Проблеми створення та перспективи розвитку вільних економічних зон в Україні

Размещено на Allbest.ru

У статті розглянуто проблеми та перспективи розвитку вільних економічних зон в Україні. Здійснена якісна оцінка умов міжнародного бізнесу в Україні за видами діяльності. Запропоновано основні положення - необхідні умови успішного функціонування вільних економічних зон.

вільна економічна зона

In the article the main problems and prospects of development of free economic zones in Ukraine are considered. The high-quality estimation of international business conditions in Ukraine after the types of activity is given. Substantive provisions - necessary conditions of successful operating of free economic zones are offered.

При утвердженні позиції України на геополітичному і геоекономічному просторі надзвичайно важливим є використання можливостей вітчизняних вільних економічних зон (ВЕЗ). Оскільки майбутнє України визначається реалізацією її транзитних і маргінальних функцій між Заходом і Сходом, Північчю і Півднем, то в цьому процесі ВЕЗ вигідно створювати на головних напрямках торгових, промислових, інформаційних комунікацій з урахуванням регіональних культурно-історичних традицій. Досвід Азії (Китаю) і Латинської Америки показує, що ВЕЗ, як правило, успішно діють в єдиному етнокультурному просторі. У цьому значенні, в Україні, регіональні культурно-історичні й господарські особливості виразно визначені в Причорномор'ї, Закарпатті і на Донбасі. Однак, як і всі інші важливі реформи, створення в Україні ВЕЗ почалося зі значним запізненням і ведеться не з тією ефективністю, з якою хотілося б. Як і в здійсненні інших цивілізованих ринкових реформ, у реалізації проектів ВЕЗ позначається відсутність належного практичного досвіду в українських фахівців і розробників [2].

Відсутність практики у створенні ВЕЗ не єдина причина, що гальмує адаптацію України в систему світового господарства. До чинників, що обмежують інтеграцію також відносяться:

відсутність політичної економічної і правової стабільності;

низька конкурентоспроможність вітчизняної продукції і погане використання експортного потенціалу;

дуже малі обсяги зарубіжних інвестицій;

значна залежність від імпорту енергоносіїв кольорових металів, лісу, бавовни та іншої сировини [3].

По більшості сировинних і енергетичних ресурсів Україна залежить від Росії. Тому чинником, що негативно впливає на українську інтеграцію, є побоювання втратити господарську незалежність в умовах відкритої економіки [4].

Спеціалісти не одностайні у визначенні пріоритетних цілей створення ВЕЗ. Одні трактують вільну економічну зону як надійний міст між вітчизняною і світовою економікою на користь усієї України, інші - як можливість використовувати пільги статуту ВЕЗ вільного підприємництва для розвитку національного бізнесу. Таким чином, вільні економічні зони - це частина території країни, якій державою на визначений термін наданий спеціальний правовий і економічний статус, орієнтований на зовнішню торгівлю та іноземні інвестиції з ринковою формою управління, максимально адаптованою до міжнародного права, яка не має тісних зв'язків із національною економікою, а організаційно-економічний механізм якої має таку систему пільг і стимулів, які дають можливість прискорити її економічний та соціальний розвиток.

На нашу думку, створення вільних економічних зон в Україні має такі основні цілі:

залучення прямих іноземних інвестицій і новітніх технологій;

розвиток експортних і імпортозамінюючих виробництв;

запозичення передового організаційного й управлінського досвіду;

активізація науково-технічного обміну;

повноправне залучення в систему міжнародного поділу праці;

стимулювання інновацій;

збільшення обсягів валютних надходжень;

стимулювання структурних перетворень в економіці;

пріоритетний розвиток регіону розміщення вільної економічної зони.

Основна мета створення і функціонування ВЕЗ на території України - підвищення рівня життя населення зон через інтенсивне зростання рівня економіки цієї території та інтеграції її у світовий економічний простір. По суті, це актуальне завдання всієї України, тому в ідеалі ціла територія нашої країни повинна стати вільною економічною зоною. Але одночасно вирішити цю проблему неможливо.

