Чинники формування та використання трудового потенціалу підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чинники формування та використання трудового потенціалу підприємства

Міщук Г.Ю., Шинкаренко М.Ю.

Анотація

УДК 331.522.4

ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Міщук Г.Ю., к.е.н., доцент, Шинкаренко М.Ю., ст. 5 курсу ФМ (Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне).

Систематизовано чинники формування та використання трудового потенціалу підприємства. Досліджено їх вплив на результати господарської діяльності на основі аналізу складових виробничої потужності.

Зміст статті

Основою ринкового господарювання, в тому числі управління виробничим потенціалом підприємств, є планування та організація виробництва таким чином, щоб наявний ресурсний потенціал використовувався з максимальною продуктивністю. Якщо баланс між можливостями капіталу підприємства (фізичного та людського) та результатами його функціонування не досягається, це спричиняє непродуктивні витрати коштів власників засобів виробництва. Такі витрати виникають внаслідок необґрунтованого нарощення ресурсного потенціалу та підтримання відповідних умов його збереження на підприємстві. Найочевиднішими з таких непродуктивних витрат є амортизаційні відрахування на компенсацію зносу невикористовуваної частини основного капіталу, витрати на оплату праці та соціальні відрахування з фонду оплати праці тих працівників, зайнятість яких на підприємстві є неефективною. Крім того можуть виникати і непрямі втрати внаслідок неповного використання потенціалу виробничих ресурсів через недосконалість бізнес-планування на підприємстві.

Відтак, удосконалення планування та організації продуктивного використання виробничого потенціалу підприємства та розробка механізмів мотивації використання його складових є важливою науковою та прикладною проблемою.

Дослідженню трудового потенціалу підприємства, в тому числі його складових присвячені праці відомих вітчизняних науковців: Богині Д.П., Данюка В.М., Єщенка П.С., Завіновської Г.Т., Куликова Г.Т., Лібанової Е.М., Лук'янченко Н.Д., Мандибури В.О., Новікової О.Ф., Онікієнка В.В., Петюха В.М., Фільштейна Л.М., Чухно А.А., Шамільової Л.Л. та багатьох інших.

Але до сьогодні дискусійною залишається систематизація чинників формування та використання трудового потенціалу підприємства, в результаті чого малодослідженим залишається також зв'язок інших складових виробничої потужності та трудового потенціалу.

Розробка адекватних потребам підприємства механізмів мотивації персоналу з урахуванням зовнішніх та внутрішньогосподарських обмежень реалізації потенціалу виробничих ресурсів можливе на основі систематизації чинників формування та використання трудового потенціалу підприємства, що є метою цієї роботи.

У найзагальнішому розумінні потенціал являє собою певні можливості, які можуть бути мобілізовані для досягнення конкретної мети. Відтак, трудовий потенціал підприємства - сукупна трудова дієздатність його колективу, ресурсні можливості праці персоналу підприємства виходячи з їх віку, фізичних можливостей, наявних знань і професіонально-кваліфікаційних навиків.

Здібності працівників до праці реалізуються в певних технічних, економічних, організаційних, соціальних і інших умовах, від яких значною мірою залежать результати праці. На рівні підприємства сукупність трудового потенціалу та виробничих ресурсів визначають загальний виробничий потенціал підприємства.

Зрозуміло, що між трудовим потенціалом та іншими ресурсними складовими виробничого потенціалу підприємства існує тісний взаємозв'язок: з одного боку, трудові можливості персоналу підприємства визначають продуктивність використання інших складових виробничого капіталу, з іншого - наявні виробничі ресурси та прийняті на підприємстві умови їх експлуатації є обмежуючими чинниками використання трудового потенціалу персоналу. Тому аналізувати трудовий потенціал підприємства необхідно як сукупність його складових (чисельності працюючих, фонду робочого часу та продуктивності праці), обмежуючими факторами використання яких є інші складові виробничого капіталу підприємства.

Трудовий потенціал колективу підприємства не є величина постійна. Навпаки, його кількісні і якісні характеристики постійно змінюються під дією не тільки об'єктивних чинників (змін в речовинному компоненті виробництва, у виробничих відносинах), але і управлінських рішень.

Відомо, що чим вищий трудовий потенціал підприємства, чим вищі потенційні можливості найнятої робочої сили, тим складніші задачі можуть розв'язуватися колективом (відносно випуску продукції, її якості, швидкості освоєння нових її видів, ефективності виробничо-господарської діяльності і т.д.). Проте наявність таких переваг зовсім не свідчить про те, що головна задача управління персоналом - максимальне нарощування трудового потенціалу. Тут є і обмеження, зокрема поява робочої сили, чий трудовий потенціал буде дуже завищеним для конкретних умов виробництва, не відповідати його потребам, бути "зайвим".

Така ситуація небажана з кількох причин. По-перше, набір або підготовка робочої сили такої якості обходиться підприємству дуже дорого. А по-друге, цей трудовий потенціал не буде повністю використаний, і засоби, витрачені на робочу силу, не окупляться. У самих працівників це може викликати незадоволеність роботою на даному підприємстві, наслідком чого може бути плинність кадрів та соціально-трудові конфлікти.

