Прогнозні параметри зайнятості сільського населення в сільськогосподарському виробництві

Размещено на http://www.allbest.ru/

202

Прогнозні параметри зайнятості сільського населення в сільськогосподарському виробництві

Кузьмак О.А.

У статті розглянуто особливості скорочення зайнятості сільського населення, здійснена оцінка перспективної чисельності сільського населення та прогноз його зайнятості в сільськогосподарському виробництві.

Ринкові перетворення в Україні негативно вплинули на сферу зайнятості, особливо в сільській місцевості, де реформування відбувається при важкому фінансовому становищі сільськогосподарських товаровиробників та послабленні державної підтримки. В умовах несприятливої економічної ситуації швидко наростає сільське безробіття, відбувається звуження сфери прикладання праці. За цих умов виникає нагальна потреба у науковому прогнозуванні можливого стану ринку праці та зайнятості селян.

Аналіз останніх досліджень. Важливі розробки стосовно проблем зайнятості сільського населення в економічній літературі в останні роки висвітлені в багатьох працях вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів. Значний інтерес становлять наукові праці О. Бугуцького [1], В. Дієсперова, М. Долішнього [2], Г. Купалової [1;3], В. Лишиленка, М. Орлатого [1;4], П. Саблука [4], К. Якуби [5] та інших. Ці науковці досліджували згадані питання в основному на рівні країни. Проте, в умовах реформування аграрного сектора, окремі теоретичні й прикладні проблеми функціонування ринку праці аграріїв, основ його прогнозування, переважно на регіональному рівні, ще недостатньо вивчені.

Постановка завдання. Виходячи з вище сказаного, перед автором постало завдання розглянути особливості скорочення зайнятості сільського населення, оцінка перспективної чисельності сільського населення та прогноз його зайнятості в сільськогосподарському виробництві.

Наукові результати. Перспективи зайнятості сільського населення визначаються насамперед розвитком організаційно-виробничих форм сільськогосподарських підприємств, агропродовольчого ринку та тенденціями у купівельній спроможності населення. Надзвичайно важливими чинниками виступають також рівень прибутковості аграрного бізнесу, та соціальної престижності сільськогосподарської праці, величини її оплати. При збережені сучасної структури сільської зайнятості практично неможливим є подолання бідності більшої частини сільського населення.

Стрімкий розвиток особистих селянських господарств як результат масового зубожіння сільського населення поряд із занепадом сільськогосподарських підприємств не дозволяє також забезпечити стійке піднесення сільськогосподарської галузі. Тому перспективних розрахунках слід виходити з необхідності значних змін у структурі сільськогосподарського виробництва. Зайнятість сільського населення є похідною від ступеня розвитку галузі сільського господарства.

Першим етапом проведення прогнозних розрахунків є складання прогнозу чисельності сільського населення. З цією метою нами використовувався метод пересування віку, який на відміну від економіко-математичних методів забезпечує більшу достовірність отриманих результатів. Статистичною базою для проведення розрахунків стали дані про чисельність чоловіків та жінок в сільській місцевості Рівненської області станом на 1 січня 2006 р. Оскільки прогнозні показники розраховувалися на 2010р. та 2015р., то необхідними стали дані про чисельність населення у розрізі п'ятирічних вікових груп.

Особливе значення для складання достовірних демографічних прогнозів має передбачення ймовірних змін у режимі відтворення населення, насамперед у рівні народжуваності та величині так званих коефіцієнтів доживання чоловіків та жінок відповідних вікових груп. Введення з 2006р. досить відчутних бюджетних виплат молодим сім'ям при народженні дитини позитивно вплинуло на зростання рівня народжуваності. Разом з тим, цей чинник зростання народжуваності в нашій країні надто політизований і вже у проекті Державного бюджету на 2007 р. ці витрати передбачається значно скоротити. Тому при проведенні перспективних розрахунків ми виходили з того рівня народжуваності, який склався в сільській місцевості області до 2006р. Коефіцієнти дожиття також використані фактичні, оскільки значних змін у режимі відтворення населення різних вікових груп, на нашу думку, не відбудеться.

Коефіцієнт доживання нами було розраховано як різницю між одиницею та коефіцієнтом смертності. Потім отриману величину підносили до четвертої степені, оскільки коефіцієнти доживання розраховувалися не для річних груп, а для чотирирічних. Оскільки окремо для чоловіків і жінок розрахувати ці величини у зв'язку з недостатністю інформації неможливо, то ми прийняли їх однаковими для обох статей. При розрахунках кількості народжених коефіцієнт фертильності жінок дітородного віку на перспективу було прийнято на досягнутому рівні. За своє життя середньостатистична жінка області народжує 1,27 дитини. Для простого відтворення населення вважається, що коефіцієнт фертильності повинен становити 2,10.

