Проблеми трудової міграції в Україні: співвідношення вітчизняного та регіонального аспектів

Размещено на http://www.allbest.ru/

91

Проблеми трудової міграції в Україні: співвідношення вітчизняного та регіонального аспектів

Гронтковська Г.Е.

У статті на основі розгляду загальних закономірностей сучасної трудової міграції в Україні досліджуються її регіональні особливості на прикладі Рівненської області, зроблено спробу окреслити проблеми, вирішення яких на макроекономічному та регіональному рівнях дозволить зменшити негативні наслідки цього процесу.

In the following article the regional special features of trade migration in Rivne oblast are discovered on the base of analyzing the regional regularities of contemporary trade migration in Ukraine. Also the attempt of depicting the problems solving of which on macroeconomical and regional levels could allow to diminish negative post-effect of this process is made.

Поява соціально-економічного феномену міжнародної трудової міграції пов'язана з промисловою революцією початку ХІХ ст., внаслідок якої праця в країнах Старого світу стала перетворюватися на відносно надлишковий фактор виробництва. Перші економічні кризи, котрі супроводжувалися тривалими періодами масового безробіття, спонукали робітників до пошуків роботи в інших країнах світу, спричинивши сплеск міграцій з Європи до Північної Америки, Австралії, Нової Зеландії. Від того часу хвилі трудової міграції, пов'язані з довгостроковими хвилями економічної кон'юнктури різних країн і відповідною зміною попиту на працю, перемежаються короткостроковими - відгуками на конкретні події політичного, економічного, національного, релігійного, екологічного та іншого характеру. Не стала винятком у цьому плані і Україна.

Донедавна в історіографії української еміграції виділяли три хвилі переселенського руху: першу - економічну - з початку 70-х років ХІХ століття до початку Першої світової війни; другу - економічно-політичну - у період між двома світовими війнами (1917-1939 рр.); третю - політичну - роки Другої світової війни та повоєнний період [1, с. 48 ]. У середині 1990-х років виникла четверта - новітня економічна хвиля - української трудової міграції, яка, фактично переростаючи у масову еміграцію, перетворюється на реальну загрозу національній економічній безпеці.

Дослідженню проблематики ефективного використання трудового ресурсного потенціалу, зокрема аспектів впливу на його відтворення міжнародної трудової міграції, присвятили свої праці вітчизняні та зарубіжні науковці: Е. Лібанова, О. Варецька, О. Позняк, М. Стасюк, В. Крючковський, Б. Довжук, С. Хаба, А. Горілий, В. Новік, С. Біляцький, А. Хахлюк, І.Гнибіденко, Т. Петрова, С. Бандур, Д. Богиня, О. Бугуцький, Л.Шепотько, С. Дорогунцов, К. Якуба, М. Орлатий, Т.Мірошниченко, Б. Данилишин, В.Куценко, О. Стефанишин, П. Ліндер, М.Пебро, А. Фішлоу та ін.

У науковій літературі аналіз трудових міграційних процесів на регіональному рівні здійснювався на прикладі Закарпатської, Тернопільської, Львівської, Черкаської областей [2]. Недостатня дослідженість особливостей та необхідність прогнозування наслідків трудової міграції в Рівненській області зумовили вибір теми та мету даної статті.

У даному дослідженні застосовувався статистичний аналіз за матеріалами Головного управління статистики у Рівненській області за 2003-2006 рр., а також економічний аналіз, який дозволив виявити основні тенденції міграційних процесів регіону та зробити відповідні висновки.

Основною причиною трудової міграції в усіх без винятку випадках є диференціація економічних умов життя. Міграція трудових ресурсів відбувається у напрямку тих країн та регіонів, де очікувані доходи і рівень добробуту вищі. трудова міграція транскордонний чисельність

Українська „велика депресія“ 1991-1999 рр. призвела до різкого погіршення економічної ситуації, яке фіксувалося як основними макроекономічними показниками, так і показниками суспільного добробуту, зокрема індексом людського розвитку (ІЛР): падіння обсягів національного виробництва на 70%, у 1,5 рази нижчий за середньосвітовий ВВП на душу населення, нижчий за середньосвітовий показник тривалості життя; найвищий у Європі показник смертності людей працездатного віку; низький рівень народжуваності, не здатний забезпечити навіть простого відтворення населення [3; 4, с. 420]. Неможливість в умовах економічної кризи знайти роботу за фахом або роботу взагалі стала тим основним чинником, котрий спонукав населення до масової трудової міграції і зумовив її вимушений характер. Одночасна лібералізація режиму перетину кордону прискорила цей процес.

