Особливості перерозподілу інвестиційних ресурсів в умовах фінансіалізації економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості перерозподілу інвестиційних ресурсів в умовах фінансіалізації економіки

М.В. Корнєєв, к. е. н., доцент

M. Korneyev,

PhD in Economics

FEATURES OF REDISTRIBUTION OF INVESTMENT RESOURCES IS IN THE CONDITIONS OF FINANCIALISATION OF ECONOMY

The directions of influence of financial economics on the redistribution of investment resources is considered. Investigational influence of indexes of financialisation on motion of investment streams. Disproportions of motion of investment streams under act of financialisation economy are identified.

ВСТУП

У сучасних умовах господарювання процес активного розподілу інвестицій під впливом фінансіалізації економіки дещо змістився в бік фінансової площини та набув особливого змісту. Процес фінансіалізації економіки, що охопив вже ввесь Західний світ, почав поступово охоплювати і країни, що розвиваються, та країни з перехідною економікою, наприклад, країни Латинської Америки, Африки, Центральної та Східної Азії, Східної Європи. Для кожної окремо взятої країни процес фінансіалізації проходить не однаково. Одним із актуальних завдань на сучасному етапі є виведення універсальної моделі, за допомогою якої можна було б вимірювати вплив показників фінансіалізації на ключові економічні показники країни (в тому числі вплив фінансіалізації економіки на інвестиційні процеси).

фінансовий інвестиційний економіка господарювання

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПУБЛІКАЦІЙ

Оскільки інвестиційні потоки країни також залежать від рівня розвитку фінансової економіки, багато вчених намагались дослідити диспропорції їхнього руху в існуючих умовах. Зокрема серед відомих дослідників, які у своїх роботах досліджували вплив фінансіалізації на процес інвестування були О. Орхангазі [1], Дж. Тобін [3], Дж. Кротті [4], Е. Штокхаммер [5], Р. Бойер [6], А. Торнелл [7] та багато інших.

МЕТА СТАТТІ

Дослідити засади перерозподілу інвестиційних ресурсів в умовах фінансіалізації економіки та визначити диспропорції руху інвестиційних потоків під впливом такої фінансіалізації в конкретних умовах господарювання.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Проводячи паралелі між процесами фінансіалізації та інвестуванням і прив'язанням їх до теорії про хвилі Кондратьєва отримаємо наступні результати. В першій фазі відбувається поступове нарощування виробництва за рахунок активного інноваційно-інвестиційного підйому в реальному секторі. З ростом продуктивності реального сектору на ринку опиняється достатня кількість різноманітної продукції, яка перенасичує його, у зв'язку із чим між виробниками починає наростати конкуренція за ринки її збуту. Декому із виробників доводиться поступатися своїми прибутками і "заморожувати" інвестиції. В третій фазі в хід залучаються процеси фінансіалізації, які перенаправляют "заморожені" інвестиційні кошти на фінансовий ринок, де вони залучаються до короткострокових спекулятивних операцій з метою швидкого нарощування капіталів. Однак надлишкова кількість капіталу на фінансовому ринку провокує до появи так званих "фінансових бульбашок", які набуваючи критичного значення, починають руйнуватись і тим самим, спричиняють кризові ситуації четвертої фази циклу Кондратьєва. Виходом із даної фази є повний перезапуск економіки, тобто витіснення з ринку слабких виробників і неконкурентоспроможних технологій.

Таблиця 1. Погляди різних вчених щодо впливу фінансіалізації на процес інвестування

Під час фінансіалізації економіки значної активності у своїй діяльності набувають окремі суб'єкти фінансового сектору (інвестиційні компанії тощо).

