1.1 Основи економічного районування України та його практичне значення

економічний демографічний географічний виробництво

Економічне районування являє собою поділ території певної країни на окремі райони, які відповідають усім ознакам як специфіки, так і цілісності. Воно сприяє заощадженню матеріальних цінностей у сфері обігу, створює умови для скорочення апарату управління та прискорює розв'язання соціально- економічних завдань. Але економічне районування має науково-пізнавальне та практичне значення. У першому випадку сутність полягає в аналізі умов, факторів, закономірностей районоутворення, оптимізації географічного поділу праці, встановленні внутрішніх і зовнішніх зв'язків районів. Щодо практичного значення - економічного районування сприяє більш загальному використанню природних, матеріальних і трудових ресурсів, підвищенню ефективності виробництва, раціональному управлінню господарським комплексом і соціально-культурним розвитком регіонів.

Головною ланкою при економічному районуванні виступає економічний район - це територіально цілісна частина господарства країни, що має такі ознаки [5]:

- спеціалізація як основа господарська функція;

- комплексність - взаємозв'язок найважливіших складових частин економічної та територіальної структур району;

- керованість - тобто наявність певних галузевих і територіальних структур, які є матеріальною основою взаємозв'язку складових частин, що дозволяють визначити район як цілісну систему й організаційний осередок територіального управління народним господарством.

Економічне районування на територіях сучасної України здійснюється вже досить давно (з XV століття) і перші спроби припадають на період входження її до складу Російської імперії.

У XX столітті районологічна думка розвивалася паралельно: один напрям у рамках радянської школи на державній організаційній основі, а інший - вченими, що працювали за межами України.

Перша спроба виокремити економічні райони на загальнодержавний рівень відбулась у 1921 році. Комісія Держплану Росії під керівництвом І. Г. Олександрова поділили Україну відповідно схемі на два райони: Південний гірничопромисловий з центром у місті Харків та Південно-Західний центр у м.Київ. Але спробу вважають невдалою тому, що уряд України не погодився на такий поділ в результаті Держплан СРСР виокремив Україну як єдиний економічний район [5].

Близька схема районування до нашої сучасної була розроблена в той момент, коли завершилися об'єднання всіх територій України та утворили області, розпочалось наукове розроблення районування земель. Початок було зроблено вченими під керівництвом академіка Воблого К.Г. у 1952 році. Після нього над вищезгаданою проблемою працювали також й інші вчені: Поповкін В.А., Заставний Ф.Д., Шаблій О.І. та інші.

На даний час система економічних районів має такий вигляд [6]:

Вона була схвалена Кабінетом Міністрів України, спираючись на пропозиції сучасних вчених. Вони запропонували поділити Україну на дев'ять суспільно-географічних [6]: 1) Донецький - Донецька та Луганська області; 2) Придніпровський - у складі якого Дніпропетровська і Запорізька області; 3) Північно-Східний - Харківська, Полтавська, Сумська; 4) Столичний - Київська, Чернігівська та Житомирська області; 5) Центральний - віднесли Кропивницьку й Черкаську області; 6) Подільський - Вінницька, Тернопільська та Хмельницька;

Рисунок 1. - Картосхема економічних регіонів України

7) Північно-Західний - до складу ввійшли Волинська й Рівненська області; 8) Карпатський - Закарпатська і Львівська, Івано-Франківська та Чернівецька; 9) Причорноморський - Миколаївська, Одеська і Херсонська області, а також Автономна Республіка Крим.

1.2 Особливості економіко-географічного положення Придніпровського економічного району

Придніпровський економічний район - це промисловий район розвинутої індустрії, потужного промислово-аграрного комплексу, який має значний вплив на розвиток економіки України. Район розташований на південному сході України. Сучасна сітка економічного районування району охоплює дві області - Дніпропетровську (утворена 1932 р.) і Запорізьку (утворена 1939 р.) (рис. 2).

Рисунок 2 - Структура Придніпровського економічного району

Ядром району є м. Дніпропетровськ. Крім нього великими промисловими містами є Запоріжжя, Кривий Ріг, Нікополь. Регіон не має прикордонного положення і на півночі межує з Полтавською Харківською, на сході - з Донецькою, на заході - з Кіровоградською, на півдні - з Херсонською областями. Частина території району виходить до берегів Азовського моря. Придніпровський район середній за розмірами території та чисельністю населення.

Район займає велику територію (9,7% території України), його загальна площа становить 59,1 тис. кмІ. За даними 2018 року в районі проживає 4,9 млн осіб (11,6% населення держави) [11]. Середня густота населення досягає 82,9 чоловіка на кмІ (у Дніпропетровській області - 101,1 чоловіка на кмІ, у Запорізькій - 63,3 чоловіка на кмІ) [11,12,13]. Чисельність міського населення - 4 млн осіб (станом на 2017 рік), або 81,5% [10]. На початок 2018 р. загальний коефіцієнт народжуваності становив 8,3%, смертності - 15,8%, природного приросту - 7,5% [11]. За кількістю жителів регіон близький до Північно-Східного і Карпатського, за розмірами території - до Карпатського, Подільського і Донецького районів.

Найбільш розвинута в регіоні багатогалузева важка промисловість. У районі зосереджено 17,9% природно-ресурсного потенціалу України, в тому числі близько 30,9% мінерально-сировинних, 12,7% водних, 9,8% рекреаційних та 14,4% земельних (ґрунтових) ресурсів держави [7].

Територія регіону дуже багата різноманітними і цінними корисними копалинами. Особливо багате Придніпров'я залізними й марганцевими рудами - основними мінерально-сировинними ресурсами для виробництва чавуну і сталі. У Дніпропетровській області залягає найбільший у світі Криворізький залізорудний басейн. Його протяжність з півночі на південь становить близько 100 км, із заходу на схід - 2-7 км. Тут зосереджено близько 18 млрд тонн розвіданих запасів залізних руд [11].

