Тривекторний підхід до оцінювання позиції конкурентоспроможності фінансово-промислової групи

Размещено на http://www.allbest.ru/

202

Тривекторний підхід до оцінювання позиції конкурентоспроможності фінансово-промислової групи

Колісник М.К.

У статті визначено характерні ознаки поняття конкурентоспроможності фінансово-промислової групи (ФПГ). Запропоновано тривекторний підхід до оцінювання позиції конкурентоспроможності ФПГ, досліджено показники, які при цьому можуть бути використані.

Постановка проблеми, актуальність дослідження, зв'язок авторського доробку із важливими науковими чи практичними завданнями. Сучасному етапу розвитку світової економіки притаманне інтенсивне розширення підприємницької діяльності та утворення складних інтегрованих економічних структур типу фінансово-промислових груп (ФПГ). Успішна діяльність суб'єкта підприємницької діяльності, в основному, залежить від того, наскільки ефективно суб'єкт господарювання оцінить власні конкурентні переваги та здійснюватиме ефективне управління своєю конкурентноздатністю на ринку. Проблематика функціонування та управління фінансово-промисловими групами ще тільки починає досліджуватися в Україні.

Актуальність теми оцінювання позиції конкурентоспроможності фінансово-промислової групи полягає в тому, що перед організацією, яка функціонує у складному зовнішньому середовищі, постає завдання щодо збереження або покращення власних конкурентних позицій. Саме тому необхідною є оцінка конкурентоспроможності організації та порівняння її із конкурентами або середньогалузевими показниками. Проблема визначення конкурентної позиції ФПГ потребує наукового дослідження і обґрунтування. Саме тому предметом дослідження є визначення та оцінювання конкурентоспроможності фінансово-промислової групи.

Аналіз останніх досліджень. Вагомий науковий внесок у дослідження проблем конкурентоспроможності підприємств та її оцінювання зробили такі вітчизняні та зарубіжні вчені, зокрема: Алєксєєв І.В., Ансофф І., Воронкова А.Е., Гуменюк В.Я., Іванов Ю.Б., Кузьмін О.Є., Кизим М.О., Ленский Є.В., Лепа Н.Н., Погрібний І.Я., Скударь Г.М., Цвєтков В.А., Шершньова З.Є. та інші.

Окремі фундаментальні дослідження присвячені проблемам аналізу, оцінювання та управління конкурентноздатністю та конкурентним потенціалом підприємства [1, 2, 3, 5, 6], інші - спрямовані на загальні аспекти заснування та функціонування фінансово-промислових груп. Проведений аналіз наукових досліджень та публікацій свідчить, що не існує єдиного визначення конкурентоспроможності підприємства (організації) та єдиного підходу до її оцінювання, а проблемам оцінювання конкурентоспроможності фінансово-промислових груп приділено недостатньо уваги. Оскільки комплексне оцінювання конкурентної позиції такої складної структури як ФПГ є неоднозначним та необхідним для ефективного здійснення управління нею, доцільним є дослідження та розроблення моделі оцінювання конкурентоспроможності для фінансово-промислової групи. фінансова промислова група конкурентоспроможність

Постановка завдання. За результатами аналізу останніх досліджень із оцінки та управління конкурентоспроможністю і у контексті дослідження проблематики функціонування фінансово-промислових груп у статті поставлено такі задачі:

визначити характерні ознаки поняття конкурентоспроможності фінансово-промислової групи;

побудувати модель оцінювання конкурентоспроможності ФПГ;

дослідити показники, які можуть бути використані для оцінки конкурентоспроможності фінансово-промислової групи.

Результати досліджень. Для оцінювання конкурентоспроможності ФПГ, перш за все, необхідним є визначення основних характерних ознак самого поняття конкурентоспроможності фінансово-промислової групи.

Різні автори трактують конкурентоспроможність організації по-різному, однак проведений аналіз наукових публікацій дозволяє виділити найбільш поширені поняття конкурентоспроможності організації.