Активний процес фінансіалізації характерний для США у пост воєнний період, коли виробництво в різних сферах досягло свого максимального значення і потрібно було шукати шляхи додаткового нарощування прибутків. Починаючи із 70-х років ХХІ століття, американська фінансова економіка почала активно розвиватись і набувати стрімких обертів, що спричинило зміщення діяльності нефінансових корпорацій в сторону фінансового ринку. Це, у свою чергу, мало наслідки для структурних змін в балансі корпорацій. Як відомо, будь-які структурні коливання в балансі суб'єкта бізнесу можуть відіграти негативну роль на його загальному становищі. Так, О. Орхангазі у одній зі своїх робіт виділив два негативні моменти, які, на його думку, випливають із взаємодії між інвестуванням в реальний сектор і фінансіалізацією [1]:

— зростання здійснюваних нефінансовою корпорацією операцій (платежів та ін.) на фінансовому ринку може перешкоджати надходженню реальних інвестицій, зменшуючи при цьому внутрішні потужності корпорації, що тим самим обмежує керівництво корпорації в можливості подальшого планування діяльності (з'являється проблема нарощування волатильності);

— зростання фінансових інвестицій і нарощування так званого "швидкого" фінансового прибутку витісняє реальні інвестиції, прибуток від яких очікується лише в довгостроковій перспективі, змушуючи при цьому керівництво фірм перенаправляти свої ресурси від інвестування в реальний сектор у сторону фінансової економіки.

Протягом 1970 -- 201 1 рр. у структурі балансу не фінансових корпорацій США частка фінансових активів стрімко зростала на противагу зменшенню долі основних засобів. За цей період частка основних засобів зменшилась на понад 5% (із 24% до 19%). Це ще раз підтверджує наявність негативного зв'язку між фінансіалізацією і інвестиціями в основні засоби, під час якої інвестиції у фінансові активи витісняють інвестиції в реальному секторі. Збільшення фінансових активів у нефінансових корпораціях відбулося в основному за рахунок ліквідних короткострокових інвестицій та інших фінансових активів. Як серед малих, так і серед великих нефінансових корпорацій спостерігається зниження дебіторської заборгованості і авансів в той час, коли готівка і короткострокові інвестиції та інші фінансові активи зростали. Тенденція зміни структури балансу протягом фінансіалізації економіки для малих і великих нефінансових корпорації є однаковою, проте, зважаючи на те, що великі корпорації володіють потужнішими основними засобами, то їхня частка зменшилась близько на 17 %, а для малих -- майже наполовину у відповідь на відповідне нарощування фінансових активів. Оскільки відбуваються структурні зміни у складі балансу корпорацій у сторону збільшення фінансових активів, то це автоматично відбивається на співвідношенні між позичковим і власним капіталом корпорації. Розмір внутрішнього корпоративного боргу поступово збільшується, тим самим послаблюючи позицію корпорації. У зв'язку з цим актуалізується зростання во- латильності на рівні фірм, що також позначилося на інвестиційній поведінці фінансових інститутів. Чим вища во- латильність економіки, тим сильніше вона відображає невизначеність цін і тим швидше це призводить до росту попиту на короткострокові ліквідні активи. Висока вола- тильність спонукає інвесторів уникати вкладення ресурсів в основний капітал, оскільки такі вкладення носять довгостроковий характер і мають у нестабільних умовах великий ризик неокупності. Така ситуація є надзвичайно небезпечною для корпорацій зі слабкими основними засобами, оскільки швидке збільшення фінансових активів за рахунок притоку фінансових інвестицій і поступова втрата її реальних потужностей запускає повільний механізм, який веде фірму до банкрутства. Аналогічним є вплив процесу фінансіалізації і на розподіл інвестицій в країнах Західної Європи. Взагалі, проблема фінансіалізації економіки почала цікавити зарубіжних вчених в кінці XX століття (табл. 1). Вітчизняні експерти почали досліджувати дану проблему лише протягом останніх років. Це пов'язано з тим, що поступова експансія фінансовою економікою економічного життя в цілому відбувалася з різними темпами в різних регіонах світу.

Ці та інші вчені покладали свої дослідження для вирішення наступних явищ, які виникають під час фінансіалізації економіки: значне збільшення норми прибутку, отриманого від фінансового капіталу у порівнянні із основним; різке зменшення інвестиційних ставок в основний капітал; зростання кількості придбання фірмами реального сектору короткострокових фінансових активів; збереження кредитної недосконалості ринку; високий рівень невизначеності і волатильності для ключових макро-і мікроекономічних показників.

