Управління фінансовою складовою економічної безпеки підприємства

Ключові слова: загроза, ризик, небезпека, економічна безпека, фінансова складова економічної безпеки, недружнє поглинання, рейдерство.

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У ЗАГАЛЬНОМУ ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ВАЖЛИВИМИ НАУКОВИМИ ЧИ ПРАКТИЧНИМИ ЗАВДАННЯМИ

Формалізація суттєвих та несуттєвих небезпек дозволяє оцінити реальні загрози підприємств, середовищем виникнення яких можуть бути як зовнішня, так і внутрішня сфери. Саме оцінка загроз дозволяє виокремити фактори, що впливають на формування фінансової складової економічної безпеки. Необхідним етапом формування фінансової складової економічної безпеки є визначення та формалізація сукупності її параметрів, що слугують індикаторами стану підприємства з позицій фінансової захищеності підприємства та прогнозу тенденцій його розвитку.

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ

Сучасні науковці не мають одностайності поглядів стосовно складу та класифікації факторів, що так чи інакше впливають на формування фінансової складової економічної безпеки підприємства. Крім того, як правило, вони сформовані з урахуванням складу факторів, що визначають стан економічної безпеки підприємства. Так, вітчизняна законодавча база виокремлює та класифікує фактори за напрямками, що, на нашу думку, є узагальненим визначенням та не сприяє їх деталізації з метою кількісного оцінювання. На сучасному етапі розвитку теорії ризику, деякі вчені розглядають фактори формування фінансової складової економічної безпеки з позицій їх ризикованості, що обумовлено як особливостями функціонування підприємств в умовах невизначеності, так і багатогранністю самого визначення "ризик". У працях В. Романова, О. Бутуханова та інших під ризикоутворюючими факторами розуміють сутність процесів чи явищ, що сприяють виникненню того чи іншого ризику, і визначає їх характер [1]. Загальні принципи класифікації ризикоутворюючих факторів є їх поділ на: зовнішні, що виникають за межами підприємства; внутрішні, що виникають у процесі здійснення господарської діяльності підприємства.

Т.Б. Кузенко за джерелами виникнення небезпек сукупність факторів розподіляє на об'єктивні, що зумовлені змінами механізмів економічних, фінансових відносин міжнародними і міждержавними угодами, діями окремих держав, змінами економічних і фінансових механізмів у державі, природним явищами тощо; та суб'єктивні, що, в свою чергу, можуть бути внутрішнього та зовнішнього походження. Відповідно, зовнішні суб'єктивні чинники пов'язано із спекуляціями цінними паперами, агресивним надбанням акцій фірми конкурентами, ціновою конкуренцією суперників, шахрайствами з боку окремих підставних фірм і фізичних осіб тощо, а внутрішні -- пов'язані з недостатнім менеджментом фінансово-економічних служб, маркетингу й адміністративного менеджменту підприємства [2; 3]. Даний підхід дещо деталізує сукупність чинників формування фінансової безпеки підприємства, проте, на нашу думку, не в повній мірі відображає основне призначення фінансів підприємства. Цікавим є підхід Н.В. Зачосової, яка для виділення основних факторів впливу на формування економічної безпеки підприємства поєднала класифікаційні ознаки, що характерні для понять "загроза", "ризик" та "небезпека" [4, с. 9]. Дана система класифікації є узагальненою та характеризує загрози, що є характерними для всіх рівнів прояву безпеки в цілому, проте, на нашу думку, при формуванні системи факторів, що впливають на фінансову безпеку підприємства необхідно їх класифікувати з точки зору кількісної оцінки, що слугуватиме достовірністю отриманих результатів оцінки стану фінансової безпеки та надасть можливості її прогнозу в майбутньому.

Таким чином, спільним в усіх вищевказаних положеннях є узагальнення усієї сукупності факторів за сферою виникнення,проте такої видової ознаки недостатньо для встановлення ієрархічних зв'язків між сукупністю елементів системи фінансової складової економічної безпеки підприємства.

У дослідженнях О.І. Барановського наведено детальну класифікацію загроз фінансовій складовій економічної безпеки [5, с. 59--60]. Дана система є узагальненням існуючих теоретико-методичних положень сучасності, проте в більшій мірі є характерною для мега-, меза- та макроекономічного рівнів формування фінан- совоїскладової економічної безпеки.

Інша група авторів, досліджуючи види чинників, що впливають на формування економічної безпеки, виокремлюють наступні: залежно від можливостей запобігання: форс-мажорні та нефорс-мажорні чинники; за вірогідністю настання: явні, видимі і латентні; за джерелами виникнення: об'єктивні і суб'єктивні; за можливостями прогнозування: передбачувані та не передбачувані; залежно від величини втрат: зухвалі труднощі, значні загрози, катастрофічні небезпеки; за ступнем ймовірності: неймовірні, малоймовірні, ймовірні, вельми ймовірні, цілком ймовірні; за ознакою віддаленості загрози: безпосередня, близька (до 1 року), далека (більше одного року); за просторовою ознакою: на території підприємства, на території регіону країни, на зарубіжній території [6, с. 72].