Загальна мета створення ВЕЗ - стимулювання прискореного економічного розвитку певної території та розвитку пріоритетного техніко-економічного сектора економіки. Для цього залучається іноземний капітал і сучасні новітні технології. Це повинно сприяти вирішенню соціально-економічних і наукових проблем не тільки території вільної економічної зони, а й України загалом [6].

Іноземні економісти стверджують, що діяльність вільної економічної зони буде успішною, якщо вона має одну основну мету, а не безліч різноспрямованих цілей. Іншою важливою умовою є адміністративна єдність вільної зони, тобто керування зоною повинно бути централізованим. ВЕЗ повинна бути економічно цілісною - єдиним економічним простором. Найважливіша умова розвитку вітчизняного підприємництва в положенні про статус ВЕЗ - надання гарантій недоторканості власності. І якщо виключне право на володіння і використання землі, її надр, води, флори і фауни має все населення, що мешкає на території зони вільного підприємництва, то недоторканість колективної, приватної й інших форм власності необхідно проголосити в установчих документах ВЕЗ відповідно до усталеного в законі України права [5].

У ВЕЗ працюватимуть вітчизняні й іноземні юридичні та фізичні особи. Потенційні інвестори зможуть вкладати інвестиції у будівництво різноманітних об'єктів, придбання прав користування землею, у тому числі на основі угод про довгострокову оренду з правом суборенди і передачі прав користування, а також через реалізацію інших майнових прав під контролем органів влади. Недоторканість інвесторів гарантуватиме держава і комунальна власність території ВЕЗ. З метою забезпечення гарантії капіталовкладень органи місцевої влади змушені будуть встановлювати правила застави на майно і землю. А вищий орган влади території ВЕЗ буде зобов'язаний надати гарантії всім інвесторам. При потребі примусове вилучення може здійснюватися тільки за рішенням суду у виняткових ситуаціях, коли йдеться про державні інтереси і за умови виплати компенсації, розміри якої повинні відповідати реальній ринковій вартості інвестицій, що вилучаються, і виплачуватися у валюті, у якій ці інвестиції були зроблені. Причому для вітчизняних інвесторів необхідні економічні гарантії, а для іноземних ще й гарантії політичні, тобто уряд не вживатиме проти цих інвесторів жодних мір, пов'язаних із політичними мотивами.

Для безпосереднього керування господарським комплексом ВЕЗ доцільно створити спеціальний орган: адміністративну Раду вільної економічної зони (адміністрація ВЕЗ). Її склад і установчі документи затверджуються Радою народних депутатів території зони. Цей орган істотно відрізнятиметься від виконавчого комітету Рад (держадміністрації). До складу адміністрації ВЕЗ увійдуть представники Рад народних депутатів території вільної зони, виконавчих комітетів митної і прикордонної влади, держадміністрації території вільної зони, банківських і страхових закладів, представники підприємств різних форм власності даної території. Функції адміністрації ВЕЗ: визначення стратегії і тактики управління економічним розвитком вільної зони, прогнозування, створення умов для ринкових відносин, застосування інструментів економічного регулювання в умовах вільної економічної зони, притоки робочої сили, капіталів, технологій та інших ресурсів.

Необхідно наголосити, що адміністрація ВЕЗ повинна бути структурною, підпорядкованою тільки найвищому органу влади ВЕЗ - Раді народних депутатів (держадміністрації) території вільної зони. При цьому, це не пряме адміністративне підпорядкування, а підпорядкування законодавчого характеру. Відповідно до закону про ВЕЗ на її території місцеві Ради народних депутатів і місцевої держадміністрації виконують свої повноваження в повному обсязі, якщо спеціально інше не зазначено в законодавчих актах. Крім того, у їхній компетенції внесення пропозицій щодо змін у статуті ВЕЗ; вирішення питань, пов'язаних із специфічною правовою і фінансовою забезпеченістю, соціальним захистом громадян. Місцева влада може також укладати з адміністрацією ВЕЗ генеральні угоди про передачу земельних ділянок, об'єктів інфраструктури і природних ресурсів. Представники місцевої влади можуть входити в керівництво адміністрації ВЕЗ.