З метою вирішення проблеми появи фінансових "бульбашок" в економіці і скорочення довгострокових інвестицій у виробничі засоби, що були спровоковані активізацією процесу фінансіалізації, потужні інвестори почали шукати альтернативні варіанти, щоб диверсифі- кувати свої інвестиційні ризики для отримання додаткових прибутків. Одним із таких варіантів стали так звані ресурсозабезпечені інвестиції. Ресурсозабезпечене інвестування є характерним для країн, що мають значні запаси природних ресурсів, але перебувають у статусі найменш розвинутих країн, зокрема, це стосується країн Африканського континенту [8].

Китай вважається своєрідним "новачком" відносно співпраці із африканським континентом. Однією із головних причин підвищеної активності Китаю в інвестиційній діяльності по відношенню до Африки є пошук додаткових ресурсів, потрібних для розбудови та підтримки економіки країни, у зв'язку із зростанням кількості населення Китаю. Такий сценарій дій китайського правління спричиняє до наростання політичної і економічної конкуренції за зони впливу між провідними країнами світу (США, Великобританія, Франція, Німеччина, Японія). Міжнародні фінансові інститути, в тому числі і китайські, пропонують один із зручних варіантів фінансування інфраструктури та інших галузей економіки країн, що мають низький економічний рівень розвитку, проте володіють потужною ресурсною базою, випуск товарно-забезпечених цінних паперів, тобто, іншими словами, запустити процес сек'юритизації [9;10]. Основними проблемами в упровадженні цього процесу в дію залишаються: ціноутворення на ресурси, управління резервами країни, розміром частки сек'юритизації від загального обсягу активів, операційний ризик та структура управління. Розумний розподіл засобів, отриманих завдяки товарній сек'юритизації, може значно прискорити ріст економіки країни і, тим самим, прискорити її диверсифікацію [9].

Ще одним із інструментів, які дозволили б країнам, що розвиваються, але мають великі запаси природних ресурсів, підняти свій економічний розвиток, є відновлення діяльності державних інвестиційних фондів. Налагодження діяльності цих інститутів дозволило б не тільки стабілізувати і зберегти дохідність не лише за рахунок інвестування в іноземні активи, а також і внутрішніх інвестицій (інфраструктуру, освіту, медицину тощо) [8].

Одним із яскравих прикладів активізації фінансової економіки є проведення фінансової лібералізації, максимальне усунення всіх обмежень в діяльності фінансових установ, повна відкритість внутрішнього і зовнішнього фінансових ринків. Фінансова лібералізація сприяє послабленню контролю з боку держави за фінансами і повинна сприяти її економічному зростанню, розвитку ринку, збільшенню притоку зовнішніх інвестицій. Важливо враховувати рівень економічного розвитку держави, оскільки для країн із високим рівнем розвитку фінансова лібералізації може взагалі не принести ніяких структурних змін, а для країн, що розвиваються, значно вплинути її загальноекономічне становище. Заходи фінансової лібералізації не завжди несуть виключно позитивні ефекти для країни, де вона проводиться, а інколи може навіть поглибити її кризове становище.

Розглянувши приклади впливу процесів фінансіалізації економіки на процес інвестування можна зробити кілька висновків.

По-перше, активний розвиток фінансової економіки сприяє деіндустріалізації економіки. Тобто інвестиції поступово перетікають із реального сектору у фінансовий, де за рахунок швидкого обороту приносять нічим не підкріплені надприбутки.

По-друге, з ростом темпів фінансіалізації економіки зростає невизначеність і волатильність її середовища. Це змушує інвесторів бути обережнішими та уникати довгострокових інвестицій в основні засоби, які в даній ситуації є дуже ризиковими.

По-третє, з розвитком фінансового ринку нефінансові корпорації активізують свої операції на ньому за рахунок власних основних засобів, які могли б бути використані для інвестування. Змінюючи структуру свого балансу в сторону нарощування ліквідних фінансових активів і зменшення частки основних засобів, корпорації, тим самим, збільшують свій корпоративний борг і наражають себе на небезпеку втрати власної платоспроможності.

По-четверте, в період фінансіалізації активно починають вести свою діяльність інституціональні інвестори (хеджеві фонди, інвестиційні банки, пенсійні фонди, страхові компанії), які за рахунок вигідних арбітражних та інших спекулятивних операцій сприяють розігріву економіки і появі великих фінансових "бульбашок". Таке нагнітання економіки дуже швидко збільшує різноманітні фінансові ризики і тим самим призводить економіку до краху.