У районі провідними галузями важкої промисловості виступає чорна та кольорова металургія, хімічна промисловість, машинобудування й електроенергетика [11]. У регіоні присутні всі необхідні види мінеральної сировини для подальшого розвитку чорної металургії. Міжрайонне значення має також харчова промисловість, яка базується на використанні сільськогосподарської сировини. Її підприємства випускають цукор, м'ясні та молочні продукти, борошно та крупу.

Важливе значення має також легка, промисловість будівельних матеріалів. Легка промисловість виконує переважно внутрішньорегіональні функції. Тут виник цикл виробництв, що складається з добування коксівного вугілля, залізної та марганцевої руд, нерудної сировини, виробництва чавуну, сталі, сплавів.

Хімічна промисловість представлена виробництвом шин для автомобілів у Дніпропетровську (найбільший завод у Європі), мінеральних добрив - Дніпродзержинську, лаків і фарб - у Кривому Розі і Дніпропетровську, пластмас у Дніпропетровську [12,13].

Придніпровський район - важливий виробник сільськогосподарської продукції. У 2017 р. він дав близько 7,5% продукції сільського господарства України, зокрема Дніпропетровська область - 5,9% [7]. У районі зосереджено 13,1% посівних площ сільськогосподарських культур, зокрема 13,7 - зернових, 14,9 - технічних (переважно соняшнику) [11]. Тут збирають досить високі врожаї пшениці та кукурудзи на зерно. Рослинництво є провідною галуззю сільськогосподарського виробництва регіону [15]. Воно дає понад половину валової продукції сільського господарства. Потреби населення індустріальних центрів визначають спеціалізацію тваринництва. Досить висока частка кормових культур, що важливо для розвитку поголів'я великої рогатої худоби, свинею, овець, розвиваються також кролівництво та птахівництво. І в результаті підвищення його продуктивності сприятиме збільшенню виробництва тваринницької продукції.

Найбільший рекреаційний потенціал мають долина Дніпра й узбережжя Азовського моря. Лікувальні грязі є в Мелітополі та Бердянську.

У внутрішньообласних перевезеннях на невеликі відстані помітну роль відіграє автомобільний транспорт. Найбільшими вузлами є Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Нікополь, Мелітополь, Новомосковськ.

Важливе значення мають також річковий і морський види транспорту. Найбільші порти на Дніпрі - Дніпродзержинськ, Нікополь, Дніпропетровськ. На узбережжі Азовського моря розташований великий морський порт Бердянськ.

Крім всього вище зазначеного, Придніпровський регіон є одним із лідерів за обсягом зовнішньої торгівлі. Регіон має тісні зв'язки з партнерами більше ніж з 100 країнами світу. Експортують більше ніж половина чорного металу, кольорової металургії та машинобудування з Придніпровського регіону. Найбільші обсяги експортних поставок товарів здійснюються до таких країн як Росія й Туреччина, Китай і Польща [19,20].

1.3 Загальна характеристика природно-ресурсного потенціалу Придніпров'я

Природно-ресурсний потенціал (ПРП) - це фактор розміщення продуктивних сил, що охоплює природні ресурси та природні умови, які можуть бути залучені в господарську діяльність за певних умов [23].

Рисунок 3 - Основні характеристики природно-ресурсного потенціалу До основних характеристик ПРП відносять: географічне положення, кліматичні умови, особливості рельєфу, розміщення ресурсного потенціалу.

Природні умови та ресурси Придніпровського економічного регіону є сприятливими, саме вони стали однією з головних передумов сформування потужного комплексу.

В орфографічному відношенні Придніпровський район має вигляд слаборозчленованої рівнини із загальним нахилом до долини Дніпра й Азовського моря. Щодо геоструктури, то територія району знаходиться у межах двох регіонів: Українського щита і Причорноморської западини [3].

Клімат регіону формують атлантичні, арктичні й континентальні помірних широт повітряні маси. Середня температура липня становить +22... 24°С, а січня -6... -4°С, за рік в середньому 350... 450 мм опадів [16].

Справжнім багатством Придніпровського економічного регіону є його природні ресурси - земельні, водні, мінерально-сировинні, лісові. А тепер детальніше про розміщення ресурсного потенціалу регіону.

1. Земельні ресурси Придніпровського регіону - основний засіб виробництва сільського і лісового господарства. Придніпров'я розташоване в межах двох природних зон - лісостеповій і степовій. Загальна площа земель (суші) складає 8 млн га (близько 13,7% України), в тому числі 6,8 млн га сільгоспугідь і 5,8 млн га ріллі [17]. Хотілось би зауважити, що на одну людину припадає близько 1,3 га угідь та 1,1 га ріллі.

У Запорізькій області ґрунти переважно чорноземні (75% площі області); на півдні - південні, подекуди солонцюваті, на півночі - звичайні чорноземи. На 10% площі області - переважно солонцюваті каштанові й темно-каштанові (південь і південний захід). В заплавах річок, на косах - солончакові ґрунти. Еродованість орних земель - 49%. У області середній бал бонітету багаторічних насаджень - 29 (по Україні - 41,87 бала) [18].

Стосовно Дніпропетровської області, то по всій її території переважать звичайні та південні чорноземні ґрунти (48% її площі), окрім них є ще лучно- чорноземні, лучні солонцюваті, дернові, піщані тощо. Еродованість орних земель - 40%. Загальний бал бонітету ріллі становить 39 [18].

2. Водні ресурси - це всі природні води Землі, які представлені водами річок, озер, водосховищ, боліт, льодовиків, підземних горизонтів, океанів і морів. Вони виступають джерелом виробничого і побутового водопостачання, а також відіграють вирішальну роль у розвитку Придніпровського економічного регіону.

