Практичні аспекти дослідження конкурентоспроможності інноваційного потенціалу машинобудівних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Практичні аспекти дослідження конкурентоспроможності інноваційного потенціалу машинобудівних підприємств

Сучасне ринкове середовище промислових підприємств вимагає проведення досліджень у сфері оцінювання та управління інноваційним потенціалом. Вирішення цього питання є надзвичайно актуальним для підприємств галузі важкого машинобудування України.

Управління інноваційним потенціалом промислових підприємств України є невід'ємною складовою державного управління. Визначення конкурентоспроможності інноваційного потенціалу (КІП) підприємств дозволяє виокремлювати найбільш перспективні напрямки інноваційного розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Закономірності інноваційного розвитку розглядаються у працях таких вчених: Н.О. Шквиря, Д.В. Трегуб, І.В. Федулова, І.В. Феофанова, О.Г. Мельник, І.О. Знаменський, В.В. Власенко, І.С. Капарулін, Є.С. Г алушко, Ю.Ю. Бурєнні- ков, М.І. Крупка, І.Б. Висоцька, Н.І. Чухрай, С.І. Кравченко, О.О. Федотов, Г.С. Черноіванова, І.Р. Михальчук, П. Дру- кер, Й. Шумпетер, М. Вебер, Б. Санто.

Перш за все, слід вказати, що показник КІП, на нашу думку, має інтегральну природу. Ця позиція грунтується на тому, що більшість вчених-економістів підкреслюють множинність факторів інноваційного розвитку.

І.В. Феофанова передбачає множинність ресурсів інноваційної стратегії підприємства, до яких відносить інформацію, кваліфіковані кадри та фінанси [7, c. 8].

Розглядаючи товарно-інноваційну діяльність, І.Р. Михальчук доводить, що процес її активізації на промисловому підприємстві є інтегральним процесом [5, c. 13]. Автор вказує, що головними перешкодами підвищення рівня товарно-інноваційної активності підприємств є: дефіцит власних фінансових засобів, низька спроможність залучення довгострокових кредитних ресурсів, несприятливий інвестиційний клімат щодо можливого залучення інвестицій, слабкий науково-технічний, технологічний потенціал підприємств та інші [5, c. 10 - 11].

Постановка завдання

Метою статті є практична апробація методики визначення КІП підприємств галузі важкого машинобудування України.

Викладення основного матеріалу

Категорія потенціалу є апріорною по відношенню до впровадження як стану актуалізації. Відтак, характеристика інноваційного потенціалу як можливості (потенції) має відмінності від оцінювання рівня інноваційного розвитку (актуалізації).

На наш погляд, інноваційний потенціал машинобудівного підприємства може бути визначений за рівнем резервів, щодо яких можливе впровадження інновацій. При цьому резерви підприємства потрібно розглядати не лише стосовно впровадження у виробництво інноваційної продукції, а також у контексті інших сфер інноваційного розвитку підприємства: процесної, організаційної, маркетингової.

Як зазначає Н.О. Шквиря, підприємства в прагненні закріпити свої позиції на ринку змушені безперервно поліпшувати і перетворювати свої товари, удосконалювати виробничі і управлінські процеси, тобто займатися інноваційною діяльністю [9, c. 8]. Відтак, сутністю інноваційного потенціалу є наявність резервів для удосконалення.

Визначення КІП є перспективним напрямом в економічній науці, оскільки більшість авторів фокусують увагу на дослідженні інноваційного потенціалу або інноваційного розвитку підприємства.

Д.В. Трегуб наводить узагальнюючий показник спроможності підприємства до інноваційного розвитку, представлений у (1) [6, c. 12 - 13].

Уоьта Уод - питома вага вартості обладнання виробництва у сукупності з вартістю обладнання фактично та за нормативом;

УЗ®ЧІ, та - відношення кількості витрат на НДР до обсягу продукції фактично та за нормативом;

- вагові коефіцієнти відповідних приватних показників інноваційного розвитку.

Необхідно зауважити, що перелічені Д.В. Трегубом показники можна умовно класифікувати на такі групи:

- показники, які можуть характеризувати рівень інноваційного розвитку підприємства.

Відтак, автор безпосередньо не розкриває сутності показнику конкурентоспроможності інноваційного потенціалу підприємства, оскільки запропонований Д.В. Трегубом показник не характеризує важливі категорії спроможності до впровадження інновацій, а саме: фінансову стійкість та залучення інтелектуального капіталу наукових організацій.