По-п'яте, процеси фінансіалізації по-різному впливають на процес інвестування в країнах з відмінним рівнем економічного розвитку. Для країн з високим рівнем розвитку фінансова економіка повністю зміщує акценти інвестицій із реального сектору на фінансовий ринок, що змушує інвесторів постійно маневрувати між різкими амплітудами коливання відсоткових ставок, цінами на цінні папери тощо. Інвестиційна діяльність у більшій мірі стає пов'язаною із злиттям і поглинанням фірм ніж із оновленням і розвитком технологій. У країнах, що розвиваються, або з низьким рівнем розвитку, а особливо ті, що мають значні запаси корисних природних ресурсів, починають демонструвати економічне зростання, оскільки є привабливими для міжнародних інвестицій.

Тобто, як бачимо, розвиток фінансової економіки по- різному впливає на інвестиційний розподіл не тільки в розрізі галузей економіки, а також і в розрізі різних держав.

Існуючі моделі дозволяють дослідити вплив показників фінансіалізації на рух інвестиційних потоків лише на мікрорівні або лише опосередковано торкаються мак- роекономічного рівня. Для того, щоб вирішити дану проблему, перш за все, необхідно виділити такі ключові показники, які б чітко характеризували рівень розвитку фінансової економіки та інвестиційних процесів країни в цілому. Після цього треба визначитись із видом моделі. У рамках даного дослідження в якості моделі використаємо просту лінійну регресію, але із фіксованими ефектами. Особливість такої моделі полягає в тому, що кожна факторна змінна не є випадковою, тобто вона була додана до моделі тільки після детального дослідження того чи іншого явища і здійснює свій унікальний вплив на результативну змінну. Перш ніж переходити безпосередньо до розробки моделі, сформулюємо ряд гіпотез стосовно взаємодії між фінансіалізацією і розподілом інвестиційних потоків, які спробуємо підтвердити або спростувати за допомогою одержаних результатів:

-- Україна і країни Східної Європи переживають протягом останніх двадцяти років активні процеси фінансіалізації економіки, які впливають на перерозподіл інвестицій між різними секторами економіки;

— фінансіалізація економіки суттєво впливає на приріст всіх інвестиційних ресурсів в усіх сферах економіки;

— у країнах Східної Європи розвиток фінансіалі- зації економіки скорочує потік інвестицій в реальний сектор;

— фінансіалізація сприяє нарощуванню прямих іноземних інвестицій.

Для проведення дослідження з метою виявлення взаємозалежності між фінансіалізацією і розподілом інвестиційних ресурсів були розглянуті 11 країн Східної Європи, у тому числі Україна, в період з 1991 --2012 рр. (2013 рік був виключений із дослідження через відсутність даних за деякими показниками за цей час). Побудову моделі для оцінки залежності між показниками фінансіалізації та рухом інвестиційних потоків будемо проводити за допомогою програмних продуктів STATA та STATISTICA.

В якості показників фінансіалізації були обрані саме ті, які, на нашу думку, здійснюють найбільший вплив на перерозподіл інвестиційних потоків [11]:

— відношення внутрішніх кредитів фінансового сектору до ВВП (Domestic credit provided by financial sector (% of GDP)), Dom_cred_fin -- даний показник включає в себе всі кредити різних інститутів фінансового ринку (фінансові корпорації, лізингові компанії, страхові компанії, пенсійні фонди, валютні корпорації та ін.);

— відсоток доданої вартості сектору FIRE у сукупній ВДВ (Value added in financial intermediation; realestate; rentingand business activitie), FIRE -- показує частку участі фінансового сектору в загальному продукті країни;

— темп росту ВВП на душу населення (GDP percapita growth (annual %)), GDP -- річні темпи росту ВВП у відсотках на душу населення на основі постійної місцевої валюти;

— загальні державні витрати на кінцеве споживання (General government final consumption expenditure), Gov_fin_cons -- включає в себе всі державні поточні витрати на закупку товарів і послуг (в тому числі і оплата праці), витрати на національну оборону і безпеку, але виключає із себе військові витрати.