Придніпров'я має високу концентрацію водомістких галузей водоспоживання. Водними ресурсами Придніпровський район забезпечений нерівномірно. Так, густота річкової мережі на Лівобережній частині Дніпропетровської області сягає 1-1,5 км/кмІ, а в межах Причорноморської низовини - лише 0,1 - 0,3 км/кмІ [12,13]. Головною річкою є Дніпро з багатьма притоками. У межах району знаходяться Дніпропетровське та частини Дніпродзержинського і Каховського водосховищ. Збудовано також 127 невеликих водосховищ і понад 2 тис. ставків [19,20]. Озер мало. Для постачання води Кривому Розі спороджений канал Дніпро - Кривий Ріг. Через територію Придніпров'я проходять також траси каналів Дніпро-Донбас та Каховського.

Але попри все це тут забезпеченість водними ресурсами є однією з найнижчих в Україні. Адже на одну людину припадає 0,45 тис. м3/рік (в той час коли по Україні - 1,3 тис. м3/рік) [7].

3. Мінерально-сировинні ресурси - це сукупність запасів корисних копалин з певними хімічними властивостями, які використовуються людиною у господарській діяльності різних галузей народного господарства. Вони суттєво впливають на розвиток економіки Придніпров'я. У районі є різноманітні родовища мінерально-сировинних ресурсів і потенціал яких є найбільш вагомим в країні.

У Придніпровському економічному регіоні основні родовища руди - це Криворізький басейн (18 млрд т.) та Білозерський басейн (2,5 млрд т.) [6].

Криворізький басейн належить до найбільших у світі басейнів з покладів залізних руд. Він знаходиться у західній частині Дніпропетровської області в басейні річки Інгулець. Ширина рудоносної смуги змінюється від 2 до 7 км. Руди залягають на глибині 100-2000 м із вмістом заліза. Добувається руда лише шахтним способом.

На південний схід від Криворізького залягають родовища залізних руд Білозерського басейну (Запорізька область). Залізисті кварцити цього родовища сягають потужності від 60 до 245 м. Частина руд не потребує збагачення, адже вміст в них заліза перевищує 60%. Їх промислові запаси оцінюються в 0,7 млрд тонн [11]. Це великий і перспективний район України.

У Придніпровському економічному регіоні також знаходяться великі запаси марганцевої руди, але крім цього тут видобувається кобальт і нікель. У Придніпров'ї зосереджено більше ніж половина запасів бурого вугілля, а також чверть запасів кам'яного вугілля. Район має єдине в Україні родовище Алюмінійвміщуючих бокситів та руди стронцію. Існують також невеликі запаси природного газу і нафти.

4. Лісові ресурси відіграють важливу роль у збереженні навколишнього середовища та господарській діяльності людей.

Лісистість Придніпровського економічного регіону становить близько 14%. Площа лісів Дніпропетровської області складає 78,9 тис. га, а Запорізької - 108 тис. га. Потреба в діловій деревині вирішується шляхом завезення з інших регіоні країни та закордону.

Розділ 2. Економічно-галузева структура Придніпровського регіону, її економічна оцінка

2.1 Загальна характеристика особливостей розвитку промислового виробництва району та її економічна оцінка

Промисловість - ця найважливіша ланка господарського комплексу Придніпровського економічного регіону, що включає сукупність підприємств, які характеризуються спільністю економічного використання зробленої продукції, однорідністю переробленої сировини та матеріалів, спільністю технологічного процесу, професійним складом кадрів і специфічними умовами роботи [23].

Промисловість Придніпров'я поєднує в собі як важку індустрію, так і харчову промисловість. Регіон, до складу якого входять Дніпропетровська та Запорізька області, відрізняється ваговим виробничим потенціалом, представленими практично всіма галузями (видами діяльності) промисловості, серед яких провідне місце посідають такі:

- гірничо-металургійний комплекс у складі добувної промисловості, на яку припадає 38,6% [15] загального обсягу випуску промислової продукції України. Регіон володіє значними запасами рудних ресурсів: залізних руд (Бєлозерський залізорудний район Запорізької області), марганцевих (Нікопольський марганцевий басейн, Великотокмацьке родовище у Запорізькій області) та нікелевих (Дніпропетровська область), титанових руд (Дніпропетровська область), а також родовищами кам'яного (у Дніпропетровській області працюють шість шахт, потужність яких становить від 800 до 1800 тис. т.) та бурого вугілля (місто Павлоград), будівельних матеріалів; чорної металургії, підприємств якої (ВАТ «Запоріжсталь», ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна»»; кольорової металургії, представленої виробництвом алюмінію, магнію й титану (ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», ВАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат») [19, 20];

- машинобудування за вартістю валової продукції посідає важливе місце в структурі економіки Придніпровського району. Тут виробляється найбільше машин і устаткування серед економічних районів усієї України. Придніпров'я є одним зі світових центрів ракетно-космічного будування. Потужний науково- технічний і виробничий потенціал, сучасні технології та кваліфікований персонал дають змогу ПАТ «Мотор Січі» і ДП «Південмаш» разом із ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля» утримувати провідні світові позиції з випуску авіаційних двигунів, ракет-носіїв («Зеніт», «Дніпро», «Циклон»), космічних апаратів, які не мають аналогів у світовій практиці [19,20];

- електроенергетика, до складу якої входять такі основні енергогенеруючі підприємства: Запорізька АЕС (найбільша в Європі атомна електростанція), Дніпро-ГЕС (потужність 650 тис. кВт), Придніпровська ТЕС, ДніпродзержинськагідроелектростанціятаДніпродзержинська теплоелектроцентраль. Питома вага регіону в загальному обсязі виробництва електроенергії в Україні становить 34,1%, при цьому найбільша потужність електростанції зосереджена в Запорізькій області - 63,9%, загальної потужності електростанції регіону і 20,3% загальної потужності електростанцій України [19,20,7].