В.Ф. Колесніченко наводить таку систему показників для визначення інвестиційної привабливості інноваційних об'єктів, що зображена у таблиці 1.

Інвестиційна привабливість інноваційних об'єктів може у певній мірі відображати інноваційний потенціал підприємства. Тому показники, які складають її розрахунок, можуть бути використані для визначення конкурентоспроможності інноваційного потенціалу. У порівнянні з підходом, запропонованим Д.В. Трегубом, В.Ф. Колесніченко має переваги, пов'язані з аналізом фінансово-господарської діяльності підприємства, а отже, більш де

дослідженням інноваційного потенціалу. Власне інноваційний потенціал підприємства за В.Ф. Колесніченко може бути оцінений із допомогою показників оборотності інвестиційного капіталу, індексу зміни основних засобів, фондовіддачі, рентабельності інвестиційного капіталу, витрат на 1 грн. доходу від реалізації продукції. Недоліком методики, запропонованої автором, є відсутність розрахунку

Таблиця 1. Методика визначення конкурентоспроможності інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства

Дослідження конкурентоспроможності інноваційного потенціалу. Концептуально ця категорія відбиває здатність підприємства переходити від розуміння потреби (визначення резервів), формалізації завдання до його вирішення шляхом впровадження інновацій (реалізації резервів).

Н.І. Чухрай пропонує використовувати складові інноваційного потенціалу промислового підприємства, вказані у 'D12 pv таблиці 2.

ЭЛ] j* Підхід, запропонований Н.І. Чухрай, дозволяє виконати досить змістовний аналіз інноваційного потенціалу промислового підприємства. Але така методика вимагає глибокого дослідження аспектів, які можуть відноситися до переліку комерційних таємниць підприємства (маркетингові ресурси), або які важко об'єктивно оцінити (управлінсько-інфраструктурні ресурси). Ця особливість перешкоджає дослідженню конкурентоспроможності інноваційного потенціалу підприємств у порівнянні з іншими підприємствами

При цьому розрахунок конкурентоспроможності інноваційного потенціалу не має на меті врахування фактичного рівня реалізації резервів, тобто рівня інноваційного розвитку. Взаємозв'язок стадій дослідження інноваційного потенціалу представлений на рисунку 1.

Для співставлення різних за своєю сутністю економічних показників використовується дослідження їх відхилення від середнього значення у проаналізованому варіаційному ряді. Цей підхід забезпечує науково-дослідної підтримки, яку може отримати показників у безрозмірних одиницях. Відхилення від підприємство для реалізації власного інноваційного середнього регіональної інтелектуальної забезпеченості та галузевих індикаторів інноваційної відповідності.

До групи показників, які характеризують фінансову стійкість, відносимо коефіцієнти фінансової стійкості, фінансування та маневреності робочого капіталу.

До третьої групи показників належить розрахунок показнику регіональної інтелектуальної забезпеченості; до четвертої групи - індикатори інноваційної відповідності галузі машинобудування щодо металургійної галузі. Методика визначення показника КІП наведена у таблиці.

Наведемо практичні розрахунки КІП для таких підприємств галузі важкого машинобудування України: ПАТ "ДНІПРОВАЖМАШ", ПАТ "Новокраматорський машинобудівний завод",

ПрАТ "Миколаївський машинобудівний завод", ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод", ПАТ "Старо- краматорський машинобудівний завод", ПАТ "Азовмаш", ПАТ "Енерго-машспецсталь".

На думку Г.О. Крамаренко, у ринкових умовах запорукою виживання і основою стабільного стану підприємства слугує його фінансова стійкість.

Вона відображає стан фінансових ресурсів підприємства, при якому є можливість вільно маневрувати коштами, ефективно їх використовувати, забезпечуючи безперебійний процес виробництва і реалізації продукції, враховуючи витрати на його розширення і оновлення [3, с. 7]. Автор переконує, що фінансова стійкість є таким фінансовим і економічним станом підприємства, при якому платоспроможність зберігає тенденцію до стійкості, тобто постійна в часі, а співвідношення власного і позикового капіталу знаходиться в межах, що забезпечують цю платоспроможність [3, с. 179].

Значення показника фінансової стійкості досліджуваних підприємств розраховані автором за даними [10], наведені на рисунку 2.

Відтак, за рівнем фінансової стійкості найбільш високі показники мають у 2012 р. мають ПАТ "Енергомашспецсталь", ПАТ "Новокраматорський машинобудівний завод", ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод", ПАТ "Ново-краматорський машинобудівний завод".