Вітчизняні дослідники відзначають, що вимушена трудова міграція в Україні набула масового характеру. За експертними оцінками у середньому за рік за межами України працюють 2,5-3 млн. наших співгромадян [5, с. 48], за альтернативними оцінками це число сягає 7 млн. осіб [6], зокрема, з врахуванням нелегальних заробітчан. Згідно з експертними даними МЗС України за кордоном на заробітках нелегально перебуває 2 млн. громадян [4, с. 422], тому ближчими до реальних якраз є альтернативні оцінки - 5-7 млн. чол. З врахуванням того, що число осіб працездатного віку в Україні становить приблизно 28 млн. осіб, на заробітках за кордоном перебуває кожен п'ятий економічно активний українець, а частка трудових мігрантів у загальній чисельності населення перевищує 10%. [4, с. 422].

Масштаби поїздок на заробітки засвідчують, що вони стали типовим для багатьох українців джерелом отримання доходів. Участь українців у глобальних світових міграційних процесах вражаюча - їх частка у загальній чисельності трудових мігрантів стала однією з найвищих (див. табл. 1). А наша країна для інших держав перетворилася на постачальника інтелектуальної, висококваліфікованої і водночас дешевої робочої сили.

Таблиця 1

Частка українських трудових мігрантів від їх загальної чисельності *

* Складено за: Трудова міграція в Україні // Україна: стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки - 2005 / за ред. О.С. Власюка. - К.: Знання України, 2005. - с 422.

Чинники вітчизняної трудової міграції дослідниками, як правило, поділяються на загальноекономічні та особисті. Серед загальноекономічних найбільш вагомими вважаються:

Ш невизначеність перспектив економічного розвитку країни (зокрема, внаслідок політичної кризи в державі);

Ш неефективна структура національного виробництва та зайнятості;

Ш відсутність дієвих інституційних важелів трудових відносин.

Серед чинників особистого плану найчастіше відзначають:

Ш незадоволеність рівнем оплати, умовами та змістом праці;

Ш відсутність реальних можливостей знайти гідно оплачувану роботу; реалізувати творчі здібності;

Ш неможливість за існуючого рівня оплати праці вирішити житлову проблему, забезпечити дітям здобуття вищої освіти та ін.

Так, за даними соціологічних опитувань, проведених Центром Разумкова, 90% опитаних громадян засвідчили, що в Україні порушується їхнє конституційне право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, зокрема 79% відзначили порушення права на працю та можливість цією працею заробляти на життя [5, с. 28].

Сучасну українську трудову міграцію та її динаміку відрізняють особливості, до яких можна віднести наступні:

§ високий рівень освіти трудових мігрантів, 75% яких мають вищу або незакінчену вищу освіту; проте за кордоном вони переважно задіяні на роботах з високим рівнем інтенсивності фізичної або непривабливої праці, які не вимагають професійно-освітньої кваліфікації, - це сільськогосподарські та будівельні роботи (Росія, Португалія, Іспанія), праця у сфері сервісу (Туреччина), праця у домашньому господарстві та догляд за престарілими (Італія).

§ чисельне лідерство жінок за деякого зростання протягом останніх років частки мігрантів-чоловіків; виключно чоловіки за кордоном працюють на будівництві; на сільськогосподарських роботах серед працівників-мігрантів існує приблизний гендерний паритет, праця у домашньому господарстві та у сфері сервісу є прерогативою жінок;

§ підвищення середнього віку заробітчан - з 33 до 36 років, при цьому наймасовіше виїжджають особи у віці 25-27 років, більшість з яких мають сім'ї, а 50-60% мають дітей;

§ переважання у потоках трудових мігрантів жителів малих міст (33%) та сільської місцевості (28%);

§ чисельне лідерство серед вітчизняних мігрантів жителів західних регіонів України: Закарпатської, Львівської, Чернівецької, Тернопільської, Івано-Франківської, Рівненської та Волинської областей;

§ розширення географії трудової міграції - збільшення числа мігрантів у Південну Європу, деякі азійські і латиноамериканські країни;

§ невпинний відплив українського інтелекту - за роки реформ емігрували майже 600 докторів наук, понад 1000 кандидатів наук; майже третина з них - молоді перспективні науковці віком до 40 років, ще третина - віком до 50 років; втрати вітчизняної науки, зумовлені міграцією науковців, експертами оцінюються сумою понад 1 млрд. дол. [4, с. 421].

