Організаційно-економічні механізми функціонування обслуговуючих кооперативів на меліорованих землях

Размещено на http://www.allbest.ru/

91

Mechanisms of creation and functioning serving cooperative societies as possible form of water-users cooperation are offered.

Перехід України до ринкових умов господарювання пов'язаний з економічним зростанням одних галузей економіки та виникненням кризових явищ в інших. Такими галузями є водне та сільське господарство.

Внаслідок земельної реформи, яка здійснювалась без урахування необхідності збереження організаційної цілісності меліоративних систем, утворилася велика кількість сільськогосподарських підприємств або ж фізичних осіб, території сільгоспугідь яких не відповідають схемам розміщення меліоративних систем. Частина меліоративних фондів залишилася на балансі управлінь водного господарства, частина внутрішньогосподарських меліоративних мереж з об'єктами інженерної інфраструктури перейшла у власність сільгоспвиробників (правонаступників колективних сільськогосподарських підприємств). Інша частина їх до 2000 року взагалі не належала нікому, оскільки не лишилося підприємств-правонаступників. Спроби Держводгоспу України здійснити безоплатну передачу внутрішньогосподарських меліоративних систем територіальним громадам [1] виявилися невдалими.

Як результат, в межах однієї меліоративної системи з'явилося кілька суб'єктів сільськогосподарського виробництва, яким для дотримання технології ведення сільського господарства потрібно погоджувати свої господарські рішення стосовно сівозмін, фінансування експлуатації, ремонтів (поточних та капітальних) гідромеліоративних споруд, екологічно безпечного використання водних ресурсів. Крім того, з'являються труднощі захисту власних інтересів перед водогосподарськими організаціями. Наслідком таких процесів став занепад сільськогосподарського виробництва на меліорованих землях; виникнення екологічних і соціальних проблем; розкрадання та погіршення технічного стану об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем (МС); обмеженість обсягів і низька ефективність використання фінансових ресурсів, спрямованих на будівництво, реконструкцію й експлуатацію меліоративних систем. Ліквідувати зазначені проблеми без встановлення певного виду організаційних, економічних та правових взаємних зобов'язань неможливо.

Тому актуальною науково-практичною проблемою є розроблення ефективних механізмів створення і функціонування організаційно-економічних утворень землекористувачів в соціально-економічних умовах України. Як зазначає Трегобчук В. “у всі часи та у всіх народів водогосподарські та іригаційно-меліоративні заходи здійснювалися державою або громадою, а експлуатація водогосподарських та гідромеліоративних систем і об'єктів проводилась спільними зусиллями держави та селян”[2, с.27].

Механізми спільного водокористування досліджують ряд провідних вітчизняних вчених. Ґрунтовні наукові праці з цієї проблематики належать Д. Крисанову [3, с.96], М. Хвесику [4, с. 92], В. Трегобчуку [2, с. 27], Б. Козловському [5, с. 22] та ін. Необхідність спільного землекористування на меліорованих землях задекларована у нормативно-правових документах України [6, 7, 8,].

У сучасній практиці сільськогосподарського виробництва застосовуються різні форми кооперування: кооперативні, корпоративні, орендні тощо. обслуговуючий кооператив водокористувач

На сьогоднішній час достатньо розробленими й науково обґрунтованими є механізми формування організаційно-економічних відносин у таких формах спільного господарювання як кооперативи, які можуть стати основною організаційно-економічною формою інтеграції землекористувачів на меліорованих землях. Проблемами побудови організаційно-економічних відносин у кооперативах займаються провідні зарубіжні та вітчизняні вчені вже багато десятиліть. Вагомий внесок у дослідження кооперативів здійснили Бейтмен, М.Лайнхем, К. Лі Вей, Г.Мюнкнер, М.Сарджент, М.Уард, У.Уоткінс, Р.Якобсон, М.Абрахамсен, О. Чаянов, М. Туган-Барановський, М.Кондратьєв, І. Ємельянов, А.Анциферов.Ф.В. Горбонос, В.В. Зіновчук, О.В. Крисальний, М.Й. Малік, В.Я. Месель-Веселяк, Л.В. Молдаван, О.М. Онищенко, П.Т. Саблук, В.В. Юрчишин та інші.

Узагальнене визначення кооперативу дає В. Зіновчук. За його тлумаченням „кооператив є підприємством корпоративного типу, створеним шляхом добровільного об'єднання матеріальних внесків і зусиль сільськогосподарських товаровиробників-власників (громадян та юридичних осіб), організації демократичного управління і поділу ризику і доходів відповідно до участі в господарській діяльності цього підприємства ” [9, с. 9]. За цілями, завданнями і характером діяльності кооперативи поділяються на: виробничі, обслуговуючі та споживчі [10, ст. 2]. Важливе місце у фермерській діяльності займають обслуговуючі кооперативи, які можуть здійснювати меліорацію земель, водогосподарське, транспортне, ремонтно-технічне, ветеринарне, ремонтно-будівельне та інші види забезпечення й обслуговування виробництва, а також створення необхідних соціально-побутових умов для власників сільськогосподарських угідь [11, с. 8].

