Заборгованість бюджету перед податкоплатниками: рівень та динаміка

(грн./грн.)

З позиції оцінки впливу на фінансовий стан підприємств та доходну частину бюджету коефіцієнт бюджетної заборгованості характеризує наступний вплив співвідношення між бюджетною заборгованістю та поточною заборгованістю:

— нейтральний (або одиниця) -- коли бюджетна заборгованість не перевищує поточної заборгованості по- даткоплатників перед бюджетом;

— позитивний (менше одиниці) -- коли бюджетна заборгованість менша ніж поточна заборгованість податкоп- латників перед бюджетом;

— негативний (більше одиниці) -- в разі стійкого перевищення бюджетної заборгованості над поточною заборгованістю податкоплатників. Якщо таке перевищення має стабільний характер, то це говорить про те, що державний бюджет користується грошовими коштами підприємств, обмежуючи їх оборотні активи, а бюджет має додатковий завуальований дефіцит.

Аналіз коефіцієнта бюджетної заборгованості за 1995 -- 2012 роки (станом на кінець відповідного року) показує, що по економіці в цілому заборгованість податкоплатників перед бюджетом перевищувала заборгованість бюджету перед податкоплатниками до 2006 року (табл. 2). Починаючи з 2006 р. цей показник характеризує зростання заборгованості бюджету перед податкоплатниками -- до 2,7 5 грн. у 2008 р.; до 3,03 грн. у 2009 р.; до 2,44 грн. у 2011 р.; до 3,18 грн. у 2012 р. Зростання коефіцієнта бюджетної заборгованості у 2006 р. приростом бюджетної заборгованості, який у 2,1 рази перевищив суми приростів цього показника за попередні роки. Так, у 2004 році приріст бюджетної заборгованості за рік склав 3,0 млрд грн.; в 2005 р. -- 4,4 млрд грн.; в 2006 році -- 9,2 млрд грн. У подальшому ця тенденція збереглася.

Перевищення бюджетної заборгованості над заборгованістю податкоплатників характерно для всіх провідних видів економічної діяльності, тобто "промисловості"; "сільського господарства, мисливства, лісового господарства"; "торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку". Для останньої галузі такий стан склався ще в 1997 р. у зв'язку із зміною методики нарахування ПДВ (з валового обороту замість торгової націнки).

Із започаткуванням відшкодування ПДВ в грошовій формі для всіх платників податку (з 01.10.1997 р.) необхідною умовою стало наявність у бюджеті коштів для відшкодування фактичних сум податкового кредиту. Одним із джерел додаткових доходів бюджету стало підвищення цін кінцевого споживання за рахунок зміни методики нарахування ПДВ у торгово-посередницькій, оптово-збутовій, роздрібно-торговій галузях та в галузі "громадське харчування". Замість нарахування ПДВ тільки на торгово-збутову націнку, цей податок став нараховуватись на повний товарооборот. Для застосування нових правил була проведена інвентаризація, на основі якої здійснено одноразовий перерахунок сум ПДВ у відвантажених то-

варах та запасах. Це призвело до формування "надлишкового" податкового кредиту, який за нормами Закону України про податок на додану вартість, зараховувався у зменшення податкових зобов'язань платників податку (до повного погашення). За аналітичними розрахунками на основі даних балансу по галузі "Торгівля і громадське харчування", на початок 1997 р. сума ПДВ в запасах і товарах відвантажених становила близько 1,7 млрд грн. На практиці це призвело, з одного боку, до додаткового підвищення торгово-збутової націнки в розмірі 20 коп. на 1 грн. валового доходу (торгової націнки), як реального джерела сплати ПДВ, а з іншого -- до постійної заборгованості держбюджету по відшкодуванню ПДВ підприємствам торгівлі [8; 9].

У 1992 --1998 рр. датою виникнення податкових зобов'язань із податку на додану вартість вважалася дата зарахування коштів на банківський рахунок платника ПДВ за товари (роботи, послуги), тобто використовувався касовий метод. З 1 жовтня 1998 р. він був замінений на метод "першої операції" (крім спрощеної системи оподаткування), який враховує подію, яка сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку, або дата відвантаження (оформлення) товарів (робіт, послуг). Зміна методики формування валового доходу також негативно вплинула на співвідношення між податковими зобов'язаннями торговельних підприємств та сформованим податковим кредитом. Тому ця галузь має найвищий рівень коефіцієнта бюджетної заборгованості впродовж п'ятнадцяти років, найбільш високий рівень якого склався в 2009 році -- 6,10 грн.

При зміні методики формування податку на прибуток з 1.01.2004 р. [10], незважаючи на передбачені законодавчі заходи по зміцненню бази оподаткування, чинники, які сприяли зниженню податкового навантаження переважали, що і призвело до зменшення темпу приросту нарахувань податку на прибуток, і одночасно до зменшення поточної заборгованості податкоплатників перед бюджетом. У першу чергу до них відноситься зниження ставки податку на прибуток з 1.01.2004 р. на 5% -- з 30% до 25%, а також зниження податкового навантаження в результаті врахування збільшеного обсягу окремих видів витрат при розрахунку оподаткованого прибутку (дозвіл на включення до валових витрат 50% видатків на придбання паливно-мастильних матеріалів для легкових автомобілів, які до цього періоду не включалися до валових витрат у податковому обліку ті інші).