Відповідно до проведених розрахунків, при збереженні сучасного режиму відтворення сільського населення загальна чисельність сільських жителів області на початок 2010 р. становитиме 596,0 тис. чол., в 2015 р. - 579,0 тис. чол. (табл. 1).

Таблиця 1

Прогнозна чисельність сільського населення Рівненської області, чол.*

*Розраховано за даними Головного управління статистики у Рівненській області

Таким чином, в найближчі п'ять років сільське населення скоротиться на 18,0 тис. чол., в наступні п'ять років - ще на 17 тис. чол. Основним чинником скорочення чисельності стане низький рівень народжуваності, в результаті чого загальна кількість дітей віком 0-4 років до 2010 р. скоротиться з 40,3 до 27,8 тис. чол., а до 2015 р. - до 26,9 тис. чол. Аналогічні тенденції спостерігатимуться також у віковій групі 5-9 років, а також 10-14 років.

Результати демографічного прогнозу показують, що в найближчій перспективі при скороченні загальної чисельності сільського населення кількість осіб працездатного віку, навпаки, зростатиме. В 2006 р. загальна кількість жінок і чоловіків працездатного віку становила 337,1 тис. чол. (табл. 2).

В 2010 р. цей показник зросте до 353,7 тис. чол., в 2015 р. - до 355,7 тис. чол. Питома вага осіб працездатного віку зросте з 54,9% в 2006 р. до 66,0% - в 2015 р. Оскільки питома вага осіб непрацездатного віку за цей час скоротиться з 45,1% до 34,0%, то демографічне навантаження на 100 працюючих скорочуватиметься. Це позитивна тенденція, але вона має тимчасовий характер. Вже з 2016 р. відбуватиметься процес значного погіршення демографічної ситуації в сільській місцевості.

Таблиця 2

Фактична і прогнозована чисельність сільського населення по основних вікових групах, тис. чол.*

*Розраховано за даними Головного управління статистики у Рівненській області

Перспективна чисельність населення області визначена на основі показників його природного руху. Разом з тим, значний вплив на динаміку чисельності населення має його механічний рух. Інтенсивність міграції сільського населення в порівнянні з минулим десятиріччям зростала.

За даними обласного управління статистики, валова міграція населення області в 2005 р. становила 37,6 чол. з розрахунку на 1000 чол., у тому числі прибулих 17,8 чол. і вибулих - 19,8 чол.

Сальдо міграції становило - 2,0 чол. Інтенсивність міграції сільського населення протягом 2002-2005 рр. була значно нижчою, ніж міського. В 2006 р. число прибулих в сільську місцевість становило 28,2 осіб на 1000 чол., а число вибулих - 16,0 осіб. Показник питомого сальдо міграції становив -3,8 чол. Напрошується висновок про те, що механічний рух сільського населення області практично не впливає на його чисельність, оскільки число вибулих за межі сільської місцевості осіб майже співпадає з числом прибулих.

Такий висновок був цілком достовірним, якби вітчизняна демографічна статистика відображала реальне становище. Мільйони наших співвітчизників працюють за межами країни. Однак статистика такими даними не володіє.

За оцінками різноманітних гуманітарних організацій наближені розрахунки показують, що понад 100 тис. сільських жителів області перебувають за кордонами нашої країни. Оскільки як правило, це люди репродуктивного віку, міграція сільського населення за кордон матиме украй несприятливий вплив на показники природного відтворення.

У своїх подальших розрахунках ми виходили з того, що трудова міграція за кордон перестала мати зростаючу тенденцію, оскільки більша частина трудових мігрантів за кордон виїхали в середині-кінці 90-х років минулого століття. На даний час потенціал зарубіжної міграції сільського населення області можна вважати, в основному, вичерпаним. Прогнозна чисельність сільського населення розрахована нами на основі стабільних показників природного та механічного руху.