Придніпровський регіон виробляє 16,4% валового регіонального продукту України, з них 11,3% припадає на Дніпропетровську область, 5,1% - на Запорізьку [15]. Часта реалізованої регіоном промислової продукції (товарів, послуг) від загального обсягу реалізації по Україні за 2017 р. становила 16,5% [15]. За цими показниками Дніпропетровська область посідає перше місце серед регіонів України, а Запорізька - п'яте місце.

Структура випуску та обсягів реалізованої промислової продукції за видами економічної діяльності по областях регіону свідчать про виражений індустріальний характер економіки Дніпропетровської та Запорізької областей. Найважливішими в структурі промислового комплексу Дніпропетровської області є добувна промисловість (36,9% загального обсягу реалізованої промислової продукції) і металургійне виробництво (48,5%); Запорізької області

– металургійне виробництво (47,6%), машинобудування (14,0%), виробництво та розподіл електроенергії, газу та води (15,7%) [15].

Таблиця 1 - Структура випуску за деякими видами економічної діяльності у Придніпровському регіоні за 2016 р.(відсотків до підсумку)

Окрім цього Придніпровський економічний регіон має всі сприятливі умови для розвитку хімічної промисловості. У регіоні набуває широкого розвитку коксохімічна й азотно-тукова промисловість. Серед центрів коксохімії найбільшими є - Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Кривий Ріг і Запоріжжя. На заводах крім коксу виробляють також і бензол, мінеральні добрива, пластмасу, смолу, автошини, лакофарбову продукцію тощо.

У промисловому комплексі Придніпровського регіону особливе місце займає й виробництво будівельних матеріалів, яка складає 8,1% валової продукції [15]. Адже територія регіону багата на поклади багатоманітної будівельної сировини: піски, глина, граніт, каолін. А найбільшими центрами будівельного комплексу Придніпров'я являється Запоріжжя, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Нікополь, Павлоград [19,20].

Також у Придніпровському економічному районі розвинена деревообробна промисловість. ЇЇ центрами є Запоріжжя, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Рій та Верхньодніпровськ [19,20].

Стосовно харчової промисловості цього регіону то на неї припадає близько 18% валової продукції промисловості Придніпров'я [15]. Більш розвиненими являються борошномельно-круп'яна та олійна промисловості. Окрім них значну кількість продукції дають також цукрова, маслоробна, м'ясна, кондитерська та інші. Значно менше розвинена легка промисловість. Все тому що вона не задовольняє потреб населення регіону в цілому ряді товарів широкого вжитку, її розвиток є одним з важливих завдань комплексного розвитку господарства Придніпровського економічного регіону збільшенням виробничих потужностей діючих підприємств і будівництва багатьох нових.

2.2 Економічна оцінка агропромислового комплексу Запорізької та Дніпропетровської областей

Агропромисловий комплекс -- це поєднання ланок господарства, діяльність яких пов'язана з виробництвом, переробкою та збутом сільськогосподарської продукції. Комплекс охоплює сільськогосподарські, промислові та транспортні підприємства, підприємства торгівлі й громадського харчування, наукові та навчальні заклади [23].

Рисунок 4- Структура Агропромислового комплексу

Ядром агропромислового комплексу є сільське господарство -- одна з основних галузей матеріального виробництва, яка займається вирощуванням сільськогосподарських культур і розведенням тварин для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості -- сировиною [23,24].

Сільське господарство Придніпровського економічного регіону характеризується однорідністю територіальної спеціалізація, це тому що територія Придніпров'я розташована в степовій зоні. Крім цього умови регіону досить сприятливі для розвитку сільськогосподарського виробництва.

Важливе місце у розвитку господарства Придніпровського економічного регіону відіграє агропромисловий комплекс. Частка виробленої сільськогосподарської продукції регіону становить 10,5% (Дніпропетровська область - 6,3%, а Запорізька - 4,2%) від загального показника по Україні. Стосовно частки продукції рослинництва 11% та тваринництва - 9,3% [19,20, 21,22].

Таблиця 2. - Валова продукція сільського господарства за 2015 рік (млн. грн.)

За валовою продукцією сільського господарства Придніпров'я займає шосте місце (після Причорноморського - 32346,0 млн грн, Подільського - 26803,2 млн грн., Північно-Східного - 25697,1 млн грн, Столичного - 24346,0 млн грн. та Центрального - 20823,4 млн грн райони) серед інших економічних регіонів України. Валова додана вартість в основних цінах становить 200068 млн грн (14,4%) [15].

Отож як було вище зазначено в Придніпровському регіоні рослинництво переважає над тваринництвом (на 1,7%), тому рослинництво являється головною галуззю сільськогосподарського виробництва цього регіону.

У Дніпропетровській області працює близько 4000 сільськогосподарських підприємств. По при все це виробництво здійснюється на 2299, тис. га - це 73,4% загальної площі області [12]. За результатами 2016 року господарства всіх категорій одержано 3,5 млн. тонн зерна та реалізовано 311 тис. тонн худоби та птиці [19].

Також розбудовується інфраструктура аграрного ринку - в області налічується 62 сховища для зберігання овочів та фруктів, а для зберігання зернових та технічних культур розгалужена мережа із 68 зернових складів [19].

Дніпропетровщина є провідною в Україні за чисельністю суб'єктів племінної справи та за якістю племінних ресурсів. Генетичні ресурси молочного скотарства та свинарства області сконцентровані на 11 племінних заводах та 12 племінних репродукторах: у молочному скотарстві функціонують 8 племзаводів та 7 племрепродукторів; свинарство області представлено 3 племзаводами та 5 племрепродукторами [12]. У 2016 році на 9,5% зросли обсяги виробництва сільськогосподарської техніки, зокрема розпушувачів та культиваторів [19].