“Конкурентоспроможність виробника (фірми) представляє собою відносну характеристику, яка відображає відмінності процесу розвитку даного виробника від виробника-конкурента як за ступенем задоволення своїми товарами або послугами конкретної суспільної потреби, так і за ефективністю виробничої діяльності” [1, с. 39]. Таким чином, при визначенні конкурентоспроможності фінансово-промислової групи необхідним є врахування не тільки конкурентоспроможності її кінцевої продукції, але й ефективності виробничої діяльності учасників угруповання.

Не слід ототожнювати конкурентоспроможність ФПГ лишень із конкурентоспроможністю кінцевих товарів, які вона виробляє у межах власних технологічних ланцюжків. „Конкурентоспроможність підприємства слід розглядати як систему, яка складається із неперервно взаємодіючих факторів та характеризує ступінь реалізації потенційних можливостей підприємства з придбання та утримання протягом довготермінового періоду часу конкурентної переваги” [1, c. 41-42]. Іванов Ю.Б. стверджує, що категорія „конкурентоспроможність підприємства” близька до терміну „стійкість виробничо-господарської діяльності”, однак останнє є необхідною, але не достатньою умовою конкурентоспроможності виробничо-господарських систем, із чого випливає, що при дослідженні та оцінці конкурентоспроможності фінансово-промислової групи необхідним є оцінювання стійкості виробничо-господарської діяльності ФПГ.

За Воронковою А.Е., конкурентоспроможність є „властивістю суб'єкта ринкових відносин, яка виявляється в процесі конкуренції та дозволяє зайняти свою нішу в ринковому господарстві для розширеного відтворення, що передбачає покриття всіх видатків виробництва та отримання прибутку від господарської діяльності” [2, c. 23].

Скударь Г.М. визначає конкурентоспроможність як „обумовлені економічними, соціальними і політичними факторами позиції країни або товаровиробника на внутрішніх і зовнішніх ринках” [3, c. 31].

Однак, слід зазначити, що універсального та єдиного визначення конкурентоспроможності не існує. Оскільки визначення конкурентоспроможності ФПГ є важливим етапом при формуванні стратегії управління її конкурентоспроможністю, а також для прийняття управлінських рішень із збереження або покращення конкурентних позицій угруповання, постає завдання визначення підходів до оцінювання конкурентоспроможності фінансово-промислової групи.

На основі здійсненого аналізу конкурентоспроможність фінансово-промислової групи можна визначити як відносну характеристику, яка відображає відмінності процесу розвитку даної ФПГ від ФПГ-конкурента (або середньогалузевих показників) як за ступенем задоволення своїми товарами або послугами конкретної суспільної потреби, так і за ефективністю та стійкістю виробничої діяльності як промислового блоку ФПГ, так і ефективністю діяльності фінансового блоку. Якщо зобразити конкурентоспроможну позицію ФПГ у тривимірному просторі, то у системі координат осі відповідатимуть: вектору конкурентоспроможності кінцевої продукції ФПГ (привабливість кінцевої продукції ФПГ для споживача), вектору конкурентної позиції фінансового блоку (враховуватиме ефективність та стійкість діяльності фінансово-кредитних установ, які входять до ФПГ: банків, страхових компаній, інвестиційних компаній тощо), вектору конкурентної позиції промислового блоку. Таким чином, матиме місце узагальнена карта конкурентної позиції ФПГ (рисунок).

При цьому показники конкурентоспроможності, які використовуються для розрахунку конкурентної позиції за кожним вектором, мають бути відносними - визначеними у порівнянні з аналогічними середньогалузевими показниками або показниками конкурентів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

202

Рис.1.Пропонований варіант визначення конкурентної позиції фінансово-промислової групи

На основі здійсненого аналізу [1, 2, 3, 4, 6, 8, 10] запропоновано здійснювати оцінку конкурентоспроможності фінансово-промислової групи за такими етапами:

Вибір показників за кожним з векторів оцінки конкурентної позиції (фінансового блоку ФПГ, промислового блоку ФПГ та кінцевої продукції угруповання), за якими власне і оцінюватиметься конкурентоспроможність фінансово-промислової групи. Слід зазначити, що обрані показники повинні враховувати ефективність та стійкість виробничо-господарської діяльності згідно пропонованого означення. Аналіз останніх досліджень і публікацій [2, 5, 6, 7, 8, 9] дозволяє згрупувати та виділити показники, які можуть бути використані для оцінювання конкурентоспроможності ФПГ (таблиця).