З точки зору прояву фінансової складової економічної безпеки, на рівні підприємства більшість вітчизняних і закордонних вчених виокремлюють два основних блоки: перший, що характеризує внутрішні загрози; другий -- зовнішні загрози. Відповідно, внутрішні загрози -- це загрози, пов'язані з господарською діяльністю підприємства, а зовнішні -- характеризують його зовнішнє середовище функціонування та розвитку. Зокрема, в праці Р.С. Папєхіна зазначено, що основними зовнішніми факторами впливу на формування фінансової безпеки є: закупівля акцій, боргів підприємства недоброзичливими партнерами; наявність суттєвих фінансових боргів у підприємства; нерозвиненість ринків капіталу та їх інфраструктури; недостатньо розвинене правове поле захисту інвесторів та дотримання законодавства; криза грошової та фінансово-кредитної систем; нестабільність економіки; недосконалість механізмів формування економічної політики держави. Відповідно, до внутрішніх -- випадкові чи умисні помилки менеджменту в галузі управління фінансами підприємства, пов'язані з вибором стратегії підприємства; управління та оптимізація активів і пасивів підприємства (розробка, впровадження і контроль за управлінням дебіторської та кредиторської заборгованостей, вибір інвестиційних проектів та джерел їх фінансування, оптимізації амортизаційної і податкової політик) [7, с. 16-- 17].

ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ

Метою дослідження є систематизація факторів, що впливають на формування фінансової складової економічної безпеки підприємства.

РЕЗУЛЬТАТИ

На наш погляд, слід підтримати точку зору В. О. Аре- ф'єва [8], який вважає, що розглянуті вище підходи характеризуються надмірним узагальненням, а це не сприяє кількісній деталізації та оцінці ступеня впливу кожної окремої складової. Проте, не дивлячись на, здавалося б, повний перелік загроз фінансовій складовій економічної безпеки, на наш погляд, вказаними авторами не враховується такі важливі загрози, як загорза недружнього поглинання та загроза рейдерства. Основною відмінністю запропонованого підходу до класифікації факторів, що впливають на формування фінансової складової економічної безпеки підприємства є,перш за все, виділення таких факторів як недружнє поглинання та рейдерство за такою класифікаційною ознакою як природа виникнення. Ігнорування можливості недружнього поглинання та рейдерства, а також відсутність превентивних заходів щодо захисту підприємства від них, в нинішній економіко-політичній ситуації країни, створює усі передумови для дестабілізації фінансової діяльності підприємства. Так, за фінансовою складовою до найважливіших чинників, що вказують на рівень захисту підприємства від недружнього поглинання, на нашу думку, доцільно віднести: наявність/відсутність крупної кредиторської заборгованості у структурі активів підприємства; наявність/відсутність на підприємстві "підконтрольної" кредиторської заборгованості; наявність/відсутність фактів правопорушень підприємством податкового законодавства; наявність/ відсутність фактів виведення прибутку в підконтрольні менеджерам підприємства структури шляхом трансферного ціноутворення в холдингу або шляхом завищення/ заниження цін; наявність/відсутність фактів виведення активів з підприємства в підконтрольні менеджерам структури або розпродаж активів за заниженими цінами з присвоєнням різниці; наявність/відсутність проведення регулярного аудиту на підприємстві.

З метою усунення існуючих недоліків та врахування досвіду провідних вчених пропонується систематизувати фактори, що впливають на формування фінансової складової економічної безпеки підприємства наступним чином:

1) за місцем виникнення: транснаціональні, глобальні, внутрішні, зовнішні;

2) за реальністю: існуючі, що формуються, потенційні, очікувані, примарні;

3) за стійкістю: постійні, раптові, миттєві, прогнозовані;

4) за терміном дії: довгострокові, середньострокові, поточні, тимчасові, постійні;

5) за характером впливу: прямі, безпосередні, опосередковані, домінуючі;

6) за видом: внутрішньо-економічні, зовнішньоекономічні, соціально-політичні, техногенні, природні, управлінсько-правові, антропогенні;

7) за ступенем небезпеки: з високим ступенем ризику, з сернеднім ступенем ризику, з низьким ступенем ризуку, безризикові;

8) за масштабами впливу: загальнонаціональні, локальні, індивідуальні, групові;

9) за способом визначення загроз: приховані, явні;

10) за характером спрямування: прямі, непрямі;

11) за можливостями передбачення загроз: прогнозовані, непрогнозовані;

12) за ймовірністю: імовірні, малоімовірні, досить імовірні, цілком імовірні, не імовірні;

13) за природою виникнення: політичні, кримінальні, конкурентні, контрагентні, рейдерські, недружнього поглинання;

14) за функціональним призначенням: інтелектуально-кадрові, правові, адміністративно-управлінські, інвестиційно-інноваційні, виробничі.

15) за ступенем реалізації: нереалізовані, частково реалізовані, реалізовані.

Першочерговою видовою ознакою класифікації факторів, що впливають на формування фінансової безпеки є поділ їх на прогнозовані та не прогнозовані. До прогнозованих факторів слід віднести ті, що можна передбачити (невизначеність інформаційного середовища є мінімальною) та не прогнозовані, що спричинені глобалізаційними перетвореннями та виникають на рівні національної безпеки. Саме тому необхідно розглядати альтернативні варіанти формування фінансової безпеки, що враховуватиме сталий, песимістичний та оптимістичний прогнози.

ВИСНОВКИ