Виробництвом продуктів харчування і переробкою сільськогосподарських продуктів Дніпропетровської області зайнято понад 130 підприємств [19]. Лише за 2016 рік підприємствами області експортовано: готових харчових продуктів на суму 110,0 млн. дол. США; жирів та олії - 289,4 млн. дол. США [19].

Запорізька область є одним з найбільших виробників сільськогосподарської продукції та виробів харчової промисловості серед регіонів України. Валова продукція сільського господарства за 2016 рік склала 9895,6 млн. грн. (13 місце в Україні, питома вага області - 3,9%) [20].

У структурі сільськогосподарського виробництва області переважає продукція рослинництва (зерновий підкомплекс) [13]. У 2016 році в області зібрано 2624,4 тис. тонн зернових та зернобобових культур (пшениці - 1712,8 тис. тонн, ячменю - 588,0 тис. тонн, кукурудзи - 148,4 тис.тонн) [20]. Область займає 4 місце по Україні по валовому збору зернових і зернобобових культур та 1 місце по площі посіву гороху. Основною технічною культурою Запорізької області є соняшник.

В усіх категоріях господарств на 01.01.2017 нараховувалось 108,3 тис. гол. великої рогатої худоби (103,1 % до відповідного рівня 2015 року), у тому числі 58,5 тис. гол. корів; поголів'я свиней - 267,7 тис. гол., птиці всіх видів - 5,8 млн. гол. [11]. В області розташовано ряд підприємств, які за потужністю та обсягом випуску продукції є провідними в Україні: ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» (ЛВЗ «Хортиця»), ПАТ «Пологівський олійноекстракційний завод», ПАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», ПП «Молокозавод - Олком», ПАТ

«Запорізький хлібокомбінат No 3», Бердянський та Мелітопольський м'ясокомбінати, ПАТ «Карлсберг Україна» та ТОВ «Квас Бевериджис» - виробники пива та безалкогольних напоїв є яскравими прикладами вигідного інвестування в харчову галузь та аграрний комплекс регіону [20].

2.3 Аналіз демографічного потенціалу регіону

На 1 лютого 2018 рогу загальна чисельність населення Придніпровського економічного району складає 4,9 млн чол., у тому числі Дніпропетровська область - 3,2 млн чол., Запорізька область - 1,7 млн чол. [11]. (див. табл. 3).

Таблиця 3 - Динаміка чисельності населення Придніпровського регіону в 2014 - 2018 рр. (станом на 1 лютого, тис. осіб) [4, 12, 13]

На даній таблиці зображено кількість наявного та постійного населення в областях Придніпровського економічного району, його збільшення та зменшення протягом 5 років.

У Дніпропетровській області впродовж 2017 року чисельність наявного населення скоротилася на 64,9 тис. осіб. Загальне скорочення населення відбулося, як внаслідок природного скорочення - на 23402 осіб, так і міграційного - на 24,1 тис [12].

По Запорізькій області впродовж 2017 рік чисельність наявного населення продовжувала зменшуватися. Обсяг скорочення склав 53,4 тис. осіб, а кількість жителів області на 1 лютого 2018 року, за оцінкою, становила 1721,7 тис. осіб. Зменшення населення відбулося внаслідок природного (-13603 осіб) та міграційного (-2714 осіб) скорочення. У порівнянні з 2016 роком природне скорочення збільшилось з 7,1% до 7,8%(станом на 2017 рік) на 1000 жителів [11].

Таблиця 4 - Динаміка численності населення Придніпровського регіону в 2014-2018 рр. (станом на 1 січня, тис. чол.) [11, 12, 13]

Постійно наявне населення складає 4946,4 тис. чол. (зменшилось на цей період на 98,3 тис. чол.). Міське населення складає 81,37%, сільське - 18,63%, що незначно відрізняється від даних чотирьох літньої давності (81,30% і 18,70% відповідно) і свідчить про стійкість урбанізації. Кількість міського населення при цьому зменшилась на 76,7 тис., сільського - на 21,6 тис. чол.

Рисунок 5 - Чисельність постійного населення за статтю станом на 1 січня 2014 та 2017 роки

Чоловіче населення складає 45,7%, жіноче - 54,3% (в 2014 р. було 45,6 і 54,4% відповідно), продовжується зменшення питомої ваги чоловіків, на 1000 жінок припадає 841 чоловіка [9,10].

Гендерна структура населення обумовлена, насамперед, різними рівнями смертності серед чоловіків і жінок, сформованими під впливом як біологічних, так і соціальних факторів.

Рисунок 6 - Загальний коефіцієнт народжуваності та смертності населення в Придніпровському регіоні в 2014 - 2018 роки (на 1000 чол.)

В демографічних процесах, їх динаміці грає роль як природність (відтворення), так і механічне (міграція) руху населення. Загальний коефіцієнт народжуваності в 2017 р. склав по регіону 8,4 п.п., що на 22,9% нижче 2014 р. (10,9 п.п.) [9,10].

За показниками 2016 року кількість працюючого населення у Придніпровському економічному районі становить приблизно 2363,4 тис. чол., а безробітних - 195,7 тис. чол. [7]. Навантаження на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) у Дніпропетровській області складає 14 осіб, а у Запорізькій - 185, яка являється найбільшим серед усіх областей країни. Частка молодших осіб становить 17,9%, а пенсійного віку - 23,3%. Проте існують значні відмінності в різних частинах Придніпровського економічного району. Крім цього у районі на 1000 осіб населення припадає близько 306 пенсіонерів, що відповідає пересічному державному рівні, який становить 301.