Алгоритм прогнозування чисельності зайнятих в сільському господарстві є надзвичайно складним. Традиційні методи, зокрема статистичні та економіко-математичні, виявляються не прийнятними, оскільки вони, як правило будуються на проведенні ретроспективного аналізу розвитку певного явища в минулому. Якщо сучасні тенденції розвитку сільського господарства збережуться й надалі, то можна передбачити колапс цієї галузі. Країна перестане бути не тільки потужним експортером продовольства, але й не зможе забезпечити ним навіть суто внутрішні потреби. Сучасна структура галузі унеможливлює її модернізацію на основі інтенсифікації. сільське населення зайнятість

Сільське господарство в Рівненській та інших областях повинно стати бізнесовою сферою, в основі розвитку якої повинен лежати комерційний інтерес зайнятих у ньому працівників. Тому основною формою ведення сільськогосподарського виробництва повинні стати сільськогосподарські підприємства. На нашу думку, розміри особистих селянських господарств поступово зменшуватимуться до колишніх розмірів підсобних господарств, які мали, головним чином, присадибний характер. В умовах зростання доходів сільського населення як за рахунок підвищення оплати праці всередині країни, так і за рахунок пересилання коштів трудових мігрантів з-за кордону, воно вже скоротило розміри використовуваних сільськогосподарських угідь. Значна частина угідь, що належить особистим селянським господарствам, пустує. При подальшому покращенні економічної ситуації процес скорочення розмірів цих господарств до колишніх присадибних неминучий.

В 1990р., який був останнім передкризовим роком, питома вага особистих селянських господарств у структурі валової продукції становила 39%. Значна частина цієї продукції реально була продукцією колишніх колгоспів та радгоспів. В той час існували різноманітні шляхи перетікання продукції з колгоспних полів і ферм в особисті підсобні господарства. Тому на перспективу ми виходили з того, що особисті селянські господарства будуть виробляти не більше 30% валової продукції сільського господарства при умові повернення їх розмірів до розмірів присадибних господарств. Інші 70% продукції сільського господарства будуть вироблені в сільськогосподарських підприємствах. Оскільки передумов для збільшення загального обсягу виробництва продукції в усіх категоріях господарств поки що не створено, то ми припустили збереження сучасних обсягів виробництва сільськогосподарського виробництва.

Знаючи обсяги виробництва продукції в будь-якій галузі народного господарства, можна спрогнозувати чисельність зайнятих у ній працівників. На нашу думку, в основі алгоритму таких розрахунків для галузі сільського господарства повинна лежати необхідність забезпечення відповідного рівня заробітної плати.

Всі розрахунки нами проводилися на основі даних за 2004р., оскільки на осінь 2006 р. ще не було опубліковано результатів обстежень домогосподарств. У 2004 р. середньомісячна заробітна плата працівників у Рівненській області становила 506 грн., тобто 6072 грн. на рік. В сільськогосподарських підприємствах вона була значно нижчою. При проведенні розрахунків на перспективу нам слід виходити з необхідності забезпечення в сільському господарстві такої заробітної плати, яка була б не нижчою ніж в інших галузях народного господарства. В іншому разі в галузі відбуватиметься процес інтенсивного вивільнення працівників, які в інших галузях зможуть забезпечити собі вищу заробітну плату. Тому ми виходили з того, що заробітна плата в сільському господарстві вже в найближчій перспективі досягне рівня середньої.

Досить складним є процес розрахунку обсягів виробництва продукції сільського господарства. Показник обсягу виробництва валової продукції у порівнянних цінах не придатний для подальших розрахунків, оскільки порівнянні ціни 2000 року значно відрізняються від ринкових цін на продукцію рослинництва і тваринництва. Крім того, цей показник включає в себе повторний рахунок, зокрема вартість кормів і насіння, які споживаються всередині господарств. Схожі недоліки має також показник вартості валової продукції у поточних цінах. Тому необхідним виявився розрахунок обсягу виробництва так званої чистої продукції сільського господарства. Під нею ми розуміємо той обсяг продукції, виробленої сільськогосподарськими підприємствами та особистими селянськими господарствами, який призначений для реалізації та для особистого споживання всередині домогосподарств. Для її розрахунку було використано матеріали обстеження домогосподарств області за 2004 р.

В 2004 р. вартість валової продукції сільського господарства в господарствах населення становила 1544,8 млн. грн. Сукупні ресурси одного сільського домогосподарства становили 892,8 грн. у місяць, з яких 26,9% - вартість спожитої всередині них продукції і 10,7% - доходи від продукції сільського господарства. Не складний розрахунок дозволяє встановити вартість реалізованої і спожитої всередині домогосподарства продукції сільського господарства. У 2004 р. вона становила 4028 грн. Враховуючи середній розмір сільського домогосподарства - 3,15 осіб - це становить 1279 грн. на одну особу за рік.

Отже, у 2004 р. середньостатистичний сільський житель Рівненської області використав на реалізацію на ринку чи спожив особисто продукції власного особистого господарства на таку суму - 1279 грн. Це обсяг чистої продукції особистих господарств на одного члена сільського домогосподарка. Всі сільські жителі області виробили такої продукції на суму 785,6 млн. грн.