Обов'язковою повинна бути повна свобода валютно-фінансової діяльності підприємців. Ця теза значною мірою суперечить сучасній державній політиці валютного регулювання. Проте валютно-фінансова діяльність на території вільної зони повинна здійснюватися юридичними та фізичними особами у розрахунково-кредитних відношеннях, ціноутворення, оподаткування виробничо-господарської діяльності, митних зборів. Валютні розрахунково-кредитні відносини будуть пов'язані з рухом і накопиченням цих ресурсів за результатами розрахунків з українськими та іноземними контрагентами, а також у кредитуванні виробничо-господарської діяльності й експортно-імпортних операцій [4].

Базовим органом валютно-фінансової системи вільної економічної зони має бути спеціальна банківська установа, наприклад, банк ВЕЗ, який може бути створений на базі об'єднання відділень інших банківських установ. Банк ВЕЗ відповідатиме за підтримку рівноваги платіжного балансу і грошового обігу у вільній економічній зоні. Буде незалежним і підзвітним тільки підзвітній владі території вільної зони. Організація такого центрального банку ВЕЗ може здійснюватися на принципах акціонерного товариства. Це ефективний засіб у короткий термін створити вагому структуру і швидко акумулювати ресурси. При цьому акціонерами банку ВЕЗ можуть бути будь-які вітчизняні та іноземні юридичні і фізичні особи.

Крім Банку ВЕЗ, у вільній економічній зоні можуть функціонувати будь-які спеціалізовані, комерційні, кооперативні та інші банківські і кредитні установи. Також можуть відкриватися філії і представництва іноземних банків, створюватися фінансові та страхові компанії.

Страхування усіх валютних ризиків проводиться на комерційній матеріальній основі за поточним курсом. При прийнятті рішень про надання кредитів підприємцям фінансово-кредитні заснування повинні керуватися виключно економічними критеріями (прискорений оборот кредитних вкладень, одержання прибутку, підвищення ефективності виробництва у вільній економічній зоні тощо).

У вільній економічній зоні використовуватиметься весь спектр форм кредитних відносин банків, відомих у світовій практиці, із юридичними особами і громадянами: обопільне комерційне кредитування, вексельні платежі та інші фінансові операції. За юридичною або фізичною особою повинно закріплюватися право вільного вибору банківської установи для обслуговування своєї діяльності.

У ринкових умовах вільної економічної зони розміри цін на основні засоби, які купують підприємці у власність, розмір орендних платежів на засоби, що здаються в оренду або одночасної оплати за право користування, визначаються на основі угод між продавцями і покупцями, орендних договорів між орендодавцями й орендарями і є їхньою особистою справою та комерційною таємницею. Загальна система оподаткування результатів будь-якої підприємницької діяльності на території вільної економічної зони орієнтована на створення сприятливих умов для розвитку підприємницької діяльності. Контроль над розрахунками і своєчасною оплатою усіх видів податків повинні реалізувати спеціальні податкові інспекції. Здійснюють вони це шляхом безпосередньої перевірки фінансової діяльності або через спеціально створену для цього аудиторську службу. У разі незгоди з результатами перевірок повинна існувати гарантована можливість апеляції в арбітраж ВЕЗ або суд.

У вільних економічних зонах для розвитку підприємництва створюються особливі стимулюючі пільги при здійсненні господарських операцій для підвищення ділової активності. Так, на території ВЕЗ майже завжди діє пільговий податковий режим для одержання прибутку. Основні напрямки надання пільг можуть бути такі:

ліквідація дефіциту внутрішнього ринку, насичення його товарами і послугами вітчизняного виробництва;

експортна орієнтація виробництва;

стимулююче залучення іноземних інвестицій у господарський комплекс ВЕЗ.

На території вільної економічної зони встановлюється пільговий митний режим. Це може стосуватися імпорту продукції виробничого призначення. Устаткування, сировина, основні і допоміжні матеріали, що ввозяться через кордон ВЕЗ і призначені для розвитку виробництва, повинні звільнятися від мита або оподатковуватися мінімальними ставками.