Рисунок 7 - Етнічний склад Придніпровського економічного регіону На території району проживають понад 130 національностей.

Переважна більшість з них - українці. Зокрема, у Дніпропетровській області вони становлять 79,3% усього населення, а у Запорізькій - 70,8%. Друге місце за чисельністю посідають (21,1%) росіяни. Інші представники національних меншин живуть здебільшого у міських поселеннях, серед них найбільше білорусів (0,7%), болгари (0,73%), євреї (0,3%) та вірмени (0,3%) [14].

Середня густота населення Придніпровського економічного району становить 82 чол./кмІ, у тому числі в Дніпропетровській області найбільша - 101,1 чол./кмІ, а в Запорізькій вона становить - 63,3 чол./кмІ (станом на 01.02.2018 р.). Відносно адміністративного поділу регіон має 42 адміністративних райони. Тут є 34 міст, 68 селищ міського типу та 2349 сільських населених пунктів [11].

Отож можна зробити висновки, що основні демографічні показники народонаселення України засвідчують глибоку кризу, внаслідок якого чисельність населення за чотири роки зменшилися в Придніпровському регіоні - на 118,3 тис. Є цілий ряд об'єктивних передумов для подальшої депопуляції населення, зниження рівня народжуваності, інтерфіксації смертності, високого рівня демографічної старості та ін.

Розділ 3. Основні проблеми і перспективи розвитку районів

3.1 Шляхи вирішення проблем економічного розвитку регіону

Проаналізувавши сучасний стан Придніпровського економічного регіону я виявила проблеми, які перешкоджають подальшому розвитку.

Найгостріше у Придніпровському районі постають проблеми екології.

Рисунок 8 - Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (тис. т. на рік)

На рисунку ми можемо побачити що кількість шкідливих викидів і атмосферне повітря зменшилася, порівнюючи 2013 рік з 2015 роком, але й досі залишається дуже високим, особливо в Дніпропетровській області (723,9 тис. т. на рік). Основні забруднювачі повітря - підприємства металургії (30,7%), енергетики (28,9%), вугільної (17,2%) та нафтохімічної промисловості (5%) [11]. Аби вирішити цю проблему необхідно змінити застаріле обладнання на більш сучасне, збудувати очисні споруди та підприємства з високим рівнем забрудненості розміщувати за межами міста. Окрім цього необхідний також контроль державної влади щодо викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря.

Тісно пов'язана з попередньою проблема водогосподарського комплексу. А саме те що Придніпровський економічний регіон знаходиться у вододефіцитній зоні нашої країни. У районі зростають потреби у воді як комунального, так і зрошувального господарства степової частини, гідроенергетики та чорної металургії. Слід зауважити, що обсяги водних ресурсів деяких потреб не можна зменшити. Аби вирішити дану проблему, необхідно ввести кардинальні зміни до водної політики нашої держави. З першу потрібно збільшити платежі за використання води для усіх підприємств. Окрім цього було б доречно ухвалити закон про заборону використання мийних засобів на основі фосфаті, а також змінити систему керування водними ресурсами.

Інша проблема постає, яка не менш важлива, це демографічна.

Рисунок 9 - Загальний коефіцієнт народжуваності та смертності населення в Придніпровському регіоні в 2014 - 2018 роки (на 1000 чол.)

Придніпровський економічний район є найбільшим за чисельність населення, але в регіоні критична демографічна ситуація, оскільки народжуваність переважає над смертністю. Також зменшується життєвий рівень населення, це свідчить про значне зменшення доходів та реальної заробітної плати. Більшість населення регіону знаходиться за межею бідності. Аби вирішити цю проблему необхідно з першу забезпечити працездатне населення роботою, а також збільшити заробітну плату та покращити соціальні умови.

Протягом останніх років загострювалися проблеми, які пов'язані з дезактивацією місць видобування корисних копалин. Деякі з шахт на даний час затоплені, при цьому не проводиться жодних робіт з консервації та очищення навколишніх територій з метою їх реабілітації. Видобування корисних копалин не проводиться у спосіб, який би гарантував населенню безпеку, а також захист навколишнього середовища.

Досі залишається не розв'язаною проблемою раціональне використання зрошених земель і гідротехнічних меліоративних споруд. Для цього необхідне забезпечення оптимального розподілу засобів і ресурсів, які спрямовуються на освоєння осушених земель, їх гіпсування і створення нового меліоративного фонду.

Хоча основою господарського комплексу Придніпровського економічного регіону надалі так і залишиться гірничо-рудна, металургійна, машинобудівна та хімічна промисловість, слід розвивати інші різноманітні галузі як легкої, так і харчової промисловості. Вони дадуть змогу більш раціонально використовувати природні багатства і трудові ресурси Придніпров'я.

Стосовно рекреаційних проблем, їх необхідно розглядати більш в повному використанні водних ресурсів саме для оздоровлення населення Придніпровського регіону. Але щоб створити рекреаційну інфраструктуру потрібно більше використовувати іноземний капітал та інтенсивно здійснювати економічні реформи у цій сфері.

Щоб використовувати біологічні ресурси Азовського моря слід покращити матеріально-технічну базу рибної промисловості.

Основними напрямами аграрної політики повинні стати:

- адміністративне сприяння становленню приватного сектора;

- першочергова підтримка фермерських господарств тваринницької спеціалізації;

- створення фінансових резервів у районі для забезпечення довготривалого кредитування сільськогосподарського товаровиробника;

- створення стабільної та сприятливої податкової системи;

- розвиток сучасної ринкової.

На сьогодні масштаб екологічних та інших проблем перевищує можливості обласних та місцевих органів влади до належного реагування на них. Адже не вистачає людей та ресурсів, а більшість проблем потрібно розглядати та розв'язувати як на регіональному, так і обласному рівні.