§ перетворення грошових переказів трудових мігрантів на все більш значний потік валютних надходжень держави (близько 19 млрд. євро щороку, які включаються до статті „Приватні перекази“ платіжного балансу);

§ зростання числа нелегальних мігрантів, у тому числі - жертв торгівлі „живим товаром”, якими, за неофіційними оцінками, стали близько 400 тис. українців; у більшості випадків це жінки і діти, задіяні у порнобізнесі та близьких до нього розважальних та сервісних програмах.

Переважна більшість відзначених особливостей української трудової міграції, спостерігаються і на регіональному рівні, але у процесі дослідження міграційних процесів у Рівненській області нами були виявлені й деякі відмінності.

В історії міграцій Рівненської області до початку процесу масової транскордонної трудової міграції відзначалися короткострокові сплески, пов'язані з певними подіями. Так, короткостроковий, проте бурхливий сплеск міграції в області спостерігався у другій половині 1980-х - на початку 1990-х рр. у зв'язку з відселенням жителів районів, які найбільше постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС. Наступний короткостроковий сплеск був пов'язаний із розпадом СРСР, політичною і економічною нестабільністю у колишніх його республіках, що викликало повернення багатьох українців на батьківщину. Цей потік доповнювали представники радянського контингенту військ з-за кордону. Відтак у 1991-1993 рр. в області мало місце позитивне сальдо міграції.

Починаючи з 1994 року з Рівненщини (як із держави в цілому) виїжджає більше людей, ніж приїжджає. В цілому за роки реформ позитивне сальдо міграції Рівненської області змінилось стійким від'ємним внаслідок інтенсивного відпливу населення. Незважаючи на незначні коливання показників міграції по роках, в цілому Рівненщину відносять до регіонів держави, де міграційна активність населення є досить високою.

Размещено на http://www.allbest.ru/

91

Зведені дані за період 2003-2006 рр. [7] між тим засвідчують, що частка зовнішніх (транскордонних) мігрантів у структурі міграцій області за потоком вибулих поступово зменшується (рисунок): якщо у 2003 р. вона становила 7%, то у наступні роки коливалася навколо позначки 4%. У структурі міграцій стабільно переважають міжрегіональна (30-34%) та внутрішньорегіональна (61-63%) міграції. Впродовж 2006 року обсяг міждержавної міграції становив 1,2 тис. осіб проти 1,4 тис. осіб у попередньому році: з них прибулі - 0,3 тис. осіб, вибулі - 0,9 тис. осіб (у 2005 році відповідно 0,3 тис. осіб та 1,1 тис. осіб).

Незважаючи на значний масив різноманітних статистичних даних, які характеризують міграційні процеси в області, у своєму дослідженні транскордонної трудової міграції, ми стикнулися з проблемою ідентифікації трудових мігрантів. Виявилося, що на базі офіційної статистики [7] практично неможливо виділити трудових мігрантів з їх загального числа.

Дані, представлені у статистичних збірниках по 2004 рік включно, фіксували причини виїзду за так званими „талонами реєстрації (прибуття/вибуття)“, які були документами анкетної форми. Люди, які виїздили за кордон у пошуках роботи, але при цьому не мали заздалегідь укладених контрактів, звичайно вказували одну з причин, перерахованих у анкеті (за родинними обставинами, на навчання, зміна місця роботи, лікування або догляд за хворим, діти з батьками). Тому не дивно, що переважна більшість мігрантів (70%) відзначала як основну причину виїзду „родинні обставини“, і лише 1,4% виїздили у зв'язку зі зміною місця роботи (табл. 2). Коли у 2005 р. з'являється позиція анкети „інші причини“, вона одразу ж „відбирає“ 17% мігрантів - найбільш імовірно, - саме трудових мігрантів. Проте у статистиці міграцій за 2006 рік дані про причини виїзду за кордон відсутні взагалі.

Таблиця 2

Розподіл міграцій Рівненської області за країнами та причинами виїзду (2004 / 2005 рр.)*

* Розраховано за: [7].