Для дослідження впливу фінансіалізації на перерозподіл інвестиційних потоків було обрано такі інвестиційні показники:

— інфраструктурні інвестиції, які включають в себе чотири види інвестицій відповідно: 1) інвестиції в енергетику (Investment in energy), Energ -- інвестиції в інфраструктурні проекти в галузі енергетики, електрики, передачі і розподілу природного газу тощо; 2) телекомунікаційні інвестиції (Investment in telecoms), Telecom -- інвестиції в інфраструктурні проекти в галузі телекомунікацій, які є фінансово завершеними і прямо або опосередковано слугують громадськості; 3) інвестиції в транспорт (Investment in transport), Transp -- інвестиції в інфраструктурні проекти в транспортній галузі, що охоплює розвиток виробничих потужностей, доріг, залізниць, морського транспорту, авіаційної сфери та багато іншого; 4) інвестиції в водопостачання і каналізації (Investment in water and sanitation), Wat -- інвестиції в інфраструктурні проекти в галузі водопостачання і санітарії, які є фінансово завершеними і прямо або опосередковано слугують громадськості [13];

— валове накопичення капіталу (Gross capital formation), GCF -- валові внутрішні інвестиції в основний капітал економіки плюс чисті зміни рівня запасів [11];

— валове накопичення основного капіталу (Gross fixed capital formation), GFCF -- валові внутрішні інвестиції в основний капітал [12];

— прямі іноземні інвестиції (Foreign direct investment), FDI [11].

Залежними змінними в моделі виступатимуть інвестиційні показники, а незалежними показники фінансіалізації: відношення внутрішніх кредитів фінансового сектору до ВВП і відсоток доданої вартості сектору FIRE у сукупному ВДВ, незалежними -- інфраструктурні інвестиції в чотири різні галузі, валове накопичення капіталу, валове накопичення основного капіталу і валові внутрішні інвестиції в основний капітал. У якості контрольних змінних використаємо темп росту ВВП на душу населення і загальні державні витрати на кінцеве споживання. Відповідно до цього отримаємо рівняння (1 -- 7).

Під час аналізу отриманих результатів необхідно обов'язково враховувати значення основних параметричних критеріїв, за допомогою яких можна оцінити точність і значущість результатів моделі.

На основі проведеного дослідження впливу показників фінансіалізації на рух інвестиційних потоків в країнах Східної Європи можна зробити певні висновки:

— оскільки до розгляду були взяті країни Східної Європи, які, у своїй більшості, належать до країн, із перехідною економікою і мають недостатньо високий рівень економічного розвитку, тому про суттєвий вплив показників фінансіалізації на економічні процеси, в тому числі і розподіл інвестиційних потоків, мова не йде. Це підтверджується відносно низькими значеннями отриманих коефіцієнтів , які не перевищують навіть 1;

— країни Східної Європи в процесі розвитку фінансової економіки показують зростання інвестицій в основні засоби. Це збільшення відбувається більшою мірою за рахунок внутрішніх ресурсів суб'єктів бізнесу, а паралельно із цим корпоративний борг цих суб'єктів зростає, що послаблює позиції реального сектора;

— зростання впливу фінансової економіки сприяє фінансовій відкритості економіки, що, у свою чергу, дозволяє нарощувати притік іноземних інвестицій (Україна, Азербайджан, Білорусія, Росія) зокрема у промисловість і фінансовий сектор, але поряд із цим відбувається і зворотний процес -- відтік іноземних інвестицій, що спричинено зростанням ступеня невизначеності і економічних ризиків в країнах Східної Європи.

Для ідентифікації диспропорцій руху інвестиційних потоків під впливом фінансіалізації економіки в Україні протягом 1991--2012 рр. були розглянуті такі показники фінансіалізації [11]: відношення внутрішніх кредитів фінансового сектору до ВВП (Domestic credit provided by financial sector (% of GDP)), Dom_cred_fin; відсоток доданої вартості сектору FIRE у сукупній ВДВ(Value added in financial intermediation; realestate; renting and business activitie), FIRE; відношення активів фінансового сектору до ВВП, Fin_asset; темп росту ВВП на душу населення (GDP percapital growth (annual %)), GDP; загальні державні витрати на кінцеве споживання (General government final consumption expenditure), Gov_fin_cons; відкритість економіки (відношення суми експорту та імпорту до ВВП), Open.

