Захарченко, А. Єрмішина, Р.В. Кузьменко, С.І. Соколенко, В.П. Третяк, К.В. Фєдіна, Г.Р. Хасаєв, П.Г. Щедровицький, Дж. Бакаттіні, Е. Бергман, М. Енрайт, Р. Коуз, А. Маршал, М. Портер, B. Прайс, П. Морозіні, К. Кетелс, П. Кругман, Дж. Харріс, М. Фельдман, Е. Фезер тощо. Проте окремі питання щодо виявлення можливостей формування конкурентоспроможних мережевих структур кластерного типу у процесі трансформації національного господарства і його адаптації до існуючих умов потребують подальшого вирішення.

ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ

Метою статті є вдосконалення методики щодо оцінювання можливості формування мережевих структур кластерного типу в економіці України.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Для виявлення можливостей формування конкурентоспроможних мережевих структур кластерного типу (МСКТ) на національному рівні скористуємося удосконаленою нами методикою К.В. Фєдіної [1, с. 18], яка дозволяє поетапно визначити наявність чи відсутність умов і факторів, які б на різних етапах сприяли формуванню мережевої структури кластерного типу й при цьому виявлялись би не тільки ті галузі, які вже готові до створення та розвитку в них мережевих структур, але і ті, що мають потенціал для формування МСКТ, але через певні причини не брались до уваги органами місцевої влади.

На першому та другому етапах досліджуємо специфічні умови і фактори, які активно впливають на створення мережевих структур та відбираємо показники, що складають основу стійких конкурентних переваг МСКТ.

Таблиця 2. Стандартизовані показники сприятливості розвитку мережевих структур

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Для оцінки кращих можливостей створення мережевих структур у національній економіці спочатку розрахуємо і оцінимо індекс глобальної конкурентоспроможності (ІГК) для України та різних її регіонів за зваженим середнім значенням великої кількості різних складників [2, с. 3--47]. До них відносять фактори, кожен з яких відображає один з аспектів конкурентоспроможності: інституції, інфраструктура, мак- роекономічне середовище, охорона здоров'я та початкова освіта, вища освіта та професійна підготовка, ефективність ринку товарів, ефективність ринку праці, стан розвитку фінансового ринку, технологічна готовність, розмір ринку, стан розвитку бізнесу, інновації.

На третьому етапі проводимо розрахунок інтегрального показника сприятливості розвитку мережевих структур кластерного типу з використанням такого загальнонауко- вого методу систематизації інформації, як економічне районування. В роботі використано восьмичленну схему економічного районування [3, с. 37]. Серед кожного з економічних районів було відібрано по одній області, що виконує роль центру випереджаючого розвитку на основі найкращого індексу глобальної конкурентоспроможності (рис. 1). Тобто, вказаний центр збирає або розподіляє ресурсні та матеріальні потоки і таким чином сприяє розвитку всього економічного району.

Отримані таким чином центри економічних районі в внесемо у зведену таблицю разом з 12- ма показниками конкурентоспроможності, які, на нашу думку, будуть найкраще характеризувати сприятливість території до формування МСКТ (табл. 1).

За еталонне значення показників сприятливості розвитку МСКТ були прийняті кращі світові результати. Так, до 10 передових країн світу за індексом глобальної конкурентоспроможності у 2011 році увійшли: Швейцарія, Сінгапур, Фінляндія, Швеція, Нідерланди, Німеччина, Данія, США, Гонконг, Японія, тобто ті країни, що мають максимальний показник кластеризації, на який ми й повинні орієнтуватися. Далі проводимо стандартизацію зазначених показників (табл. 2).

Розрахунок інтегрального показника груп факторів сприятливості розвитку МСКТ здійснюємо за формулою:

де x -- стандартизований показник j-ї області, що визначається за методом "Паттерн", який дозволяє отримати оцінки за окремими показниками за допомогою співвідношення фактичних значень з найкращими

Таким чином, отримуємо розрахунки інтегральних показників сприятливості розвитку МСКТ за всіма центрами випереджаючого розвитку України (табл. 3).

Далі робимо висновки про можливість створення мережевих структур на певній території. Кількісно це присвоєння балів шкали [- 1, 0, 1] і формування інтервалів, виявлених на основі графічного способу визначення результативного вектора.

Таблиця 4. Розрахунок показників конкурентоспроможності за видами економічної діяльності в Одеській області*

Сутність способу полягає в наступному: на осях х і у відкладаються отримані при розрахунках значення інтегральних показників, потім від нульової точки перетину осей відкладаються вектори до побудованих раніше точок. Якщо добудувати фігури, вийде прямокутний трикутник, далі за теоремою Піфагора знаходиться довжина кожного з векторів.