У результаті проведеного О.Г. Мельником регресійно-кореляційного аналізу з'ясовано, що прибуток відіграє виключну функціональну роль фактору залучення і організації інноваційного інвестування, і, одночасно, є важливим джерелом фінансування інноваційної діяльності та фактором організації і здійснення інноваційної діяльності. Принципова можливість дублювання функціональних характеристик прибутку та амортизаційних відрахувань, що заявлена автором як важлива виявлена закономірність, обумовлює розгляд амортизаційних відрахувань як елементу механізму залучення зовнішніх фінансових ресурсів інноваційного розвитку машинобудівного підприємства [4, c. 5]. Відтак, прибуток та амортизаційні відрахування є важливими складовими розрахунку показника фінансування інновацій.

Значення показника фінансування інновацій досліджуваних підприємств розраховані автором за даними.

Негативні значення показника фінансування інновацій дозволяють зробити висновок щодо відсутності конкурентоспроможності інноваційного потенціалу відповідних підприємств. У 2012 р. такими підприємствами серед досліджуваних виявилися ПАТ "Луганський ливарно-механічний завод" та ПрАТ "Миколаївський машинобудівний завод".

Значення показника регіональної інноваційної забезпеченості досліджуваних підприємств розраховані автором за даними [1, с. 12, 32, 56, 126], наведені на рисунку 3.

Значення індикаторів інноваційної відповідності галузі машинобудування по відношенню до металургійної галузі безпосередньо не впливають на розрахунок інтегрального значення показника КІП машинобудівного підприємства. Цей етап дослідження характеризує відповідність рівня інноваційного розвитку машинобудівних підприємств стосовно споживачів їх продукції, підприємств металургійної галузі промисловості. Індикатори розраховуються за чотирма сферами інноваційного розвитку: процесною, продуктовою, маркетинговою та організаційною. У тому випадку, якщо значення індикаторів > 1, можна стверджувати, що дослідження виконує умову коректності оцінки КІП вітчизняних машинобудівних підприємств. У інакшому випадку рівень інноваційного розвитку вітчизняних підприємств не відповідає рівню інноваційного розвитку підприємств-споживачів, може виникнути необхідність у корегуванні показника КІП з врахуванням показників діяльності зарубіжних машинобудівних підприємств-конкурентів. Значення індикаторів інноваційної відповідності галузі машинобудування стосовно металургійної галузі розраховані автором за даними [1, с. 200 - 202], наведені на рисунку 4.

Досліджені індикатори свідчать про випередження рівня інноваційного розвитку машинобудівних підприємств стосовно підприємств-споживачів (металургійних) у продуктовій, маркетинговій та організаційній сферах впровадження інновацій. У процесній сфері значення індикатору наближається до 1. Таким чином, можна стверджувати, що дослідження виконує умову коректності оцінки КІП вітчизняних машинобудівних підприємств.

Підсумок дослідження та інтегральні значення КІП для аналізованих підприємств галузі важкого машинобудування наведені у таблиці 5.

Висновки

промисловий конкурентоспроможність інноваційний

Методика визначення КІП дозволяє зробити висновок щодо спроможності підприємства впроваджувати конкурентні інновації. Подальшого розвитку вимагає оцінювання та управління інноваційним потенціалом машинобудівного підприємства у відповідності до рівня КІП.

Література

1.Наукова та інноваційна діяльність в Україні у 2012 році // Статистичний збірник / відпов. за вип. І.В. Калачова. - К.: ДП "Інф.-вид. центр Держстату України", 2013. - 287 с.

2.Колесніченко В.Ф. Інвестиційне забезпечення інноваційної діяльності підприємств [Текст]: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.01 "Економіка, організація і управління підприємствами" / В.Ф. Колесніченко. - Х., 2006. - 19 с.

3.Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий аналіз [Текст]: підручник / Г.О. Крамаренко, О.Є. Чорна. - Київ: Центр учбової літератури, 2008. - 392 с.

4.Мельник О.Г. Механізм фінансування інноваційного розвитку машинобудівних підприємств [Текст]: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 "Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)" / О.Г. Мельник. - К., 2010. - 22 с.

5.Михальчук І.Р. Стратегія товарної інновації у забезпеченні конкурентоспроможності промислового підприємства [Текст]: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.01 "Економіка, організація і управління підприємствами" / І.Р. Михальчук. - Т., 2003. - 21 с.

6.Трегуб Д.В. Організація інноваційного менеджменту на підприємстві [Текст]: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.02 "Підприємництво, менеджмент та маркетинг" / Д.В. Трегуб. - Х., 2001. - 20 с.

Размещено на Allbest.ru