Показники, за допомогою яких можна оцінити інвестиційний процес, було обрано наступні: телекомунікаційні інвестиції (Investment in telecoms), Telecom [13]; валове накопичення основного капіталу (Gross fixed capital formation), GFCF [11]; прямі іноземні інвестиції (Foreign direct investment), FDI [11; 14]; чисті портфельні інвестиції (Portfolio equity, net inflows), PI [11; 12].

Як бачимо, до розгляду були взяті не всі інфра- структурні інвестиції, а тільки інвестиції у сфері телекомунікації. Таке рішення було прийнято з метою оптимізації розрахунків. Виходячи із попередніх результатів, показники фінансіалізації аналогічним чином впливають на всі інфраструктурні інвестиції, тому оцінку впливу фінансової економіки на дані інвестиції будемо здійснювати на прикладі телекомунікаційних. У якості контрольних змінних було обрано загальні державні витрати на кінцеве споживання Gov_fin_cons та відкритість економіки Open.

Визначати вплив показників фінансіалізації на перерозподіл інвестиційних потоків будемо за допомогою множинної регресії. До цього проведемо кореляційний аналіз, щоб визначити міру та значущість лінійної залежності між змінними. Отримавши кореляційну матрицю (табл. 2), ми бачимо, що такі показники фінансіалізації, як Dom_cred_fin, FIRE, Fin_asset, та Gov_fin_cons мають тісний і, крім того, значущий зв'язок із усіма інвестиційними показниками крім Telecom на відміну від GDP і Open. Тому було прийнято рішення виключити із подальшого дослідження ці три показники: Telecom, GDP, Open, оскільки вони є незначущими для даної моделі.

Отже, кінцевий варіант моделі включатиме такі лінійні рівняння регресії (8--10).

Визначальний позитивний вплив на валове накопичення основного капіталу, GFCF здійснюють показники фінансіалізації: відношення внутрішніх кредитів фінансового сектору до ВВП, Dom_cred_fin і відсоток доданої вартості сектору FIRE у сукупній ВДВ, FIRE. Зі збільшенням на одиницю цих показників GFCF зростає відповідно у 0,514 і 0,551 разів, до того ж вплив Dom_cred_fin є статистично значущим. Вплив двох інших показників є негативним і менш суттєвим. Під час аналізу залежності між показниками фінансіалізації і прямими іноземними інвестиціями FDI було виявлено, що найбільший позитивний вплив на них здійснює відсоток доданої вартості сектору FIRE у сукупній ВДВ, FIRE. Зі збільшенням останньої на одиницю чисті прямі іноземні інвестиції зростають в 0,532 рази. На другому місці по мірі впливу знаходиться відношення внутрішніх кредитів фінансового сектору до ВВП, Dom_cred_fin. Його зростання спричиняє збільшення FDI у 0,3 рази. У порівнянні із цими показниками фінансіалізації Fin_asset вносить незначну частку у збільшення FDI, а збільшення Gov_fin_cons взагалі сприяє зменшенню значення FDI. Однак жоден із отриманих коефіцієнтів не є статистично значущим, що може означає присутність фактору випадковості в отриманому результаті. Проводячи дослідження сили залежності чистих портфельних інвестицій, PI від показників фінансіалізації, було виявлено наступний результат. Найбільший вплив на значення PI здійснюють відношення внутрішніх кредитів фінансового сектору до ВВП, Dom_cred_fin і відношення активів фінансового сектору до ВВП, Fin_asset. Зі збільшенням на одиницю цих показників PI зростає відповідно у 0,456 і 0,467 разів. Вплив двох інших змінних є не суттєвим. Одним із важливих моментів у даному дослідженні є виявлення значного оберненого впливу показника FIRE за умови, якщо в дослідженні в якості незалежних змінних беруть участь FIRE і Gov_fin_cons. За таких умов зі збільшенням на одиницю FIRE, PI зменшується в 0,583 рази. Таку ситуацію можна пояснити тим, що вплив FIRE значно послаблюється з урахуванням Dom_cred_fin і Fin_asset. Тобто не завжди показники фінансіалізації підсилюють дію один одного одночасно.

