Огляд публікацій показав, що недостатня увага приділена проблемам інноваційного розвитку підприємств машинобудування, не проведений аналіз росту темпів виробництва продукції, обумовлених впровадженням інновацій у порівнянні з іншими провідними галузями промисловості України.

Метою даної статті є дослідження інноваційної діяльності підприємств машинобудування, з'ясування причин низького обсягу виробництва інноваційної продукції даними підприємствами та визначення напрямків їх інноваційного розвитку.

Дослідження стану розвитку інноваційної діяльності підприємств машинобудування проводилось у порівнянні з підприємствами інших галузей економіки України на основі статистичних даних за період 2006 року [3].

Порівняння інноваційної активності підприємств проводилося за трьома показниками:

частка інноваційно активних підприємств по відношенню до загальної кількості підприємств галузі (рис. 1);

обсяг інноваційної продукції (рис. 2);

частка обсягу інноваційної продукції по відношенню до загального обсягу продукції (рис. 3).

Рис. 1. Частка інноваційно активних підприємств по відношенню до загальної кількості підприємств галузі (виражена у відсотках)

Рис. 2. Обсяг інноваційної продукції (виражений у млн. грн.)

Рис. 3. Частка обсягу інноваційної продукції по відношенню до загального обсягу продукції (виражена у відсотках)

Із наведених вище рисунків можна виділити чотири напрямки економічної діяльності підприємств України, для яких характерний суттєвий приріст обсягів продукції: машинобудування, металургія та обробка металу, харчова і хімічна промисловість.

Порівнюючи темпи приросту продукції та інноваційну активність, можна виявити наступну тенденцію:

1. Найбільша частка інноваційно активних підприємств має місце для виробництва коксу та продуктів нафтопереробки, машинобудування та хімічної промисловості (рис. 1).

2. Для галузей, на підприємствах яких проводилась інноваційна діяльність у 2006 р., спостерігається зростання приросту обсягів продукції у першому кварталі 2007 року. Найбільш інтенсивний розвиток можна зазначити для машинобудівної та металургійної і металообробної галузей (рис. 2). інноваційна машинобудування розвиток

3. Найбільші частки обсягу інноваційної продукції у загальному обсязі спостерігаються для хімічної промисловості та машинобудування (рис. 3).

Таким чином, можна зробити висновок, що підприємствам машинобудування характерний ріст обсягу інноваційної продукції як в абсолютному так і у відносному показниках.

Однак, як видно з рис. 4, обсяг реалізованої продукції підприємствами машинобудування залишається на рівні 12,7 % [4], а питома вага нової продукції в загальному обсязі випуску машинобудівної продукції у 2003 р. становила 4 %, зокрема принципово нової дещо більше 3 % [1], тоді як в розвинутих країнах частка нових та удосконалених товарів, техніки і технологій становить понад 70 % приросту ВВП [5].

Рис. 4. Розподіл обсягу реалізованої продукції промисловості за видами діяльності у 2005 році

Серед причин, що стримують розвиток інноваційних процесів у машинобудуванні необхідно зазначити наступні:

1. Відсутність фінансування інноваційних програм державою;

2. Недостатність обігових коштів підприємств машинобудування для впровадження інноваційної продукції;

3. Недосконалість чинного законодавства стосовно інноваційних структур;

4. Відсутність технопарків машинобудування як державного так і регіонального значення;

5. На державному рівні не визначені пріоритетні напрямки розвитку промисловості України;

6. Відсутність державного органу, який здійснював би керівництво та координацію робіт по широкому впровадженню інноваційних проектів;

7. Відсутність на державному рівні політики щодо довгострокового пільгового кредитування проектів, які мають стратегічне значення.

Для забезпечення належної інноваційної діяльності підприємств машинобудування, росту обсягів виробництва нових видів продукції необхідно:

1. Провести реструктуризацію підприємств машинобудівного комплексу шляхом створення малих підприємств, що забезпечить оздоровлення їх фінансового стану та покращить інвестиційну привабливість підприємств, адже розвиток малого та середнього підприємництва - необхідна умова реструктуризації виробництва та підприємств [5].