Аналіз структури бюджетної заборгованості за видами економічної діяльності за 1995 -- 2012 рр. показує, що найбільшу частину її складає заборгованість у промисловості та в торгівлі. Однак питома вага останньої за 2004-- 2012 рр. зменшилась з 36,5% в 2004 р. до 24,1% в 2012 р. У різні роки суттєво підвищувалась питома вага економічної діяльності у сфері "операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям" -- до 17,3% в 2009 р. У структурі поточних зобов'язань за розрахунками з бюджетом головна роль належить також промисловості -- 50,9% в 2012 р., в той час як питома вага галузі "торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку" значно менша -- 17,7%.

Інша динаміка коефіцієнта бюджетної заборгованості складається в групі малих підприємств. Малі підприємства мають стабільний рівень перевищення заборгованості бюджету над поточною заборгованістю податкоплатників перед бюджетом по кожному виду економічної діяльності впродовж всього періоду дії спрощеного оподаткування.

Таблиця 4. Вплив перевищення бюджетної заборгованості над заборгованістю по сплаті податків на доходи бюджету

Розраховано за даними Державного комітету статистики України [13, 14, 15].

Якщо в 2000 р. бюджетна заборгованість складала 1,76 грн. на 1 грн. поточної заборгованості, то в 2010 -- 2011 рр. вже 3,66 грн. та 3,72 грн. відповідно. Структура заборгованості бюджету перед по- даткоплатниками в розрізі видів економічної діяльності показує, що провідними видами економічної діяльності в цій групі підприємств з моменту запровадження спрощеної системи оподаткування є "торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку", а з подальшим розвитком спрощеної системи оподаткування -- економічна діяльність у сфері "операції з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям".

Аналізуючи коефіцієнт бюджетної заборгованості необхідно враховувати, що на саму суму заборгованості по розрахункам з бюджетом як дебіторської, так і кредиторської за період з 1995 по 2012 рр. включно впливали не тільки зміни в методиці розрахунку податків (податку на прибуток та ПДВ) в цілому по економіці, по окремим видам економічної діяльності (торгівля) та надання пільг окремим галузям, а також і результати фінансової діяльності підприємств.

Аналіз фінансових результатів роботи підприємств за 1995 -- 2012 рр. показує, що різке збільшення збиткових підприємств та сум збитків виникло у період 1996--1999 рр. (43 -- 56%), тобто в період внесення кардинальних змін у механізм фінансово-грошової та податкової політики (табл. 3). У наступні роки цей показник стабілізувався на рівні 35 -- 40%, що значно перевищує показники 1995 року, який передував проведенню змін у методиці бухгалтерського обліку фінансових результатів та відокремленню податкового обліку.

Аналіз фінансових результатів господарської діяльності підприємств, який розкриває умови виникнення збитковості, показує, що основна сума збитків формується поза операційною собівартістю продукції, тобто за рахунок фінансово інвестиційної діяльності. Так, за період 2001--2011 роки (окрім 2007 року) від інвестиційно- фінансової діяльності були отримані збитки, які в 2008 -- 2009 роках повністю поглинула прибутки від операційної діяльності. В 2001, 2005, 2006 роках збитки від інвестиційно-фінансової діяльності зменшили отримані у реальному виробництві прибутки на 12--16%, у 2002 -- 2004 роках -- на 25 -- 36%, у 2010 році -- на 50%, у 2011 році -- на 36,5%. Це означає, що приблизно на таку ж частку була знижена база оподаткування для нарахування податку на прибуток.

Співвідношення між нарахованими збитками та чистим прибутком показує, що в 2008 -- 2009 роках збитки від інвестаційно-фінансової діяльності не лише погасили прибутки отримані від операційної діяльності, але за обсягами майже утричі перевищили нарахований податок на прибуток. У 2002 -- 2004 роках збитки від інвестиційно-фінансової діяльності майже дорівнювали величині податку на прибуток.

Лише у 2005 -- 2006 роках збитки були майже вдвічі менші, ніж податок на прибуток, а в 2010 році -- менше на 24%. Із цих десяти років виключенням був тільки 2007 рік, в якому від інвестиційно-фінансової діяльності були отримані прибутки [11]. Наявність великої кількості збиткових підприємств та значної суми тільки негативно впливає на фінансовий стан державних фінансів та фінансовий стан підприємств, а і спотворює результативність стимулюючих заходів, які передбачені при оподаткуванні прибутку підприємств. Наслідком великої кількості збиткових підприємств та суми збитків є те, що пільги, які передбачені в системі оподаткування по стимулюванню розвитку підприємств та їх інвестиційної діяльності не можуть дати очікуваного ефекту, тому що реально направляються також і на зменшення збитків.

Перевищення бюджетної заборгованості над заборгованістю по зобов'язанням із сплати податків, яке постійно формується в активах підприємств починаючи з 2006 року, тобто має стабільний характер, створює умови для формування прихованого дефіциту бюджету.

Аналіз співвідношення між бюджетною заборгованістю та поточною заборгованістю податкоплатників перед бюджетом дозволяє оцінити вплив такого перевищення на дохідну частину бюджету (табл. 4).

Як свідчать дані таблиці 4, за період з 2006 по 2012 рр. перевищення бюджетної заборгованості над заборгованістю по зобов'язанням по сплаті податків складало від 10,4 млрд грн. в 2006 р. до 66,1 млрд грн. в 2012 р., тобто виросло в 6,6 рази. За цей період питома вага суми перевищення відносно у дохідній частині зведеного бюджету складала від 6,1% в 2006 р. до 19,6% в 2009 р. Після 2009 року питома вага суми перевищення (прихованого дефіциту) зменшилась до 10,2% в 2010 р, але наступні роки (2011 -- 2012) сума перевищення почала збільшуватися і зросла до 13,0--14,8% по відношенню до доходів зведеного бюджету.

Висновки