Таблиця

Показники, які визначають конкурентоспроможний потенціал фінансово-промислової групи (узагальненого за результатами дослідження)

Визначення вагових коефіцієнтів за кожним із показників, які характеризуватимуть вплив відповідного показника на конкурентоспроможність за вектором конкурентної позиції. Для визначення вагових коефіцієнтів в межах групи одного вектора конкурентної позиції всім ознакам надаються коефіцієнти так, щоб їх сума за визначеним вектором дорівнювала 1. Чим більшим є значення ваги, тим важливішою є ознака.

Метод визначення вагових коефіцієнтів полягає у розрахунку їх експертним шляхом. Нехай j - кількість експертів, k - оцінювана ознака. Кожен з експертів присвоює певній ознаці ваговий коефіцієнт akj , тоді загальний ваговий коефіцієнт, визначений експертним шляхом, Sj по k-ій ознаці розраховуватимемо за формулою:

, (1)

де - ваговий коефіцієнт, який є часткою від одиниці і визначений j-тим експертом для i-тої ознаки; j - порядковий номер експерта; k - номер ознаки, k лежить у межах від 1 до n; m - кількість експертів, які оцінюють k-ту ознаку.

Встановлення шкали оцінювання показників з можливих варіантів: від 1 до 3; від 1 до 5; від 1 до 10, де максимальне число шкали відповідає найсильнішій позиції, мінімальне (1) - найслабшій.

Збирання інформації щодо середньогалузевих показників або конкурентів за визначеними показниками аналізу конкурентноздатності та їх оцінювання за визначеною попередньо шкалою.

Зважування отриманих на попередньому етапі показників за ваговими коефіцієнтами (визначеними на етапі 2) шляхом перемноження оцінки на ваговий коефіцієнт за кожним із показників.

Здійснення розрахунку показника конкурентної позиції за кожним з векторів оцінки для конкурентів фінансово-промислової групи, який визначається як відношення суми зважених показників конкурента за аналізованим вектором ФПГ до суми зважених показників ФПГ за її відповідним вектором. Конкурентна позиція ФПГ, яка здійснює порівняння власної конкурентоспроможності, буде одиничною (тобто координати за кожним вектором для ФПГ-еталона дорівнюють 1), оскільки порівняння здійснюється по відношенню до неї.

Графічна візуалізація конкурентної позиції фінансово-промислової групи та порівняння її із конкурентами або середньогалузевою позицією конкурентоспроможності на тривекторному просторі. Зручність такого розміщення на карті конкурентних позицій полягає в тому, що конкурентоспроможність фінансово-промислової групи можна порівняти як із середньогалузевими показниками та ФПГ-конкурентами, так і компаніями, які не входять до фінансово-промислових груп. При порівнянні із конкурентами-не-ФПГ останні будуть відображені у відповідній площині тривимірного простору, при цьому зберігається можливість порівняння із відповідним профілем фінансово-промислової групи.

Використання запропонованого підходу оцінювання конкурентноздатності фінансово-промислової групи дозволить діагностувати конкурентну позицію ФПГ на ринку за основними напрямами її діяльності, а також слугуватиме підґрунтям для здійснення ефективного управління із збереження конкурентних позицій або їх покращення.

Висновки. Оцінка конкурентоспроможності фінансово-промислових груп з метою здійснення її управління на сучасному етапі є надзвичайно актуальною тематикою, яка потребує передусім теоретико-методологічного дослідження та обґрунтування. Зокрема, пропоноване дослідження дозволяє зробити такі висновки:

1. У статті визначено характерні ознаки поняття конкурентоспроможності фінансово-промислової групи: врахування ефективності та стійкості як промислової, так і фінансової діяльності, а також конкурентоспроможності кінцевої продукції. Конкурентноздатність фінансово-промислової групи запропоновано визначати як відносну характеристику, яка відображає відмінності процесу розвитку даної фінансово-промислової від ФПГ-конкурента (або середньогалузевих показників) як за ступенем задоволення своїми товарами або послугами конкретної суспільної потреби, так і за ефективністю та стійкістю виробничої діяльності як промислового блоку ФПГ, так і ефективністю діяльності фінансового блоку.