Оскільки ми взяли за основу методику рейтингового ранжування (метод відстаней), найкраще значення показника сприятливості розвитку МСКТ має збігатися з еталонним значенням, тобто локальний показник сприятливості розвитку МСКТ має дорівнювати нулю. Відповідно, чим ближче значення інтегрального показника сприятливості розвитку МСКТ до нуля, тим вище перспективність формування мережевої структури на розглянутій території.

Таким чином, якщо області призначається бал (-1), це говорить про те, що умови і фактори на даний момент не сприяють формуванню і розвитку МСКТ. Якщо ж результат дорівнює або прагне до нуля, така ситуація в регіоні дозволяє успішно створювати мережеві структури.

Проведений розрахунок інтегрального показника сприятливості розвитку мережевих структур в центрах випереджального розвитку дає змогу зробити висновок, що вся територія України володіє умовами і факторами, які сприяють розвитку МСКТ і отримує бал (0).

Показник ІГК Одеської області 3,95 є максимально наближеним до середнього показника серед восьми центрів випереджаючого розвитку в існуючих економічних районах, що дозволяє використати його у наших розрахунках як еталонний для усіх регіонів України.

На четвертому етапі аналіз можливостей і, відповідно, підтримки формування мережевих структур передбачає відбір потенційних галузей на основі їх конкурентоспроможності.

Для виявлення потенціалу формування мережевих структур кластерного типу, розвитку бізнесу й потенційних учасників об'єднань на основі стійких конкурентних переваг нами були опрацьовані показники кількісної оцінки потенціалу кластеризаций які, на нашу думку, мають бути основою пропонованої нами методики розрахунку можливостей формування мережевих структур кластерного типу [4, с. 83--88; 5, с. 125 -- 132].

Таким чином, по Одеській області нами були розраховані оптимально підібрані, з урахуванням основних цілей соціально-економічного розвитку держави, показники, що характеризують конкурентоспроможність галузей (табл. 4), де жирним шрифтом виділені найкращі (максимальні) результати кожного із досліджуваних коефіцієнтів.

Таблиця 5. Стандартизовані показники за видами економічної діяльності

За основу нашої методики ми обрали методику рейтингового ранжування (метод відстаней). Після розрахунку локальних показників конкурентоспроможності галузі для обраної області визначається галузь -- еталон з найкращими локальними показниками конкурентоспроможності. Далі проводимо стандартизацію зазначених показників для отримання більш правдивих результатів розрахунків (табл. 5). Метод стандартизації дозволяє усунути (елімінувати) можливий вплив відмінностей у складі сукупностей за якоюсь ознакою на величину порівнюваних інтенсивних показників. З цією метою сукупності за цією ознакою зрівнюються, що надалі дозволяє розрахувати стандартизовані показники.

Після розрахунку інтегрального показника оцінки конкурентоспроможності галузі на рівні регіону запропоновано кожній галузі привласнювати бал шкали [-1; 0; 1], що в подальшому визначить можливості утворення МСКТ галузі на основі як інтегральних показників конкурентоспроможності галузі, так і адаптації МСКТ на рівні регіону.

Відзначимо, що якщо галузь потрапляє в групу непривабливих, це свідчить про те, що кластеризація даної сфери недоцільна, оскільки може негативно вплинути на розвиток національної економіки.

Для групи потенційно привабливих галузей для створення МСКТ необхідна підтримка з боку влади. Г рупа галузей, що є найбільш конкурентоспроможною (оптимальною) для розвитку МСКТ, характеризується тим, що сформувалися певні конкурентні переваги -- стійкі зв'язки між підприємствами, успішно функціонуючі мережеві структури тощо. При цьому найбільш важливим є те, що майбутні МСКТ даної групи будуть позитивно впливати на основні показники соціально-економічного розвитку [6, с. 123 -- 126; 7, с. 178].

На основі отриманих результатів графічним методом визначаються інтервали значень конкурентоспроможності галузі:

Таким чином, враховуючи існуючі обмеження, галузям присвоюють наступні бали:

галузь транспорту та зв'язку і галузь готелів та ресторанів отримують 0 балів;

решта галузей (сільське господарство, промисловість, будівництво, торгівля, операції з нерухомістю, освіта, охорона здоров'я, сфера культури) отримують (-1) бал.

За результатами проведеного дослідження галузь транспорту та зв'язку і галузь готелів та ресторанів мають певний потенціал, який дозволяє вважати вказані галузі конкурентоспроможними і привабливими щодо утворення мережевих структур кластерного типу, але потребують підтримки з боку влади та чіткого алгоритму дій відносно їх формування.

Хочемо наголосити, що за активної політики держави та органів місцевого самоврядування галузі, що отримали (-1) бал з часом можна буде віднести до потенційних або навіть оптимальних, оскільки вони надають вагомий внесок у розвиток національної та регіональної економіки.