3.2 Перспективи розвитку Придніпровського економічного району

В Україні питання про перспективи розвитку Придніпровського економічного регіону стоїть на контролі у держави. Адже на сьогодні розробляють програми соціально-економічного розвитку регіонів країни.

Дослідивши сучасний стан Придніпровського регіону можна визначити основні напрями розвитку регіону на перспективу. Але не слід забувати про низку проблем які існують у Придніпров'ї та стоять на заваді розвитку. Адже Придніпровський економічний район володіє великою кількістю перспектив і можливостей для подальшого розвитку економіки регіону та держави в цілому.

Для подальшого нарощування потенціалу регіону першочергово необхідно:

- створення умов для поліпшення стану довкілля. Адже тривале виснаження довкілля Придніпровського економічного регіону на засадах незбалансованого природокористування призвели до того, що територія регіону сьогодні належить до екологічно забруднених та за рядом показників має слабші позиції, ніж в середньому по Україні [19,20]. Придніпров'я належить до водозабезпечених, що сприяє активному розвитку промисловості, але це спричиняє техногенне забруднення ґрунтових вод та нестачу якісної питної води для населення. Оцінювання стану земельних ресурсів свідчить, що ситуація в цій галузі на території Придніпровського регіону є екологічно нестабільна, що зумовлено наявністю високого ступеня антропогенного навантаження на земельні ресурси. Таким чином, проблема незадовільної екологічної ситуації в області потребує нагального вирішення, першим кроком до якого є створення належних умов для проведення діяльності з поліпшення стану довкілля (сприяння модернізації підприємств, зокрема для зменшення рівня ресурсоємності виробництв; будівництво, розширення та реконструкція очисних споруд населених пунктів та систем роздільної каналізації; стимулювання використання новітніх технологій водопідготовки) у переліку яких не останнє місце має посідати розвиток свідомості населення щодо збереження та догляду за навколишнім середовищем, особливо в міських та промислових зонах. Важливий акцент повинен робитися на формуванні екологічної культури дітей та молоді;

- створення спеціалізованих господарств із вирощування овочевих культур. Ціль полягає в тому, щоб створити спеціалізоване підприємство з вирощування та збуту овочевих культур, зокрема ранніх, забезпечити населення ОТГ новими робочими місцями. Адже на цей час агропромислові комплекси регіоні спеціалізуються на виробництві, в основному, зернових - пшениці, жита, кукурудзи, рапсу, соняшнику та інших [19,20]. Але наявність поблизу великих промислових міст створює умови для успішного збуту овочевих культур, зокрема ранніх. У результаті овочева продукція Придніпровського економічного регіону буде у більш вигідних умовах шляхом зменшення транспортних витрат та більш оперативних термінів постачання;

- перспективним напрямком розвитку підприємництва в аграрній сфері є розбудова сільськогосподарської обслуговуючої кооперації. У 2016 році 19 молочними кооперативами вироблено 3175 т. високоякісного молока, що становить 2% від загальної кількості реалізованого молока в регіоні. Загалом частка приватних домогосподарств у виробництві молока становить 76,2%, що є перспективним напрямком формування саме молочних кооперативів в регіоні.

В рамках міжнародних проектів Уряду Канади з 2008 року здійснюється організаційна та навчальна робота щодо розбудови кооперативного руху в Дніпропетровській області за різними напрямками. Так, у 2017 році в рамках проекту «Розвиток молочного бізнесу в Україні» відкрито другу чергу демонстраційної ферми СП «Молочарське» - корпус на 60 корів голштинської породи (перша черга - корпус на 60 корів джерсейської породи відкрито 2012 році). Проект «Розвиток зерносховищ та сільськогосподарських кооперативів в Україні» передбачає будівництво елеватора проектною потужністю 57 тис. т. на базі сільськогосподарського кооперативу «Зерновий» в смт. Васильківка. У 2017 році побудована перша черга кооперативного елеватору потужністю 12,7 тис. т.;

- використовувати буре вугілля Дніпропетровського буровугільного басейну для напівкоксування та газифікації з одержанням різних смол, напівкоксу, горючого газу, рідкого палива та інше. Адже у Придніпровському економічному регіоні зосереджено більше ніж 50% загальних запасів вугілля, частину з них можна також добувати відкритим способом;

- зменшити виробництво залізної та марганцевої руди, коксу, чавуну, сталі, а також розширити випуск прогресивних видів прокату таких як продукція кольорової металургії;

- раціонально використовувати біоресурси Азовського моря;

- покращити стан здоров'я населення. Адже здоров'я є важливою цінністю з точки зору добробуту населення територіальних громад та суспільства Придніпровського регіону в цілому. Здорові мешканці регіону - це також передумова економічної продуктивності і процвітання. Тільки здорова людина може повністю реалізувати свій економічний потенціал. Видатки на охорону здоров'я - це не просто витрати, це - інвестиція. Здоров'я та безпека населення Придніпров'я - це оди з основних пріоритетів для регіону, який передбачає, що кожен мешканець має право на високі стандарти охорони здоров'я і доступ до якісної медичної допомоги. Здоровий регіон - це регіон, який створює належні умови для формування, збереження та відновлення здоров'я. При цьому для Придніпровського регіону надзвичайно актуальним є знайти нові рішення для забезпечення ефективності регіональної системи охорони здоров'я та підвищення якості медичних послуг для задоволення потреб населення області. Передбачається використання сучасних підходів та інноваційних практик залучення додаткового фінансування охорони здоров'я. У результаті очікується зниження темпів природного скорочення чисельності населення та переваження рівня народжуваності над смертністю, а також зниження рівня захворюваності населення за найбільш поширеними хворобами;