Подібні явища відображають певні суперечності між якістю трудового потенціалу певного підприємства і умовами його передбачуваної реалізації. При цьому можливі два крайні випадки: або потенціал низький, що перешкоджає здійсненню темпів впровадження інновацій у виробництво, або потенціал високий, але не створені організаційно-економічні та соціально-психологічні передумови його ефективного використання. Відтак, якщо не весь наявний трудовий потенціал підприємства використовується, то це означає, що на даний момент не потрібно витрачати кошти на його екстенсивне нарощення - доцільним є пошук та обґрунтування інтенсивних способів збільшення продуктивності задіяного у виробництво персоналу.

Передумовою факторного аналізу резервів зростання ефективності використання трудового потенціалу населення є виявлення та систематизація чинників його використання в розрізі складових (рис. 1). В результаті впливу визначених чинників фактичні результати використання трудового потенціалу підприємства можуть значно відрізнятися від вхідних ресурсних можливостей. Відповідно використання трудового потенціалу підприємства характеризується реальними значеннями: фактичної чисельності персоналу, використаного робочого часу та фактичної годинної продуктивності праці. В кінцевому підсумку їх добуток являє собою фактичне значення обсягу випуску продукції. трудовий потенціал колектив

Отже, в процесі господарської діяльності результативні значення продуктивності використання виробничого капіталу підприємства можуть значно відрізнятися від потенційно можливих та планових внаслідок впливу зовнішніх та внутрішніх чинників використання трудового потенціалу. Зв'язок потенційних, планових та фактичних значень продуктивності капіталу підприємства відображено на рис. 2. На ньому результати господарської діяльності підприємства - потенційні, планові та фактичні - формалізовані через трудові чинники.

Як видно з рисунка, виробнича потужність підприємства формується за рахунок складових його капіталу (фізичного та людського), а фактична продуктивність його використання може суттєво зменшуватись через невідповідність фактичних та планових значень потенційним внаслідок впливу зовнішніх (ринкових) та внутрішньогосподарських чинників.

Отже, вхідна виробнича потужність під дією ринкових чинників попиту на продукцію трансформується у виробничу програму - максимально можливий за даних умов випуск продукції.

Рис. 1. Чинники формування та використання трудового потенціалу підприємства

Рис. 2. Вплив чинників використання виробничого потенціалу підприємства на показники продуктивності його капіталу

Умовні позначення:

- відповідно максимальний, плановий та фактичний випуск продукції; - відповідно максимальна, планова та фактична чисельність персоналу; - відповідно номінальний, плановий та фактично відпрацьований робочий час; - відповідно еталонна, планова та фактична продуктивність праці персоналу

Відповідно різниця між вхідною виробничою потужністю та виробничою програмою - це невикористаний трудовий потенціал. В результаті впливу внутрішньогосподарських чинників формується фактичний обсяг випуску продукції, що є показником фактичної продуктивності виробничого капіталу підприємства. Оскільки потенціал наявних на підприємстві ресурсів використовується неповністю, утворюються значні резерви покращення результатів господарської діяльності. Задіяти їх можна через розробку або удосконалення маркетингової стратегії підприємства, а також удосконалення внутрішніх чинників використання виробничого потенціалу, основними з яких є організаційно-технічні умови праці та система мотивації персоналу.

Аналізуючи наведені на рис. 2. моделі аналізу виробничого потенціалу, виробничої програми та продуктивності капіталу підприємства, складені на основі трудових чинників, зрозуміло, що в процесі факторного аналізу може виникнути певна складність ще на етапі вибору вихідної інформації. Це стосується зокрема показників чисельності персоналу - потенційної, планової та фактичної. При цьому не існує інформаційних обмежень щодо фактичної чисельності персоналу; планові показники можна розрахувати на основі прийнятих на підприємстві норм часу та виробітку. Розрахунок максимальної чисельності персоналу підприємства вимагає детального обліку наявних робочих місць, обґрунтування оптимальної змінності їх експлуатації з урахуванням рівня технічної оснащеності. Відтак, це є досить складним етапом бізнес-планування на підприємстві.

Стосовно інформаційного забезпечення аналізу використання інших системоутворюючих чинників трудового потенціалу - робочого часу та продуктивності праці, то інформація про ресурси та використання робочого часу є доступною, а продуктивність праці можна визначити розрахунково: фактичну - на підставі фактичних значень обсягів випуску продукції та витрат робочого часу; планову - на підставі планових (нормативних) значень; еталонною годинною продуктивністю праці може бути прийнятий відповідний показник групи кращих підприємств цієї ж галузі або виду економічної діяльності.

Висновок

В результаті здійсненого дослідження виявлено чинники, під впливом яких фактичні значення продуктивності використання капіталу підприємства значно відрізняються від вхідних ресурсних можливостей.

Трудовий потенціал підприємства в натуральному або грошовому вимірі являє собою потенційний обсяг продукції, що може бути створений його персоналом за умови раціонального використання робочого часу та максимального екстенсивного та інтенсивного завантаження інших складових виробничого капіталу підприємства, що, в свою чергу, є чинником підвищення продуктивності праці. Розробка заходів з покращення використання виробничих ресурсів та удосконалення маркетингової стратегії забезпечить збільшення обсягу випуску продукції та доданої вартості на підприємстві.

Размещено на Allbest.ru