Науковий аналіз етико-еволюційних процесів еколого-економічного розвитку

Размещено на Allbest.ru

В статті досліджено можливості співвіднесення етичного та економічного знань, загальні засади їх взаємодії з метою формування концептуальних засад економічної етики еколого-економічного розвитку в українському контексті.

екологічний економічний розвиток

Вступ

Історично економісти досить часто зверталися до потужного потенціалу етичної науки, не спроможні нівелювати вплив моралі та культури суспільства на результати еколого-економічного розвитку. Але складність врахування цих специфічних факторів сприяла їх усуненню з переліку дослідницьких об'єктів в епоху математизації економічної науки, залишаючи їм знеособлене місце «інших незмінних умов».

Незаперечною залишається думка про переваги включення морально-культурологічного підходу в економіку на теоретичному на практичному рівнях, що буде сприяти гармонізації взаємовідносин між такими агентами еколого-економічного розвитку як: держава, підприємства, громада, трудові колективи, споживачі, конкуренти, окремі індивіди тощо.

Етико-філософське підґрунтя еколого-економічного розвитку становлять праці Платона, Аристотеля, Ф. Аквінського, І. Канта, І. Бентама, Ф. Ліста, Дж. Ролза, Т. Г. Аболіної, М. Г. Тофтула та ін.

В економічній царині досліджували питання національного добробуту, соціальної справедливості, проблеми розподілу та споживання, використання природного та людського капіталу А. Сміт, Дж. С. Мілль, П. Ж. Г. фон Шмоллер, Л. Вальрас, В. Парето, Р. Коуз, Д. Норт, А. Сен, Д. Дж. Фрітцше, П. Козловські, К. Хоман, А. Ріх, П. Ульріх та ін. Серед українських і російських економістів можна виділити роботи М. Бунґe, Д. Пixни, А. Антoнoвича, А. А. Герасимчука, О. І. Тимошенка, В. В. Соколянського, В. К. Борисова, Ю. Ю. Петруніна, Л. Г. Мельника, І. Н. Кузнєцова, М. Л. Лучко, І. П. Гурової та ін.

Вагомим внеском до етичної рефлексії еколого-економічного розвитку були роботи соціологів В. Зомбарта, М. Вебера, В. Радаєва, присвячені дослідженням розвитку людських етносів у нерозривній єдності з ціннісно-історичним контекстом.

Постановка завдання

Метою роботи є дослідження можливості співвіднесення етичного та економічного знань та вивчення загальних засад їх взаємодії.

Основна частина

Задачі нашого дослідження вимагають детального аналізу категорій «моральна свідомість» і «моральна практика». Моральна свідомість є специфічним синтезом уявлень, почуттів, у якому особливим чином знаходять вираження відносини індивіда з іншими людьми, суспільством й природою в цілому. Моральна свідомість є вираженням ідеального належного, на яке слід орієнтуватись. Моральна практика є сферою індивідуально-масових виявів поведінки, стосунків, діяльності, орієнованих на найвищі, універсальні вселюдські цінності [1, 2].

На думку Власова Ф. Б., моральна свідомість і моральна практика взаємопов'язані й взаємообумовлюють один одне. Їх єдність суперечлива й виражається в моральному факті, що містить у собі ступінь їхньої відповідності. Моральна свідомість економічних агентів знаходиться в суперечливій єдності з господарською практикою, як вираженням практичної діяльності людей в економіці. Ця єдність не є незмінною, вона розвивається, визначаючи безперервну зміну обох її сторін через систему прямих і зворотних зв'язків. Вираженням цієї єдності виступає господарська поведінка (звичаї, культура), як сукупність звичайних способів господарювання [3].

Філософія моралі розробляє судження про поведінку людей. Необхідно розмежовувати такі поняття, як позитивні і нормативні судження. Позитивні судження - це судження про те, що є, констатація деяких фактів і закономірностей. Нормативні судження - це оціночні судження (добре чи погано, правильно чи неправильно), судження про те, що повинно бути [4, 5]. Нормативні судження про поведінку людей можуть формуватися на трьох різних за ступенем обґрунтування рівнях (рис. 1).

Рис. 1. Рівні моральних суджень [5]

Перший рівень - це «буденна мораль», тобто формування звичайних моральних суджень. На цьому рівні будь-який агент моральних відносин керується певними моральними цінностями, які не потребують спеціального обґрунтування. Другий рівень - нормативна етика - вказує ті принципи, які необхідно приймати для формування і обґрунтування моральних суджень; це рівень філософських узагальнень і нормативних етичних теорій. Наведені етичні теорії акцентують увагу на одному з атрибутів поведінки: телеологічні моральні теорії (утилітаризм, етичний егоїзм) зосереджені на дослідженні наслідків вчинку, в той час як деонтологічні теорії моралі вивчають сам вчинок і його мотиви. На третьому рівні - метаетика - відбувається обґрунтування етичних понять і категорій, аналіз їх змісту, значимості, а також логічних функцій.