Розділивши вартість чистої продукції особистих господарств на її вартість у порівнянних цінах, отримаємо відповідний коефіцієнт переведення. Він становить 0,508. За цим коефіцієнтом можна переводити вартість валової продукції у порівнянних цінах будь-якого об'єкта у її чисту вартість у поточних цінах. Відповідні розрахунки у розрізі адміністративних районів Рівненської області проведені в таблиці 3.

В подальшому логіка наших розрахунків була такою. На оплату праці може виділятися лише частина чистої продукції. В колишньому Радянському Союзі було немало публікацій, в яких обґрунтовувалася необхідність підвищення питомої ваги оплати праці у вартості продукції до 30%. Саме цю величину нами було використано для розрахунку найбільш ймовірної величини фонду оплати праці при заданих обсягах виробництва. Розділивши її на величину оплати праці одного працівника, ми отримали прогнозну кількість працівників сільськогосподарських підприємств.

Таблиця 3

Розрахунок чисельності зайнятих в сільському господарстві на перспективу (2015р.)*

*Розраховано за даними Головного управління статистики у Рівненській області

Загальна кількість працівників сільськогосподарських підприємств протягом 2005-2015 рр. повинна зрости з 27,1 до 31,6 тис. чол. (табл. 3). Розрахунки показують, що в окремих адміністративних районах цей показник зросте удвічі (в Березнівському, Демидівському, Рокитнівському). В той же час кількість працівників сільськогосподарських підприємств у Володимирецькому та Дубровицькому районах повинна зменшитися.

Ми окреслили основні параметри зайнятості сільського населення на перспективу та прогнозний рівень його доходів. На нашу думку, вони повинні бути досягнутими до середини наступного десятиріччя. Комплекс урядових заходів, а також заходів регіональних органів управління повинен бути спрямованим на досягнення окреслених показників.

На майбутнє не слід орієнтуватися на переважну зайнятість сільського населення в сільському господарстві та інших сферах АПК. Більша частина населення повинна бути зайнята у несільськогосподарській сфері. Тому загальну ситуацію із зайнятістю сільського населення визначає значно ширше коло чинників.

Прогноз зайнятості сільського населення Рівненської області складений нами як раціональний, який може сформуватися в умовах стабільного економічного зростання в усіх сферах економіки. Разом з тим, слід мати на увазі високу ймовірність в умовах перехідної економіки песимістичного та оптимістичного сценаріїв розвитку економіки, що неминуче знайде своє відображення у динаміці та структурі зайнятості сільського населення.

Отже, проблема покращення зайнятості сільського населення є складовою частиною проблеми більш високого порядку - зайнятості всього населення регіону. Вона може бути вирішена лише в результаті зростання ефективності регулювання регіонального ринку праці. Для цього слід вдосконалити цілу систему адміністративних, економічних, правових важелів і стимулів, спрямованих на покращення його функціонування. Основними серед них, на нашу думку, є такі: встановлення і підтримання реальної ціни робочої сили шляхом приведення у відповідність мінімальної та середньої заробітної плати з іншими соціальними нормами і нормативами, насамперед прожитковим мінімумом; неухильна боротьба з тіньовою економікою, тіньовими доходами і заробітною платою; стимулювання процесу створення нових робочих місць у сільській місцевості; вдосконалення норм чинного трудового законодавства, зокрема у сфері оплати праці; забезпечення доступності для всіх верств населення достовірної інформації про функціонування ринку праці; відродження та реорганізація сфери підготовки та перепідготовки кадрів з метою підвищення їх професійної мобільності.

Література

1. Аграрна праця та соціальний розвиток села / О. А. Бугуцький, Г. І. Купалова, М. К. Орлатий та ін.: за ред. О. А. Бугуцького - К.: 1996.

2. Трудовий потеціал і зайнятість: теоретичні основи та регіональні особливості. / під заг. ред. М. І. Долішнього, С. М. Злупка - Ужгород: Карпати, 1997.

3. Купалова Г.І. Аналіз кон'юнктури ринку праці на селі. // Економіка АПК. - 2002. - №1.

4. Населення і трудові ресурси села: Навч. посіб. / За ред. П.Т. Саблука, М.К. Орлатого. - К.: ІАЕ УААН, 2002. - с. 101.

5. Соціальне відродження і розвиток села в умовах становлення ринкової економіки / М. Х. Вдовиченко, К. І. Якуба, М. К. Орлатий, та ін.: за ред. П. Т. Саблука, М. Х. Вдовиченка. - К.: Урожай 1993.

Размещено на Allbest.ru