Таким чином, було проведено аналіз диспропорцій руху інвестиційних потоків під впливом фінансіалізації економіки в Україні. Протягом цього дослідження було виявлено наступні характерні особливості даного процесу. Зростання валового накопичення основного капіталу (валових внутрішніх інвестицій в основний капітал), GFCF під час збільшення відношення внутрішніх кредитів фінансового сектору до ВВП, Dom_cred_fin і відсотку доданої вартості сектору FIRE у сукупній ВДВ, FIRE говорить про те, що в Україні, на відміну від інших країн, процес фінансіалізації нібито сприяє розвитку реального сектору. Але якщо зупинитись на джерелах, які забезпечують ріст інвестицій в основний капітал, то стане зрозуміло, що цей ріст у більшій мірі відбувається за рахунок власних коштів суб'єктів підприємництва. Понад 50 % всіх інвестицій в основний капітал формуються із цього джерела. Це підтверджує те, що реальний сектор стає менш привабливим для інвестора в умовах активного росту фінансової економіки. На сьогоднішній день в Україні відбувається реальне скорочення прямих іноземних інвестицій, FDI в Україну. Різке зменшення прямих іноземних інвестицій супроводжується поступовим зменшенням відсотку доданої вартості сектору FIRE у сукупній ВДВ, FIRE України та чистих прямих іноземних інвестицій. На кінець 2013 р. спостерігалося помітне скорочення чистих прямих іноземних інвестицій (майже удвічі) пов'язане не тільки із економічними змінами активності процесів фінансіалізації, а також із нестабільною політичною ситуацією, яка набула свого розвитку в цей період в Україні. Незначне зменшення FIRE пов'язане виключно із коротким терміном, протягом якого відбулися значні суспільно-політичні зміни в країні [2].

Оскільки портфельні інвестиції виступають суто фінансовими активами, то нарощення показників фінансіалізації: відношення внутрішніх кредитів фінансового сектору до ВВП Dom_cred_fin і відношення активів фінансового сектору до ВВП, Fin_asset, що спостерігається в Україні, сприяє зростанню портфельних інвестицій, PI .Тобто отримані результати проведеного аналізу для виявлення взаємозв'язку між ключовими показниками фінансіалі- зації та інвестиційним процесом в Україні підтверджується реально існуючими тенденціями в країні протягом 20 років. Особливо яскравим періодом прояву процесу фінансіалізації економіки України видалися останні 10 років, коли українська економіка, як і вся економіка світу, переживала кризовий період.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження диспропорцій руху інвестиційних потоків під впливом фінансіалізації економіки в країнах Східної Європи та Україні дає можливість зробити наступні висновки: процеси фінансіалізації економіки країн Східної Європи в тому числі і України, набувають свого розвитку, але є не такими значними як, наприклад, у США чи країнах Західної Європи; зростання показників фінансіалізації таких як, наприклад, відношення внутрішніх кредитів фінансового сектору до ВВП, відсоток доданої вартості сектору FIRE у сукупній ВДВ і відношення активів фінансового сектору до ВВП спричиняє до незначного збільшення інфраструктурних інвестицій, але в той же час ослаблює реальний сектор; виникнення високого ступеня невизначеності і ризику на фінансовому ринку країн Східної Європи та України, у зв'язку із неготовністю економік цих країн до активних процесів фінансової лібералізації, як частини фінансіалізації економіки, спричиняє в останні роки до збільшення відтоку прямих іноземних інвестицій із деяких галузей; загалом активізація фінансіалізації економіки країн Східної Європи і України не проявила себе ще в повній мірі, як це відбулося в інших країнах. Причиною цього можна вважати закритість економік багатьох досліджуваних країн, що створювало перешкоди для розширення фінансового ринку.

Література

1. Orhangazi, Оzgur Financialization and the US Economy ^zgur Orhangazi. -- Northampton, Massachusetts: Edward Elgar Publishing, 2008.

2. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]: офіційний веб-сайт. -- Режим доступу: http:/ /www.ukrstat.gov.ua/

3. Tobin J. The Macroeconomics of Savings, Finance and Investment / J. Tobin // Comment, in Pollin, R.(ed.), Ann Arbor, University of Michigan Press,1997. -- P.1 --8.