2. Створення територіальних інноваційних структур із залученням галузевих науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів та підприємств машинобудування, оскільки основними і обов'язковими елементами технопарку є дослідний центр і виробнича зона [6].

3. Надання довгострокових пільгових кредитів підприємствам машинобудування для розвитку пріоритетних напрямків їх діяльності.

Поряд з позитивними тенденціями розвитку машинобудування в Україні існує ряд недоліків, які стримують розвиток цієї провідної сфери економічної діяльності. Більшість проблем підприємств машинобудівної галузі повинні вирішуватись на державному рівні.

Особливої уваги зі сторони держави заслуговують питання створення інноваційних структур (технопарків, бізнес-інкубаторів), які б відповідали своєму призначенню у відповідності із світовим досвідом; питання розробки, організації виконання та координації програм інноваційного розвитку машинобудування, що забезпечує функціонування різних ланок промисловості України.

У машинобудівному комплексі України інноваційна діяльність має концентруватися у сфері високоінтелектуальних і наукомістких виробів при новій формі організації співробітництва в галузі проектування, розробки, виробництва, фінансування і реалізації. Організаційні форми повинні бути націлені на кінцевий результат і протистояти високому рівні конкуренції на світовому ринку [9].

Неодмінною умовою сталого розвитку машинобудування є подальше удосконалення його організаційної структури в двох взаємопов'язаних напрямках: формування великих промислово-фінансових груп, концернів та холдингових компаній, які забезпечують фінансово-економічну стабілізацію та необхідні конкурентні переваги відповідним машинобудівним виробництвам на внутрішньому і зовнішньому ринках; розширення мережі малих вузькоспеціалізованих підприємств, орієнтованих, головним чином, на потреби регіонального машинобудування, місцевий споживчий ринок.

Література

1. В.В. Козик Проблеми формування національної промислової політики України // Вісн. НУ "Львівська політехніка" Менеджмент та підприємництво в Україні: Етапи становлення та проблеми розвитку. - Львів - 2005. № 527. - С. 17-20.

2. О.І. Волков, М.П. Денисенко, А.П. Гречан. Інноваційний розвиток промисловості України. - К.: КНТ, 2006. - 648 с.

3. Статистичний бюлетень за січень - липень 2006 року. - Київ.

4. Статистичний щорічник України 2005. - Київ: "Консультант",2006. - 591 с.

5. І.Г. Алексєєв, А.Г. Оленець Стратегічні напрямки інноваційного розвитку підприємств в Україні // Вісн. НУ "Львівська політехніка" Менеджмент та підприємництво в Україні: Етапи становлення та проблеми розвитку. - Львів - 2005. № 527. - С. 232-236.

6. В.В. Козик, Т.Й. Машіка Методологічні аспекти формування інноваційних структур // Вісн. НУ "Львівська політехніка" Менеджмент та підприємництво в Україні: Етапи становлення та проблеми розвитку. - Львів - 2005. № 527. - С. 252-255.

7. Р.М. Скриньковський Аналіз підходів щодо оцінювання інвестиційної привабливості промислових підприємств // Вісн. НУ "Львівська політехніка" Менеджмент та підприємництво в Україні: Етапи становлення та проблеми розвитку. - Львів - 2006. № 567. - С. 74-79.

8. Харів П.С. Інноваційна діяльність підприємства та економічна оцінка інноваційних процесів: Монографія. - Тернопіль: "Економічна думка", 2003. - 326 с.

9. Амоша О. Інноваційний шлях розвитку України: Проблеми та рішення// Економіст - 2005 - № 6 - С. 28-33.

10. Й.М. Петрович, Л.І. Мороз Інструментарій фінансового менеджменту у формуванні інноваційного потенціалу підприємства // Вісн. НУ "Львівська політехніка" Проблеми економіки та управління - Львів - 2006. № 554. - С. 163-169.

Размещено на Allbest.ru