Економічний механізм регулювання зайнятості населення регіону

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

Економічний механізм регулювання зайнятості населення регіону

Юрчик Г.М., аспірант

Анотація

Відображено економічний механізм регулювання зайнятості через впровадження програмно-цільового методу використання бюджету регіону. Визначено критерії для оцінки соціальної ефективності регіональних програм та розподілу державних інвестицій.

Annotatіon

The economic mechanism of adjusting of employment is represented through introduction of programmatic having a special purpose method of the use of budget of region. Certainly criteria for the estimation of social efficiency of the regional programs and distributing of public investments

Постановка проблеми. У комплексі складних соціально-економічних проблем України, що пов'язані з трансформацією її економіки в ринкову, важлива роль належить забезпеченню зайнятості населення. Розв'язання цієї складної соціально-економічної проблеми потребує залучення усіх рівнів управління. Особливо важливого значення набуває в останні роки регіональний рівень регулювання зайнятості, оскільки саме на ньому враховуються територіальні особливості щодо формування, збереження, розвитку та використання ресурсів праці. Значущість дослідження посилюється, оскільки існуючий механізм регулювання зайнятості більше тяжіє до адміністративних методів, в той час коли саме економічні визначають реальні обсяги створення робочих місць. Від глибокого осмислення сутності та ролі економічних регуляторів зайнятості залежить успіх протидії безробіттю, явищу, яке загрожує соціально-економічній та політичній стабільності.

Аналіз останніх досліджень. Дослідженню ролі окремих чинників регулювання зайнятості значну увагу приділяють такі вітчизняні економісти як С.Бандур, Д.Богиня, П.Долішній, Ю.Краснов, Е.Лібанова, Н.Павловська, В.Новіков, В.Онікієнко, І.Петрова, В.Петюх, В.Савченко, М.Шаленко та ін. Водночас проблеми регулювання зайнятості в багатьох сучасних працях розглядаються відокремлено від існування економічного середовища. Не достатньо досліджень, присвячених комплексному аналізу економічних чинників відтворення зайнятості на мезорівнях.

Постановка завдання. Головним завданням дослідження є аналіз економічних важелів регулювання зайнятості населення регіону в цілях виявлення додаткових фінансових ресурсів для впливу на неї (окрім коштів цільового Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, на прикладі Рівненської області).

Результати дослідження. Економічний розвиток і зайнятість - це дві споріднені між собою проблеми, які визначають соціально-економічні параметри життя населення. Піднесення економічного розвитку регіону сприяє формуванню продуктивної зайнятості, яка в подальшому чинить зворотній вплив на рівень соціально - економічного розвитку (рис.1). У цілому регулювання зайнятості населення за посередництвом економічних важелів - це досить складна та комплексна проблема, вирішення якої потребує розробки відповідної стратегії на макро- та мезорівнях.

економічний зайнятість бюджет регіональний

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Рис. 1 Взаємозв'язок між соціально - економічним розвитком регіону (території) та зайнятістю населення

Складність регулювання зайнятості за посередництвом економічних механізмів полягає в тому, що воно носить непрямий характер та інколи вступають в суперечність з чисто економічними інтересами. Непрямий характер регулювання відображається в тому, що економічні важелі не чинять безпосереднього впливу на ринок праці та зайнятість. Вони первинно впливають на інвестиційну активність, рівень розвитку підприємництва, які в свою чергу визначають створення робочих місць, а відтак - зайнятість.

Комплексність регулювання зайнятості на основі економічного механізму відображається в тому, що воно включає цілу низку важелів (процентні ставки, податки, цільові економічні фонди, кредити тощо). Виходячи з більш укрупненого підходу, в межах економічних чинників регулювання зайнятості варто виділити грошово - кредитну, фіскальну політику та політику оплати праці. Складність та комплексність регулювання зайнятості за посередництвом зазначених важелів структурно - логічно представлена на рис. 2.

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Рис. 2 Основні складові економічного механізму регулювання зайнятості

Щодо існуючого економічного механізму регулювання зайнятості на рівні регіону, то він є досить обмеженим. Фактично основний комплекс економічних регуляторів сконцентрований на макрорівні, серед них - монетарна, фіскальна складові. На відміну від регіонального, місцевий рівень має дещо ширші повноваження щодо регулювання зайнятості за посередництвом економічних чинників і ,зокрема, в сфері оподаткування. Однак, як не можна розглядати державу поза регіонами, а регіони - поза окремими адміністративно - територіальними одиницями, так і економічні регулятори на макро- та місцевих рівнях не можна розглядати автономно, без врахування їх впливу на регіональний ринок праці. Тобто, економічні механізми регулювання зайнятості, які реалізуються на загальнодержавному та місцевому рівнях, впливають і на стан регіонального ринку праці.