4. Crotty J. The Neoliberal Paradox: The Impact of Destructive Product Market Competition and 'Modern' Financial Markets on Nonfinancial Corporation Performance in the Neoliberal Era, in Epstein, G. (ed.) / J. Crotty // Financialization and the World Economy. -- Northampton, MA: Edward Elgar, 2005. -- P. 77 --110.

5. Stockhammer E. Financialisation and the slowdown of accumulation / E. Stockhammer // Cambridge Journal of Economics, 2004. -- Vol. 28. -- №5. -- Р. 719 -- 741.

6. Boyer R. Is a finance-led growth regime a viable alternative to Fordism? A preliminary analysis / R. Boyer / / Economy and Society. -- 2000. -- №1. -- Р. 111 --145.

7. Tornell A. Real vs. financial investment: can Tobin taxes eliminate the irreversibility distortion? / A. Tornell / / Journal of Development Economics, 1990. -- № 32. -- Р. 419 -- 444.

8. Halland H. Resource-Backed Investment Finance in Least Developed Countries / Н. Halland, O. Canuto // Poverty reduction and economic management (prem) network, 2013. -- №123. -- Р. 1--7.

9. Songwe, V. From Bottom Billion to Top Trillion: Using Commodity-Backed Securities to Support the Future of Africa's Resource Economies [Electronic resource] / V. Songwe. -- Mode of access: http://www.brookings.edu/ research/opinions/2013/04/17-future-africa-resource- economies-songwe

10. Kenneth, K. Securitization and Its Discontents: The Dynamics of Financial Product Development / К. Kenneth / / Cardozo Law Review, 2008. -- Vol. 29. -- P. 1553--1728.

11. World Bank: official web-page [Electronic resource]. -- Mode of access http://www.worldbank.org/

12. Official site of Private Participation in Infrastructure Database [Electronic resource]. -- Mode of access: http://ppi.worldbank.org/index.aspx

13. Official site of The Global Economy [Electronic resource]. -- Mode of access: http://www.thegloba- leconomy.com/

References

1. Orhangazi, О. (2008), Financialization and the US Economy, Edward Elgar Publishing, Massachusetts, Northampton.

2. The official site of the State Statistics Committee of Ukraine (2014), available at: http://www.ukrstat.gov.ua/ (Accessed 5 January 2014).

3. Tobin, J. (1997), The Macroeconomics of Savings, Finance and Investment, Comment, in Pollin, R.(ed.), Ann Arbor, University of Michigan Press.

4. Crotty, J. (2005), "The Neoliberal Paradox: The Impact of Destructive Product Market Competition and 'Modern' Financial Markets on Nonfinancial Corporation Performance in the Neoliberal Era, in Epstein", Financialization and the World Economy, pp. 77 --110.

5. Stockhammer, E. (2004), "Financialisation and the slowdown of accumulation", Cambridge Journal of Economics, vol. 28, № 5, pp. 719 -- 741.

6. Boyer, R. (2000), "Is a finance-led growth regime a viable alternative to Fordism? A preliminary analysis", Economy and Society, vol. 1, pp. 111 --145.

7. Tornell, A. (1990), "Real vs. financial investment: can Tobin taxes eliminate the irreversibility distortion?", Journal of Development Economics, vol. 32, pp. 419 -- 444.

8. Halland, H. and Canuto, O. (2013), " Resource-Backed Investment Finance in Least Developed Countries", Poverty reduction and economic management (prem) network, vol. 123, pp. 1 -- 7.

9. Songwe, V. (2014), "From Bottom Billion to Top Trillion: Using Commodity-Backed Securities to Support the Future of Africa's Resource Economies", [Online], available at: http://www.brookings.edu/research/opinions/2013/ 04/17-future-africa-resource-economies-songwe. (Accessed 4 Jan 2014).

10. Kenneth, K. (2008), "Securitization and Its Discontents: The Dynamics of Financial Product Development", Cardozo Law Review, vol. 29, pp. 1 153--1728.

11. Тііє Official web-page of World Bank (2014), available at: http://www.worldbank.org/ (Accessed 5 January 2014).

12. The Official site of Private Participation in Infrastructure Database (2014), available at: http://ppi.world- bank.org/index.aspx (Accessed 5 January 2014).

13. The Official site of The Global Economy (2014), available at: http://www.theglobaleconomy.com/ (Accessed 5 January 2014).

Размещено на Allbest.ru