- розвивати інфраструктуру сільських територій. Розвиток інфраструктури має велике значення для формування не лише фізичних і інтелектуальних здібностей до праці, а й підвищення рівня освіти, кваліфікації, культури, здоров'я, поліпшення умов праці та побуту, організації відпочинку, розвитку торгівлі й транспорту. Через відсутність достатньої кількості об'єктів соціальної інфраструктури на селі переважна частина сільських жителів змушена одержувати їх за межами місця постійного проживання. Отже, доступність соціальних послуг для кожного сільського жителя є одним із визначальних показників соціальної характеристики населених пунктів та сільських територій. Серед основних перспектив залишається питання забезпечення рівного доступу населення до отримання якісної освіти, якість медичних послуг у сільській місцевості, збільшення кількості лікарських амбулаторій. Від соціальних умов залежить розвиток та ефективність сільськогосподарського виробництва та відродження села взагалі. Важливими факторами розвитку сільських територій є їх доступність та розвиток транспортної мережі, забезпечення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів, що користуються привізною водою, підвищення рівня благоустрою та комунального обслуговування.

Отож, саме це і є перспективою для Придніпровського економічного регіону, діяльність якого, на мою думку, буде значно ефективнішою.

Висновки

Дослідивши проблеми та перспективи розвитку Придніпровський економічний регіон з усіх сторін його існування я дійшла висновку про те, що він є одним з найбільш індустріальних районів усієї України. Придніпров'я має вигідне економіко-географічне положення, сприятливі кліматичні умови та різноманітні корисні копалини, а також регіон забезпечений кваліфікованими робочими кадрами. Тут є родовища залізних руд, титану, цирконію, нікелю, кобальту. У районі також зосереджені великі поклади кам'яного та бурого вугілля, нафти, природного газу, бокситів.

Провідними галузями спеціалізації промисловості Придніпровського регіону є машинобудування і металообробка. У районі концентрується понад 50% всього загальноукраїнського випуску чорної й кольорової металургії. Крім цього у Придніпров'ї важливе значення має також легка, харчова, хімічна промисловість, а також електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів. Придніпров'я подає велику частку сільськогосподарської продукції для інших районів України: пшениці, кукурудзи, соняшнику, м'яса, молока, фруктів, винограду.

Національна структура населення району формувалася історично. Повсюдно переважають українці. У Дніпропетровській області вони становлять 71,6% усього населення, Запорізькій -- 63,1%.

Розглянувши транспортну систему Придніпров'я, я можу сказати, що тут розвинені всі види транспорту (залізничний, річковий, морський, автомобільний, авіаційний). Експортується продукція гірничо-добувної та металургійної промисловості, машинобудування, будівельних матеріалів, продукція сільського господарства, вугілля, нафтопродукти, боксити в інші регіони, СНД, країни Європи, Азії, Африку.

Хоча район має досить багато проблем, але кожна з них має свої шляхи вирішення. Найбільшу увагу слід звернути саме на екологічну ситуацію

Придніпровського економічного регіону. Адже її можна вирішити шляхом екологізації виробництва: перевести його на безвідходне та усунути застаріле обладнання. Окрім цього необхідно підвищити контроль за екологічно небезпечними підприємствами. У результаті вирішивши ці проблеми можливо буде частково розв'язати та інші проблеми Придніпровського району, які також пов'язані з екологією середовища.

Але слід зауважити, що Придніпровський економічний район має дуже велику кількість перспектив та можливостей для подальшого свого розвитку:

Список використаних джерел

1. Стратегія регіонального розвитку Запорізької області на період до 2020 року

2. Стратегія регіонального розвитку Дніпропетровської області на період до 2020 року

3. Масляк И.О., Шищенко П.Г. Географія України (Пробний підруч. для 8-9 кл. серед, шк.) // Зодіак. - ЕКО.-- К., 1996. - С.267

4. Ерошкина Т.В., Борисенко С.С. Динаміка соціально-демографічних показників населення Придніпровського регіону. Актуальні проблеми економіки. 2015. №4. С. 276-284

5. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: 2-х вид., випр. і доп. - К.: Вікар, 2002. - 374 с.

6. Український географічний журнал. -2015. -№1 - С. 27-32.

7. Статистичний щорічник України за 2016 рік. - С. 290

8. Демографічний щорічник «Населення України» за 2015 рік

9. Демографічний щорічник «Населення України» за 2014 рік

10. Демографічний щорічник «Населення України» за 2017 рік

11. Сайт Державної служби статистики України: [Електронний ресурс].

12. Сайт Головного управління статистики у Дніпропетровській області: [Електронний ресурс]. -

13. Сайт Головного управління статистики у Запорізькій області

14. Всеукраїнський перепис населення: [Електронний ресурс].

15. Статистичний збірник «Валовий регіональний продукт» за 2015 рік

16. Український гідрометеорологічний центр: [Електронний ресурс].

17. Карти України: [Електронний ресурс].

18. Мартин А.Г. Оновлення методичних засад нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення: [Електронний ресурс].

19. Інвестиційний паспорт Дніпропетровської області [Електронний ресурс].

20. Інвестиційний паспорт Запорізької області [Електронний ресурс].

21. Статистичний збірник «Сільське господарство України» за 2016 рік

22. Статистичнийбюллетень «Валова продукція сільського господарства України (у постійних цінах 2010р.)

23. Томашевська О. А, Мірзоєва Т. В. Теоретичні засади розміщення

продуктивних сил і регіональної економіки // АгроСвіт: Науково-практичний журнал. - 2012. - № 5.

24. Заставний Ф. Придніпровський економічний район // Географія та основи економіки в школі. - 2008. - № 2. - С. 4-7.

25. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Підручник. / Д.М Стеченко. - -К.: Вікар, 2006. - 396 с.

Размещено на Allbest.ru