Відповідно до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування мають повноваження щодо встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах визначених законом (ст. 26 п. 24), а також приймати рішення щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах (ст. 26 п. 28)

Поряд з цим мезорівень має змогу впливати на зайнятість населення через фінансування різних соціально - економічних програм, які, на відміну від загальнодержавних, враховують специфіку та проблеми конкретного регіону. Щодо Рівненській області, то тут обсяги фінансування різних соціально - економічних програм на протязі 2004-2006рр. постійно зростали (табл. 1).

Таблиця 1 Фінансування основних соціально - економічних програм у Рівненській обл.

При цьому в системі державного регулювання зайнятості на перше місце, поряд з економічною, виходить соціальна ефективність даних програм. Варто вказати, що оцінити першу набагато простіше ніж другу. Так, оцінку соціальної ефективності можна здійснювати співставивши значення певного показника (рівень зайнятості, безробіття) після та до реалізації певної програми. Щодо профінансованих програм у Рівненській області, то не для всіх них здійснена оцінка соціальної ефективності. Так, кількісно соціальний ефект прорахований для регіональної програми розвитку малого підприємництва. Внаслідок її реалізації протягом 2003-2006 років очікується поступове зростання працюючих на малих підприємствах з 39,3 тис. чол. (у 2003р., на початок дії програми) до 50,0 тис. чол. (у 2006р., на кінець реалізації програми) [1,2]. Однак, і інші регіональні програми, якщо не прямо, то опосередковано призводять до активізації трудової діяльності, підвищення мотивації до праці.

Також економічний механізм регулювання зайнятості на рівні регіону представлений інвестуванням з обласного бюджету в економіку регіону, що призводить до збереження і розширення сфери прикладання праці. При цьому інвестиційні процеси не завжди відповідають пріоритетам створення робочих місць. Тому в цілях виявлення найбільш пріоритетних в даному відношенні видів економічної діяльності (ВЕД) нами була використана авторська методика Гуменюка В., яка передбачає розрахунок коефіцієнтів пріоритетності створення робочих місць. Загалом, найбільш пріоритетними щодо створення робочих місць в Рівненській області за відповідним коефіцієнтом виявилися такі ВЕД, як транспорт та зв'язок; промисловість, сфера послуг, найменш - фінансова діяльність та сільське господарство (табл. 2.).

Таблиця 2 Пріоритетність створення робочих місць в розрізі ВЕД у Рівненській області

Отримані результати дають можливість переглянути структуру капітальних видатків обласного бюджету за ВЕД в контексті пріоритетів створення робочих місць. Аналіз структури видатків та капітальних вкладень обласного бюджету в розрізі ВЕД за 2006 рік представлений в табл. 3. Загалом, пріоритетними ВЕД щодо обсягів капітальних вкладень є освіта та охорона здоров'я. Однак, питома вага капітальних вкладень в загальних обсягах фінансування є найвищою в житлово - комунальному господарстві та будівництві. В цілому ж проведений аналіз дає право стверджувати, що видаткова частина обласного бюджету спрямована на соціальні цілі, а його інша састина носить слабо орієнтований інвестиційний характер. Практично за усіма ВЕД, в які здійснюються капітальні вкладення, ранг пріоритетності створення робочих місць не відповідає рангу пріоритетності інвестування. До того ж такі ВЕД, як транспорт і зв'язок, промисловість та сфера послуг, які мають найвищі ранги пріоритетності створення робочих місць, взагалі не представлені в структурі капітальних видатків обласного бюджету.

Таблиця 3 Структура видатків та капітальних вкладень обласного бюджету за ВЕД у 2006р.