На шостому етапі на основі співставлення бальних оцінок конкурентоспроможності галузі обраної області та сприятливості розвитку мережевих структур кластерного типу визначаються можливості їх формування в національній економіці на регіональному рівні. Нами запропонована матриця, що дозволяє ідентифікувати можливості створення МСКТ на будь-якій території в межах національної економіки (табл. 7).

За результатами можливих поєднань підсумкової оцінки конкурентоспроможності галузі обраної області та сприятливості розвитку МСКТ визначено, що місцеві органи влади можуть отримати наступні результати: неперспективність формування МСКТ (НМСКТ), потенційно можливе формування МСКТ (ПМСКТ), бажане формування МСКТ (БМСКТ).

Отже, якщо досліджувані галузі потрапляють до групи НМСКТ, то створювати мережеві структури кластерного типу в цій галузі і за цих умов в даному регіоні недоцільно. До-

Таблиця 8. Матриця визначення перспективи формування мережевих структур кластерного типу на регіональному рівні

Потенційно можливе створення МСКТ цільним буде провести аналіз, що саме посприяло на отримання негативного результату і яким чином проблеми можна усунути. Якщо галузі потрапляють до групи ПМСКТ, знову ж таки, потрібно проаналізувати, що стало першопричиною не зовсім ідеального варіанту дослідження. Тут може бути проблема як з боку регіону, так і безпосередньо в самій галузі.

У цій ситуації досить ефективним було б державне регулювання з боку владних структур на усіх рівнях. Якщо галузі потрапляють до групи БМСКТ, що є оптимальним результатом, то, як правило, МСКТ або вже існують в зазначених галузях, або їхнє формування можливе з мінімальним рівнем державного регулювання. На основі матриці визначення перспективи формування мережевих структур кластерного типу на рівні регіону, на прикладі Одеської області отримуємо результати, які вказують на те, що тут галузь транспорту та зв'язку і галузь готелів та ресторанів володіють значним потенціалом для створення мережевих структур кластерного типу (табл. 8).

Державне регулювання спрямоване на те, що за активної структурної політики держави потенційні галузі з часом можуть перейти до групи оптимальних (бажаних), а ті галузі, які на даний проміжок часу є неперспективними, можуть стати потенційними.

ВИСНОВКИ І ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ РОЗРОБОК

У дослідженні, таким чином, виявлені існуючі відмінності між галузями на регіональному рівні національної економіки, у зв'язку з чим застосування запропонованої методики дозволяє не тільки відібрати привабливі для формування мережевих структур галузі, але також виявити галузі, які з різних причин залишалися без значної державної підтримки. Крім того, зазначений підхід дозволяє виявити умови і фактори, що негативно впливають на можливість формування мережевих структур кластерного типу, що в свою чергу дозволить підвищити ефективність управління та більш ефективно вирішувати стратегічні завдання національної економіки.

ЛІТЕРАТУРА

Федина Е. В. Развитие региона на основе формирования отраслевых кластеров (на примере Челябинской области): автореф. дис. канд. мед. наук: 08.00.05 / Е. В. Федина. -- Челябинск, 2010. -- 26 с.

Sala-i-Martin, X., J. Blanke, M. Drzeniek Hanouz, T. Geiger and I. Mia. "The Global Competitiveness Index 20092010: Contributing to Long-Term Prosperity amid the Global Economic Crisis". The Global Competitiveness

Report 2009 -- 2010. World Economic Forum. 2009. -- Р. 3 -- 47.

Семенов В.Ф. Регіональна економіка [Текст]: навч. посібник / В.Ф. Семенов, Т.О. Проценко. -- К.: "МП Леся", 2009. -- 708 с.

Дырдонова А.Н. Оценка эффективности кластерных образований в регионе / А. Н. Дырдонова // Экономика региона. -- 2010. -- № 4. -- С. 83--88.

Калінько І.В. Сучасні організаційні аспекти формування підприємницьких мереж / І.В. Калінько, Л.С. Ладонь- ко // Науковий вісник ЧДІЕУ. -- 2011. -- № 4 (12). -- С. 125 -- 132.

Білега О.В. Розвиток та принципи функціонування інноваційних промислових кластерів в економіці регіону та держави / О. В. Білега // Економіка і управління. -- 2011. -- № 5. -- С. 123--126.

Кузьменко Р.В. О возможностях и необходимости формирования кластеров в экономике Украины/ Р.В. Кузьменко // Сборник научных трудов преподавателей, аспирантов и студентов: сб. науч. тр. -- Саратов: Научная книга, 2008. -- С. 171 -- 178.

Размещено на Allbest.ru