Визначена система чинників, які сприяють ефективному розвитку вільних зон (транспортно-комунікаційне забезпечення, політична, економічна стабільність, висока якість навколишнього середовища, достатність ресурсів), а також чинників протидії (непевність соціально-економічного курсу, відсутність правових гарантій, нестабільна правова база підприємництва) [7].

Отже, нами пропонуються такі основні положення - необхідні умови успішного функціонування вільних економічних зон: пільгові податки, оренда, рента; мито; гарантії постачання і збуту продукції; конверсія прибутку у валюту; дефіцитна інфраструктура; вільне формування цін на продукцію і послуги; гарантії забезпечення робочою силою й оплати праці робітників; участь підприємців і представників банківських та страхових заснувань у роботі адміністрації ВЕЗ; вільний доступ іноземців на ринок праці; свобода фінансування; свобода амортизації; свобода страхування і ризиків; пільговий вивіз прибутків за межі ВЕЗ; пільгове кредитування; приватизаційні засоби ВЕЗ; підготовка кадрів для роботи у ВЕЗ; гарантії власності; комерційна таємниця; арбітраж ВЕЗ (суд ВЕЗ) ; застава майна і землі; політична стабільність та інші положення.

Виходячи з важливості перших спроб створення і функціонування вільних економічних зон в Україні, можна зробити висновок, що створення ВЕЗ вкрай необхідне для економічного оздоровлення всього нашого суспільства й утворення дійсно незалежної держави.

Аналіз світового досвіду доводить, що функціонування вільної економічної зони неможливе без пільгового оподаткування і сприятливого митного контролю, захисту економічних інтересів підприємців. На основі цих положень можна активізувати спільну інвестиційну діяльність, залучити у виробництво передову іноземну технологію і міжнародний управлінський досвід [8].

Президент виступає за роботу вільних економічних зон тільки в тих регіонах, де забезпечується їх прозора діяльність. В Україні повинні мати перспективу тільки ті вільні економічні зони, де місцева влада спроможна довести, що вона може забезпечити належне виконання законів із забезпечення прозорої діяльності такої зони.

Підприємцям потрібні чітко розроблені податкові умови, аби бізнес розвивався і створювалися нові робочі місця. Такою логікою керується економічний блок уряду, який наполегливо відроджує вільні економічні зони. Їхнім учасникам нададуть відстрочку зі сплати податку на прибуток, звільнять імпорт обладнання від сплати ввізного мита та дозволять відтягувати сплату податку на додану вартість та ввізне мито на товари і давальницьку сировину. На жаль, Міністерством фінансів до цих пір не пораховано, якими можуть бути потенційні прибутки державного бюджету від повноцінного функціонування вільних зон.

Література

1. Губенко В. К., Дергаусов М. М., Мальцев Н. З., Лактионова О. Э. Теоретические основы создания и управления СЭЗ «Азов». - Мариуполь: ПГТУ, 1999.

2. Губенко В. К., Николенко И. В., Дергаусов М. М. Передаточные функции материальных потоков логистического распределительного центра свободной экономической зоны: Сб. трудов Международной конференции «Материальный поток и логистика». - Мишкольц (Венгрия), 1999.

3. Дергаусов М. М. Украина - держава морская. - Донецк: Донетчина, 2000. - 270с.

4. Губенко В. К., Дергаусов М. М. Логистические активности транспорта в СЭЗ «Интерпорт-Мариуполь». - К., 2000.

5. Лісова О. Правові основи створення і функціонування вільних економічних зон в Україні // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - №6.

6. Степаненко С. Бізнес у зоні // Галицькі контракти. - 2002. - №37.

7. Пила В. І., Чмир О. С. Спеціальні (вільні) економічні зони: теорія та практика: Навч. посіб. - К. : Київ. держ. торг. -екон. ун-т, 1998. 8. Крапивенко Д. Президент проти українських «офшорів» // Галицькі контракти. - 2003. - №6.

Размещено на Allbest.ru