Натомість ряд видів діяльності (сільське господарство, охорона здоров'я, освіта тощо), які мають найнижчі ранги пріоритетності створення робочих місць, в структурі капітальних вкладень обласного бюджету займають домінуючі позиції. Тобто, обласний бюджет виконує роль практично лише соціального інвестора. Звичайно, за таких умов реальні механізми державного регулювання зайнятості за посередництвом економічних чинників на регіональному рівні є достатньо обмеженими. Об'єктивно, що за таких умов виникає необхідність в посиленні регулюючого впливу держави на зайнятість населення регіону шляхом перегляду та поступової зміни структури капітальних вкладень в розрізі ВЕД. Однак, зрозуміло, що в ринкових умовах держава зобов'язана керуватися соціальними цілями та потребами при визначенні структури видаткової частини бюджету. В силу чого здійснити повний перерозподіл капітальних видатків обласного бюджету на користь більш ефективних видів діяльності не вдасться. Однак, досить ймовірним при формуванні структури капітальних видатків в розрізі ВЕД є започаткування практики врахування пріоритетності створення робочих місць.

В цілях визначення реальних можливостей регіонів впливати на зайнятість через обласний бюджет, був здійснений перерозподіл капітальних видатків в розрізі ВЕД з врахуванням їх пріоритетності щодо створення робочих місць (табл.4). При цьому було реалізовано кілька підходів щодо перерозподілу капітальних видатків. Перший і найпростіший підхід передбачав простий перерозподіл інвестицій за коефіцієнтами пріоритетності створення робочих місць в розрізі ВЕД в межах загальної суми.

Таблиця 4 Результати перерозподілу капітальних видатків обласного бюджету в розрізі видів економічної діяльності

Звичайно, отримана в результаті такого перерозподілу структура капітальних видатків є достатньо умовною. Оскільки, зменшити капітальні видатки на охорону здоров'я та соціальне забезпечення в одинадцять разів є практично неможливим. Тому, здійснюючи перерозподіл капітальних видатків за другим підходом, не залучали до нього так звані соціально значимі ВЕД - освіту, охорону здоров'я, соціальне забезпечення, державне управління тощо. Видатки за вище вказаними видами діяльності формують блок так званих „захищених” видатків бюджету. Також при перерозподілі капітальних видатків обласного бюджету був покладений інший критерій - прогнозна структура зайнятості населення регіону. Остання засвідчує, що скорочення чисельності зайнятих варто очікувати в промисловості, будівництві, сільському господарстві, транспорті та зв'язку. Саме в межах цих ВЕД і було здійснено перерозподіл капітальних видатків (при цьому було збережено закріплення видатків за соціально значимими ВЕД). Загалом, результати проведених досліджень засвідчують, що врахування пріоритетності створення робочих місць при формуванні структури капітальних видатків в розрізі ВЕД дозволяє досягнути вищого соціального ефекту. Проте, хоча вказаний соціальний ефект і є позитивним, однак в масштабах регіону є незначним (в результаті реалізації найбільш імовірної схеми перерозподілу капітальних видатків варто очікувати зростання чисельності робочих місць лише на 329). Тобто, проведені дослідження дають право стверджувати, що обласний бюджет в силу його великої соціальної ролі є достатньо обмеженим економічним інструментом щодо регулювання зайнятості. Його можна використовувати лише як резерв, певний додатковий важіль впливу на зайнятість населення регіону.

Висновки

Проведені дослідження засвідчили, що в регіоні на основі програмно-цільового методу, можна використовувати економічні механізми регулювання зайнятості. Обсяги фінансових ресурсів, які можна залучати до цього, хоча і є незначні, проте їх правильний розподіл дозволяє досягнути позитивного соціального ефекту. При цьому в цілях ефективного регулювання зайнятості важливим є вибір показників для оцінки соціальної ефективності економічних важелів регулювання зайнятості на рівні регіону. Таким критерієм при фінансуванні регіональних програм повинно стати число новостворених робочих місць. Щодо пріоритетів спрямування регіональних інвестицій, то ними повинні бути прогнозна структура зайнятості та вартість робочого місця.

Література

1. Регіональна програма розвитку малого підприємництва в Рівненській обл.. на 2003-2004 роки від 24.01.2003 р. № 121

2. Регіональна програма розвитку малого підприємництва в Рівненській обл. на 2005-2006 роки від 28.01.2005 р. № 481

3. Бандур С.І., Тараєвська Л.С. Стратегія розвитку робочих місць в механізмі державного регулювання ринку праці // Економіка та держава.- К., 2006 - № 1 - С. 73-76

4. Розпорядження голови Рівненської ОДА „Про створення ради з питань залучення іноземних інвестицій при Рівненській ОДА” від 27.05.2002 р. № 288.

Размещено на Allbest.ru