За сучасних соціально-економічних умов в аграрному секторі економіки в сільгоспвиробників не має достатніх мотивів для виробничої кооперації. Це зумовлено тим, що внаслідок розпаювання сільськогосподарських угідь землевласники сформувалися як самодостатні суб'єкти господарювання, які самостійно здійснюють сільськогосподарське виробництво, використовуючи переважно власні засоби праці. Тому за таких умов найбільш прийнятною формою організаційно-економічної й технологічної інтеграції землевласників для підвищення ефективності землеробства на меліорованих землях є створення обслуговуючих кооперативів.

Виходячи із зазначеного метою даного дослідження є розроблення механізмів створення і функціонування обслуговуючих кооперативів на меліорованих землях.

Створення обслуговуючого кооперативу потрібне для технічного обслуговування та екологічно безпечної експлуатації меліоративних систем. Метою його створення є:

- здійснення експлуатаційного та ремонтного обслуговування меліоративної системи;

- забезпечення дотримання технології сільськогосподарського виробництва на меліорованих землях завдяки узгодження структури сівозмін, режимів водопостачання (водовідведення) на сільськогосподарських угіддях членів кооперативу;

- забезпечення надійності і стабільності економічних відносин з водогосподарськими організаціями завдяки спільному здійсненні розрахунків за надані послуги з ремонту та експлуатації меліоративних споруд і техніки.

У процесі господарської діяльності обслуговуючого кооперативу виникають різні види взаємодії між учасниками кооперативу та кооперативу із зовнішнім середовищем. За змістом така взаємодія поділяється на економічну, організаційну, технологічну; за рівнем - внутрішню та зовнішню (див. табл. 1).

Таблиця 1

Система організаційно-економічної взаємодії у процесі діяльності обслуговуючого кооперативу

Внутрішньоекономічна взаємодія учасників обслуговуючого кооперативу полягатиме в такому:

- учасники кооперативу сплачуватимуть вступні внески (у разі виходу із кооперативу вони не повертаються) у грошовій та майновій формі, за рахунок яких формуватиметься неподільний фонд для організаційного забезпечення діяльності кооперативу пропорційно площі сільгоспугідь та вартості об'єктів інженерної інфраструктури меліоративної системи, розташованих на ній; неподільний фонд - це обов'язків фонд, що формується за рахунок вступних внесків та відрахувань від доходу кооперативу і не підлягає розподілу між членами кооперативу [10, ст. 2];

- періодичні членські внески які будуть спрямовуватися на оплату послуг водогосподарської організації, утримання апарату управління, фінансування ремонтних, експлуатаційних та інших видів робіт, які виконуються кооперативом (розмір внеску визначається місцем розташування та площею сільськогосподарських угідь, видом вирощуваних сільськогосподарських культур, а також може залежати від розміру трудової участі члена кооперативу).

Внутрішньоорганізаційна взаємодія визначається правовим статусом обслуговуючого кооперативу. Власники сільськогосподарських угідь є одночасно і учасниками і засновниками кооперативу. Чисельність членів обслуговуючого кооперативу не може бути меншою ніж три особи. Вони можуть працювати в кооперативі на умовах трудового договору. Вищим органом управління обслуговуючого кооперативу є загальні збори. Загальні збори виконуватимуть такі функції:

- прийняття до членів кооперативу;

- затвердження балансу кооперативу;

- обрання правління кооперативу і здійснення контролю за його діяльністю;

- врегулювання положень статуту з правом пролонгації діяльності кооперативу, вступу його в об'єднання інших кооперативів;

- прийняття рішень щодо припинення діяльності кооперативу.

До органів управління також відносять правління (якщо до складу кооперативу входить не менше 10 членів), яке здійснює зокрема фінансово-господарське управління кооперативом; спостережна рада (якщо кількість членів кооперативу не менше як 50 осіб), яка здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу кооперативу; ревізійна комісія або ревізор (якщо в кооперативі є менше 10 членів), яка обирається для контролю за фінансово-господарської діяльністю кооперативу. Правління кооперативу може наймати виконавчого директора зі сторони на умовах контракту для оперативного управління діяльністю кооперативу [12]. На засадах трудового найму в кооперативі можуть працювати наймані менеджери, які будуть займатися економічною діяльністю кооперативу, оцінювати отримані результати, організовувати роботу по підвищенню ефективності діяльності кооперативів.

При прийнятті рішень всі члени кооперативу мають рівні права - “один член кооперативу - один голос”.

Внутрішньотехнологічна взаємодія полягатиме у погодженні сівозмін та в розподілі виконання робіт з обслуговування меліоративних систем.

Зовнішньоекономічна взаємодія обслуговуючого кооперативу з водогосподарською організацією пов'язана із здійсненням розрахунків за отримані послуги. На сучасному етапі управління водного господарства надають послуги землекористувачам, але плата за надані послуги у більшості випадків є економічно необґрунтованою, про що свідчать результати досліджень, наведені у таблиці 2.

Таблиця 2

Порівняння наявної цінової політики на технічне обслуговування меліоративних систем із розрахунковими мінімальними витратами
(за даними Любешівського УВГ Волинської області)