Слід відзначити, що до 2005 р. проблема обліку трудових мігрантів як така залишалася поза увагою органів державної статистики. Лише з 2005 року управління статистики починає надавати відомості про чисельність та склад жителів області, які офіційно тимчасово працюють за кордоном за контрактами (див. табл. 5).

Таблиця 5

Чисельність та склад мігрантів Рівненської області,

які тимчасово працюють за кордоном*

* Розраховано за: [7].

Важко припустити, що лише 26 осіб з усієї Рівненщини є трудовими мігрантами. Незначний їх відсоток (8% у 2005 р. і 2,8% у 2006 р.) від загального числа транскордонних мігрантів є ні чим іншим, як побічним свідченням переважно прихованого характеру трудової міграції.

Проведене дослідження процесу трудової міграції на макроекономічному та регіональному рівнях дозволяє зробити наступні висновки, узагальнення та пропозиції. Теоретико-економічний аналіз трудової міграції в сучасних умовах ускладнений практичною відсутністю достовірної статистики. Це означає, що держава не має реальних даних про стан цього сектора трудового ресурсного потенціалу, він являє собою своєрідну тіньову сферу. Тому першочерговим завданням повинно стати удосконалення системи статистичного обліку транскордонних мігрантів. В умовах демографічної кризи посилюється негативний вплив транскордонних міграційних процесів як на стан економіки окремих регіонів, так і на стан економіки в цілому, оскільки абсолютна більшість мігрантів - це освічені особи працездатного і репродуктивного віку. Стан регіональної економіки - наявність депресивних районів, брак інвестицій для створення нових робочих місць, бюрократичні перепони для розвитку самозайнятості та ін., - безумовно, впливає на динаміку міграційних процесів. Разом з тим, подолання негативних наслідків міграційних процесів на регіональному рівні неможливе без розв'язання низки макроекономічних проблем. Доки зберігатимуться практична невизначеність перспектив економічного розвитку країни, неефективна структура виробництва і зайнятості, що базується на дешевій робочій силі, доти не буде реальних можливостей знайти гідно оплачувану роботу в Україні, а найбільш освічені, ініціативні і працездатні співвітчизники будуть працювати на економіки інших країн, підвищуючи їх рівень добробуту.

Література

1. Шокало О. Українська еміграція: причини і наслідки // Віче. - 2006. - №15/16. - с.48-49.

2. Довжик Б., Хаба С., Горілий А. Зарубіжна трудова міграція на Тернопіллі // Вісн. Терноп. акад. нар. госп-ва. - 2002. - Вип. 2. - с.27-35.; Кочковський О. Інформація про результати вивчення стану міграційних процесів у Львівській області // Економіст. - 2003. - №3. - с.63-76; Кошулько О. Поширення вимушеної трудової міграції внаслідок бідності та безробіття на Черкащині // Україна: аспекти праці. - 2006. - № 4. - с. 34-40; Черленяк І. І., Вашкеба І. М., Товт М. М. Трудова та нелегальна міграція в прикордонній області: приклад Закарпаття // Регіональна економіка. - 2006. - № 4. - с.34-39.

3. Human Development Report 2005. - http: //hdr.undp.org./.

4. Україна: стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки - 2005 / за ред. О.С. Власюка. - К.: Знання України, 2005. - 608 с.

5. Доповідь Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році // Економіст. - 2006. - № 2. - с. 25-75.

6. Довжик Б. Актуальне регіональне дослідження трудової міграції // Україна: аспекти праці. - 2005. - № 3. - с.37; Стасюк М., Крюковський В. Вплив міграційних процесів на основні демографічні показники в Україні // Україна: аспекти праці. - 2004. - № 5. - с.42. Виступ Уповноваженої ВР України з прав людини Н.Карпачової на представленні в парламенті Щорічної доповіді про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні // Голос України. - 2005. - № 133. - с.6.

7. Міграція населення Рівненської області у 2003 році. Стат. зб. - Рівне, 2004. - 55 с.; Міграція населення Рівненської області у 2004 році. Стат. зб. - Рівне, 2005. - 60 с.; Міграція населення Рівненської області у 2005 році. Стат. зб. - Рівне, 2006. - 120 с.; Міграція населення Рівненської області у 2006 році. Стат. зб. - Рівне: Головне упр. статист. у Рівненській обл., 2007. - 109 с.

Размещено на Allbest.ru