2. На основі проведеного аналізу визначення поняття конкурентноздатності складної господарської структури запропоновано тривекторний підхід до оцінювання конкурентоспроможності ФПГ, який і враховуватиме при оцінці її конкурентоспроможності: вектор конкурентноздатності кінцевої продукції ФПГ (привабливість кінцевої продукції ФПГ для споживача), вектор конкурентної позиції фінансового блоку (враховуватиме ефективність та стійкість діяльності фінансово-кредитних установ, які входять до ФПГ: банків, страхових компаній, інвестиційних компаній тощо), а також вектор конкурентної позиції промислового блоку.

3. Здійснено дослідження показників, які можуть бути використані для оцінки конкурентоспроможності фінансово-промислової групи за кожним із запропонованих векторів конкурентної позиції.

Перспективи використання результатів дослідження. Здійснене дослідження поняття конкурентоспроможності ФПГ може бути використане управлінцями фінансово-промислових груп з метою здійснення стратегічного управління конкурентоспроможністю групи.

Результати дослідження можуть бути застосовані для розроблення та побудови моделей оцінювання та управління конкурентними перевагами фінансово-промислових груп, а також складних інтегрованих структур. Визначення характерних ознак конкурентоспроможності фінансово-промислової групи, запропонована модель оцінювання її конкурентноздатності є важливою частиною подальших наукових досліджень за цим напрямом. Крім того, зростає необхідність розроблення та дослідження методології управління конкурентоспроможністю ФПГ у різних умовах та подальшого систематичного вивчення проблем управління фінансово-промисловими групами.

Література

1. Конкурентоспособность предприятия: оценка, диагностика, стратегия / Ю.Б. Иванов, А.М. Тищенко, Н.А. Дробитько, О.С. Абрамова. - Харьков. Издательство ХНЭУ, 2004. - 256 с.;

2. Воронкова А.Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация. Монография. - Луганск: Изд-во Восточноукраинского национального университета, 2000. - 315 с.;

3. Скударь Г.М. Управление конкурентоспособностью крупного акционерного общества: проблемы и решения. - К.: Наук. Думка, 1999. - 496 с.;

4. Rainer Feurer and Kazem Chaharbaghi. Defining Competitiveness: A Holistic Approach // Management Decision, Vol. 32 No. 2. 1994, pp. 49-58;

5. Герман О.М. Стратегічна маркетингова спрямованість як складова забезпечення довгострокової конкурентоспроможності торговельного підприємства // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - №6(60).- с. 72-77;

6. Буркинский Б.В., Стрелец А.А. Экономическая оценка конкурентоспособности. - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 1998. - 54 с.;

7. Кочетков В.Н., Омельенко А.В. Основы экономического анализа банковской деятельности. - К.: Украинско-финский институт менеджмента и бизнеса, 1998. - 168 с.;

8. Швець Н.Р. Аналіз та оцінка ресурсів банку: Монографія / Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича. - Чернівці: ЧНУ Рута, 2006. - 168 с.;

9. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа: Монографія. - 5- те вид., стереотип. - К.: Знання, 2006, - 351 с.;

10. Дубовик О.В. та ін. Формування конкурентоспроможності банку: Монографія / О.В. Дубовик, А.Я. Кузнєцова, Т.Д. Гірченко; НБУ, Львівський банківський інститут. - Львів: ЛБІ НБУ, 2005. - 215 с.;

11. Дворецкая А.Е., Никольский Ю.Б., Финансово-промышленные группы: менеджмент + финансы. - М., «ПРИНТЛАЙН», 1995. - 384 с.

Размещено на Allbest.ru