Можна дійти висновку, що нормативна етика, яка містить у собі моральні принципи, є необхідним обґрунтуванням господарської етики, задача якої полягає у тому, або запропонувати механізм обґрунтування моральних суджень в господарській діяльності. У свою чергу, господарська етика може справляти вплив на подальший розвиток нормативної етики, виявляючи нові етичні аспекти господарської діяльності. Таким чином існує «обернений зв'язок» між філософією моралі та її прикладною областю - господарською етикою (рис. 2).

Неузгодженість моральних стандартів, в тому числі в господарській діяльності, породжує ситуацію нестабільності й неузгодженості для її агентів, ускладнюючи процес прийняття рішень у коротко- та довгостроковому періодах.

Размещено на Allbest.ru

Рис. 2. Нормативні теорії моралі - основа господарської етики [5]

В таблиці 1 наведено результати проведеного дослідження, що відображають етичну лінію розвитку економічної науки, включаючи наукові здобутки економістів, філософів, соціологів, екологів.

Таблиця 1 - Науково-історичний аналіз розвитку етико-економічного знання [3, 4, 7-10]

Пропонується розглядати економічну етику в українському контексті в якості інтегративної концепції, що не відводить домінуючої позиції жодному з її елементів, визнає природне існування людського інтересу в його безперервній взаємодії з людськими моральними якостями (чеснотами та вадами), проектує суспільні ринкові інститути, що будуть уможливлювати використання позитивних моральних якостей, створюючи уніфіковані ринкові правила та надаючи економічній дії морального виміру.

Ідeю cтaлoгo poзвитку, витоки якої пов'язані з ініціативами ООН в 1970-х рр. ХХ ст., мoжнa oцiнити, як пoчaтoк виxoду з загальнолюдської кpизи, пов'язаної з багатьма економічними, соціальними та екологічними проблемами людства. Саме ці три напрями були об'єднані в даній концепції, яка і на сьогоднішній день залишається найкращою стратегією балансування цілей людського існування. Вважаємо доцільним використання економічної етики з метою формування та розвитку економіко-ціннісного забезпечення концепції сталого розвитку в якості дослідницької перспективи.

Висновки

За допомогою аналізу різних рівнів моральних суджень було виявлено взаємозв'язок між нормативними теоріями моралі та господарською етикою. Розроблено основні методологічні засади вітчизняної економічної етики як інтегративної концепції, що володіє потенціалом ціннісної трансформації, здатна включити етичний інструментарій в ринковий механізм, забезпечуючи принципи економічної раціональності, соціальної справедливості та екологічної гуманності.

Література

Тофтул М. Г. Етика: навч. посібник / М. Г. Тофтул. - К. : Видавничий центр «Академія», 2005. - 416 с. (Альма-матер).

Петрунин Ю. Ю. Этика бизнеса: учеб. / Ю. Ю. Петрунин, В. К. Борисов; [4-е изд., перераб. и доп. ]. - М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. - 352 с.

Власов Ф. Б. Трансформация социально-экономических отношений в России на основе укрепления позитивных нравственных ценностей и институтов: дис. … доктора экон. наук: 08. 00. 01 / Ф. Б. Власов. - Орел, 2005. - 411с. : Библиогр. : С. 388-411.

Рих А. Хозяйственная этика / А. Рих; [пер. с нем. Е. М. Довгань]. - М. : Рос. Филиал изд-ва «Посев», 1996. - 810 с.

Гурова И. П. Этика международных экономических отношений: учеб. пособие / И. П. Гурова. - М. : Дело, 2004. - 408 с.

Соколянский В. В. Этика бизнеса: учеб. пособие / В. В. Соколянский, В. А. Бородин. - М. : МГИУ, 2006. - 196 с.

Історія економічних учень: підруч. ; [у 2 ч. ] - Ч. 1; за ред. В. Д. Базилевича. ; 3-тє вид., випр. і доп. - К. : Знання, 2006. - 582 с.

Аристотель. Нікомахова етика / Віктор Ставнюк (пер.). - К. : Аквілон-Плюс, 2002. - 480 с.

Смит Адам. Исследование о природе и причинах богатства народов / В. С. Афанасьев (пер. с англ.). - М. : Эксмо, 2007. - 957с.

Маслікова І. І. Економічна етика в сучасних процесах раціоналізації господарства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. 09. 00. 07 «Етика» / І. І. Маслікова. - К., 2005. - 17 с.

Размещено на Allbest.ru